Найуживанішими серед цих «графічних емоцій» є наступні: «:-)» - посмішка; «:-))» - сміх; «8-0» - велике здивування; «:Е» - погроза; «:-\» - невпевненість; «:-Х» - мовчання та інші. Але система емотіконів, яку використовують у західних країнах (країнах Європи та Америки) та емотікони, котрі використовують у Китаї, відрізняються одна від одної.
Китайці запозичили цей спосіб вираження емоцій, але вони дещо видозмінили його, приділяючи основну увагу виразу очей, а не роту, як це роблять у західних країнах, наприклад: знак «)» у західній системі смайлів означає посмішку, для того, щоб показати, що вам весело чи сумно, або виразити незадоволеність, використовують такі смайли: «:-)» («:» - очі, «-» - ніс, а «)» - посмішка), «:-(» («(» - рот, кутики якого опущені донизу, тобто - засмучений), «:-\» («\» - рот, який перекривлений, тобто цей символ означає незадоволеність), а в китайській системі, підкреслюючи саме вираз очей, використовують такі знаки: «^^» - ці символи позначають очі; «^_^» - посмішка, «<_>» - сумний, «>_<» - незадоволеність.
Варіація емотіконів у західній системі більша, ніж у східній.
Отже, внаслідок розвитку галузі обчислювальної техніки, широкого застосування мережі Інтернет та мобільних телефонів, виникла потреба створення особливої системи знаків для вираження емоцій та почуттів під час віртуального спілкування. Емотікони, які використовують у сучасний період країни Західної і Східної Європи та Америка, були створенні Скоттом Фалменом. Ідея застосування такої системи графічних знаків також була запозичена і китайською мовою. Але китайці замінили символи та знаки, які вказують на певні частини обличчя на Заході та в Америці, на свої відповідники, приділивши основну увагу саме виразу очей. Тобто, була запозичена ідея, але повністю видозмінився спосіб застосування графічних знаків.
Підведемо підсумки: іншомовні лексичні елементи можуть проходити різні способи адаптації: фонетична адаптація, семантична, змішані способи адаптації (поєднання фонозапису та семантично значущого елементу), адаптація графічних записів (абревіації та система графічних знаків «емотікони»), а також перехідний спосіб (від абревіацій до семантичної адаптації). Кожний спосіб характеризується певними особливостями, які були розглянуті та узагальнені у даному розділі.
РОЗДІл 3. ПОНЯТТЯ ЗОНИ ПОПЕРЕДНЬОЇ АДАПТАЦІЇ ІНШОМОВНОЇ ЛЕКСИКИ В ЛІНГВІСТИЧНІЙ ПРАКТИЦІ
3.1 Визначення зони попередньої адаптації
Синологи, які займались вивченням питання запозичення іншомовної лексики в китайську мову, розглядаючи питання вторинних запозичень, згадували про явище так званого «непрямого» запозичення. Непряме запозичення - запозичення мовою-реципієнтом лексики через мову посередника[15]. Прикладом процесу непрямого запозичення дослідниками виступала Японія. Однак Японія - не єдиний регіон-посередник в процесі запозичення китайською мовою іншомовної лексики. Для глибшого розуміння процесів запозичення ми вважаємо за необхідне ввести нове поняття в мовознавстві, поняття конкретніше за «мову-посередник» - поняття зони попередньої адаптації іншомовної лексики.
Зона попередньої адаптації іншомовної лексики - це поняття на позначення певної території, населення якої експортує попередньо запозичений лексичний матеріал у мову кінцевої рецепції. Зазначене розглядатиметься на матеріалі відповідних лексичних одиниць сучасної китайської мови.
3.2 Особливості функціонування зон попередньої адаптації іншомовної лексики в сучасній китайській мові
Аналіз лінгвістичних даних китайської мови дає можливість описати функції, результати функціонування та передмови виникнення зон попередньої адаптації для сучасної китайської мови.
Функції, які виконує зона попередньої адаптації в процесі запозичення іншомовного лексичного матеріалу мовою-реципієнтом: транспортування, фільтрація та модифікація. Всі функції окрім транспортування є необов'язковими.
Лексичні результати, до яких призводить функціонування зони попередньої адаптації - інтенсивне поповнення лексичного фонду запозиченнями, в тому числі запозиченнями з мов, безпосереднього контакту з носіями яких не відбулось, та розвиток явища синонімії.
До передмов виникнення зони попередньої адаптації можна віднести білінгвізм населення, наявність унікальних або інтенсивніших міжмовних контактів, ніж у мови кінцевої рецепції. Зазначені умови дають можливість говорити і про параметри функціонування зон попередньої адаптації. У випадку, якщо міжмовна ситуація змінюється, зона попередньої адаптації може перейти до пасивної стадії свого існування. Прикладом такої ситуації може стати Індія, мова якої - санскрит, виступала посередником між мовою Вавилону та Китаю. За наявності прямих міжмовних контактів китайська мова пізніше мала змогу запозичувати лексичний матеріал з вавилонської, пізніше перської та арабської безпосередньо. Втративши унікальність мовних контактів та функцію транспортування лексичного матеріалу санскрит припинив реалізацію функцій мови посередника, зберігаючи статус мови-експортера лексичного матеріалу.
Окрім автономного функціонування, зони попередньої адаптації для китайської мови продемонстрували здатність утворювати нові системи зон, до складу яких увійшло дві самостійні. Не виключено, що існує вірогідність формування зон попередньої адаптації з трьох і більше компонентів. В основі виникнення багатоскладових зон попередньої адаптації іншомовної лексики на прикладі сучасної китайської мови виступив геополітичний фактор, який утворив на сході Китаю багатоскладову зону попередньої адаптації у другій половині XX ст., до складу якої увійшли Тайвань та Гонконг.
Завдяки зонам-посередникам мова-реципієнт збагачується іншомовною лексикою інтенсивніше, адже важлива і значуща лексика вже була відібрана та адаптована для умов функціонування в мові-реципієнті. Однак є і негативні наслідки, серед них - синонімія, що заважає взаєморозумінню носіїв однієї мови.
Вивчення зон попередньої адаптації іншомовної лексики вимагає їх класифікації та систематизації. Класифікація зон попередньої адаптації іншомовної лексики буде проведена за територіальним параметром, кількістю складових, мовним кодом та станом активності.
3.3 Класифікація зон попередньої адаптації для сучасної китайської мови за територіально - державним параметром
Враховуючи те, що зона попередньої адаптації іншомовної лексики - певна територія, вона не може не мати географічних показників. За територіально-державним параметром зони попередньої адаптації для китайської мови можна поділити на ті, що знаходяться на території Китайської народної республіки, і ті, що знаходяться поза її межами. Такі зони попередньої адаптації ми назвемо «внутрішні» та «зовнішні» відповідно. Проілюструймо конкретними прикладами запропоновану класифікацію.
До внутрішніх зон попередньої адаптації іншомовної лексики для китайської мови належать такі частини КНР як Автономний район Внутрішня Монголія, Сіньцзян-Уйгурський автономний район, Тайвань і Гонконг.
Автономний район Внутрішня Монголія - (активна) внутрішня за територіально-державним параметром зона попередньої адаптації іншомовної лексики для китайської мови. Ця зона виникла завдяки інтенсивним контактам з носіями монгольської мови, а також фактичного білінгвізму населення. Монгольська мова продовжує свій розвиток, запозичення з неї продовжують поступати в китайську мову, будучи попередньо адаптованими населенням району, яке розмовляє китайською, наприклад:
–Ш (sumu) - районна адміністративна одиниця. Монгольська - sumu;
°Ѕ°ь (aobao) - купа каміння, що має функцію дорожнього знаку, прикордонного стовпу, а також місце відпочинку духа гір, духа доріг. Монгольська - obuga;
ЅаМШ (jiete) - стіна в місті, або оборонна огорожа в сілі. Монгольська - xota;
їЁ?(kalun) - застава на кордоні . Монгольська - karon;
–q?(wulan muqi) - театральна трупа, що пересувається на конях. Монгольська - ulaan mocir;
°Іґъ (andai) - ансамбль пісні та танцю. Монгольська - andai;
Сіньцзян-Уйгурський автономний район - (активна) внутрішня за територіально-державним параметром зона попередньої адаптації іншомовної лексики для китайської мови. Ця зона виникла завдяки інтенсивним контактам з носіями арабської, уйгурської, казахської мов, а також фактичного білінгвізму населення. У Сіньцзянскому районі в основному не проживають народи ханської національності, а живуть уйгури, казахи, киргизи, узбеки, татари й т.д., у яких і в житті, і в мові є свої особливі традиції й звичаї. Із часів династії Хань (206 р. до н.е. - 220 р.), Китай і Сіньцзянський район підтримували дружні зв'язки в багатьох сферах співробітництва. У давні часи через цей район китайці співпрацювали з гунами, тюрками, уйгурами. З тих пір у китайців існують тісні мовні зв`язки із цим районом. Під час династії Цін (1644-1911 рр.) після «Опіумної війни», герой опору англійським поставкам опіуму Лін Цзету завинив й був засланий у Сіньцзян. У написаних в цей час двадцяти чотирьох віршах «Повернення в Сіньцзян - слова на бамбукових дощечках» було багато запозичених слів з уйгурскої мови. В одному з віршів описані заходи під час ісламського рамазану: «Під час рамадана, очікуючи появу зірок перед вечерею, звичайно перегортаємо Коран. Як тільки з'являється новий місяць, схожий на ківш, десятки тисяч людей починають вечерю рамазану».
В цьому уривку ЖХЉ± (pulugan), позначає Коран. З уйгурської - Koran, з арабської - Quran;
Ил (ruze) - рамазан, з уйгурської Rozi. У сучасній китайській мові таких запозичених слів з мов цих національностей дуже багато й стає все більше.
єъґу (huda) - творець усього сущого в ісламі, Аллах. З уйгурської - Xuda, з казахської - Qudaj, з перської - Kuda;
?”З (kuerban jie) - свято забою худоби в ісламі, а також свято Курбан байрам. З уйгурської - Qurban`q yet (арабського походження - `id al-Qurbаn );
СЕїЛОч (yakexi) - хороший. З уйгурської - yahsi;
ќf›G (salamu) - слова вітання між мусульманами, у древні часи запозичені з арабської мови, що змінились на Й«–Ъ/Й« - seliangmu/selan». З уйгурської - salam;
Иб°НТА (roubayi) - чотиривірш у древньої уйгурській класичній поезії. З уйгурської - rubay (перського походження);
°ЈКї?(aishiman) - мотика в уйгурській національності, якою можна обробити велику площу. З уйгурської - ketmen;
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17
