Всього було задіяно близько 60 тис. ра-дянських солдатів та офіцерів. Війська пере-кидались в спішному порядку з Одеського та Прикарпатського округів, частина із складу угруповання генерала А.П. Гетьмана, що дис-локувалося в Румунії.
Угорські підрозділи майже не виявляли організованого опору. Бої з повстанцями (15 тис. чол.) відрізнялись запеклістю. Загинуло до 4 тис. угорців. За 7--9 днів опір був злама-ний. Ціна перемоги для радянських військ не мала значення -- в боях загинуло 669 радянсь-ких солдатів і офіцерів, 1450 було поранено. Почались арешти. На 15 листопада радянсь-кими органами держбезпеки було заарешто-вано 1372 чол., велика кількість повстанців роз-зброєна. Комуністичний режим було віднов-лено.
Секретар суду: Слово студенту-експерту.
Студент-експерт: Після кількох років розряд-ки міжнародної напруженості (у II половині 1950-х років -- на початку 60-х років) відноси-ни між СРСР і США знову по-чали погіршу-ватись, голов-ним чином в зв'язку з ситу-ації в Карибсь-кому басейні. США ще у 1960 році розірвали дипломатичні і торговельні відносини з Кубою, готували тає-мно інтервенцію на Кубу. Вона розпочалась в день народження Хрущова -- 17 квітня 1961 р. Але інтервенція не вдалася. До 20 квітня сили вторгнення зазнали пораз-ки. Це привело до зближен-ня СРСР і Куби. СРСР по-дав допомогу кубинській армії.
В липні 1962 р. СРСР на прохання Фіделя Кастро розмістив на Кубі ракети середнього радіусу дії з ядерними боєзарядами і бомбардувальники, здатні нести ці боєзаряди.
Американська розвідка про це дізналась, США про-вели біля берегів Куби ма-неври (45 кораблів і 10 тис. морських піхотинців), збільшили число розві-дувальних польотів. Ра-кети були сфотографо-вані. СРСР при цьому не порушував норми міжнародного права, ос-кільки Куба була суве-ренною державою. США створили військові бази поблизу радянських кордонів на території Ту-реччини, Японії, Норвегії, Ірану, Італії, ФРН, де теж була розміщена ядерна зброя. США оголосили повну блокаду Куби. В Карибському регіоні згромадилась армада із 180 воєнних кораблів, які були в стані підвищеної готовності. На Фло-риді знаходилось 6 дивізій, додаткові війська перекидались на воєнну базу Гуантанамо на Кубі. 22 жовтня 1962 р. президент США Кеннеді виступив по радіо, оголосивши про бло-каду Куби і її причини. Радянська розвідка до-повіла про військові приготування США.
24 жовтня був оголошений протест проти блокади Куби з боку СРСР. На Кубі проводи-лась загальна мобілізація. Два радянські ко-раблі наблизились до лінії блокади за 500 миль від Куби. їх прикривав підводний човен. Хру-щов не хотів ризикувати, запропонувавши Кеннеді зустріч. Один із американських літаків був збитий. 26 жовтня Кеннеді віддав наказ про підготовку вторгнення на Кубу. Хрущов напи-сав ще одного листа, в якому просив проявити витримку, «щоб не почалась війна». Тепер уже
Микита Сергійович не відкидав факт присут-ності на Кубі радянсь-ких ракет. Американська блокада не мала сен-су, бо зброя уже була доставлена на Кубу.
Хрущов запропонував зняти блокаду і не втор-гатися на Кубу, натомість СРСР тоді забере і зни-щить зброю на Кубі. Ця пропозиція виявилась компромісом, що влаштовував обидві сторони.
Хрущов дозволив аме-риканським експертам оглянути радянські ко-раблі, перерахувати в трюмах на них ракети. За цю кризу в однаковій мірі відповідають і американські, і радянські керівники. Водно-час і Хрущов, і Кеннеді проявили у вирішаль-ний час розумну стриманість, зберегли конт-роль над плином подій і не дозволили спалаху конфронтації перерости у війну. Піднявся авторитет Кеннеді, а в СРСР -- Хрущова, який зумів своєчасно зупинитись і по-ступитись. Разом з тим, світу після-воєнний період ще ніколи не був так близько до пропасті світової війни.
Секретар суду: Слово свідку подій.
Студент-експерт: Найважливіше значення мали реформи Хрущова у промисловості. В липні 1955 відбувся Пленум ЦК КПРС, присвя-чений НТП. Були прийняті рішення про при-скорення впровадження досягнень науки і тех-ніки в виробництво. Відбулись певні зрушення. Якщо в 1951-55 р. щорічно створювалося в се-редньому 869 зразків нової техніки, то в цілому в 1950-і рр. - 2580. Але НТР знайшла в СРСР своє місце. Хоча пе-реважно -- у військовому вироб-ництві та впрова-дження ядерної зброї і ракетної тех-ніки, в освоєнні кос-мосу. СРСР 4 жовт-ня 1957 р. вивів на
навколоземну орбіту перший у світі штучний супутник Землі. 12 квітня 1961 р. відбувся пер-ший в історії людства пілотований політ. Пер-шою людиною-космонавтом став Ю. О. Гагарін. Вражаючим було і введення в експлуатацію льодоколу «Ленін» з ядерною силовою уста-новкою.
У 1957 р. була здійснена спроба реформи управління економікою, спрямована на обме-ження абсолютної влади величезного центра-лізованого бюрократичного апарату. Скасову-вались міністерства, і функції управління пере-давались до створюваних в регіонах радянсь-ких народних господарств (раднаргоспів). Ро-бота промисловості пожвавлювалась. Однак до заводів і фабрик, а тим більше до конкретних робітників реформа не дійшла, втім, це і не пе-редбачалось. Натомість М.С.Хрущов виношу-вав ще більш грандіозні плани переоблаштування країни і на XXII з'їзді КПРС у жовтні 1961 р. партія взяла курс на перехід до без-посередньої побудови комунізму. Створення матеріально-технічної бази комунізму плану-валось зробити за 20 років. Проголошувався «найважливіший» принцип КПРС: «Все в ім'я людини, все для блага людини».
Саме на шляхах нарощування традиційних галузей промисловості керівництво СРСР спо-дівалося «наздогнати і перегнати» капіталізм. Але це був хибний курс. НТР потребувала но-вих технологій, які не передбачали великої кількості металу. Але такі технології в Союзі не розроблялися. Втім, у середині 1960-х рр. в УРСР з'явилася нова галузь в промисловості -- автомобілебудування (Запоріжжя). Розпочав-ся випуск найбільших у світі суховантажних суден і риболо-вецьких траулерів у Миколаєві. Було налагоджено ви-пуск нових типів пасажирських і транспортних літаків високого класу, реактивних повітряних лайнерів ТУ-104. Почався випуск серійного виробництва 5,2 тис. нових зразків машин, приладів і обладнання. За се-мирічку 1959--65 рр. виробництво
нових засобів автоматизації збільшилося у 4,2 р. Але всього цього було замало. Як і раніше, в Україні найрозвинутішими галузями промис-ловості залишались чорна металургія, вугледобування та електроенергетика. Дніпро став перетворюватися у справжню енергетичну ар-терію України. Металург, шахтар, будівельник посіли місце героїв кінофільмів, газетних на-рисів, навіть пісень.
Студент-експерт: Певний час після XX з'їзду КПРС в результаті вжитих заходів сільське гос-подарство республіки розвивалося досить ус-пішно. Це сталося внаслідок зміцнення мате-ріально-технічної бази колгоспів, радгоспів, де-якого розширення сфери товарно-грошових відносин. Заготівлі сільськогосподарської про-дукції змінились закупівлями. Зросли закупі-вельні ціни на зернові у 7 р. У 1957 р. Хрущов висунув утопічне завдання: «Найближчими ро-ками наздогнати США по виробництву м'яса, молока й масла на душу населення». Семи-річка планувала приріст обсягу валової сільськогосподарської продукції на 70%. Але на село коштів не вистачало, все йшло на роз-виток промисловості, на оборону. Основна надія покладалась на адміністративно-командні ме-тоди, що давали максимальні результати за мінімальні затрати. У роки семирічки тривало укрупнення колгоспів, безліч дрібних сіл і ху-торів були оголошені «неперспективними». В 1965 р. в Україні існувало 9,5 тис. колгоспів проти 13 тис. у 1950 р.
За вказівками зверху «вдосконалювалась» і вся система землеробства, що підтримувала мінімальну родючість землі в умовах дефіциту міндобрив і вологи в ґрунті, селяни навіть відмовились від парів. В 1959 р. після офіційного візиту М. Хрущова до США на полях у широких масштабах стала впроваджуватись ку-курудза, котра швидко витіснила традиційні сільськогосподарські культури. Це були при-мусові заходи.
З 1958 по 1963 посівні площі, зайняті куку-рудзою, зросли більш як удвічі, а валовий збір -- у 1,3 р. Врожайність, втім, залишалась не-змінною -- 25-28 ц/га. Впровадження кукуру-дзи призвело до порушення сівозмін, структу-ри ґрунтів, знизилась врожайність зернових. Становище у сільському господарстві усклад-нив неврожай 1963 р., хоч голоду вдалось уник-нути. Отже, ні цілина, ні кукурудза не розв'язали проблем у сільському господарстві. З 1958 по 1964 рр. обсяг валової продукції колгоспів і радгоспів збільшився тільки на 3%. Держава у 1963 р. змушена була купувати хліб за кордо-ном -- в Австралії, Канаді.
Секретар суду: Слово надається свідкові...
Свідок: Починаючи з 1959 р., рівень життя народу погіршується. Почастішали збої в сис-темі постачання продуктами харчування, гос-тро відчувається дефіцит промислових товарів, особливо негативний вплив мала грошова ре-форма 1961 р., внаслідок якої зросли ціни. Впав добробут населення. Усе це -- результат «хрущовських» реформ.
Секретар суду: Суттєві зміни в житті на-селення відбулися, зокрема, істотне підвищен-ня зарплат: з 642 у 1950 році до 806 крб. Замість оплати праці колгоспникам у 1960 році один раз на рік було введено щомісячне, по-декуди поквартальне грошове і натуральне авансування. Грошова оплата колгоспників зросла в чотири рази. У 1956 р. на 80% було збільшено розміри пенсії -- максимальна ста-новила 1200 крб, мінімальна -- 300 крб. У 1964 році почали виплачувати пенсії колгоспникам -- мінімальна складала 12 крб. У 1956 р. було ліквідовано кримінальну відповідальність ро-бітників і службовців за самовільне залишення підприємств, ліквідовано «радянське кріпосне право», селяни отримали паспорти, вільно пе-ресувались у межах держави, виїжджали на навчання чи на роботу до міст.
Високими темпами розвивалось житлове будівництво. Впроваджувався залізобетон. У 1951--58 рр. в УРСР було збудовано майже два мільйона квартир загальною площею 85,7 мільйона кв. м., а в 1958--1965 рр. -- ще близь-ко 60 млн. кв.м. житла (так звані «хрущовки»). Таких темпів Україна ще не знала.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5
