Ось, наприклад, як здійснює розподіл прибутку Київський філіал АБ “Еліта”. Після сплати податку на прибуток (30% від отриманого прибутку), чистий прибуток розподіляється наступним чином:

1. 45% направляється в Головний офіс для формування:

-5% - резервного фонду;

-40% - фонду дивідендів по акціям;

2. 55% залишається в розпоряджені філіалу. Розподіл фондів філіалу між фондом накопичення (фонд розвитку) та фондом споживання (фонд матеріального заохочення) здійснюється філіалом самостійно. Однак, Головний офіс банку надає рекомендації по розподілу цих сорока відсотків: 40% - фонд розвитку виробництва та 15% - фонд матеріального заохочення.

   Кажучи про вдосконалення використання прибутку необхідно в першу чергу визначити суб’єктів, зацікавлених в отриманні прибутку. Серед суб’єктів можна виділити групи:

-акціонери банку;

-персонал банку;

-вкладники і дебітори;

-органи державної влади і управління в особі НБУ та ДПІ.

У кожної з цих груп - свої цілі і завдання, які можуть входити в протиріччя з інтересами іншої групи, стосується це в основному саме розподілу прибутку. Справа в тому, що в отриманні прибутку зацікавлені усі. Так завдяки збільшенню абсолютної маси прибутку акціонери отримують більший дивіденд на акції, керуючий персонал зможе розширити матеріально-технічну базу, покращити ергономічні умови, умови праці. Для дебіторів банку збільшуються можливості у використанні грошових засобів, для вкладників — підвищується гарантія повернення своїх грошових коштів. Завдяки збільшенню прибутку державний бюджет отримає більше відрахувань по податкам з прибутку. Коли справа доходить до розподілу, то інтереси усіх цих суб’єктів розмежовуються: кожний намагається отримати більше.

Прибуток, в тому числі і банківський, важливий для усіх учасників економічного процесу. Власники акціонерного капіталу зацікавлені в отримані прибутку, так як він являє собою дохід на інвестований капітал. Прибуток несе вигоду вкладникам, так як завдяки збільшенню резервів і підвищенню якості послуг складається більш міцна, надійна та ефективна банківська система. Позичальники побічно зацікавлені в достатньому банківському прибутку в зв’язку з тим, що здатність банку надавати позички залежить від розміру і структури його капіталу, а прибуток — основне джерело власного капіталу. Навіть економічні групи, які безпосередньо не користуються послугами банків, отримують побічну вигоду від банківського прибутку, тому що надійна банківська система означає безпеку вкладів та наявність джерел кредиту, від яких залежать підприємства і споживачі.

Тому при використанні прибутку основним завданням керівництва є знаходження “золотої середини” — компромісного рішення, при якому всі зацікавлені в отримані доходу особи будуть задоволені. На дане рішення впливає багато факторів: кількість отриманого прибутку, відношення доходу на акцію до середньої заробітної плати в країні, компетентність персоналу і його здатність переконати акціонерів в правильності обраного рішення по розподілу прибутку, також, рівень економічної грамотності акціонерів — власників капіталу.

На відрахування прибутку до бюджету банк впливати не може: ці нормативи регламентуються законодавчими актами.

Наступним етапом є розрахунки з дебіторами та вкладниками, так як для підтримки високої репутації, яка так важлива в банківській діяльності банк повинен в короткий строк відповідати по борговим зобов’язанням.

Найбільш конфліктним і потребуючим особливої уваги є процес розподілу прибутку між акціонерами банку (у вигляді дивідендів) та керуючим персоналом (до фондів розвитку, економічного стимулювання, основних засобів і т.п.).

Необхідно зауважити, що для деяких банків це одна з основних проблем розвитку. Причиною такого становища є некомпетентність акціонерів банку. Достатньо грамотна і компетентна політика персоналу в сукупності з пріоритетами розвитку діяльності банку дозволяють щорічно заробляти банкам великі прибутки. На фоні цього не зрозуміло бажання акціонерів не направляти на розвиток банку коштів, навіть до раніше створених фондів таких як резервний вони, наприклад, направляються на виплату дивідендів.

Одним з резервів збільшення прибутку і раціонального його використання є фінансове планування. Багато витрат несуть банки внаслідок неузгоджених дій різних управлінь між собою. Фінансовий план дозволяє спрогнозувати доходи, витрати і прибуток банку на рік. І хоча в умовах, які склалися в нашій країні, через нестабільність, інфляцію реальні дані можуть суттєво відрізнятися від запланованих але пропорції залишаються практично незмінними. Банківська установа повинна реально бачити перспективи свого розвитку і цілі на поточний рік.

Перед Радою банку завжди стоїть дилема: “Куди направити прибуток?” Забезпечити високу дохідність акцій (пайок) або нарощувати фонди банку. Природньо, учасники банку будуть зацікавлені у збільшенні дохідності своїх інвестицій в банківську діяльність. Але необхідно враховувати, що спрямування прибутку на утворення фондів банку в певній мірі знижує рівень дивідендів, однак збільшує власні кошти банку, слугує базою подальшого росту банку, а отже, росту прибутку і збільшення його фінансової стійкості.

Розділ ІІІ. Шляхи підвищення ефективності діяльності комерційних банків і їх фінансової стійкості.

   Банківська система України сьогодні знаходитсья на дуже важливому етапі свого становлення і розвитку. Життя висунуло перед банківською системою ряд проблем, від вирішення яких залежить не тільки майбутня доля багатьох комерційних банків, але й подальше реформування тих секторів економіки, які обслуговуються цими банками.

   Багато комерційних банків сьогодні знаходяться в тяжкому фінансовому стані, що негативно відбивається на їх діяльності, а отже і на становищі їх клієнтів. Минулий 1997 рік видався не зовсім вдалим для українських комерційних банків. Особливо це стосується третього кварталу 1997 року, коли світова фінансова криза “похитнула” і нашу банківську систему. Але окрім неї на діяльність банківських установ України продовжують негативно впливати наступні фактори:

-глибока криза екноміки, недієздатність державних структур пожвавити виробництво;

-політична нестабільність, яка посилюється новими виборами, а також протистояння парламенту та уряду;

-впровадження недосконалиих податкових законів, особливо це стосується нещодано прийнятих законів “Про оподаткування прибутку підприємств” та “Про податок на додану вартість”;

-зростання від’ємного зовнішнього сальдо, посилення залежності екноміки і фінансів країни від іноземних кредитів та міжнароодних кредиторів;

-низька інвестиційна привабливість економіки України як для внутрішніх, так і для зовнішніх  інвестоорів.

Все це не змогло відбитися на діяльності комерційних банків України. Але цей вплив посилюється і самим станом в середині банківської системи.

Отже, на даний час в Україні склався такий стан банківської системи.

На 1 січня 1998 року в Україні зареєстроване 227 банків, з яких фактично працюють 186 (81% від загальної кількості). Рівень інфляції за 1997 рік склав 10,11%. В цілому по банківській системі за минулий рік кредити українських банків складали 9,3 млрд. грн. (зростання в 1,38 рази порівняно з 1996 роком), внески в цінні папери — 2 млрд. грн. (зростання в 1,9 млрд. грн.), резерви — 217 млн. грн. (в 2,08 рази), а балансовий прибуток — 999 млн. грн. (в 1,17 рази).

Балансовий прибуток 113 банків за 1997 рік, які входять до Асоціації українських банків, (див. додаток 10) склав 822,1 млн. грн. (середня прибутковість уставного фонду — 86,1%, а середня прибутковість чистих активів — 6,95%). Аналітики Асоціації українських банків відмічають, що в кінці 1997 року по відношенню до кінця 1996 року прибутковість уставного фонду зменшилася на 4,7%, а прибутковість активів — на 1,4%. Цікаво, що найбільшу прибутковість уставного фонду продемонстрував “Ощадбанк” — при статутноому фонді 10, 5 млн.грн. він отримав прибуток в розмірі 52,8 млн. грн. Тобто на 1 грн. статутного фонду банк може виплачувати дивіденди у сумі 5,03 грн. Далі по цьому показнику йдуть “Українсьий кредитний банк” (4,57 грн.), “Слав’янський” (3.47 грн.), “Укрсооцбанк” (3,08 грн.) і “Приватбанк” (2,88 грн.), який в минулому році отримав найбільший серед 113 банків прибуток — майже 130 млн. грн.

Зрозуміло не усі банки працюють з таким рівнем прибутковості, але все ж таки фізичні особи все більше довіряють свої гроші банківським установам. Так, за минулий рік внески населення зросли на 58% і досягли 1,35 млн. грн.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25