|
По функціональному призначенню виділяють наступні види карток:
кредитні картки
Ø оплата різних послуг і товарів за рахунок кредиту, наданого банком або спеціалізованою сервісною компанією, не маючи ні готівки, ні грошей на банківському рахунку;
Ø необхідно мати договір з банком, у якому клієнт зобов'язується протягом визначеного терміну повернути банкові борг, що з'явився в результаті платежу.
дебетові картки
Ø використовуються для оплати товарів і послуг, одержання готівки в банках шляхом прямого списання грошей з рахунка платника;
Ø клієнт розпоряджається тільки сумою з його банківського рахунка;
Ø обробка картки в режимі on-line.
картки з овердрафтом
Ø можливість робити платежі понад суму, що зараховується на рахунок власника картки;
Ø це порівняно невелика сума трактується як автоматичне надання кредиту без спеціального кредитного договору.
По матеріалу з якого картка виготовлена:
Ø паперові (картонні, теслинні);
Ø пластикові;
Ø металеві
В даний час практично повсюдне поширення одержали пластикові картки. Однак для ідентифікації власника картки часто використовуються паперові (картонні, теслинні) картки, запаяні або запресовані в пластикову плівку. Це ламінування картки. Якщо картка використовується для розрахунків, то з метою підвищення захищеності від підробки застосовують більш складну технологію виготовлення карт із пластику. У той же час, на відміну від металевих карт пластик легко піддається термічній обробці і тискові, що досить важливо для персоналізації карти перед видачею її клієнтові.
По способу запису інформації:
графічний запис
Ø сама рання і проста форма запису інформації;
Ø дотепер використовується у всіх картах;
Ø наноситься прізвище, ім'я, зразок підпису й інформація про емітент.
ембосування
Ø дозволяє значно швидше оформляти операцію оплати карткою, роблячи відбиток на ній сліпа.
штрих-код
Ø застосовувався до винаходу магнітної смуги;
Ø низька таємність;
Ø у платіжних системах поширення не одержав.
магнітна смуга
Ø один із самих розповсюджених на сьогоднішній день способів нанесення інформації на картку;
Ø дуже популярна в платіжних системах.
чіп
Ø дуже дорога технологія;
Ø найбільш надійне збереження інформації.
лазерний запис
Ø ще більш дорогі карти, чим чіпові;
Ø технологія запису на них схожа з записом на лазерні диски;
Ø у банківських технологіях поширення не одержали.
по емітентах:
банківські (універсальні) картки
Ø випускаються банками і фінансовими компаніями.
приватні картки
Ø випускаються комерційними компаніями для розрахунків у торговельній і сервісній мережі даної компанії.
Пластикова картка - це персоніфікований платіжний інструмент, що надає можливість користувачеві карткою, здійснювати безготівкові розрахунки по оплаті товарів або послуг, а також отримання готівки в відділеннях банків і банківських автоматах (банкоматах). Прийняття картки до оплати і видача готівки по ній здійснюється підприємствами торгівлі (сервісу) і банками, які є членами платіжної системи, що обслуговує картки.
Отже, пластикова картка являє собою пластину стандартних розмірів, виготовлену з спеціальної, стійкої до будь-яких пошкоджень пластмаси. Основна функція пластикової картки - забезпечення ідентифікації особи, що її використовує як суб’єкта платіжної системи. Для цього на пластикову картку наносяться логотипи банка-емітента і платіжної системи, що обслуговує картку, ім’я власника картки, номер його рахунку, строк дії картки. Крім цього на картці може бути присутня фотокартка власника і його підпис. Алфавітно-цифрові дані - ім’я, номер рахунку і інші - можуть бути ембоссовані , тобто нанесені рельєфним шрифтом, дивись малюнок 1.1 (мал.1.1). Графічна інформація дає можливість візуальної ідентифікації власника картки. Однак, для використання в банківській платіжній системі цього недостатньо. По-перше, така картка може бути легко підроблена, по-друге, автоматична обробка такої картки проблематична. Крім того, потрібно і зберігати на картці ряд конфіденційних даних, що полегшує процедуру авторизації. Все це призводить до необхідності занесення ідентифікаційних даних на банківські пластикові картки додатково ще в закодованому вигляді. Ця задача може бути вирішена за допомогою різноманітних фізичних механізмів. В картках зі штрих-кодом в якості ідентифікаційного елементу використовується штриховий код, аналогічний коду, який застосовується для маркування товару. Зчитування коду відбувається в інфрачервоних проміннях. Картки з магнітною стрічкою на сьогоднішній день найбільш розповсюджені. Магнітна стрічка розташована на зворотній стороні картки і складається з трьох доріжок. Дві перші потрібні для зберігання ідентифікаційних даних, а на третю можна записувати інформацію.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20
При использовании материалов активная ссылка на источник обязательна.