Рефераты. Відлига Хрущова

Відлига Хрущова

3

М.С. ХРУШОВ: ДВА КОЛЬОРИ ЧАСУ

(Урок-суд)

Тема: М.С.Хрущов: два ко-льори часу. «Відлига».

Мета: розкрити позитивні і не-гативні наслідки діяльності лідера КПРС і Радянської держави М.С.Хрущова, вчити давати харак-теристику історичного діяча, розви-вати навички дискутування. Вихо-вувати прагнення приносити людям користь і протистояти злу, вчити аналізувати і узагальнювати мате-ріал, давати свою оцінку явищам і процесам.

Форма уроку: урок-суд.

Обладнання: політична карта світу, порт-рет М.С. Хрущова, плакати з історії космонав-тики.

Література:

1. Алексей Аджубей. Крушение иллюзий. -- М.: «Интербук», 1991.

2. Рой Медведєв. Н.С. Хрущев. Политическая био-графия. -- М.:«Книга»,1990.

3. XX сьезд КПСС и его исторические реальности. Под общей ред. В.В. Журавяна. -- М.: 1991.

4. Турченко Ф.Г., Панченко П.П., Тимченко С.П. Но-вітня історія України. -- ч. II. -- К.: «Генеза», 2001.

5. Давлетов О.Р., Комина В.Г., Мороко В.М. Все-світня історія, 1945-1997. -- Запоріжжя: видавництво «Просвіта», 1997.

Хід заняття.

І. Вступне слово викладача. Швидко пробігають дні за днями, і кожен прожитий день стає історією. Хто ж творить історію? Чому одні люди скромно проживають життя і непомітно відходять у вічність, а інші залишаються у пам'яті нащадків (вдячній чи невдячній -- це вже по заслугах) не лише на роки, а й на цілі століття.

Сьогодні ми поведемо мову про одного з таких історичних діячів СРСР, чия особиста діяльність вплинула не лише на долю радянсь-кого народу, а й на перебіг подій в Європі і навіть у світі -- Микиту Сергійовича Хрущова. Влаштуємо своєрідний суд над його справа-ми, постараємось зрозуміти суть і наслідки його реформ, успіхи і невдачі у політиці. Спочатку пригадаємо:

а) Коли Хрущов займав найвищі партійні і урядові пости на Україні?

-- З 1938 по грудень 1949 -- Перший секретар ЦК КП(б)У і Голова Ради Міністрів СРСР.

б) Коли він займав найвищі пости у СРСР?

-- З 1953 по жовтень 1964 -- Пер-ший секретар ЦК КПРС і з 1958 -- Голо-ва Ради Міністрів СРСР.

в) Який період в історії називають хрущовською «відлигою»?

-- 1956--1961 рр.

г) Чому? Що це значить?

-- «Потепління» серед зими. Це час демократизації, лібералізації існуючої командно-адміністративної системи. А на-ступні всі кроки у зовнішній і внутрішній політиці розглянемо у вигляді судового засідання.

Завдання студентам (на дошці).

1. На основі виступів обвинувальної і захи-щаючої сторін зробити висновки і відповісти на питання.

«Основні напрями політики Хрущова»

Зміни в суспільно-політичній сфері

Основні заходи в реформу-ванні про-мисловості

Основні заходи у реформу-

ванні

сільського господар-ства

Суть соціальної політики

Результати

Пози-тивні

Нега-тивні

Пози-тивні

Нега-тивні

Пози-тивні

Нега-тивні

Пози-тивні

Нега-тивні

2. У чому проявлявся волюнтаризм та суб'є-ктивізм М.С. Хрущова?

3. Чому ми кажемо про суперечливий ха-рактер у розвитку культури в той час?

Сценарій суду.

Дійові особи:

-- суддя (веде судове засідання);

-- секретар суду (складає протокол);

-- народні засідателі;

-- державний обвинувач;

-- адвокат;

-- підсудний (М.С. Хрущов);

-- свідки;

-- експерти;

Всі інші студенти можуть з дозволу судді виступати як обвинувачі або захисники.

-- Прошу учасників судового засідання зай-няти свої місця і розпочати судове засідання.

-- Встати! Суд іде. Прошу сісти.

Суддя: (інформує про обвинувачення М.С. Хрущова).

-- Сьогодні слухається справа про одного з найвидатніших керівників Радянської дер-жави середини 50-х -- середини 60-х років XX ст. -- М.С. Хрущова.

М.С. Хрущов народився 17 квітня 1894 року у с. Калинівка Дмитрієвського повіту Курської губернії у селянській сім'ї. До 15 років найми-тував у поміщиків, а далі почалось робітниче життя на Україні -- Донбасі, де у трудовій Юзовці працював слюсарем. У 1919 р. всту-пив до лав більшовицької партії. Під час гро-мадянської війни він -- червоноармієць, голо-ва партосередку, політрук, комісар батальйону, інспектор політвідділу 9-ї Кубанської армії.

Після війни -- знову на Рутченській копальні. Із серпня 1922 р. він -- учень робітфаку при Юзівському гірничому технікумі, з 1923 р. -- член Юзівського окружкому партії. З липня 1925 р. -- на партійній роботі. У квітні 1928 р. за рекомендацією Л. Кагановича його заби-рають у Київ на посаду завідуючого орг-відділом Київського окружного партійного ко-мітету. У 1929--1931рр. -- на навчанні у Мос-ковській Промисловій академії ім. Сталіна (теж допоміг Каганович).

У 1935 р. -- він очолює уже Московську парторганізацію. У 1938--1949 рр. -- І секре-тар ЦК КП(б)У. З 1953 по 1964 -- 1 секретар КПРС і з 1958 по 1964 р. -- Голова Раді Міністрів СРСР.

Прокурор: М.С.Хрущов обвинувачується у наступному:

1. У провалі спроб підняти сільське госпо-дарство (зокрема, у намаганні штучно впрова-дити кукурудзу на непідготовлених для цього ґрунтах і без урахування відповідних природ-но-кліматичних умов).

2. Різкому скороченні підсобного господар-ства колгоспників.

3. Падінні життєвого рівня населення з 1959 р.

4. Пограбуванні населення внаслідок гро-шової реформи 1961 р.

5. Урядових репресіях на Україні у 1930-- 40-х рр.

6. Розриві з українською інтелігенцією, реп-ресіях щодо неї у 1960-х рр.

7. Карибській кризі 1961--1962 рр.

8. Берлінській кризі 1961 р.

9. Придушенні революції в Угорщині у 1956 р.

10. Погіршенні відносин з Китаєм.

11. Присвоєнні звання Героя Радянського Союзу керівникові Єгипту Г.А. Насеру, а також у Суецькій кризі.

12. Порушенні принципів колегіального ке-рівництва, прояві власного культу особи.

Секретар: Слово учню-експерту.

Студент-експерт: Удень свого 70-річчя (1964 р.) Хрущов порівняв власне життя з драбиною, підкреслюючи, що подолав її, не перестрибую-чи через «щаблі», виконуючи будь-яку справу.

Загалом, як свідчать факти, так воно й було. Разом з тим не слід забувати, що деякі «щаблі» йому допомагали долати впливові тогочасні керівники. Серед них варто назвати, насампе-ред, Л. Кагановича, який очолив ЦК КП(б)У у квітні 1925 р. Саме він, викликавши Хрущова у 1928 р. в Харків, запропонував йому посаду заступника завідуючого оргвідділом ЦК, моти-вуючи це тим, що в апараті ЦК дуже мало робіт-ників.

Так Хрущов вперше опинився у Києві.

Вступити у Московську промислову акаде-мію ім. Сталіна не міг, бо мало було стажу ке-рівної господарської роботи, але теж допоміг Каганович. Не закінчивши академії, Хрущова забирають на партійну роботу в Москву.

Вже у ті роки Сталін шанобливо ставився до Хрущова. Чому? Бо М.С.Хрущов беззасте-режно підтримував ту політичну лінію, яку по-ступово нав'язували партії і суспільству Сталін і його найближче оточення. У політичному до-робку М.С.Хрущова -- енергійна боротьба з усякого роду опозиціонерами, багато з яких виступали не проти лінії партії, а проти Ста-лінського диктату. У 1920-і роки Хрущов підтри-мував Кагановича, а Сталін, який зміцнював свої позиції, спираючись головним чином на молоді сили партії, гнівно засуджував «нову опозицію», потім «правий ухил» в партії. Тоді М.С.Хрущов був «вірним учнем і соратником Сталіна».

У 1938 р. Хрущов -- на Україні, на посаді І секретаря ЦК КП(б)У. У цей час політика «коренізації» остаточно зійшла нанівець. У шко-лах ведеться боротьба проти «буржуазно-на-ціоналістичного впливу на дітей» у національ-них школах. Поступово ліквідуються націо-нальні школи, здійснюється русифікація шкіл, чистка партії від «шкідників» і «ворогів наро-ду». Серед жертв репресій можна назвати таких партійних і державних діячів, як Попов, Любченко, Затонський, Сухомлинь, Хатаєвич, Квірінг, Демченко, Савицький, Якір, Вегер, Ку-лик, Саркісов, Клименко, Строганов, Чернявський та ін., майже весь керівний склад КПЗУ. Згадуючи пізніше про свої враження після при-їзду в Україну, Хрущов зазначив: «Партійне ке-рівництво було майже повністю розгромлено. Нам довелося починати з нуля». У лютому 1938 у Київ приїжджав тодішній нарком внутрішніх справ М.І.Єжов. Наркомом внутрішніх справ України був призначений О.І.Успенський, після чого «розпочався на Україні справжній розг-ром ворожих міст». Єжов на оперативній на-раді дав вказівку: на Україні потрібно розстрі-ляти ще ЗО тисяч «ворогів народу». Хрущов зак-ликав на XVIII з'їзді ВКП(б) до нещадності зни-щення ворогів, усіх «підлих шпигунів любченків, хвильових, затонських та інших нечистей». Май-же всі репресовані засуджувались до найви-щої міри покарання.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5



2012 © Все права защищены
При использовании материалов активная ссылка на источник обязательна.