Багрий Анна.
Зростання ролі і значення міжнародних валютно-кредитних відносин у розвит-ку світової економіки та диверсифікації світогосподарських зв'язків наприкінці XX ст. зумовлене кількома головними факторами. По-перше, поглибленням про-цесів інтернаціоналізації та транснаціоналізацїї виробництва і капіталу, усіх сфер господарського життя на рубежі II і ІІІ тисячоліть. По-друге, глобалізацією економічного розвитку сучасного суспільства, необхідністю спільного розв'язання усіма учасниками світового співтовариства гострих економічних, соціальних та екологічних проблем. По-третє, формуванням нової системи міжнародного поділу і кооперації праці внаслідок розпаду колишнього Радянського Союзу і створення нових незалежних держав та в результаті суттєвих змін, що відбуваються в Центральній і Південно-Східній Європі та в Китаї. По-четверте, домінуванням у системі світового господарства ринкових структур, інституцій та інструментів, розширенням ринкового поля світової економіки внаслідок виникнення нових підсистем (emergind market). По-п'яте, карколомним зростанням фінансового сектора світової економіки та інших сегментів сфери послуг.
При розбудові відкритої української економіки слід враховувати усі ці новітні процеси з огляду на те, що вже зараз третина валового внутрішнього продукту держави реалізується з допомогою зовнішньоекономічних зв'язків. Україна бере безпосередню участь у діяльності провідних міжнародних валютно-кредитних та фінансових організацій (МВФ, МБРР, ЄБРР). Крім того, запровадження у вересні 1996 р. власної грошової одиниці — гривні — передбачає поступове включення грошово-фінансової системи України до світових валютно-фінансових ринків.
Міжнародні валютно-кредитні відносини мають три головні виміри і проявляються в трьох головних площинах. З одного боку, вони являють собою певну теоретичну систему, сукупність принципів і форм міжнародних валютно-кредитних відносин. З іншого боку, валютно-кредитні та фінансові інструменти є важливими засобами здійснення економічної політики, її координації у міжнарод-ному масштабі. Нарешті, валютно-кредитна сфера виступає важливим каналом залучення додаткових фінансових коштів до національної економіки, сприяє при-скореному обміну між країнами та регіонами товарів і послуг, поліпшенню систе-ми розрахунків між суб'єктами світогосподарських зв'язків.
Міждержавні валютні і кредитні відносини як спорадичні явища були відомі порівняно давно. У процесі свого історичного розвитку вони зростали кількісно, удосконалювались їхні якісні характеристики, урізноманітнювалися форми.
Надзвичайно складним і недостатньо відпрацьованим в Україні є комплекс проблем, пов'язаних з платіжними та розрахунковими балансами, з механізмом міжнародних розрахунків. Міжнародний кредит, хоча і має свою давню історію, в даний час набуває небачених раніше масштабів і форм. Вирішуючи питання рин-кової трансформації своеї економіки, здійснення радикальних структурних перетворень, Україна потребує залучення значної кількості кредитно-фінансових ресурсів.
Останнім часом істотно зростає значення міжнародних валютно-фінансових інститутів та фінансових центрів у координації та регулюванні міжнародних валютно-кредитних відносин, гармонізації національної та міжнародної економіч-ної і валютно-фінансової політики. Водночас слід мати на увазі, система міжнародних валютно-кредитних відносин є надзвичайно динамічною, її окремі ланки та сектори зазнають відчутних змін, збагачується їх зміст, з'являються нові форми тощо.
У міжнародних економічних відносинах будь-якої держави істотне значення мають кредитні відносини. Міжнародне запозичення і кредитування стало резуль-татом розвитку, з одного боку, внутрішнього кредитного ринку найбільш розви-нутих країн світу, а з іншого відповіддю на потребу фінансування міжнародної торгівлі. На міждержавному рівні потреба в кредитуванні виникає в зв'язку з необхідністю покриття негативних сальдо міжнародних розрахунків. Як кредито-рів і позичальників виступають приватні підприємства (банки, фірми), державні установи, уряди, міжнародні і регіональні валютно-кредитні і фінансові організації.
Міжнародний кредит виник у XIV — XV ст. у міжнародній торгівлі, на зорі капіталістичного способу виробництва, особливо після освоєння морських шляхів з Європи на Ближній і Середній Схід, а пізніше — в Америку й Індію, і був одним з «важелів» первісного нагромадження капіталу. Об'єктивною основою його розвитку стали вихід виробництва за національні рамки, посилення інтернаціоналізації господарських зв'язків, міжнародне у суспільнення капіталу, спеціалізація і кооперування виробництва, НТР.
Будучи різновидом категорії «кредит» і опосередковуючи рух товарів, послуг, капіталів, міжнародний кредит зв'язаний з іншими економічними категоріями (прибуток, ціна, гроші, валютний курс, платіжний баланс і т.д.) і всією сукупністю економічних законів ринку. Міжнародний кредит відіграє важливу роль у реалізації вимог основного економічного закону, створюючи умови для одержання прибутків суб'єктами ринку. Як елемент механізму чинності закону вартості міжнародний кредит знижує індивідуальну вартість товарів у порівнянні з їхньою суспільною вартістю, наприклад, на основі впровадження імпортного устаткування, купленого в кредит. Міжнародний кредит зв'язаний із законом економії робочого часу, живої й упредметненої праці, що сприяє збільшенню суспільного багатства за умови ефективного використання запозичених засобів.
Міжнародний кредит бере участь у кругообігу капіталу на всіх його стадіях: при перетворенні грошового капіталу у виробничий шляхом придбання імпортно-го устаткування, сировини, палива; у процесі виробництва у формі кредитування під незавершене виробництво; при реалізації товарів на світових ринках. Міжнародний кредит у тісному зв'язку з внутрішнім бере участь у зміні форм вартості, забезпечує безперервність відтворення, обслуговує всі його фази. Різночасність окремих фаз відтворення, розбіжність часу і місця вступу в міжна-родний оборот реалізованої вартості і необхідних для цієї реалізації платіжних засобів, розбіжність валютного обороту з рухом позичкового капіталу визначають взаємозв'язок міжнародного кредиту і виробництва.
Джерелами міжнародного кредиту служать: що вивільняється тимчасово в підприємств у процесі кругообігу частина капіталу в грошовій формі; грошові нагромадження держави й особистого сектора, мобілізовані банками. Міжнарод-ний кредит відрізняється від внутрішнього міждержавною міграцією й укрупнен-ням цих традиційних джерел за рахунок їхнього залучення з ряду країн. У ході відтворення на визначених ділянках виникає об'єктивна потреба в міжнародному кредиті. Це зв'язано з: кругообігом засобів у господарстві; особливостями вироб-ництва і реалізації; розходженнями в обсязі і термінах зовнішньоекономічних угод; необхідністю одночасних великих капіталовнесень для розширення виробництва. Хоча міжнародний кредит опосередковує рух товарів, послуг, капіталів у зовнішньому обороті, рух позичкового капіталу за національною границею відносно самостійно стосовно товарів, зробленим за рахунок позикових засобів. Це обумовлено погашенням кредиту за рахунок прибутку від експлуатації введеного в лад за допомогою позикових засобів підприємства, а також використанням кредиту в некомерційних цілях.[3,6,7]
2. Функції міжнародного кредиту
Міжнародний кредит у сфері міжнародних економічних відносин виконує наступні функції, що виражають особливості руху позичкового капіталу в сфері міжнародних економічних відносин. У їхньому числі:
а) Перерозподіл позичкового капіталу між країнами для забезпечення потреб розширеного відтворення. Через механізм міжнародного кредиту позичковий капітал спрямовується в ті сфери, яким віддають перевагу економічні агенти з метою забезпечення прибутків. Тим самим кредит сприяє вирівнюванню національного прибутку в середній прибуток, збільшуючи її масу.
б) Економія витрат звертання в сфері міжнародних розрахунків шляхом використання кредитних засобів (тратт, векселів, чеків, перекладів і ін.), розвитку і прискорення безготівкових платежів.
в) Прискорення концентрації і централізації капіталу завдяки використанню іноземних кредитів. Кредит дає можливість розпоряджатися у відомих межах капіталом, власністю і працею інших країн. Пільгові міжнародні кредити великим компаніям і утруднення доступу дрібних і середніх фірм до світового ринку позичкових капталів сприяють посиленню концентрації і централізації капіталу.
г) Регулювання економіки.
Значення функцій міжнародного кредиту нерівноцінне і змінюється в міру розвитку національного і світового господарства.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9
