Еdр = ^Qd / Qd Edр = Qd / P
^P / P
Коефіцієнт визначається як відношення % зміни кількості товарів до % зміни ціни.
Форми:
1.Еластичний попит, коефіцієнт еластичності >1. Це означає, що попит змінюється (зростає або зменшується) швидше, ніж змінюється ціна.
2.Нееластичний
Еdр<1. Об’єм змінюється повільніше, ніж ціна
3. Одинично еластичний попит
Edp = 1 . об’єм і ціна змінюються пропорційно
4. якщо зміна ціни не викликає ніякої зміни об’єму попиту Еdp = 0,такий попит називаєтся досконало не еластичний.
5. Якщо найменша зміна ціни викликає максимально можливу зміну об’єму попиту, то це досконало еластичний(Еdр прямує до нескінченності)
Фактори цінової еластичності попиту:
1. Важливість товару для споживача
На предмети розкоші попит еластичний, на предмети першої необхідності не еластичний.
2. Рівень замінності товарів ( чим більше замінників є у товарів, тим еластичнішим є на нього попит)
3. Питома вага товару в доході споживача(чим більша доля товару, тим більш еластичнішим є на нього попит)
4. Фактор часу(попит на товар більш еластичний у довгостроковому періоді)
Цінова еластичність пропозиції – чутливість об’єму пропозиції товаровиробником в залежності від зміни ціни на його товар.
1. Еластична (Qs змінюється на більший % ніж ціна)
Нееластична пропозиція(Об’єм пропозицій змінюється повільніше ніж ціна)
Абсолютно еластична пропозиція( коли товаровиробники змінюють об’єм виробництва при одній і тій же ціні)
Абсолютно нееластична ( коли товаровиробники пропонують один і той же товар, об’єм , не реагують на зміну ціни)
Фактори , що впливають на еластичність:
Таким фактором являє час , що є в розпорядженні виробника, за який підприємство встигає відреагувати на зміну ціни.
Чим довший період підприємство може використати на збільшення обсягу, тим більша еластичність пропозиції. Таким чином еластична пропозиція властива довгостроковому періоду.
Нееластична пропозиція характерна короткостроковому періоду розвитку підприємства. Абсолютно нееластична характерна для теперішнього часу.
12.Бюджетне обмеження. Властивості бюджетної лінії
Обмеження споживчого вибору є бюджет споживача. Бюджетні обмеження виражається графічно : представляє собою лінію, яка показує, яку кількість товарів чи послуг може придбати споживач на певну суму в рамках свого доходу.
I=Qx*Px+Qy*Py – рівння бюджетної лінії
I3<I1<I2
Чим більший I, тим більший Q, при незмінних цінах; Бюдж.лінія здвигається вправо-вгору, чим ближче бюдж.лінія знах.до початку координат, тим меншому доходу вона відповідає.
11.Гранична корисність, принцип спадаючої корисності
Теорія споживання пояснює як споживачі витрачають свій доход, якщо їх основною метою є досягнення найповнішого задоволення своїх потреб ек. благами. Основою досягнення мети споживача є одержання корисності.
Корисність (U)-задоволення, яке отримує споживач при споживанні товарів чи послуг.
Для того, щоб задоволення від споживання було макс. необхідна наявність певних ек. умов:
1)здібність до ранжування альтернатив – здібність покупців вибирати альтернативні комбінації товарів в тому порядку, який характеризує високий рівень задоволення від споживання.
2)транзитивність потреб споживача – це послідовність задоволення потреб або логічний зв’язок між різними ступенями задоволення, виражається в сезонності придбань. Якщо комбінація товарів А має перевагу перед набором В, а набір В перед С, то комбінація товарів А має перевагу перед набором С.
3)перевага більшої к-ті товару над меншою.
Для того, щоб всі ці умови працювали, необх. наявність таких ек .категорій:
- Ціни товару
- Доход споживача
Корисність збільшується, якщо збільшується кількість товарів, що споживаються.
Гранична кор.-ть MU – приріст корисності, яку одержує споживач від споживання додаткової одиниці товару.
Гранична корисність має тенденцію до зменшення. Це означає, чим більше товару споживається, тим меншу корисність отримує споживач від споживання дод. одиниці товару.
13.Крива байдужості, правила їх побудови і властивості
Крива байдужості - це крива кожна точка якої хар-є спож.вибір у вигляді певного набору товарів чи послуг(кошик споживача).
Споживчий кошик – комбінація товарів х і у для споживання їх протягом певного часу.
Рівень корисності кожного з наборів на кривій байдужості однаковий в кожній точці.
Крива байдужості показує альт. набори товарів, які забезпечують однаковий рівень кор.-ті.
Карта кривих байдужості – це засіб відображення переваг споживача, що відповідно різному рівню задоволення його потреб.
Властивості кривих:
- Мають від’ємний нахил
- Не перетинаються
- Віддається перевага наборам товарів на тих кривих байдужості, які найб. віддалені від поч. коорд.
Гранична норма заміщення - MRSxy – визн. Від якої кіл-ті товару У споживач згоден видмовитись, щоб отримати ще одну додаткоу од-цу товару Х, залишаючись на цій же кривій байдужості.
MRSxy=DQy/DQx
Величина MRSxy зменшується по мірі того, як товар У заміщується товаром Х. MRSxy може бути пов’язана з гран. кор.-тями товару х і у.
DQx*MUx=-DQy*MUy
-DQx/DQy=MUx/MUy=MRSxy
14.Графічна інтерпретація споживчої рівноваги
Рівновага споживача відповідає такій комбінації товарів, яка макс. корисність при даних бюдж. обмеженнях. Рівн. положення споживача досягається в точці, в якій бюдж. лінія торкається найбільш високої із всіх кривих байдужості,
Т. рівноваги передбачає, що як тільки споживач отримає даний об’єм товарів у нього зникає бажання змінювати цей набір на інший. Заг. умова рівноваги споживача озн., що споживач розподіляє свій доход на всі товари таким чином, щоб урівняти гран.кор..сть, яка припадає на одну грош. од-цю, яка витрач.на кожен товар.
Концепція рівноваги споживача
MUx/Px=MUy/Py=MU/1гр.од.дох.
Лінія “доход-споживання” проходить через всі точки рівноваги споживання, що відповідає різним рівням його доходу.
Збільшення доходу переміщує лінію бюджету. Крива “доход- споживання” показує послідовну зміну стану рівноваги споживача. Ця крива ще має назву крива рівня життя.
Лінія “ціна-споживання” проходить через всі точки рівноваги споживача, пов’язані зі зміною ціни одного з товарів
Крива “ціна-споживання” схожа з кривою попиту.
16.Економічні та бухгалтерські витрати
Витрати виробництва вартість всіх необхідних ресурсів, які витрачаються для вир-ва певної кількості продукції
Для визначення величини витрат існує 2 підходи: бухгалтерський і ек-ий.
Бух. підхід базується на аналізі фін. стану підприємства. Основою його є баланс підприємства. При розрахунку бухгалтерських витрат знаходять суму фактичних витрат на виробництво Q у грошовому виражені. Бухгалтерські витрати є основою собівартості і можуть визначати початкову ціну продукції.
Економічний підхід базується на визначені господарських перспектив підприємства. Тобто на величинах майбутніх доходів і затрат, з обов’язковим зниженням затрат.
Поділ витрат на бух. і ек. відображається в альтернативних витратах.
Альтернативні витрати - витрати на виробництво економічних благ, які вимірюються вартістю найкращої з втрачених можливостей підприємства при виробництві продукту.
Основною особистістю альтернативних витрат є те, що саме вони примушують керівника підприємства приймати такі управлінські рішення по використанню ресурсів, які б принесли найбільшу вигоду підприємства.
Так як розрізняють бух. і ек. підхід до витрат, то існує і 2 концепції прибутку
Бух прибуток
PFбух=TR-C(бух явні витрати)
Ек. прибуток
PF=TR-(Cявні+Cнеявні)
Це означає, що ек. прибуток відрізняється від бух. на величину неявних витрат: PFек=PFбух-Cнеявні
15.Правило максимізації корисності
Максимізація корисності – вибір допустимого споживчого набору в рамках бюджетних обмежень.
Досягається:
- При виборі такого споживчого набору, який би задовольняв бюдж. обмеження, при умові рівності відношень граничної корисності кожного виду товару до його ціни.
- При виборі такого споживчого набору в рамках бюджету, коли відношення граничної корисності пари товарів = відношенню їх цін.
При наявності однієї з цих умов наступає споживча рівновага.
Споживча рівновага – положення при якому споживач максимізує корисність, яку отримує від придбання різних товарів в рамках бюджету, а це озн., що б.-я. Збільшення корисності від споживання одного виду товару вимагає зменшення корисності від споживання іншого.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5
