У різні періоди історії зовнішньоторгівельна практика схилялася то в одну, то в іншу сторону, ніколи, правда, не приймаючи жодну з екстремальних форм. У 50-60-ті роки для міжнародної економіки був характерний відхід від протекціонізму у бік більшої лібералізації і свободи зовнішньої торгівлі. З початку 70-х років виявилася зворотна тенденція   країни стали відгороджуватися один від одного все більш витонченими тарифними і особливо нетарифними бар'єрами, захищаючи свій Розвиток протекціоністських тенденцій дозволяє виділити декілька форм протекціонізму:

• селективный протекціонізм   направлений проти окремих країн або окремих товарів;

• галузевий протекціонізм   захищає певні галузі, передусім сільське господарство, в рамках аграрного протекціонізму;

• колективний протекціонізм   проводиться об'єднаннями країн відносно країн, в них що не входять;

• прихований протекціонізм   здійснюється методами внутрішньої економічної політики.

внутрішній ринок від іноземної конкуренції.

Правда, при цьому сучасний протекціонізм концентрується у відносно вузьких областях. У відносинах розвинених країн між собою   це області сільського господарства, текстиля, одягу і стали. У торгівлі розвинених країн з тими, що розвиваються   це експорт промислових товарів країнами, що розвиваються.  У торгівлі країн, що розвиваються між собою   це товари традиційного експорту.

41. Світовий товарний ринок.

Дані про товарну структуру міжнародної торгівлі в світі загалом дуже неповні. Звичайно для класифікації окремих товарів в міжнародній торгівлі використовується або Гармонізована система опису і кодування товарів, або Стандартна міжнародна класифікація ООН . Найбільш значущою тенденцією є зростання питомої ваги торгівлі продукцією обробляючої промисловості, на яку до середини 90-х років доводилося біля 3/4 вартісного обсягу світового експорту, і скорочення питомої ваги сировини і продовольства, що займає приблизно 1/4.

Ця тенденція  характерна як для розвинених, так і для країн, що розвиваються і є слідством впровадження ресурсозберігаючих і енергозберігаючих технологій. У товарній структурі світового експорту більше за 2/3 доводиться на продукцію обробляючої промисловості, причому її питома вага збільшується, і біля 1/3   на сировинні і продовольчі товари Найбільш значною групою товарів в рамках продукції обробляючої промисловості є обладнання і транспортні кошти (до половини експорту товарів цієї групи), а також інші промислові товари   хімічні товари, чорні і кольорові метали, текстиль. У рамках сировинних і продовольчих товарів найбільш великі товарні потоки складають продовольство і напої, мінеральне паливо і іншу сировину, виключаючи паливо.

 Основний об'єм міжнародної торгівлі доводиться на розвинені країни, хоч їх частка дещо скорочувалася в першій половині 90-х років за рахунок зростання питомої ваги країн, що розвиваються і країн з перехідною економікою. Основне зростання питомої ваги країн, що розвиваються сталося за рахунок нових індустріальних країн Південно-Східної Азії (Кореї, Сингапура, Гонконга), що швидко розвиваються і деяких країн Латинської Америки. Найбільші світові експортери в 1994 році (в млрд. дол.)   США, Німеччина, Японія, Франція. Серед країн, що розвиваються найбільші експортери наступні   Гонконг, Сингапур, Корея, Малайзія, Таїланд. Серед країн з перехідною економікою найбільші експортери   Китай, Росія, Польща, Чехія, Угорщина. У більшості випадків найбільші експортери є і найбільшими імпортерами на світовому ринку.

Індустріальні країни займають приблизно 2/3 вартісних обєму світового експорту, тоді як на держави, що розвиваються,  включаючи країни з перехідною економікою, доводиться приблизно 1/3 світового експорту.

42. Світовий ринок послуг, його структура і особливості розвитку.

Класифікація  ГАТТ/ВТО,  що включає більше за 600 різновидів послуг. Класифікація послуг заснована на Міжнародній стандартизованій промисловій класифікації, прийнятій Організацією Об'єднаних Націй і що визнається в більшості країн світу. І торгівля послугами входить в рахунок поточних операцій платіжного балансу будь-якої країни. Переговори про лібералізацію торгівлі послугами ведуться паралельно з переговорами про лібералізацію торгівлі товарами.

Саме внаслідок невідчутності і невидимість більшості послуг торгівлю ними іноді називають невидимим  експортом і імпортом. Більш того на відміну від товарів, виробництво послуг часто об'єднане з їх експортом в рамках одного контракту і вимагає безпосередньої зустрічі їх продавця і покупця. Однак і в цьому випадку існують численні виключення. Наприклад, деякі послуги цілком відчутні (розпечатана доповідь консультанта або комп'ютерна програма на дискеті), цілком видимі (модельна стрижка або театральне уявлення), піддаються зберіганню (послуги телефонного автовідповідача) і далеко не завжди вимагають прямої взаємодії покупця і продавця (автоматична видача грошей в банку по дебіторській картці).

Види послуг: транспорт, поїздки, звязок, будівництво, страхування, фінансові послуги, компютерні і інформаційні послуги, роялті і ліцензійні платежі, урядові послуги та ін.

Протягом 70-90-х років частка комерційних послуг в світовому експорті становила 16-20%,  досягши до середини 90-х років приблизно 1 трлн. дол.

Більше за половину вартісного обсягу експорту послуг доводиться на міжнародний транспорт і міжнародні приватні (туризм) і ділові (відрядження) поїздки. Біля 75% вартісного об'єму послуг експортується розвиненими країнами,  24 -країнами, що розвиваються і перехідними і 1 %   міжнародними організаціями.  За оцінками секретаріату ГАТТ/ВТО,  на США доводиться 16,2% світового експорту послуг, Францію   10,2,   Італію       6,5,   Німеччину   6,4, Великобританію   5,5, Японію   5%. Ці ж країни з порівнянними частками займають лідируюче положення і в імпорті послуг.

43. Типи і форми міжн маркетингу

Можна виділити чотири критерії типізації маркетингу та шість форм міжнародного маркетингу.

Залежно від геополітичних меж діяльності суб'єктів виділяються два типи маркетингу: внутрішній та міжнародний.

Внутрішній маркетинг — маркетингова діяльність, націлена на внут­рішній (основний для фірми) ринок. Міжнародний маркетинг — маркетингова діяльність фірми за межа­ми національних кордонів.

Маркетинг товарів народного споживання, виробничо-технічного призначення, послуг, промисловий, аграрний та банківський маркетинг — це типи маркетингу залежно від об'єкта, тобто суттєвих особливостей това­ру та відповідного товарного ринку, які визначатимуть особливості побудо­ви маркетингового комплексу.

Стратегічний та оперативний — це два типи маркетингу, які харак­теризують ступінь ринкової орієнтованості фірми. Стратегічний маркетинг — маркетингова діяльність щодо створення усталеної (довгострокової) конкурентної переваги шляхом постійного та систематизованого моніторингу бізнес-середовища та потреб ринку і фор­мування на цій основі ефективного маркетингового комплексу.Оперативний маркетинг — маркетингова діяльність, метою якої є використання певної ринкової ситуації або швидке пристосування марке­тингового комплексу до неї.

Мікромаркетинг та макромаркетннг виділяються за критерієм особ­ливостей суб'єкта: диверсифікованості діяльності та належності до певного ієрархічного рівня управління в структурі національної економіки.Мікромаркетинг — маркетингова діяльність стосовно конкретного виду товару, що продукується.Макромаркетинг — маркетингова діяльність відносно широкого ко­ла типів товарів (послуг) або сфер діяльності на рівні як фірми, концерну, фінансово-промислової групи, так і держави в цілому.

Міжнародна діяльність грунтується на    використанні таких              форм міжнародного маркетингу: 1. імпортний,2. експортний,3. зовнішньоекономічний,4. транснаціональний,5. мультирегіональний,6. глобальний.

Імпортний маркетинг — маркетингова діяльність, спрямована            на за­купівлю (імпорт) товарів чи послуг із зарубіжних ринків.Експортний маркетинг — маркетингова діяльність щодо реалізації продукції за межі національних кордонів, при якій відбувається фізичне транспортування товару з однієї країни в іншу.

Зовнішньоекономічний маркетинг — маркетингова діяльність, зу­мовлена стабільністю чи зростаючими можливостями перебування фірми (у вигляді представництва, філіалу з продажу ...) на зовнішньому ринку, який включає вже, як правило, декілька країн.

 Транснаціональний маркетинг — маркетингова діяльність, що ви­никла з практики функціонування транснаціональних корпорацій.

Вирішуючи проблему інтернаціоналізації ринків, ТНК повинна:

* мислити глобально, здійснюючи стратегічний маркетинг;

* діяти локально, здійснюючи маркетинг операційний.

Мультирегіональний маркетинг — форми та методи маркетингової діяльності, що застосовують фірми, працюючи в окремих регіонах чи в ме­жах інтеграційних угруповань.

Глобальний маркетинг — маркетингова діяльність фірми, яка роз­глядає світовий ринок як єдине ціле («Весь світ— мій ринок!»). 

44. Система міжнародних маркетингових досліджень.

Міжнародне маркетингове дослідження — це система збору, оброб­ки, аналізу та прогнозування даних, необхідних для прийняття рішень у міжнародній маркетинговій діяльності.

Метою будь-якого міжнародного маркетингового дослідження є зменшення ризику від рішень стосовно міжнародної активності фірми. Мінімізація ризику досягається на основі використання висновків міжнародного маркетингового дослідження в прийнятті рішень. Під вис­новками міжнародного маркетингового дослідження розуміється система­тизована інформація про стан та можливі варіанти розвитку об'єкта дослідження.

Проведення міжнародного маркетингового дослідження необхідно для прийняття рішень з таких питань: • сегментація світового чи зарубіжного ринку, її необхідність, кри­терії та умови успішної сегментації;• вибір ринку, країни для розвитку міжнародної діяльності;• обгрунтування стратегії виходу на зарубіжний ринок (експор­тування, спільне підприємництво чи пряме інвестування);• обгрунтування елементів міжнародного маркетингового комплексу (товарної та ці нової стратегії, каналів розподілення, системи просування);• розробка міжнародної маркетингової стратегії;• створення міжнародного маркетингового плану.

Особливості міжн маркетингового дослідження: 1.Велике поле дослідження. 2. Технічні труднощі збору інформації 3. Висока вартість досліджень, особливо збору первинної інформації.4. Труднощі порівнянь та пояснень.5. Проблеми розробки рекомендацій.

Міжнародне маркетингове дослідження має чотири логічно взаємо­пов'язані, послідовні стадії:

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44