Рівняння для вартісних показників як для системи УКР-МАКРО 3 , так і для УКР-МАКРО4 мають однаковий вигляд, і їх моделювання здійснюється в реальному вимірі – з урахуванням інфляції через коригування цих показників на дефлятор ВВП. В обох моделюючих системах формально розрізняються прогнозні показники, які формують ВВП за категоріями доходу, та показники за категоріями його використання.
На основі системи УКР-МАКРО 3 розробляються два сценарії розвитку економіки України – оптимістичний та песимістичний, для УКР-МАКРО4 також розглядаються два варіанти прогнозних рішень – уповільнене чи прискорене зростання частки інвестицій.
Переваги та недоліки моделі. Перевагами цієї моделі є широке охоплення та значний ступінь деталізації міжгалузевих зв’язків вітчизняного виробництва, врахування специфіки української економіки, що стосується критичних обсягів постачання енергоресурсів (імпорт нафти, газу), акцентування розрахунків на складовій капіталу при розробці виробничої функції, варіантність способів дефлятування номінальних макроіндикаторів (три способи оцінки інфляційного впливу), кількісна оцінка соціальних ситуацій (внутрішніх шоків соціальної природи), варіантність оцінки темпів росту інвестування (прискорене та уповільнене).
Недоліками модельної системи є використання змінних, статистична необ’єктивність яких пояснюється специфікою функціонування вітчизняної перехідної економіки (чисельність зайнятих, рівень продуктивності праці) та недосконалістю статистичного обліку в Україні (величина чистих податків на виробництво та імпорт, зміна запасів матеріальних обігових коштів). Адже в умовах прихованого безробіття та необлікованої “тіньової” зайнятості важко дати вірну кількісну оцінку зайнятості та продуктивності праці. Крім того, за умов жорсткого податкового тиску, нестійкості відповідних правових норм, масової “бартеризації” розрахунків вітчизняні підприємці змушені надавати необ’єктивну інформацію щодо руху власних фінансових та матеріальних коштів.
№ 17 Моделююча система “Бюджет”, яка призначена для вирішення задач бюджетного та макроекономічного моделювання, зокрема, оцінки очікуваних надходжень в держбюджет і обсягів його найважливіших витрат, прогнозування динаміки цін, обсягів платоспроможного попиту, експортно-імпортних потоків тощо [4]. Дана система побудована за блочним принципом, кожен із 8 блоків є окремою економіко-математичною моделлю або групою моделей.
Основу блоку “Виробництво” складають рівняння міжгалузевого балансу в базових цінах. У цьому ж блоці за нормативами балансу та галузевими індексами діючих цін, що розраховані відносно базових, визначаються величини відносної собівартості продукції кожної із галузей.
У блоці “Фінанси виробників та споживачів” розраховуються номінальні доходи та витрати виробників (з їх галузевою диференціацією) і споживачів. Модель дозволяє розрізняти групи споживачів за такими ознаками, як джерело отримання та величина доходів, соціальний статус тощо. Загальне (суспільне) споживання та його окремі складові, що фінансуються з державного бюджету, також можуть розглядатися у розрізі споживачів.
Платоспроможний попит споживачів залежно від їх прибутків, грошових накопичень і діючих цін, а також сукупний попит на інвестиції з боку виробників та держави визначається у блоці “Попит”.
У блоці “Бюджет” здійснюється розрахунок головних нормативів консолідованого бюджету та визначається їх вплив на собівартість продукції та обсяги виробництва (через податкові ставки, з одного боку, і прямі та опосередковані субсидії, державні інвестиції – з другого), на попит споживачів (через заплановані витрати на суспільне споживання) і на інші фінансові показники. Реалізовано декілька стратегій субсидування виробництва, зокрема, фіксації деяких цін на заданому рівні з покриттям частини витрат виробників з держбюджету. Модель визначення обсягів субсидування, необхідних для забезпечення цієї стратегії, також входить в даний блок [4]. Розрахунок діючих цін здійснюється в блоці “Ціни”, причому сюди входять моделі витратного, монопольного, олігопольного, конкурентного та інших механізмів ціноутворення.
У блоках “Експорт” та “Імпорт” здійснюється прогнозний розрахунок їх обсягів.
Блок “Макроекономічні показники” призначений для розрахунку змін грошової маси в обігу, курсів обміну національної валюти, агрегованих показників цін (дефлятор ВВП, індекс споживчих цін) та інших макроагрегатів.
Моделююча система “Бюджет” використовувалася для аналізу проекту бюджету на 1996 р. в контексті сценарного моделювання: було розглянуто оптимістичний, реалістичний та помірно песимістичний сценарії. За кожним з них припускається, що монетарні показники є основними впливовими чинниками економічної стабілізації, а варіація їх величин залежить від певних (для кожного сценарію – своїх) параметрів грошово-кредитної політики. На основі кожного виду сценарію надаються прогнози динаміки цін та оцінки гранично можливих обсягів грошової маси в обігу.
Переваги та недоліки моделі. Перевагами даної моделі є її чітка специфікація (розгляд державного бюджету як основного інструменту обліку суспільних доходів та витрат), врахування вітчизняної специфіки відносин виробника та держави (обсягів і структури субсидування та оподаткування), оцінка впливу функціонування різних механізмів ціноутворення (витратного, монопольного, конкурентного).
Недоліками моделі є застосування змінних, що не мають точного статистичного відображення в Україні (величина доходів та заощаджень населення, попит на інвестиції з боку суб’єктів господарювання та держави, диференціація споживачів за соціальним статусом згідно з офіційними статистичними даними). Адже значна частина доходів населення України формується в “тіньовому” секторі, а більша частина заощаджень знаходиться поза межами банківської системи та здійснюється в іноземній валюті, що нівелює офіційні статистичні дані. Складно також оцінити фактичний інвестиційний попит, оскільки його реальна величина зменшується через надзвичайно високу ціну кредитних ресурсів в Україні (існує незадоволений попит). Рівень вітчизняних соціологічних досліджень на сьогодні не дозволяє зробити адекватну стратифікацію суспільства за майновим (соціальним) статусом. Тому будь-які оцінки споживчих доходів у такому розрізі статистично ненадійні.
№ 18 Модель середньострокового прогнозування призначена для розрахунку щорічних темпів росту ключових макроекономічних змінних (реального ВВП, рівня інфляції та безробіття) і базується на використанні виробничих функцій типу Кобба-Дугласа [1,2].
Екзогенні змінні моделі (які віднесені авторами до чинників економічного зростання, що формують пропозицію) характеризують наявність працездатного населення, рівень безробіття, індекс матеріальних витрат, величину виробничого основного капіталу, завантаженість основного капіталу (виробничих потужностей), зношеність основного капіталу, обсяг капітальних вкладень, паливно-енергетичний баланс. Кількісна оцінка ВВП з боку сукупного попиту конкретизується за допомогою показників оплати праці, чисельності працездатного населення, фонду споживання, фонду накопичення, рівня інфляції.
Дана модельна розробка фактично передбачає використання двох моделей – степеневої квартальної моделі та лінійної річної (залежно від формалізації виробничої функції, що описує динаміку реального ВВП). Степенева модель Б. Панасюка, І. Сергієнка, Л. Гуляницького складається з 8 стохастичних рівнянь, на основі яких здійснюються прогнозні розрахунки реального ВВП, задіяних обсягів основного виробничого капіталу, частки задіяних трудових ресурсів, обсягів капітальних вкладень та обсягів прибутку підприємств. При цьому враховуються такі керуючі параметри, як частка безробітних, ступінь зносу та використання основного виробничого капіталу, коефіцієнти матеріаломісткості, базисні та поточні податкові ставки (ПДВ та податку на прибуток). Лагові змінні інвестиційних вкладень охоплюють період до двох років. Дляпереходу від реального до номінального виміру ВВП в моделі розраховується агрегований показник цін (дефлятор ВВП).
Особливістю зазначеної моделі є використання експертних оцінок для коригування статистичних даних, що характеризують період початку 90-х років. Також експертним шляхом визначаються межі, в яких знаходиться траєкторія динаміки ВВП, а потім знаходяться модельні параметри, за яких прогнозна крива значень ВВП вкладається в зазначені межі.
Лінійна модель призначена для складання довгострокових прогнозів і у робочому варіанті містить три основні функціональні залежності для визначення реального обсягу ВВП: визначається величина задіяного капіталу як функція від величини (бажаного) основного капіталу, обчисленої на кінець періоду за балансовою вартістю та ступеня його спрацювання; визначається частка задіяних трудових ресурсів, що залежить від чисельності працездатного населення та ступеня використання основного капіталу; величина реального ВВП в цінах 1992 р. є адитивною функцією, що містить дві вищезазначені залежності та характеристику впливу стохастичних змінних. На базі лінійної моделі вирішується задача квадратичної оптимізації з неточно заданими даними, причому траєкторія динаміки ВВП визначається експертним шляхом; для вирішення задачі авторами розроблений та комп’ютерно реалізований програмний комплекс. Це дає змогу здійснювати прогнозні розрахунки за двома сценарними варіантами розвитку економіки України – помірним та мінімальним.
Переваги та недоліки моделі. Перевагами моделі Б. Панасюка є оцінка стану основного виробничого капіталу (ступеня його спрацювання та експлуатації), врахування показників паливно-енергетичного балансу, залучення експертних оцінок як способу коригування та доповнення статистичних даних. Недоліками є спрощеність опису макроекономічних процесів (фактично експертно задається ВВП лише на стадії його виробництва), спрощено формалізацію виробничої функції (не враховується технічний прогрес або рівень розвитку продуктивних сил); оцінка внеску в динаміку ВВП трудових ресурсів здійснюється на основі показника чисельності зайнятих, який в Україні є неадекватною характеристикою, як зазначалося вище.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6
