Рефераты. Управління грошовими потоками підприємства

Виходячи із розрахунків на прогнозний період видно, що сила впливу операційного важеля зменшилася на 12% (100 - 88) від попереднього розрахунку. Це значить, що при збільшені об’ємів випуску продукції на 10% величина прибутку збільшується на 124,27% (10969,76: 8827,1) x 100. І величина збільшення прибутку відповідно буде 2142,66 тис. грн. (10969,76 - 8827,1).

Розрахуємо другий показник операційного лівериджу, показник порогу рентабельності.

Поріг рентабельності = 12599,5: 0,46 = 27390,21


Рис.3.1 Графічне зображення порогу рентабельності.


а) значення прибутку в 2009 році.

б) значення прибутку на прогнозний період. (2005 рік)

Як бачимо поріг не змінюється, тобто залишився таким, яким він був в 2009 році. (27390,21 = 27390,21).

Розрахунок порогу фінансової міцності.

Таблиця 3.4

Розрахунок запасу фінансової міцності на прогнозний період.

Показник

В 2009 році.

В 2005 році

Відхилення.

Запас фінансової міцності.

 (46815,9 - 27390,21) = 19425,69

 (51497,49 - 27390,21) = 24107,28

 (24107,28: 19425,69) x 100 = 124,0%

Таким чином спостерігаємо зростання запасу фінансової міцності на 24%.

3.3 Довгострокова та короткострокова стратегії


Звіт про рух грошових коштів завершує комплекс грошової звітності підприємства. Мета цього звіту - показати, як циркулюють грошові кошти компанії. Він вказує звідки кошти надійшли та на що їх було витрачено, і є дуже важливим документом для пояснення змін різних коефіцієнтів ліквідності.

Дехто із спеціалістів дотримується думки, що показники звіту про рух грошових коштів є надійнішими, ніж показники звіту про фінансові результати, якими значно легше маніпулювати. Багато операційних переміщень коштів у звіті про фінансові результати просто не знаходять відображення. Це можна пояснити тим, що він складається за методом нарахувань, що дозволяє точніше співвіднести, прибутки компанії отримані за певний період часу, та її витрати. І хоча визначення виручки та витрат за період є досить важливим, проте він може не відображати деякі важливі аспекти діяльності компанії.

Раніше звітність про рух грошових коштів виконувалися у самих різних форматах, а зараз її стандартизовано та уніфіковано до форми, що зображена у дещо спрощеному вигляді мал.3.2

Правила за якими складається звіт про рух грошових коштів дуже прості. Кожного разу, коли компанія перераховує грошові кошти на будь-які цілі, у звіті це відображається як витрата. Це єдине правило і його простота означає, що дуже складно знайти механізм приховування неприємної правди про реальний фінансовий стан компанії.

Та, незважаючи на простоту, даний документ не може повністю замінити звіт про фінансові результати, оскільки останній дає змогу чітко розмежувати наприклад, поточну плату за електроенергію та виплату грошей за будівлю котру компанія займатиме наступні 20 років.

Щоб отримати дані, необхідні для складання звіту про рух грошових коштів звертаємося до декількох стандартних джерел та використовую певну методику.

Для зручності порівняння показників по кварталах 2005 року звіт складено у вертикальній формі. У верхній частині балансу розташовано активи, а у нижній - зобов’язання. Праворуч додано ще дві колонки “Джерела” та “Витрати".

Заміна будь-якої статті у балансі обов’язково знайде відображення в одній із цих колонок.

Якщо заміна спричинила відтік коштів, відповідний запис слід внести у графі “Витрати”

Якщо, навпаки, йдеться про надходження коштів, тоді запис робиться в графі “Джерела"

Звернемося до двох наведених статей

необоротні активи - 10 000 - витрата коштів

податки 500 - джерело коштів

Логіка першого запису - цілком очевидна. Необоротні активи збільшилися від 22,5 тис. до 32,5 тис. Компанії довелося виписати чек на 10 тис. (задля зручності зараз ми ігноруємо переоцінку та амортизацію).

Другий запис є менш зрозумілим. Сума податку збільшилася з 2,5 тис. до 3 тис. Але як підвищення податку може стати джерелом коштів? Справа у тому, що податки у розмірі 3 тис., показані у балансі як боргові зобов’язання, поки ще не сплачені. Тобто компанія має можливість використати урядові гроші, яких на 500 грн. більше, ніж у минулому році, тобто на даний момент цю суму можна вважати додатковим джерелом фінансування. Звісно, у встановлений час цей борг доведеться сплатити, але тоді ця сума взагалі зникне зі статей балансу та буде віднесена до графи “Витрати”

Схематично це правило виглядає таким чином:



Збільшення

Зменшення

Активи

Витрати

Джерела

Зобов’язання

Джерела

Витрати


Щоб зробити той чи інший запис в ту чи іншу колонку, потрібно пересвідчитися що дійсно відбулися зміни у певній статті балансу, та відповісти на такі запитання:

Ця стаття належить до активів чи до зобов’язань,

Її показник збільшився чи зменшився,

Непрямий метод фіксує лише “чисті” переміщення коштів між статтями балансу. Звісно “чисті” зміни в статтях балансу можуть бути результатом зустрічних переміщень коштів, що взаємо погашаються. Повний зміст повинен відображати не кінцеві результати, а безпосередньо рух коштів. Ще більше важливим може бути те, що деякі зміни у статтях балансу взагалі не пов’язані з рухом коштів - прикладом може бути переоцінка вартості необоротних активів. Інколи слід пильніше придивлятися до деяких показників, щоб побачити приховані зміни

Після визначення джерел надходжень коштів та їх витрат можна у тому чи іншому форматі скласти звіт про рух грошових коштів, який допоможе керівництву компанії звернути увагу на певні аспекти її діяльності.

Так, фінансове становище компанії може погіршуватися навіть за умов досягнення доволі високого рівня прибутковості. Щоб пояснити це протиріччя, слід зіставити значення початкового та підсумкового сальдо рахунку грошових з нетто величиною грошового потоку за даний період. Такий спосіб дає уявлення про:

початковий залишок грошових коштів

постатейний відтік коштів

постатейне надходження коштів

підсумковий залишок грошових коштів

(Сальдо грошових коштів може бути позитивним та негативним. Позитивним від буде, якщо грошові кошти зазначені як активи, а негативний вказує, що ці кошти запозичені, скажімо у виг8ляді короткострокового банкірського кредиту)

Необхідні дані можна взяти безпосередньо зі звіту про рух грошових коштів. Дані з графи “Витрати” фіксуються тепер як відтік грошових коштів, а дані з графи “Джерела” - як їх надходження. З цього правила маємо лише один виняток: не фіксуються зміни надходжень/ видатків “Грошових коштів” та “короткострокових кредитів", оскільки ці показники враховуються у початковому та підсумковому сальдо грошових коштів.

Сумарний відтік коштів - 128540 (від’ємне значення)

Сумарне надходження коштів - 6000 (позитивне значення)

Отримуємо чистий потік грошових коштів (різниця потоків) - 6850 (від’ємне значення)

Додавши обсяг чистого потоку до початкової суми коштів у 1750 (позитив), отримуємо підсумковий залишок грошових коштів у 5100 (від’ємне значення).

Звіт чітко ілюструє головні зміни ситуації з коштами у даній компанії. Навіть побіжний огляд статей звіту зробить зрозумілою причину отримання від’ємного підсумкового результату. Компанія витратила 10 000. На придбання необоротних активі. Ці досить значні капіталовкладення не компенсувалися адекватними надходженнями коштів. Активи було поповнено за рахунок коштів поточної операційної діяльності.

Такий значний від’ємний показник потоку грошових коштів також пояснює, чому коефіцієнт поточної ліквідності впав від 1.8 до 1.2 рази, а коефіцієнт заборгованості компанії зріс від 47 до 54%.

Інформація зі звіту про рух грошових коштів, зображеного на мал.3.4, набагато повніше висвітлює становище компанії, ніж показники самого тільки балансу чи звіту про фінансові результати. Альтернативні форми звіту про рух коштів надають ще більше інформації.

На мал. .3.5 ті самі дані подано в іншій формі. З одного боку, вона розмежовує довгострокові та короткострокові перспективи джерела надходжень коштів, а з іншого, - довгострокові та короткострокові перспективи витрат.

Кожен із записів з колонки “Джерела” заноситься у відповідну графу до довгострокових чи поточних джерел. Те ж саме відбувається із записами колонки “Витрати". Показники в кожній з отриманих чотирьох граф сумуються и отримуємо чотири суми для порівняння.

Бачимо, головна витрата коштів відбулася в довгостроковому розділі. Мова йде про придбання необоротних активів на суму 10000.

Відповідна графа “довгострокових надходжень” містить суму 2250. Сумарний обсяг коштів, залучених у бізнес за рахунок поточних джерел фінансування. Як, бачимо, що це саме той випадок: найбільший обсяг надходжень коштів маємо саме за рахун6ок поточних джерел.

Більшість коштів було отримано за рахунок кредиторської заборгованості та банківського овердрафта. Обидва борги потрібно сплатити у 12 - місячний термін. Таким чином, компанія використовувала поточні джерела надходжень для фінансування довгострокових витрат на поповнення своїх необоротних активів.

Дана форма звіту про рух грошових коштів означає, що поточні зобов’язання зросли значно більше, ніж оборотні активи, що призвело до погіршення коефіцієнт поточної ліквідності компанії.

Показники заборгованості упродовж двох кварталів 2005 року також погіршилися.

На мал. .3.6 в скороченому вигляді відтворено поточні та довгострокові параметри з мал. .3.5 без деталізації: лише підсумкові величини по розділах. Стрілки показують напрямки переміщення коштів. Найзначнішим переміщення грошових коштів компанії упродовж двох кварталів 2005 року було вилучення 7500. З поточного обороту та інвестування цієї суми у довгострокову сферу. Ця стратегія створює проблему поточні зобов’язання необхідно швидко повертати, що неможливо зробити шляхом повернення коштів з довгострокової інвестиції. Тому для повернення зобов’язання потрібно знайти нові джерела фінансування. Стрілка на верхній частині мал. .3.6 позначає ризикове використання коштів. Широко відоме фінансове правило рекомендує брати кошти на довгострокові витрати лише з довгострокових джерел - за принципом відповідності. Аналогічно поточні витрати слід фінансувати за рахунок поточних надходжень, проте, як побачимо далі - не повністю. Другий фінансовий принцип наголошує, що компанія повинна залучати нові кошти з різних джерел пропорційно, тобто зберігати розумне співвідношення позикового і власного капіталу. Третій принцип, про який слід пам’ятати, вимагає, щоб співвідношення підсумків обох “короткострокових" розділів було еквівалентне співвідношення оборотних активів і поточних зобов’язань на початок звітного періоду. Так повинно бути, якщо ми прагнемо підтримувати існуючий рівень поточної ліквідності. У даному прикладі розділ короткострокових джерел надходжень повинний містити показник, що лише трохи перевищує половину підсумку поточних витрат. Фактично цей показник наближається до 400%.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11



2012 © Все права защищены
При использовании материалов активная ссылка на источник обязательна.