Крім того, до ієрогліфів, які використовуються для запису (транскрибування) фонетичних запозичень, часто додають спеціальні вказівники («фонетик» Њы kou - рот), які показують, що цей ієрогліф використовується не з власним значенням, а як фонетичний знак, тобто склад, який таким чином записують, наприклад: љhљv lama - лама («lama» (з тібетської мови) - назва буддійського монаха. љhљv lama: звучання «lama» - абсолютно відповідає оригіналу, тобто відбулася повна адаптація фонотечниго образу слова з мови-джерела; до ієрогліфів, підібрані для запису, був доданий вказівник (фонетик Њы kou - рот), який вказує на те, що це слово лише звукозапис, і дані ієрогліфи не несуть у собі ніякого значення), ??kafei - кава (з англ. «coffe». Дані ієрогліфи без фонетика Њы мають значення: ‰Б - «додати», а ”с - «помилка». Додавши до першого ієрогліфа даний фонетик, по-перше, змінилося звучання на «ka», а по-друге, втратилося його значення; ”с з фонетиком Њы (єЈ) вживається лише для передачі фонетичного образу іншомовних слів і не несе в собі ніякого значення), хакі (єЈґЗ kaji з хіндустані (поєднання мов хінді та урду) «khaki» [50]).
У такому випадку зберігається лише читання ієрогліфа й опускається його значення. Таким чином, «фонетизованні» ієрогліфи можуть бути успішно використані для написання відповідного до звучання іншомовного слова. Проте, при транскрибуванні імен та власних назв такий спосіб запису не використовують; лише підбираються ієрогліфи, звучання яких нагадує фонетичний образ іншомовної назви.
Фонетичних запозичень у китайській мові небагато. За даними Лю Чжнентаня та Ґао Минкая із санскриту запозичено близько 200 слів, з тибетської, маньчжурської, монгольської мов, а також із західних мов в цілому китайська мова запозичила близько 900 слів (за даними 70-х років).
Досить логічним, за В. І. Горєловим, є розподіл фонетичних запозичень на два види - так званих ранніх запозичень та сучасних. Зазначимо декілька фонетичних запозичень, які прийшли в китайську мову в пізніший час, тобто вважаються сучасними (сучасний період - з 4 травня 1919 року і до наших днів): тотем (з англ. «totem» ( [ мt??t?m] ) - tuteng. Англійське слово «totem» китайці передали фонетичним способом: для поєднання звуків [t??] був підібраний склад «tu». Звучання першої букви відповідає першому звукові англ. [t], але, так як у китайській мові відсутній склад, який би точно передав звучання даної частини слова [t??], тому був підібраний склад, який найбільше відповідає йому - «tu». Другу частину слова майже точно передає склад «teng», але, знову ж таки, через відсутність складу, який би закінчувався на звук «m», фонетичним відповідником є склад «teng». Тому різниця полягає лише в останньому звукові слова - в англ. варіанті - це «m», а в китайському - лише злегка відчувається звук «n». Ієрогліфи, які були підібрані для запису, передають не лише звучання, але і в деякій мірі й значення цього явища: означає «малюнок», «фігура», а єЈ - «здійнятися вгору», «злетіти», тобто, можна трактувати як «певний образ, який здіймають догори», іншими словами «поклоняються»), морфій (з англ. «morphine» ( [?m?:fi:n] ) - Л«Врmafei. Для складу [m?:] був підібраний склад «ma», різниця лише в одній голосній: в англ. варіанті «[?:]», а в китайському - «a». Через відсутність аналогічного відповідника для звуків [fi:n], був підібраний склад «fei». Схожість полягає у звучанні першої бекви складу «f». Звучання приголосних повністю співпадає, а голосні були замінені. Ієрогліфи, якими позначається дане явище, лише вказують на звучання слова і не передають ніякого значення: –kВрі ‹ћ·Иу своєму складі мають фонетик Њы, який і вказує на те, що це лише звукове наслідування іншомовного слова.).
Під час процесу засвоєння іншомовних слів китайська мова видаляє звуки та незвичні фонетичні особливості, які не притаманні їй, пристосовуючи ці слова до своїх звукових норм, наприклад: у китайській мові відсутні склади, які відповідають звучанню «то», «фін», «тем» (тотем, морфін), усі сполучення звуків з «р» («ра», «ре», «рі» і т.д.) та багато інших. Ступінь звукового засвоєння, фонетичної адаптації, за В. В. Івановим, може бути різним: повним, неповним, частковим.
Повне засвоєння спостерігається при співпаданні звучання слова у мові-джерелі та мові, що запозичує. Наприклад: сучасний (з англ. «modern» ( ['m?d(?)n] ) - –Ђ“o modeng. Звучання «mo» абсолютно відповідає англійському звучанню [m?], «deng» = [d(?)n], тобто були підібрані складі, які є абсолютними відповідниками звучання слова з мови-джерела. Ієрогліф –Ђ має значення «копіювати», а “o - «підніматися». У сумі вони не мають нічого спільного і не передають якогось спільного значення. Тому дані ієрогліфи були підібрані лише для звукової передачі запозиченого слова.), краватка (µд tai з англ. «tie» ([ta?]) - звучання слова мови-реципієнта абсолютно співпадає зі звучанням слова мови-джерела. До ієрогліфа був доданий фонетик Њы, який вказує, що це лише звуконаслідування іншомовного слова, тобто ієрогліф не передає ніякого значення.); люба, мила (?—ж daerling з англ. «darling» ( ['d?:l??] ). Як ми можемо побачити, звучання «da» відповідає [d?:], «er» передає звучання ледь помітного при вимові слова звука букви «r», який на транскрипції не зазначений, а «ling» також повністю передає звучання [l??]. Відбулася абсолютна передача фонетичного образу іншомовного слова. Ієрогліфи вказують лише на звучання і не передають ніяке значення: ‰р - означає «мета», ? - за стародавнім значенням «ти», а —ж «дзенькіт», тобто дані ієрогліфи немають нічого спільного.).
Неповне засвоєння має місце у тих випадках, коли звучання іноземного слова близьке фонетичному образу слова, можливому в китайській мові під час запозичення (видозмінюється одна чи дві голосні чи приголосні або випадає кінцевий склад). Наприклад: піца (”Ю biza з італ. «pizza»: «bi» передає звучання [pi:], одну приголосну «z» було викинуто, а склад «za» - транслітеровано.у даному випадку була відкинута одна приголосна. Ієрогліфи передають лише звучання і не несуть ніякого смислового навантаження.), рубль (•z lubu з рос. «рубль»: так як у китайській мові немає яскраво вираженого звуку «р», а є лише явище арізації у кінці слова та звукосполучення «er», тому звучання «ру» передали через «lu», тобто замінили одну приголосну; останній склад «ль» відкинули, а до приголосної «б» добавили одну голосну - «bu». Підібрані ієрогліфи передають лише звучання.), тайфун (‘д taifeng з англ. «typhoon» ( [ta?'fu:n] ): звучання складу «tai» є аналогічним [ta?]), а звук [u], через те, що у китайській мові немає складу «fun» чи «fung», у складі [fu:n] замінили на «e», тобто підібрали склад «feng». Відбулася заміна лише однієї голосної. Розглянемо ієрогліфи, якими записано дане явище: ‘д передає фонетичний образ однієї частини слова мови-джерела, а ‰р є не лише фонетичним наслідуванням іншої, а й передає значення «вітер». Слід зазначити, що в китайській мові також існує власне слово для позначення явища «typhoon» - ‘е, тому власне китайське слово та фонетичне запозичення виступають як синоніми.).
При частковому засвоєнні звучання запозичуваних слів в китайській мові лише наближується до звучання або віддалено нагадує звучання слів мови-джерела (видозмінюються і голосні, і приголосні, до приголосних мови-джерела додається голосна). Наприклад: покер (?ЌЋ puke з англ. «poker»: «pu» передає звучання «po» (замінили одну голосну - «о» на «u»), «ke» абсолютно відповідає англ. «ke», а останню букву в англ. слові «r» взагалі відкинули, мабуть через те, що при передачі «r» у китайській мові вона звучить як «er»; попередній склад слова також закінчується на голосну «e», а тому, при вимові цих двох голосних, виникає незручність та важкість повтору «ke' er». Через це, для більш легкої вимови, остання буква слова мови-джерела була відкинута при фонетичному відображенні у мові-реципієнті. Ієрогліфи лише передають звуковий образ слова.), містер (–§Ћz“Б misite з англ. «mister»: «mi» відповідає звучанню англ. «mi», до приголосної «s» додали голосну «i», звучання «te» залишилося без змін, а останню приголосну «r» було відкинуто за тих самих причин, що й у попередньому випадку; щодо ієрогліфів: «–§» має значення «густий», Ћz - «цей, даний», а “Б - «особливий», звідси - у сумі дані ієрогліфи не мають спільного значення, вони абсолютно беззмістовні, а тому, підібрані лише для фонетичної передачі іншомовного слова), Купідон (з·•C“ѕ Qiupide з франц. «cupid»: склад «Cu» у китайській мові передали як «Qiu», «pi» відповідає «pi», а до приголосної букви «d» була додана голосна, і отримали - «de»).
Говорячи про фонетичні запозичення, слід розглянути також і той випадок, коли ієрогліфи, які є фонетичним записом іноземного слова, разом з тим передають також його смислове значення. Тут семантика наче накладається на звукову форму слова. Тобто це не лише відтворення фонетичного образу іншомовного слова, а й підбір ієрогліфів, значення яких вказують на внутрішній зміст запозиченого слова.
У китайській мові існує невелика кількість слів такого типу. Обмежимось лише декількома прикладами: –Н“Б™X mote'er - модель (зразок + особливий + суфікс), ?ш“ѕ yinde - індекс (доставати + отримувати), bengdai (англ. «bandage») - бинт (затягувати + стрічка).
За останні десятиліття з'явилося багато нових товарів, фірм, магазинів. Часто їм дають іноземні назви, які за формою нагадують фонетичні запозичення, але для запису цих назв підібрані для рекламних цілей такі ієрогліфи, які привертають увагу споживачів і передають позитивний зміст. Це пов'язано з бажанням засобів масової інформації внести щось нове, а також відповідає психологічним запитам носіїв мови. Наприклад, напій «кока-кола» (англ. «Coca-Cola») передається як ‰ВЊы‰В kekokele - «кожний ковток приносить радість», а «пепсі-кола» (англ. «Pepsi-Cola») - •SЋ–‰В? baishikele - «всі справи приносять радість».
Отже, ступінь адаптації фонетичних запозичень може бути різним. При фонетичному відтворенні іншомовних слів, як правило, може змінюватися одна чи дві голосні або приголосні, також може відкидатися останній склад слова мови-джерела, але бувають випадки, коли фонетичний образ іншомовного слова у мові-реципієнті абсолютно співпадає з його звучанням у мові-джерелі. На письмі фонетичні запозичення записуються ієрогліфами, які вказують на звучання певного слова, але нерідко підбирають ієрогліфи, які крім звучання також передають певне значення, яке в деякій мірі вказує на значення іншомовного слова.
Дослідники вважають, що найбільша кількість фонетичних запозичень припадає на спеціальну науково-технічну термінологію і менше - на суспільно-політичну термінологію. В останній значно більше кальок. У галузі науково-технічної термінології фонетичні запозичення поширені головним чином у хімічній термінології (наприклад: назви хімічних елементів). Їх набагато менше власне в технічній термінології (назви машин, їх деталей і т.д.). Такий розподіл запозичень, мабуть, можна пояснити характером взаємодії термінології із загальновживаною лексикою і законом семантизації китайських складів [13; 26].
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17
