17.Короткостроковий та довгостроковий період. Закон спадної віддачі
Короткостроковий – одна група факторів розгл. як пост. величина, а інша змінна. В цьому періоді можлива зміна Q за рахунок зміни змінного рес-су. Обмеженням для збільшення Q являє повне викор-ня технол.потужності обладнання, тобто фікс величиною пост. факторів вир-ва.
Довгостроковий – період, в якому всі рес-си явл.зм. Якщо ринк. ситуація і довгостроковий прогноз сприятливий для п-ва, то воно може збільшити Q за рахунок зб-ня к-ті обладнання, його заміни на більш продуктивне, створення нових цехів, вир. площ.
Особливе значення цього періоду в тому, що п-во може вирішувати такі стратегічні питання
- Збільшення Q(обсягу) для повного завоювання ринку збуту продукції
- Змінювати вид продукції, яку випускає підприємство
- Замінювати профіль п-ва і переходити в нову галузь виробництва
- Реконструкція
- Побудова нових виробничих площ
Закон спадної віддачі змінного фактора вир-ва формується так:
Залучення у вир-во все більшої кількості змінного ресурсу при незмінний к-сті постійного, призводить до того, що прод-сть змінного фактору вир-ва починає знижуватись, тобто кожна наст. од-ця ресурсу приносить менший приріст прод-сті ніж попередня, і настає момент, коли додаткові затрати зм. ресурсу взагалі починають впливати негативно.
Закон спадної віддачи залежить від технології вир-ва. Зміна технології на підприємстві може змінити к-ть продукції, яка випускається, при цьому криві ТР( сукупний дохід) здвигаються.
Раціональний керівник підприємства повинен своєчасно припинити вкладати кошти у вир-во, яке не підлягає вдосконаленню(збільшує об’єми вир-ва, не Макс.прибуток). на цьому етапі керівництвр повинно зробити вибір:
1) Інвестування для закупки технол., яка дозволить збільш.об’єми вир-ва.
2) Провести відповідну маркетингову політику для збільш.об’ємів продажу або ціни свого товару.
3) Підпр-во змінює вир-во продукції , тобто переходить в іншу галузь вир-ва.
18.Постійні, змінні, загальні, середні і граничні витрати виробництва
Так як ресурси, які витрачені для виробництва продукції можуть бути постійні і змінні, то витрати П. на ці ресурси також поділяються на постійні і змінні.
Постійні витрати FC- витрати, величина яких у короткостроковому періоді не залежить від об’єму виробництва П. Вони мають місце навіть тоді, коли на П. не випускається продукція.
До FC належить
- оренда,
- відсотки по кредитам,
- витрати на кап. ремонт,
- сплата податків,
- адміністративні витрати.
Розрізняють середні постійні витрати АFC - кількість постійних витрат, що припадає на одиницю об’єму виробництва
АFC= FC/Q
Змінні витрати VC- витрати, які залежать від Q і змінюються в залежності від зміни Q.
Основні види VC
- сировина,
- матеріали,
- комплектуючи,
- напівфабрикати,
- електроенергія,
- оплата праці.
При досягненні підприємством оптимального Q можлива відносна економія змінних витрат. При збільшенні Q понад Qопт інтенсивність змін. витрат знову збільшення по причині збіл змін. витрат із збіл. вир-ва.
Кількість змін. Витрат, що припадає на одиницю випущ. продукції наз. середніми змін. витратами AVC=VC/Q
Сукупні витрати ТС- витрати., які хар-ть витрати П. на вир-во продукції у короткост. періоді
TC=FC-VC
Тому TC=f(Q) являється ф-ю обєму вир-ва і залежить від його величини
Співвідношення між всими видами витрат можна зобразити на графіку.
Кількість ТС на один продукції- середнеі сукупні витрати АТС ATC=TC/Q=(FC+VC)/Q=AFC+AVC
Граничні витрати МС- показують як змін. сук. витрати П. в залежності від змін. обєму вир-ва
MC=∆TC/∆Q=∆ (FC+VC)/ ∆Q=∆FC/∆Q+∆VC/∆Q
Т.як ∆FC/∆Q не має змісту, тому МС=∆VC/∆Q
МС показує, на яку величину збіл. витрати П. при збіл. обєму вир-ва на 1 продукції.
Графік МС має U подібну форму і хар-є величину припосту змін. Витрат необхідних для додаткового Форма кривої МС обумовлена з-ном спадної віддачі від викор. змін. ресурсів. Крива МС на зростаючій частині перетинає криві AVC і ATC в точках їх мінімуму
20.Види ринків: досконала конкуренція, монополя, олігополія, монополістична конкуренція, їх характерні риси
Ринок досконалоїконкуренції(РДК) – ринок, що відповідає умовам ДК:
1) ринок складається з великої кіл-ті продавців, кожен з яких продає свою стандартизовану продукцію вел кіл-ті покупців;
2) кожне під-во має свою частку в заг випуску продукції( близько 1 %)
3) П не цікавиться рішеннями своїх конкурентів, не розглядає своїх конкурентів як таких, що впливають на його рішення.
4) Інф-ція про ціни, технології, прибуток конкурентів легко доступна, що дозволяє П легко реагувати на зміну ситуації на ринку.
5) Вхід і вихід з РДК – вільний.
Особливості РДК:
1. представляє собою абстрактний ідеальний тип рин стр-ри
2. явл еталоном для співставлення з ін типами рин стр-р під-ва, яке працює на РДК – це самост діючий суб’єкт ринку, метою якого є одержання макс можливого прибутку від продажу певної частки окремого виду продукції від заг об’єму продукції, який потребує ринок.
Характерні риси монополії:
- на ринку існує один продавець, який продає свою продукцію багатьом споживачам
- випуск прод-ції мон.ринку = ринк.пропозиції
- чиста мон.галузь склад.лише з одного підприємства
- моноп.ринок виникає там, де існують бар’єри для входження в галузь інших підпр-в
- вільний вхід і вихід з мон.галузі відсутні
На мон.ринку підпр-во-монополіст саме визн.ціну на свій товар, але обмеженням для ціни явл.попит на цю продукцію.
Бар’єри входження конкурентів до мон.галузі.
1. Виключне право на вир-во продукції, яке може бути підтверджене ліцензією, патентом, сертифікатом.
2. Існування авт.права на вир-во.
3. Власність на всю продукцію вир.фактора.
4. Перевага низьких витрат великого мон.вир-ва над високими витратами можл.конкурентів.
Види монополій.
1. Чиста монополія – 1 вир-к і продавець.
2. Природна монополія – може сформуватись в галузі,де економія витрат зумовлена зростанням масштабу вир-ва.
3. Проста монополія хар.встан-м однакових цін для всіх продавців.
4. Монополія, яка застосовує цінову дискримінацію – в різних місцях мон.товар продається за різними цінами.
5. Закрита монополія – така, що закривається від конкурентів юр.обмеженнями.
6. Відкрита – коли підпр-во на деякий час стає єдиним вир-ком продукту, не маючи спец.захисту.
Мон.п.- це п., яке впливає на ціни свого товару через мон. владу.
В олігополістичній галузі існує конкуренція між декількома п., кожне з яких може сам.впливати на ціну продукту.
П., що діють на цьому ринку взаємозалежні і, приймаючи рішення на окремому під-ві необхідно враховувати реакцію конкурентів.
Принципи виникнення ринку :
1. При входження в ринок додаткового п. від нього вимагають значних інвестицій, достатніх для того, щоб почати вир-во. Цей процес пов’язаний з певним ризиком повернення позичених коштів. Цей момент є обмеженням для вступу в галузь.
2. перешкоди, пов'язані з великими фін. витратами на нецінову конкуренцію, яка пов'язана з формами конк. боротьби в умовах олігополії.
У системі недосконалої конкуренції виникає ще один, достатньо розповсюджений різновид, що поєднує риси вільної конкуренції з невеликою дозою монопольної влади. Така ринкова структура називається монополістичною конкуренцією, її основні характеристики: відносно велика кількість учасників, що виключає повний контроль над ринком чи змову; порівняно легкий вхід на ринок і вихід з нього; випуск продукту, який обов'язково чимось відрізняється від інших, виготовляється лише певним виробником і захищений патентом, торговою маркою, фірмовим знаком тощо.
Ситуація на такому ринку буде визначатися двома різноспрямованими тенденціями. З одного боку, ступенем диференціації продукту: чим він вищий, чим індиві-дуалізованіші пропоновані товари та послуги, тим менш еластичний попит, більша можливість підняти ціну вище за середні витрати й одержувати чистий економічний прибуток. З іншого боку, наявністю досить широкого кола конкурентів, зростання кількості яких збільшує еластичність попиту, знижує ціни і зводить прибуток до нормального рівня.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5
