Особливості здійснення виконавчої влади у місті Севастополі мають бути закріплені законом про статус міста Севастополя, який до цього часу не прийнято
В даному дослідженні ми будемо використовувати метод фінансового аналізу
Фінансовий аналіз - це засіб оцінювання і прогнозування фінансового стану підприємства на основі його бухгалтерської звітності. Новий план рахунків бухгалтерського обліку, приведення форм бухгалтерського обліку та звітності у відповідність із міжнародними стандартами зумовили необхідність використання нової методики фінансового аналізу, яка відповідала б умовам ринкової економіки. Така методика необхідна для вибору ділового партнера, забезпечення фінансової стабільності підприємства, оцінки ділової активності підприємницької діяльності, прогнозування фінансового стану установи
Якість фінансового аналізу залежить від застосованої методики, достовірності даних фінансової звітності, а також від компетенції керівника, який приймає управлінські рішення.
Під методом економічного аналізу розуміють науково обґрунтовану систему теоретико-пізнавальних категорій, принципів, способів та спеціальних прийомів дослідження, що дають змогу приймати обґрунтовані управлінські рішення і базуються на діалектичному методі пізнання. Особливості діалектичного методу полягають у тому, що всі явища, котрі досліджуються, розглядаються в їх взаємозв'язку та русі, зміні та розвитку, при цьому розвиток розуміють як боротьбу протилежностей на засаді об'єктивних законів реальної дійсності. Категорії економічного аналізу - це найбільш загальні, ключові поняття даної науки. До таких належать, наприклад: фактори, резерви, модель, результативний показник, відсоток, дисконт, фінансовий результат, капітал, зобов'язання, активи, грошовий потік, леверидж і т. ін. Визначення та зміст окремих категорій наведено у відповідних розділах посібника.
Принципи економічного аналізу регулюють процедурну сторону його методології та методики. До них відносять: системність та комплексність, періодичність, зрозумілість та адекватність тлумачення, достовірність та об'єктивність, доречність та своєчасність. Системний підхід до вивчення явищ виявляється в комплексному взаємозв'язаному вивченні багатосторонніх зв'язків і взаємозумовленості дії факторів організації, техніки і технології виробництва. Підприємство будь-якої галузі виробництва - це складна система, і правильний висновок щодо характеру досліджуваного явища можливий тільки за умови врахування всіх взаємозв'язаних факторів. Здебільшого комплексне дослідження результатів діяльності підприємства починають з вивчення загальних показників. Потім, розподіляючи їх, поглиблюють аналіз, вивчаючи окремі сторони та ділянки роботи підприємства. Принцип системності робить неможливими висновки на підставі лише окремо взятих фактів без урахування відповідних взаємозв'язків.
Принцип періодичності (або регулярності) передбачає необхідність систематичного проведення аналізу за відповідні звітні періоди (та протягом таких) з метою створення цілісного уявлення про динаміку господарських і фінансових процесів на підприємстві. Зрозумілість та адекватність тлумачення досягається через обов'язкове пояснення отриманих результатів дослідження (розрахунків) у вигляді відповідних висновків, коментарів, складання пояснювальних записок. Наявність аналітичних висновків є обов'язковим елементом методики економічного аналізу.
Достовірність та об'єктивність аналітичних досліджень передбачають використання вірогідної інформації, брак арифметичних помилок у розрахунках, правильне застосування методики розрахунку окремих показників та впливу окремих факторів.
Доречність та своєчасність аналітичної інформації визначають її вплив на прийняття управлінських рішень користувачами. Своєчасна та доречна інформація дає можливість оперативно оцінити минулі, теперішні чи майбутні події та вжити необхідних заходів для виправлення ситуації або її поліпшення. Дані аналізу мають не просто констатувати факти минулих подій та давати їм оцінку, а насамперед служити інформацією для прогнозування господарських подій, майбутнього фінансового стану підприємства, його фінансових результатів. Принцип доречності передбачає також брак зайвої інформації, яка непотрібна для прийняття управлінських рішень.
Основним елементом методу економічного аналізу є його науковий інструментарій (апарат), тобто сукупність загальнонаукових та специфічних способів і прийомів дослідження фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання. Відокремити прийоми та способи, які притаманні лише конкретній економічній науці, практично неможливо - науковий інструментарій різних наук є надто взаємозв'язаним. В економічному аналізі також застосовуються різні прийоми, які були спочатку розроблені в межах тієї чи іншої економічної науки (статистики, математики, програмування). Водночас економічний аналіз має і специфічні прийоми дослідження. Саме висвітленню сутності цих прийомів та техніці їх використання і присвячено цей розділ.
Метод аналізу має певні специфічні особливості. До них належать:
- використання системи показників, що характеризують діяльність підприємства;
- вивчення причин зміни показників;
- визначення та вимірювання взаємозв'язків та взаємозалежностей між ними з допомогою спеціальних прийомів.
Однією з найважливіших особливостей методу економічного аналізу є використання системи показників для вивчення господарських явищ та процесів. Адже економічний аналіз спроможний дослідити лише ті економічні явища, які відображено в певних економічних показниках, що мають числову характеристику. Наприклад, такі властивості продуктів харчування, як смак, колір, запах, корисність, не мають об'єктивної числової характеристики, а для того, щоб вони могли стати об'єктом дослідження в економічному аналізі, потрібно спочатку розробити відповідну систему показників даних властивостей, виражених у балах. Система економічних показників базується, як правило, на системах та підсистемах економічної інформації, проте не виключено, що в ході самого аналізу виникатиме потреба в розрахунку нових показників.
Інша характерна особливість методу економічного аналізу - вивчення причин, що вплинули на зміну тих чи тих економічних показників. Ураховуючи, що економічні явища обумовлено причинно-наслідковою залежністю, головним завданням аналізу є розкриття та вивчення цих причин (факторів). На господарську діяльність підприємства, навіть на окремо взятий показник, можуть впливати численні фактори. Визначити та вивчити абсолютно всі причини дуже складно, та й не завжди доцільно. Завдання полягає в тому, щоб знайти те найсуттєвіше, що найбільше впливає на той чи інший показник. Отже, обов'язковою умовою правильного аналізу є економічно обґрунтована класифікація причин, що вплинули на господарську діяльність підприємства та її результати.
До характерних особливостей методу економічного аналізу належить і визначення та вимірювання взаємозв'язку між об'єктивними економічними показниками. Іноді нехтування таким взаємозв'язком може призвести до некоректних висновків, а подеколи зробити аналіз узагалі неефективним. Тому в економічних дослідженнях жодне явище не може бути правильно інтерпретоване, якщо воно розглядається ізольовано, без зв'язку з іншими. Не можна також на основі окремо взятого явища робити загальні висновки про тенденцію розвитку об'єкта в цілому. Такий підхід призводить, як правило, до фальсифікованих висновків. Однак це зовсім не виключає можливості та необхідності логічного виокремлення певних явищ у процесі економічних розрахунків.
На основі даних поточного фінансового аналізу здійснюється розроблення планів ,щодо підвищення ефективності фінансування апарату державної влади.
Головним критерієм оцінювання ефективності діяльності є визначення пропорційності розподілу бюджетних коштів між місцевими районами та державними установами, пропорційність зростання рівня фінансування зростанню кількості державних установ, за умови необхідності в збільшені їх кількості.
1.5 Користувачі інформації
Користувачами інформації, що містися в дослідженні можуть бути всі органи державної влади, місцевого самоврядування, керівники бюджетних установ, керівництво Оболонського району м. Києва, а також всі особи , які мають відношення до сфери державних фінансів .
Бюджет міста Києва в 2009 році становитиме 1953,2 млн. грн., його доходи та витрати затверджено в обсязі 1834,1 млн. грн.
На утримання органів державного управління в бюджеті міста Києва передбачено 14351,6 тис грн., які розподілені по 10 районах міста .
Районний бюджет Оболонського району м Києва сформований по доходах в сумі 35,9млн.грн. і по видатках в сумі 36,2 млн.грн.
Субвенція з Державного бюджету на надання пільг і субсидій населенню на оплату електроенергії, природного і скрапленого газу, твердого палива та житлово-комунальних послуг одержана в сумі 3,3 тис.грн., державна допомога сім’ям з дітьми в сумі 6,3 млн.грн., що більше попереднього року на 2,6 млн.грн., компенсація за пільговий проїзд окремих категорій громадян в сумі 115 тис.грн.
Крім того, з Державного бюджету одержано дотацію в сумі 15,5 млн.грн. проти 14,6 млн.грн. в 2001 році, яка спрямовувалась на проведення першочергових заходів: виплату заробітної плати працівникам бюджетної сфери, оплату за спожиті енергоносії, харчування та придбання медикаментів.
На протязі 2009 року постійно вживалися заходи щодо наповнення дохідної частини бюджету району, зокрема проводились виїзді колегії районної державної адміністрації , на яких постійно розглядались питання про хід виконання плану дохідної частини бюджету та можливості додаткового поступлення коштів загального та спеціального фондів.
До районного бюджету надійшло власних доходів загального та спеціального фондів 9271,4 тис.грн. в тому числі загального фонду 8526,6тис.грн. ,що становить 111 відсотків до бюджетних призначень та 744,8тис.грн. спеціального фонду.
Виконання поступлень власних доходів загального фонду становить 112 відсотків до річних призначень. При плані 13334,9 тис .грн. фактично поступило 14983,5 тис. грн.
Також до районного бюджету поступило субвенцій в сумі 9787,1 тис.грн з Державного бюджету.
Із загальної суми видатків районного бюджету 88,7 відсотки складають видатки соціального спрямування. На освіту спрямовано 15,1 млн.грн., або 41,7 відсотка у загальній сумі видатків, охорону здоров’я 6,8 млн.грн. або 18,8 відсотка, соціальний захист та соціальне забезпечення 10,2 млн.грн., або 28,2 відсотки.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11
