Пере­віряючи вхідні залишки балансу, аудитор повинен звернути увагу на деякі моменти, щоб мінімізу­вати аудиторський ризик при проведенні ауди­торської перевірки звітності підприємства-клієн­та за 2000 рік.

При перевірці статей "Нематеріальні активи" та "Основні засоби" аудитор повинен впевнитись в тому, що ці активи були відповідно переоцінені, а результати переоцінки (прибутки чи збитки) ві­дображені по статті "Інший додатковий капітал". Відповідно повинна бути відкоригована і сума зносу, списані з балансу основні засоби та немате­ріальні активи, які не відповідають критеріям ви­знання активів, або ті, які застарілі, не придатні до використання. Списання таких активів відно­ситься на збитки у Звіті про фінансові результати. Підприємство повинно розподілити основні засоби на виробничі і невиробничі і подати таку інфор­мацію у примітках. До 1 січня 2000 р. не нарахо­вувалась амортизація по таких нематеріальних ак­тивах, як "гудвіл", "ноу-хау". Тому по них під­приємство має нарахувати амортизацію і відобра­зити її у відповідних статтях балансу з віднесен­ням за рахунок нерозподіленого прибутку попере­днього 1999 року.

Контролюючи залишок по статті "Незаверше­не будівництво", аудитор повинен переконатися, що на цю статтю були перенесені залишки із та­ких статей старого балансу, як "Незавершені капі­тальні вкладення" та "Устаткування". При цьому застаріле, непридатне до використання устатку­вання має бути списане на зменшення нерозподі­леного прибутку попереднього звітного періоду, а устаткування, призначене для продажу, відобра­жається у складі запасів-підприємства, тобто серед оборотних активів.

Особливу увагу аудитору слід приділити перевірці статті "Довгострокові фінансові інвести­ції". В основному вона формується за рахунок перенесення сальдо із статті "Довгострокові фі­нансові вкладення" попереднього балансу. Однак при цьому, існують певні особливості. Фінансові вкладення, які не відповідають визначенню акти­вів за П(С)БО, мають бути списані за рахунок нерозподіленого прибутку. У новому балансі до цієї статті входять два рядки: 1) довгострокові фінансові інвестиції, що обліковуються за методом участі в капіталі; 2) інші довгострокові фінансові інвестиції. Тому аудитор повинен переконатись, що до першого зазначеного рядка відносяться дов­гострокові фінансові інвестиції, розмір яких стано­вить 25—50% капіталу об'єкта інвестуван­ня. Решта є іншими довгостроковими фінансовими інвестиціями. Підприємство-клієнт має обгрунто­вано вибрати один із методів оцінки інвестицій (за собівартістю, за сумою переоцінки, за нижчою з двох оцінок – собівартістю або ринковою вартіс­тю), послідовно його застосовувати та розкрити у примітках. Якщо проводилась переоцінка довго­строкових фінансових інвестицій, то контроль ві­дображення її результатів відбувається аналогічно переоцінці, описаній за попередніми статтями не­оборотних активів підприємства.

Починаючи із 2000р. у балансі підприємств з'явилася нова стаття необоротних активів — "Дов­гострокова дебіторська заборгованість". Переду­сім аудитор повинен впевнитись у правильності фор­мування цієї статті із окремих складових поперед­нього балансу. Так, в складі довгострокової дебі­торської заборгованості відображується частина майна в оренді (довгостроковій), частина інших необоротних активів, що є дебіторською заборго­ваністю, та частина дебіторської заборгованості, яка раніше відображалась у складі поточних акти­вів, строк погашення якої більш як один рік і во­на не стосується нормативного операційного цик­лу. Треба також звернути увагу на оцінку довго­строкової дебіторської заборгованості. Заборгова­ність прострочена, яка є безнадійною, має бути списана на зменшення нерозподіленого прибутку.

Стаття нового балансу "Відстрочені податкові активи" станом на 01.01.2000 р. не буде мати за­ лишку і її не заповнюють до введення в дію П(С)БО 17 "Податки на прибуток".

Перевіряючи правильність вхідного сальдо по статті "Інші необоротні активи" аудитор повинен пересвідчитись, що сюди ввійшли всі інші необоротні активи, які не знайшли відображення, по ін­ших статтях необоротних активів. Ті з них, які не відповідають визначенню активів, мають бути спи­сані.

Важливим напрямом аудиторського контролю вхідних залишків балансу є перевірка залишків по оборотних активах. Розглянемо основні завдання аудитора в цьому аспекті в розрізі окремих статей.

При перевірці статті "Запаси" за їх окремими видами (рядки 100-140 балансу) аудитору потріб­но пересвідчитись, що непридатні для використан­ня або продажу запаси не визнаються активами і відповідно списані на зменшення нерозподіленого прибутку. Підприємство також має зробити перекласифікацію запасів, у разі потреби — переоцін­ку з відповідним відображенням у Звіті про фі­нансові результати. Особливу увагу слід приділи­ти контролю відображення малоцінних і швидко­зношуваних предметів (МШП). Тепер у балансі немає такої статті. Тому аудитор повинен переко­натись у тому, що МШП, строк служби яких біль­ше як 1 рік (незалежно від вартості), відображу­ються у складі основних засобів, а строк експлуата­ції яких менше року — серед виробничих запасів. Аудитор повинен звернути увагу на правильність формування залишку по незавершеному виробницт­ву. Відповідно до національних П(С)БО із кінцево­го залишку статті "Незавершене виробництво" за 1999 р. слід вираховувати адміністративні витра­ти, витрати на збут та фінансові витрати, оскільки вони є витратами періоду, і віднести їх на змен­шення нерозподіленого прибутку.

Однією із статей, яка має специфіку заповнення визначення сальдо у порівнянні із попередніми звітними періодами, є "Дебіторська заборгованість" за її видами (рядки 160-210 активу балансу). Пере­віряючи правильність вхідних залишків по цих рядках, аудитор повинен:

• переконатись, що в склад дебіторської забор­гованості перенесено сальдо рахунку 45 "Товари відвантажені" за ціною реалізації;

• впевнитись, що підприємство списало безна­дійні борги та створило резерв сумнівних боргів (рядок 162), використовуючи методики, запропо­новані П(С)БО;

• пересвідчитись, що інші статті попереднього балансу, які відображали дебіторську заборгованість, правильно трансформовані в нові балансові статті:

дебіторська заборгованість по векселях одер­жаних переноситься в рядок 150 "Векселі одер­жані";

2) дебіторська заборгованість з податкових розрахунків, бюджетом, за авансами виданими, з дочірніми підприємствами відповідно переноситься у рядки: "Дебіторська заборгованість за розра­хунками: з бюджетом (рядок 170), за виданими авансами (рядок 180), із внутрішніх розрахунків (рядок 200)". Дебіторська заборгованість з персо­налом за іншими операціями та з іншими дебіто­рами переноситься у рядок 210 "Інша поточна дебіторська заборгованість".

Контролюючи вхідне сальдо по статті "Корот­кострокові фінансові вкладення", аудитор зо­бов'язаний звернути увагу на те, що по цій статті відображено лише короткострокові фінансові вкла­дення, які відповідають вимогам П(С)БО, і відо­бражені за ринковою вартістю або за нижчою з двох оцінок — собівартістю чи ринковою вартіс­тю. Фінансові інвестиції, які не можуть бути ви­знані активами, мають бути списані за рахунок нерозподіленого прибутку.

Відносно залишку по статті "Грошові кошти та їх еквіваленти" аудитор повинен впевнитись, що окремо відображені грошові кошти в національній валюті та грошові кошти в іноземній валюті. Не виділяються в балансі готівкові й безготівкові грошові кошти (тобто в касі та на рахунках в бан­ку). Грошові кошти, які не можуть вільно викори­стовуватись у звітному періоді, слід відобразити у складі статті "Інші необоротні активи".

Стаття балансу "Витрати майбутніх періодів" заповнюється через перенесення кінцевого залиш­ку аналогічної статті попереднього балансу.

При перевірці правильності вхідних залишків у пасиві балансу аудитор повинен встановити за та­кими статтями наступне:

"Статутний капітал" — вхідне сальдо дорів­нює кінцевому сальдо у попередньому балансі;якщо підприємство засноване на пайовій власнос­ті, то замість статутного капіталу роблять запис у рядок "Пайовий капітал", якого не було раніше.

"Додатково вкладений капітал" — правиль­но перенесено залишок із статті "Емісійний доход" попереднього балансу у зазначену статтю нової форми.

"Інший додатковий капітал" — аудитором вста­новлюється правильність включення таких статей попереднього балансу: "Фонд індексації балансо­вої вартості майна",   "Амортизаційний фонд", "Фонд індексації вартості незавершеного будівництва", "Фонд дооцінки товарно-матеріальних ціннос­тей", "Фонд безоплатно одержаного майна" та “Фі­нансування капітальних вкладів". За наявності залишків, по таких статтях балансу, як "Фонд по­повнення власних коштів", "Фонд використаного на капітальні вкладення та придбання нематеріа­льних активів прибутку", "Фонд використаних на капітальні вкладення цільових та інших спе­ціальних коштів", "Фонди економічного стиму­лювання" та "Інші фонди спеціального призна­чення", зазначені на них суми записуються на збільшення "Нерозподіленого прибутку на поча­ток року".

"Резервний капітал" - пряме перенесення сальдо із статті "Резервний фонд" попереднього балансу.

"Нерозподілений прибуток (непокритий зби­ток)" - вхідний залишок переноситься із одно-іменноі статті попереднього балансу, а також про­водяться певні коригування, необхідність яких бу­ла описана нами вище.

"Неоплачений капітал" — переноситься за­лишок із аналогічної статті балансу.

"Вилучений капітал" — контролюється пере­несення фактичної собівартості викуплених акцій або часток із однойменної статті попереднього ба­лансу.

"Забезпечення виплат персоналу" та "Інші забезпечення" — записи вхідних залишків про­водять на основі класифікації за цільовим призна­ченням залишку, що був записаний по статті "Ре­зерви наступних витрат і платежів" попереднього балансу;

"Цільове фінансування" — частина суми за­лишку, що раніше був зазначений по статті "Ці­льове фінансування і цільові надходження".

По статтях довгострокових зобов'язань — ті з них, які не будуть погашені (внаслідок відмови кредитора, вичерпання строку позовної давності або з інших причин) повинні бути віднесені на збільшення нерозподіленого прибутку.

Аудитору слід перевірити правильність пере­групування статей попереднього балансу у статті довгострокових зобов'язань нового балансу, а саме:

• "Довгострокові кредити банку" — заносить­ся сальдо статті "Кредити банків";

• "Інші довгострокові фінансові зобов'язання" — включають залишки по таких статтях, як "Позикові кошти" та "Заборгованість за майно в оренді";

• "Інші довгострокові зобов'язання" — сукупність залишків по статтях "Реструктуризований борг", "Розрахунки за майно", "Відстрочена пода­ткова заборгованість", "Інші довгострокові зо­бов'язання

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13