Однак після 1961 р. вартість карбованця підвищилась в 10 разів, в обіг були випущені нові гроші. Але ціни на колгоспних ринках знач-но зросли. їх підняла і державна торгівля. Гро-шова реформа 1961 р. негативно позначила-ся на життєвому рівні населення.
Після прийняття програми комуністичного будівництва розгорнулася боротьба за «нові виробничі відносини» на селі. Відновилася ата-ка на присадибні ділянки, а селяни змушені були здавати в колгоспи особисту худобу. З 1958 по 1962 рр. кількість корів на селянських подвір'ях скоротилась з 22 млн. до 10 млн. голів. Селяни втомилися від безупинних ек-спериментів. Почався масовий від'їзд в міста молоді. Різко впав приріст валової продукції господарств -- в три рази в грошовому вира-женні. Помітно скоротилися поголів'я худоби та надої молока. Вперше після 1947 року з'я-вились картки -- талони на хліб. Вперше в історії довелося купувати хліб за кордоном. З того часу це робилось щорічно у всезростаючих розмірах.
Суддя: Незважаючи на успіхи науки, Хру-щова звинувачують у розриві із значною час-тиною інтелігенції, репресіях проти шістдесят-ників, дисидентів.
Студент-експерт: Необережність і непослі-довність Хрущова і його оточення в здійсненні економічних реформ несприятливо позначилось на стані народної освіти. Згубно вплинула на національну культуру русифікація України, яка проводилася під гаслами «інтернаціоналізму», «зближення і злиття націй». Хрущов був пере-конаний, що без впровадження в усі сфери життя союзних республік російської мови і культури комунізм не можливий.
«Залишковий принцип» забезпечення соці-ально-культурної сфери особливо гостро відчу-вався в Україні.
У грудні 1958 р. було прийнято закон «Про зміцнення зв'язку школи з життям і про по-дальший розвиток системи народної освіти в СРСР». У квітні 1959 року відповідний закон прийнято в Україні. Це була структурна пере-будова загальноосвітньої школи, введення восьмирічного всеобучу, перетворення деся-тирічних шкіл на одинадцятирічні, створення матеріальної бази для оволодіння учнями од-нією з масових професій, зміна мовного режи-му.
Але у школах існували серйозні труднощі, не вистачало кваліфікованих кадрів, розшару-валась мережа заочної освіти. На перший план висунулась політехнізація школи, зміцнення її зв'язку з виробництвом. З цією метою у шко-лах створювались виробничі бригади.
Однак хронічна нестача коштів, матеріаль-но-технічних засобів не дозволила реалізува-ти норми закону.
У літературу і мистецтво приходить блис-куче, талановите покоління шістдесятників як прояв опору політично різних соціальних верств населення існуючому режимові. Багато з них зазнали переслідувань: Е.Сверстюк, І. Світличний, Л. Костенко, М.Вінграновський, І. Драч,О. Довженко тощо.
Влада намагалась втримати будь-що на-род під контролем і проводити дестабілізацію тільки у визначених межах. Це викликало опір і прояви дисидентства (рух незгодних з режи-мом). Проти останніх були застосовані полі-тичні репресії -- за ст. 62 -- «антирадянська агітація і пропаганда». Серед них -- активісти Української робітничої селянської спілки (1959--1961), керованої Л. Лук'яненком, який був засуджений до страти, що замінили п'ятнадця-тирічним ув'язненням та десятирічним заслан-ням. В такий спосіб М.С.Хрущов порвав зв'яз-ки з інтелігенцією і налаштував проти себе її частину. Це готувало його падіння.
Секретар: Слово надається свідку.
Студент-експерт: В квітні 1964 р. відміча-лось 70-річчя з дня народження М.С. Хрущова. Йому було присвоєно звання Героя Радянсь-кого Союзу, вручена четверта Золота Зірка. Вручаючи нагороду, Голова Президії Верхов-ної Ради СРСР Л.І. Брежнєв, звертаючись до Хрущова, сказав: «Радянські люди завжди вдячні вам за те, що ставши біля керма партії, Ви про-явили мужню ініціативу в розкритті культу осо-би Сталіна і очолили велику роботу по усунен-ню шкідливих наслідків в різних галузях життя. Ви відродили ленінські норми партійного і гро-мадського життя, відродили безсмертний дух Леніна у всій його чистоті і правдивості». Сла-вослів'я вилилось із вуст членів президії, сек-ретаріату ЦК КПРС. Так поступово складався культ самого Хрущова. До 70-річного ювілею Хрущова Політвидав випустив останній, вось-мий том зібрання промов і документів Хрущо-ва.
І ось жовтневий Пленум 1964 року. За де-в'ять місяців 1964 року він 135 днів провів у поїздках. Намічена ним перебудова вела до дальшої дезорганізації народного господар-ства. Наростала напруженість відносин Хру-щова з керівними кадрами. Він був винен в тому сам, відкрито відкладаючи колективність, вважаючи, що у нього немає гідних соратників, до думки яких треба прислухатись. Нетерпи-мою була і його зовнішня поведінка. Нарос-тав волюнтаризм в політиці і суб'єктивізм в керівництві. Ввечері 12 жовтня 1964 р. Л.І.Брежнєв подзвонив на дачу в Піцунду, де Хрущов був на відпочинку, і від імені Президії ЦК наполегливо його попрохав перервати відпустку і приїхати в Москву: розглядається питання, пов'язане з восьмою п'ятирічкою і листопадовим Пленумом ЦК по сільському гос-подарству.
У другій половині дня 13 жовтня Хрущов разом із Мікояном прилетіли в Москву, прямо пішли в Кремль. На за-сіданні Пре-зидії ЦК висту-пили всі члени і кандидати, секретарі ЦК КПРС. Дії, стиль і методи керів-ництва Хрущо-ва піддались гострій і сер-йозній критиці. Спочатку Хрущов почав виправдовуватись, не визнавав помилок. Але далі зрозумів, що йому не встояти. Йому надали останнє слово.
Секретар: Останнє слово Хрущову.
Хрущов: «Ви тут багато говорили про мої нега-тивні якості і дії, і про позитивні теж, за це вам спа-сибі. Я з вами боротись не збираюсь, і не можу. Я ра-зом з вами боровся з антипартійною групою у 1957 році. Вашу чесність я оцінюю. Я по-різному відносив-ся до вас і вибачаюсь за грубість, яку допускав. Вибач-те мені за це.
Я багато не пам'ятаю, про що тут говорили, але головна моя помилка в тому, що я проявив слабість і не бачив помилок. Я намагався не мати два пости, але ви ж їх самі мені дали. Моя помилка в тому, що я не поста-вив це питання на ХХІІ з'їзді КПРС. Але щодо Академії наук СРСР, то я визнаю, що допустив щодо неї по-милку, в чому вибачаюсь.
Тут багато говорили про кукуру-дзу, але майте на увазі, що кукуру-дзою і надалі прийдеться вам займа-тися.
Про Суецьку кризу. Так, я був ініціатором. Гордився і горджусь цим. Карибська криза. Це питання ми розглядали не раз і все відкладали.
Берлінська криза. Визнаю, що я допустив помилку, але разом з тим горджусь тим, що все так добре було зроблено і так добре закінчилось.
Щодо поділу обкомів партії на промислові і сільські. Я вважав і вва-жаю, що рішення про це було прий-нято правильно.
Я розумію, що мене, моєї пер-сони уже нема, але я на вашому місці зразу мою персону не відкидав би... Я не прошу у вас милостині. Виходячи зі сцени, повторюю: боротися з вами не збираюся і чернити не буду, бо ми з вами однодумці. Я тепер пе-реживаю і радію, що настав період, коли члени Пре-зидії ЦК почали контролювати діяльність Першого секретаря ЦК і говорити повним голосом.
Хіба я культ? Ви мене облили брудом, а я кажу: «Правильно». Хіба це культ? Сьогоднішнє засідання Президії ЦК -- це перемога партії. Я думав, що мені треба піти. Я сам бачу, що не справлюсь із справою, ні з ким із вас не зустрічаюсь. Я відірвався від вас. Ви мене сьогодні чудово за це критикували, а я і сам переживав за це.
Я в кістки і більярд ніколи не грав. Я завжди був на роботі. Я дякую за надану можливість мені піти у відставку. Життя мені більше не потрібне. Прошу вас, напишіть за мене заяву, а я її підпишу. Я готувався зробити це в ім'я інтересів партії. Я 46 років був у партії. Може, ви надасте якусь почесну посаду, але я вас про це не прошу. Де мені жити -- вирішуйте самі. Я готовий виїхати куди завгодно. Ще раз спасибі вам за спільну роботу на протязі ряду років і за вашу го-товність дати мені можливість піти у відставку».
Суддя: Суд засуджує стиль і методи керів-ництва М.С. Хрущова, прояви культу особи, виз-нає неможливим залишення його на посадах Першого секретаря ЦК КПРС і Голови Ради Міністрів СРСР.
На ці посади Пленум ЦК КПРС рекомендує Л.І.Брежнєва (І секретар ЦК КПРС) і О.М.Косигіна (Голова Ради Міністрів СРСР).
Виділити М.С. Хрущову персональну пен-сію -- 400 крб. на місяць, машину ЗІЛ з приват-ним номером. Він має право користуватись ме-дичною допомогою Кремлівської лікарні і спе-ціальним квитком. Крім дачі, зберегти за ним квартиру на Арбаті.
Викладач: Відставка М.С.Хру-щова знаменувала завершен-ня цілого періоду в житті краї-ни. Хрущов увійшов в історію як діяч, що в складний час відва-жився сказати правду про сталінські злочини і взяв курс на оновлення, олюднення соці-алізму. Але підвела його тра-диційна, вихована в сталінські роки вождистська психологія, неготовність серйозно сприй-мати колективне керівництво. Борець з культом особи, сам ви-явився його жертвою, не витри-мав іспиту владою, покладався на все ті ж вольові методи ке-рівництва.
11.09.1971 р. про смерть пенсіонера М. Хрущова деяким центральним газетам дозволи-ли надрукувати дрібним шриф-том коротенькі повідомлення на останніх сторінках. На його мо-гилі стоїть виконаний скульп-тором Е. Нєізвєстним пам'ят-ник: бронзова голова М. Хрущова на тлі чор-но-білого муру. Контраст кольорів символізує протиріччя і парадокс як хрущовської ери, так і самого колишнього Першого секретаря ЦК КПРС.
Підсумок заняття.
Оголошення оцінок, тим, хто були «дійовими особами». У решти студентів -- перевірка виконан-ня проблемних завдань уроку.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5
