Об’єктивність такої оцінки можна забезпечити лише за умови не
тільки методично правильного обчислення відповідних показників, а й порівняння
їхньої динаміки на даному підприємстві за кілька років, а також порівняння з
досягнутим рівнем на інших споріднених підприємствах. Для поглибленої
аналітичної оцінки рівня технічного розвитку підприємства, необхідність у
проведенні котрої, як правило, виникає за розробки спеціальної перспективної
програми, треба застосовувати також інші показники, включаючи ті з них, що
характеризують галузеві особливості виробництва, а саме:
§
Частка
екологічно чистої продукції. [12, с. 230]
Показники технічного та
організаційного рівня виробництва повинні знайти своє
відображення в узагальнюючих економічних показниках
і, в першу чергу, у збільшенні прибутку, зниженні собівартості та зростанні
продуктивності праці.
1.2 Поняття і
зміст категорії управління технічним розвитком підприємства
У зв’язку з визначальним впливом на
результати господарської діяльності технічного розвитку, а також у зв’язку з
його складністю важливе практичне значення має постійно здійснювана та збалансована
за всіма елементами система економічного управління цим процесом на
підприємстві. Процес економічного управління технічним розвитком підприємства
зазвичай включає такі основні етапи:
·
підготовчий
– аналіз
виробничих умов, підготовка прогнозної інформації;
·
варіативний
вибір рішень
– розробка, вибір критерію та оцінка ефективності можливих варіантів;
·
програмування
(планування) робіт – узгодження вибраних і прийнятих рішень, їхнє інтегрування в єдиний
комплекс заходів у межах програми технічного розвитку підприємства на найближчу
та віддалену перспективу;
·
супроводження
реалізації програми – контроль за виконанням передбачених програмою заходів, проведення
необхідного коригування програми.
Цілі та пріоритети технічного розвитку треба визначати згідно
із загальною стратегією підприємства на тому чи тому етапі його функціонування.
Так, для одних підприємстві пріоритетним напрямом може бити перехід на
ресурсозберігаючі технології, для інших — увага може бути
сконцентрована на скороченні ручної праці. Відповідно програма технічного
розвитку буде складовою частиною комплексної господарської програми підприємства
по ресурсозбереженню або зменшенню ручної праці. Стратегія розвитку
підприємства може бути спрямована й на підвищення ефективності
виробництва й якості продукції.
Варіантний вибір рішень по технічному розвитку припускає
розгляд можливих варіантів, оцінку їх реальної ефективності й
розробку на цій основі взаємопов'язаного комплексу заходів.
Важливо підкреслити, що при оцінці
ефективності необхідно враховувати не тільки локальний ефект, в окремому
підрозділі, але й вплив рішень, що приймаються, на кінцеві
результати виробництва. Тільки такий підхід дозволить виключити вірогідність
створення й використовування дорогої високопродуктивної виробничої
системи, працюючої «на склад».
З переходом до більш складних видів
технічного розвитку (технічному переозброєнню, реконструкції й
розширенню) зростає складність об’єднання окремих рішень в єдиний
комплекс. Недостатня увага до цього питання може привести до посилення диспропорцій (між основними й допоміжними виробництвами, окремими цехами й т. д.). Ефективним інструментом для ув'язки окремих рішень й оцінки впливу розробленого комплексу заходів на кінцеві результати підприємства є моделювання.