Главная Французский Финансы деньги кредит Финансовый менеджмент финансовая математика Финансовое право Философия Маркетинг реклама и торговля Кулинария и продукты питания Краеведение и этнография Коммуникации связь цифровые приборы и радиоэлектроника История и исторические личности Иностранные языки и языкознание Охрана окружающей среды экология Общениеэтика семья брак Нотариат Не Российское законодательство Биология и химия Этика эстетика Основы права Неопределено Немецкий Мировая экономика МЭО Цифровые устройства Хозяйственное право Самоучитель по GPRS Карта сайта	Рефераты. Методика аудита затрат предприятий торговли (Методика аудиту витрат пiдприeмств торгiвлi на матерiал... Міжнародна організація комісій з цінних паперів (І0SСО) рекомендувала своїм членам дати можливість міжнародним емітентам застосовувати МСБО станом на 1 січня 2000 р. для підготовки фі­нансової звітності при міжнародній пропозиції цін­них паперів і допуску їх до котирування. Базельський Комітет банківського нагляду, який на прохання Міністрів фінансів Великої Сі­мки і Керуючих Центральними банками, перегля­нув Міжнародні стандарти бухгалтерського облі­ку, повідомив про свою підтримку стандартів та гармонізації системи бухгалтерського обліку у сві­товому масштабі. Усе це свідчить про наявність тенденції, яка полягає в тому, що МСБО стають обов'язковою умовою обігу цінних паперів на світових фондо­вих ринках. Отже, необхідність введення МСБО в повному обсязі для акціонерних товариств, підприємств — емітентів облігацій та професійних учасників фон­дового ринку не викликає сумніву. Проте наскіль­ки виправдано застосовувати таку вимогу до під­приємств, що не залучають кредитів і не випуска­ють цінні папери? На думку С.Голова (15), всі суб'єкти господарської дія­льності повинні застосовувати єдині принципи оцінки та розкриття інформації, але обсяг інфор­мації, яка підлягає розкриттю, визначається виня­тково потребами користувачів. Тому на законодав­чому рівні слід встановити мінімальні вимоги до складу фінансової звітності відповідних суб'єктів господарювання, а додаткову інформацію кожний суб'єкт надаватиме залежно від конкретної ситуації. З урахуванням досвіду впровадження МСБО в країнах — членах ЄС можна запропонувати чоти-рирівневий підхід до складу фінансової звітності українських підприємств (рис. 4).
Фінансові звіти				Примітки до фінансових звітів			Додат­кова інфор­мація
Баланс	Звіт про фінансові результати	ЗЗвіт про рух грошовихкоштів	ЗЗвіт про власний капітал	ЗЗагальні примітки	Інші примітки, визначені П(С)БО	Інша Інформація згідно з МСБО
Фінансова звітність суб'єктів малого підприємництва
Фінансова звітність інших підприємств, що не зобов'язані оприлюдиювати фінансову звітність
Фінансова звітність підприємств, що оприлюднюють фінансову звіність (крім підприємств, що допущені до лістингу на фондових біржах)
Фінансова звітність підприємств, що допущені до лістмнгу на фондових біржах

Рис. 4. Вимоги до обсягу фінансової звітності українських підприємств, що пропонуються (15)

Повного застосування МСБО доцільно вимагати від акціонерних товариств, акції яких допущені до  лістингу на українських та зарубіжних фондових біржах. Такі товариства крім фінансової звітності повинні надавати додаткову інформацію про емі­тента, що вимагається відповідним регуляторним органом. Іншим суб'єктам, господарювання, що оприлюднюють фінансову звітність згідно зі ст. 14 Закону України "Про бухгалтерський облік та фі­нансову звітність в Україні", слід крім фінансових звітів надавати примітки до них відповідно до вимог усіх П(С)БО.

Інші підприємства (крім суб'єктів малого підприємництва і представництв. іноземних суб'єк­тів господарської діяльності) повинні складати примітки в обсязі, обмеженому потребами дер­жавних органів, що узагальнюють та аналізують відповідні макроекономічні показники, насампе­ред Міністерство фінансів України та Держком-стат України.

Нарешті, звітність суб'єктів малого підприєм­ництва можна було б обмежити річним Балансом і Звітом про фінансові результати. При цьому Звіт про фінансові результати доцільно складати за елементами витрат з урахуванням змін залиш­ків запасів.

У будь-якому випадку облік, звітність та опо­даткування суб'єктів малого підприємництва в Україні потребують подальшого спрощення. Без цього реальний розвиток малого бізнесу та під­приємництва не можливий. Що стосується про­блеми розбіжностей у підходах до обліку та опо­даткування, то вона набагато ширша, ніж її трак­тують. Це проблема застарілого погляду на бухгал­терський облік в умовах розбіжностей інтересів різних користувачів облікової інформації.

Проте чи варто створювати окремі си­стеми обліку для задоволення потреб окремих користувачів? Якщо так, тоді можна говорити про "фінансо­вий облік", "управлінський облік", "податковий облік", "статистичний облік", "оперативний облік" тощо. Такий підхід є неефективним, оскільки ядром інформаційного забезпечення управління є бухгал­терський облік. Тому варто наповнити цей термін новим змістом.

Закон України "Про бухгалтерський облік і фі­нансову звітність в Україні" визначає бухгалтерсь­кий облік як "процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємст­ва зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень". У ст.З Закону зазначається, що "бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку".

Згадка про грошовий вимірник є швидше дани­ною традиції та дещо "звужує" наведене вище ви­значення бухгалтерського обліку. Сьогодні слід говорити про систему бухгалтерського обліку, яка не обмежується грошовим вимірником, системою рахунків і подвійним записом, реєстрацією лише фактів минулого. У зв'язку з цим, безумовно, має рацію М. Чумаченко(30), який пи­сав: "Бухгалтерський облік ставить своїм завдан­ням описувати, пояснювати, передбачати факти і одночасно спрямовувати наші дії. В цьому він спирається на чотири види моделей: описові, по­яснювальні, прогностичні та моделі прийняття рі­шень".

Схожий підхід застосовують американські вче­ні Ч. Хорнгрен і Г. Сандем [29], які виділяють три типи облікової інформації, а саме для:

• рахівництва (безперервне накопичення і кла­сифікація даних для оцінки діяльності підприємс­тва);

•привернення уваги (регулярна звітність, яка містить інформацію про відхилення та їх інтер­претацію за окремими сегментами);

•вирішення проблеми (інформація щодо мож­ливих результатів майбутніх дій та рекомендації щодо вибору оптимального варіанту).

Таке визначення завдань бухгалтерського облі­ку дає змогу говорити про необхідність створення глобальної системи бухгалтерського обліку, яка має забезпечити інформаційні потреби як зовніш­ніх, так і внутрішніх користувачів

Отже, глобальна система бухгалтерського обліку - це система збору, перетворення та на­дання зовнішнім і внутрішнім користувачам на­дійної, доречної та своєчасної інформації про минулі та майбутні господарські операції підпри­ємства з урахуванням можливого впливу відповід­них чинників.

Отже, в сис­темі синтетичних і аналітичних рахунків бухгалтер­ського обліку можна отримувати окрему інформа­цію, що цікавить різних користувачів

У свою чергу, підприємства мають повіту свободу дій щодо організації тієї частини бухгалтерського обліку, яка не регламентується державою. Згідно зі ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підприємство само­стійно розробляє систему і форми внутрішньогос­подарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських доку­ментів.

Оскільки одна частина бухгалтерського обліку регламентується державою, а інша встановлюєтьсясамим підприємством, важливе значення має узго­дження вимог користувачів щодо формування та обсягу звітних показників. Аналогічного погляду дотримується і М. Чумаченко, зазначаючи, що "необхідний консенсус, який підводив би нас до того, що ми домовляємося про принципи форму­вання інформації для користувача" [30].

Тому створення глобальної системи бухгал­терського обліку в Україні потребує насамперед реальної участі податкових органів у реформі бух­галтерського обліку. Це дасть змогу ліквідувати "штучні" розбіжності в підходах до визначення термінів, оцінки і формування, інформації в об­ліку та оподаткуванні.

Глобальна система бухгалтерського обліку дасть можливість гармонізувати міжнародні стандарти та національні традиції, макро- й мікроекономічні по­треби управління та інтереси різних груп користува­чів в якісній економічній інформації.

З вищесказаного можемо зробити наступні висновки. Протягом 1999-2000 рр. відбулися значні зміни у системі бухгалтерського обліку в Україні щодо її гармонізації з МСБО.

Нові нормативні документи з бухгалтерського обліку потребують подальшого вдосконалення та узгодження. Реформа бухгалтерського обліку не обмежується його гармонізацією з міжнародними стандартами (МСБО). Потрібна глобальна систе­ма бухгалтерського обліку, яка має забезпечити інформаційні потреби як зовнішніх, так і внутрі­шніх користувачів.

Оскільки у межах єдиної системи рахунків не­можливо отримати всі показники, необхідні для прийняття управлінських рішень, слід перегляну­ти зміст бухгалтерського обліку.

Глобальна система бухгалтерського обліку перед­бачає застосування сучасних інформаційних техно­логій і не обмежується грошовим вимірником, сис­темою рахунків, подвійним записом і реєстрацією лише фактів минулого. Це система збору, перетво­рення та надання зовнішнім і внутрішнім користува­чам надійної, доречної та своєчасної інформації про минулі та майбутні господарські операції підприємс­тва. Задоволення інтересів однієї групи користувачів облікової інформації неможливо за рахунок обме­ження інтересів інших користувачів.

Практичне застосування глобальної системи бухгалтерського обліку потребує узгодження ін­формаційних потреб різних користувачів і в пер­шу чергу гармонізації податкового законодавства щодо формування звітних показників.

Висновки

За матеріалами спільного українсько-чеського підприємства “Полісервіс” було розглянуто методику проведення аудиту витрат підприємств торгівлі. Основним видом діяльності зазначеного підприємства є гуртова торгівля металопрокатом будівельного призначення.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13