№ 19  Економетрична модель економічного зростання у перехідних економіках була розроблена співробітниками МВФ О.Гаврилишиним, І. Ізворскі, Р. Рооденом [6]. У даній розробці автори використали регресійний аналіз, виділяючи кілька впливових факторів, що характеризують інституційні зміни в економічномусередовищі.

Ендогенною змінною моделі є темп зростання реального ВВП.

Екзогенними змінними виступають такі показники: темп інфляції (характеризує макроекономічну політику), індекс структурної реформи (опосередковує рівень реалізованих структурних реформ), обсяг урядової діяльності, який вимірюється державними витратами як відсотком від ВВП (демонструє прояв економічних спотворень, зумовлених високим рівнем оподаткування та бюрократизації).

У цій моделі присутні змінні, які характеризують два види “стартових умов”, одна з них охоплює макроекономічні спотворення та незнання ринкових процесів, а друга – рівень розвитку соціалістичної економіки та асоційованих з ним спотворень.

Модель було проаналізовано за допомогою групових даних для 25 країн з перехідною економікою за 1990–1997 рр. (200 спостережень). Особливістю даної моделі є варіантність та специфіка її використання. У першому випадку автори здійснювали декомпозицію ретроспективного періоду на періоди 1990–1993 рр. та 1994–1997 роки. У другому випадку застосовували деталізацію індексу структурних реформ, щопере дбачає введення додаткових незалежних змінних: субіндексу структурних реформ для лібералізації внутрішніх цін, субіндексу структурних реформ для приватного входу на ринок, субіндексу структурних реформ для лібералізації торгівлі та системи обмінного курсу, субіндексу структурних реформ для правової реформи.

Модель формалізована у вигляді лог-лінійної багатофакторної регресійної залежності.

Переваги та недоліки моделі. Перевагою цієї моделі є застосування інституціоналістського підходу при виборі пояснюючих змінних моделі, що дає змогу кількісно оцінити трансакційні витрати українського суспільства; а недоліком – відсутність інструментального методу побудови рівнянь моделі.

№ 23.  Загальна структура комплексу моделей. Макроекономічна секторна модель складається із наступних блоків: Блок 1. Екзогенні показники, що визначають сценарні умови прогнозу: державні регулятори (ставки оподаткування, відсотки нарахувань на заробітну плату, рівень пільг по податках, дефіцит бюджету, індекс обсягу державних субсидій, індекси державних капітальних трансфертів, індекси державних інвестицій в бюджетну сферу, індекс бюджетних витрат на обслуговування зовнішнього боргу та ін.), концептуальні показники ефективності (індекс продуктивності праці, співвідношення індексу реальної заробітної плати та продуктивності праці), монетарні показники (середньорічні ставки по депозитах та кредитах, індекс курсу долара США), а також показники експорту й імпорту (з моделі МГБ);

Блок 2. Розрахункові показники, що використовуються в прогнозних розрахунках (дефлятор ВВП, індекс чисельності зайнятих, індекс чисельності пенсіонерів, індекс чисельності самозайнятих підприємців, чисельність платників фіксованого податку, індекс реальної заробітної плати, питома вага натурального споживання у валовому прибутку домашніх господарств тощо).

Блок 3. Оціночні і прогнозні показники в розрізі інституційних секторів економіки, включаючи взаємовідносини із сектором “решта світу” (первинні доходи, взаємні фінансові перетоки, наявні доходи, споживання та заощадження, капіталоутворення, чисте кредитування чи запозичення).

Блок 4. Результуючі показники, що характеризують як ретро-, так і перспективні структурні і реальні зміни первинних доходів кожного з інституційних секторів економіки, обсяги потоків фінансових ресурсів між секторами економіки, що формують наявні доходи та їхнє використання на споживання і заощадження, нагромадження основних фондів та приріст запасів оборотних коштів, чисте кредитування або запозичення.

№ 24  Прогнозна модель міжгалузевого балансу містить 5 блоків.

Блок 1. Визначення реальних змін в експорті та імпорті за галузями класифікації МГБ. У цьому блоці здійснюються розрахунки впливу зміни ефективного реального валютного курсу та світового попиту на галузеві обсяги експорту та імпорту. Для цього на базі квартальних звітних даних експорту та імпорту в розрізі головних партнерів експортерів та імпортерів та галузевих груп товарів і послуг проводиться економетричний аналіз залежності галузевих обсягів експорту та імпорту від зміни ефективного реального валютного курсу по кожному із партнерів.

Блок 2. Екзогенні показники, що включають показники споживання і нагромадження основного капіталу, а також приріст запасів матеріальних оборотних коштів за секторами економіки (з макроекономічної секторної моделі), концептуальні показники реальної зміни коефіцієнтів прямих матеріальних витрат у прогнозному періоді, галузеві індекси цін.

Блок 3. Розрахунковий, у якому визначається галузевий вектор кожного елемента кінцевого споживання, виходячи із оціночних і прогнозних розрахунків галузевої структури кожного елемента кінцевого використання по секторах економіки та сукупного вектора кінцевого використання ВВП в цілому.

Блок 4. Розрахунковий, де визначаються прогнозні матриці коефіцієнтів прямих матеріальних витрат.

Блок 5. Розрахунковий – служить для визначення галузевих обсягів випуску, доданої вартості і проміжного споживання виходячи з прогнозного вектора кінцевого використання ВВП і прогнозних матриць коефіцієнтів прямих матеріальних витрат.

№ 22  Моделювання обсягу та складових ВВП у секторному та галузевому розрізах   Методичною базою комплексу моделей, що пропонується, є Система національних рахунків (СНР), міжгалузевий (МГБ) та платіжний баланси. Для прогнозних розрахунків використовуються дані офіційної статистики.

За допомогою моделей можна здійснити узгоджений прогноз основних макроекономічних показників, що характеризують весь оборот ВВП у секторному, а виробництво і використання ВВП – у галузевому розрізі.

Авторами визначено, що моделювання поведінки суб’єктів економічної діяльності в Україні потребує врахування специфіки чинників економічних процесів, для чого інструментарій багатьох зарубіжних моделей не є придатним.

Особливого значення в економічній практиці набувають моделі, що дозволяють одночасно обгрунтовувати управлінські рішення і прогнозувати основні макроекономічні показники.

Прогнозна секторна (за інституційними секторами економіки) модель по аналогії зі звітною моделлю СНР, надає можливість представити економіку країни як у пропорціях ВВП, так і в балансових пропорціях по кожному сектору економіки; проаналізувати процеси формування фінансових ресурсів у вигляді доходів, їх перетоки відповідно до встановлених державою регуляторів та дії інших факторів, пов’язаних з необхідністю відтворення ВВП незалежно від достатності ресурсозабезпечення кожного сектора економіки; встановити наявність факторів, що виводять систему з рівноваги.

Крім того, модель дає можливість розробникам прогнозу в імітаційному режимі визначити зміни у структурі виникнення та в перетоках фінансових ресурсів під впливом прогнозованих змін у податковій системі та реагування на них суб’єктів господарювання. Це означає необхідність використання в моделі рівнянь, що характеризують поведінку суб’єктів господарювання: наприклад, врахування впливу зміни процентних ставок на інвестиційні та споживчі процеси, очікуваного збільшення довіри населення до банківської системи і держави щодо безпеки грошових вкладів населення тощо.

Моделювання зазначених процесів у відтворенні ВВП будується таким чином, щоб відобразити перехресно процеси відтворення ВВП на різних стадіях його обороту в секторному розрізі, з однієї сторони, і збалансувати доходи та їх використання по кожному з секторів економіки – з іншої.

У результаті секторного моделювання відбувається визначення: ВВП, розподіленого за складовими його секторної структури первинних доходів; фінансових перетоків між секторами економіки; наявних доходів та їх використання; утворення чистого кредитування чи запозичення за підсумками року.

Загальна характеристика комплексу моделей. Характерною ознакою комплексу моделей є синтетичне врахування впливу екзогенних шоків на обсяги галузевого виробництва і відповідно – ВВП та ендогенних факторів економічного зростання, пов’язаних із поступовою ліквідацією трансформаційних деформацій у відтворювальних секторних та цінових пропорціях ВВП. Тобто в моделі враховується не лише можливість нарощування (зменшення) експорту галузей та імпортозаміщення, а й специфічні чинники економічного зростання, такі як гармонізація міжсекторних та міжгалузевих фінансових взаємовідносин, зростання кредитування галузей економіки, зростання прибутковості та обсягів обігових коштів, інвестицій тощо.

Такий підхід пояснюється специфічним станом економіки України, наявністю системних “блокаторів” економічного розвитку, що гальмують реакцію виробників на зміни їх конкурентоспроможності та відповідно у зовнішньому і внутрішньому попиті на їхні товари та послуги. Врегулювання секторних структурних, кредитно-інвестиційних процесів, зменшення негативної дії таких “блокаторів” на даному трансформаційному етапі формування ринкової економіки в Україні стає самостійним чинником економічного розвитку.Характерним для моделей є відсутність детального моделювання фінансових ринків, хоча при моделюванні взаємовідносин секторів економіки з фінансовими корпораціями враховується коливання відсоткової ставки та обмінного курсу. Ті часті зміни, що мають місце на українських фінансових ринках протягом року, унеможливлюють моделювання їх поведінки на значну перспективу.

Квартальні розрахунки забезпечують врахування циклічних коливань та можливість кращого підрахунку часових лагів між чинниками економічного зростання та самим процесом.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6