Рефераты. Макроэкономическое прогнозирование. (Шпаргалки)

№ 27    Визначення структурних елементів ВВП як суми первинних доходів секторів економіки. Прогноз первинних доходів по секторах економіки включає прогнозне визначення наступних показників. 1. По сектору домашніх господарств – оплата праці, інші первинні змішані доходи (включаючи доходи підсобних домашніх господарств, некорпоративних підприємств тощо).

2. По нефінансовому сектору – валовий прибуток.

3. По загальнодержавному сектору – валовий прибуток, непрямі податки та інші доходи (за мінусом субсидій).

4. По фінансовому сектору – валовий прибуток.

Отже, якщо розглянути складові частини ВВП за доходами (оплата праці, валовий прибуток і чисті податки), то можна побачити, що фонд оплати праці виникає як первинний дохід лише в секторі домашніх господарств, чисті податки - лише в загальнодержавному секторі, а валовий прибуток складається з валових прибутків та змішаних доходів всіх секторів економіки.

 


№9 - №14  Макромодель економіки України-1, яку розроблено фахівцями Інституту економічного прогнозування, призначена для складання середньострокових прогнозів розвитку ключових макроекономічних показників [14]. Модельні зв’язки розглядаються у секторному розрізі на основі показників і залежностей Системи національних рахунків (СНР) України з врахуванням цілей економічної політики.

Зазначена економетрична модель має блочну структуру і призначена для обрахування прогнозних показників у щорічному вимірі. Взаємодія одночасових блоків Макромоделі-1 виявляється у побудові та узгодженні ключових індикаторів платіжного та монетарного балансів, СНР та балансу державного бюджету. Відповідно до принципу конструкції моделі реальні та фінансові потоки пов’язуються за допомогою базових взаємозалежностей виду “виробництво - дохід”, “дохід - витрати”, “заощадження - залучення активів”. Параметрами, що характеризують економічну політику, у Макромоделі-1 є обсяги реального та державного споживання, валових інвестицій, експорту та імпорту, ставки деяких видів податків, відсоткові ставки, рівень обмінного курсу та рівень інфляції.

Ендогенними змінними цієї економетричної моделі є такі: обсяг ВВП, обсяги приватного, державного та загального споживання, величина основних фондів та валових інвестицій, зміна запасів оборотних коштів, обсяги імпорту та експорту (подаються у фактичних та базисних цінах), рівень зайнятості, сальдо державного бюджету, обсяг загальних державних витрат, характеристики загального доходу та загальної пропозиції.

Екзогенними модельними змінними виступають: обсяг світового ВВП; дефлятори вітчизняного та світового ВВП, приватного та державного споживання, валових інвестицій, зміни запасів матеріальних оборотних коштів, експорту та імпорту; індекси споживчих цін та цін промислового виробництва; кредитна відсоткова ставка; частка бюджетних надходжень та витрат у ВВП.

Дана макроеконометрична модель складається з 33 стохастичних рівнянь і тотожностей, функціональні залежності подано у лінійній, лог-лінійній та нелінійній формі. Генерація стохастичних регресійних рівнянь здійснюється на основі часових рядів за допомогою класичного методу найменших квадратів і автокореляційної функції першого порядку, поряд з іншими використовуються лагові та фіктивні змінні.

Дезагрегація балансових взаємозв’язків і тотожностей національного доходу здійснюється у Макромоделі-1 шляхом побудови відповідних субмакромоделей для 5 основних секторів: реального, споживання та доходів населення,зовні шньо-економічного, фіскального та грошово-кредитного. Виділяються також сектори платіжного та бюджетного балансів, але функціональні залежності в них є менш деталізованими.

 

 №19  Важливою складовою Макромоделі-1 є модель реального сектора, що містить базові макроекономічні тотожності, на основі яких формуються модельні компоненти ВВП за різними методами обрахування. Дана субмодель також має блочну структуру – окремо моделюються агрегати сукупного попиту та сукупної пропозиції. Блок сукупної пропозиції містить виробничу функцію, функцію зайнятості та функцію основних фондів. У блоці агрегованого попитувиз начається обсяг використання ВВП, а також моделюються обсяги кінцевих споживчих витрат домашніх господарств і сектора загального державного управління, валового нагромадження основного капіталу, зміни запасів матеріальних оборотних коштів та експорту товарів і послуг. Обидва виділені в моделі блоки тісно пов’язані зі змінними кредитно-грошового,зовні шньоекономічного секторів, секторів фінансів і споживання. Модельні залежності охоплюють основні макрогалузі та комплекси національної економіки: промисловість у розрізі паливно-енергетичного, металургійного, хімічного комплексів, комплексу будівельних матеріалів, легкої та харчової промисловості; сільське і лісове господарство; будівництво; транспорт і зв’язок; сферу обігу та інші макрогалузі.

№ 11  У субмоделі сектора споживання та доходів населення визначається функція споживання та основні види доходів і витрат населення. Приватне споживання (кінцеве споживання сектора домашніх господарств) характеризується динамікою його лагового значення, особистих доходів у цьому секторі, величини заощаджень та індексу інфляції. Також оцінюються показники адресних субсидій населенню, особистих грошових доходів домашніх господарств, особистого споживання, платоспроможного попиту, грошової оплати праці, оплати послуг населення, купівлі товарів, обов’язкових платежів та інших доходів і витрат населення.

 

 

 

№ 12  Модель державного сектора Макромоделі-1 містить функцію споживання сектора державного управління та відповідні оцінки основних видів бюджетних надходжень та видатків, їх загальної суми та балансу бюджету. Прогнозні розрахунки величини надходжень до бюджету відповідно до залежностей моделі здійснюються з врахуванням існуючого переліку податків в Україні. У загальному вигляді сума окремих надходженьвиз начається як функція від певного виду податку, ефективності його збору (що оцінюється за допомогою фіктивної модельної змінної) та податкової бази.

№ 13   У субмоделі зовнішньоекономічного сектора модельними змінними є обсяги експорту та імпорту, а також обсяги їх компонент, виділених відповідно до стандартів міжнародної класифікації: експорту та імпорту продовольства, сировини та матеріалів, проміжної та кінцевої продукції. Аргументом функції загального обсягу експорту є величина вітчизняного та світового ВВП і паритет дефляторів ВВП і експорту. Загальний обсяг імпорту та обсяги його агрегатних складових – імпорту послуг, імпорту машин і обладнання та іншого імпорту, – моделюються під впливом динаміки реального ВВП і співвідношення відповідних дефляторів ВВП та визначених у моделі категорій імпорту.

№ 14  За допомогою моделі грошово-кредитного сектора Макромоделі-1 досліджується співвідношення грошового попиту та пропозиції. Ендогенними змінними тут виступають грошові агрегати М1, М3 та грошова база, які формуються залежно від тенденції розвитку інфляційних процесів, обмінного валютного курсу та політики центрального банку відносно відсоткових, кредитних ставок та ставки рефінансування. У вказаній субмоделі також передбачено можливість прогнозного розрахунку інших показників грошового ринку: грошового мультиплікатора, швидкості обігу грошей, внутрішнього кредиту, показників платіжного балансу.

На базі прогнозних показників Макромоделі-1 складаються декілька сценаріїв розвитку економіки України (песимістичний, оптимістичний та варіант ймовірних змін).

Переваги та недоліки моделі. Зазначена модель є найбільш масштабною та структурованою серед розглянутих. На її основі розробляються макроекономічні прогнози для Уряду та прогноз розвитку економіки України, який щорічно подається до міжнародного проекту LINK.

Перевагами моделі є використання сучасних систем статистичних класифікацій (вітчизняних та міжнародних), деталізація модельних взаємозв’язків на рівні секторів, модельна ув’язка індикаторів міжсекторних взаємодій, розгляд та характеристика економічних процесів на всіх стадіях господарського циклу (виробництво, розподіл, обмін, споживання), наявність кількісних оцінок параметрів, що якісно описують функціонування окремих сфер економіки (фінансової, фіскальної).

До недоліків цієї моделі, на нашу думку, слід віднести залучення макропоказників, що не мають адекватного статистичного відображення (величина грошової оплати праці, частка бюджетних доходів та витрат, податкова база окремих податків). Адже наявність тривалих за часом та значних за обсягами затримок з виплати заробітної плати в Україні зумовлює некоректність статистичної інформації щодо фонду оплати праці. Частка бюджетних доходів не відображає суми нарахованих податків, а частка бюджетних витрат у ВВП є скоріше політичною, а не економічною змінною. Податкова база та податкові ставки в Україні також не є достовірними змінними, оскільки вітчизняне законодавство у цій сфері має надзвичайно нестійкий характер.


№ 1 МЭП - процесс разработки прогнозов развития национальной экономики, кот. Основывается на научном познании экономических явлений и использовании всей  совокупности методов, средств и возможностей прогнозирования.

Методы МЭП – совокупность мер и способов мышления, позволяющих на основании анализа ретроспективных данных экзо- и эндогенных связей объекта прогнозирования, а также их измерения в рамках рассматриваемого явления или процесса, сделать вывод с определенной вероятностью относительно будущего развития объекта.

Объект МЭП – хозяйство страны, адм.-территориальные единицы, совокупность экономических субъектов (домохоз-ва, фирмы, банки, гос-во, отрасли).

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6



2012 © Все права защищены
При использовании материалов активная ссылка на источник обязательна.