Цінова дискримінація другого ступеня полягає у встановленні рівня ціни в залежності від обсягів продажу (мал. 5). Цей спосіб дискримінації, як i в попередньому випадку, використовує спадну криву ринкового попиту, що відбиває зменшення готовності покупця платить при збльшенні обсягу. Так, обсяг споживачі готові придбати за ціною при збільшенні партії товару до додатковий обсяг вони готові придбати за нижчою ціною, наступну партію товару — ще дешевше При монопольному ціноутворенні було б реалізовано обсяг за ціною . Спроба продати обсяг за єдиною ценою принесла б фірмі менший прибуток, ніж максимальний монопольний. Запровадження дискримінацй (у наведеному прикладі — встановлення трьох різних цін у залежності від обсяпв продажу) дозволяє збільшити прибуток від продажу обсягу навіть порівняно з монопольним прибутком. Така цінова політика поширена на ринках електроенергії. Отже, і в цьому випадку дискримінація дає змогу збільшити сукупну виручку i прибуток монополіста.
Мал. 6. Цінова дискримінація на сегментованих ринках (3-го ступеня).
встановлюється згідно з умовою =МС, де — об'єднана крива граничної виручки, що визначається сукупним попитом ycix споживачів (мал. 6.в). Для максимізації прибутку треба, щоб i були рівними (інакше прибуток буде зростати при продажу додаткової одиниці на ринку з вищою граничною виручкою). Для групи споживачів А утворюється один рынок із ціною P , за якою можна продати обсяг Q , для групи споживачів В утворюється свій ринок із ціною P , i обсягом продажу ; . Цiни на цих ринках можна також визначити за формулою (*) з урахуванням відомих еластичностей попиту та граничної вартості виробництва МС.
Це найпоширеніший вapiaнт цінової дискримінації, який застосовується, скажімо, на ринках авіаперевезень, на залізниці. Звичайно, і в цьому випадку монополіст отримує можливість збільшити власні прибутки.
Висновок.
Монополія – це ринкова структура при якій одна фірма постачає весь галузевий випуск товару, який не має близьких замінників і де входження на ринок нових фірм блоковано.
До основних типів бар’єрів, які блокують входження на ринок нових фірм відносяться патенти, авторські права, володіння всім обсягом якогось ресурсу, економія н а масштабі.
Причинами виникнення монопольних об’єднань є централізація виробництва і капіталу, поява акціонерної власності, що виникає в результаті об’єднання декількох капіталістів, навмисні дії держави.
В залежності від причини виникнення розрізняють економічні, природні і адміністративні монополії. Ці монополії, в залежності від форми об’єднання капіталу поділяють на трести, картелі, синдикати, концерни. А в залежності від становища на ринку монополії можна поділити на прості, дискримінуючи, монопсонії та двосторонні .
Монополії виникли ще у стародавні часи, але розвитку та економічного значення вони набули у другій половині 19 ст. їх виникнення було пов’язано з такими процесами в суспільстві, як збільшення акціонерної власності, виникнення банків, концентрація виробництва і капіталу, еволюція форм капіталістичних об’єднань.
Швидке зростання монополій визначило необхідність антимонопольного регулювання. Так в США у 1890 р. було прийнято перший у світі антимонопольний закон – закон Шермана. Потім антимонопольні закони почали з’являтись у країнах Європи, а у 1992р. такий закон було прийнято і в Україні.
Взагалі антимонопольні закони й досі є предметом дискусій у багатьох країнах, а відповідна теорія ще не набула відповідного вигляду і вимагає все нових досліджень. Це насамперед пов’язано з тим, що монополія досить складне і суперечливе явище
– з одного боку вона приносить втрати для суспільства у вигляді меншої кількості
товару, більшої ціни, стримуванням науково-технічного прогресу, диференціації ціни на свій продукт. З іншого боку отримуючи більше прибутку ніж конкурентні фірми вони й інвестують більше в економіку. Крім того існують ситуації коли існування монополії дозволяє зменшити збитки підприємств.
- Інша суперечка полягає в тому, що влада надає деяким фірмам виняткові права, що спричиняє виникнення монополій. І таж сама влада видає закони про обмеження монопольної влади.
Взагалі, для того щоб визначити є фірма монополією чи ні використовують різні показники – коефіцієнт концентрації, індекс Герфіндаля-Грішмана, індекс Лернера. Скориставшись одним з цих показників можна зробити висновок щодо необхідності регулювання тієї чи іншої фірми.
Існує невірна думка, що монополії встановлюють надто високі ціни, і піднімають їх до безкінечності. Але це не так. Монополія, як і будь-яка фірма намагається максимізувати прибуток, бо отримання найбільшого прибутку за найменших витрат є метою економіки.
Думаючи про максимізацію свого прибутку, фірма-монополіст ніколи не встановить надто високі ціни, бо тоді вона отримає надто низькі прибутки. Але задля отримання більшого прибутку фірма монополіст може проводити політику цінової дискримінації – продажу одного і того ж товару за різними цінами, в залежності від доходу споживача.
Цінова дискримінація буває 3-х ступенів:
1) кожному споживачеві встановлюють індивідуальну ціну на рівні його готовності платити за благо
2) ціни встановлюються в залежності від обсягів продажу
3) запроваджується монополістом тоді коли можна виділити кілька окремих груп споживачів з різною еластичністю попиту.
1) Мікроекономіка і макроекономіка: підручник /за ред. С.В. Будаговської – К.: Основи, 2001.
2)
3) Аристотель, Сочинения Т.4, 1983
4) Т.Гобс, Сочинения Т2 – М.: Мисль, 1991.
5) Історія економіки зарубіжних країн: підручник /за ред. В. Голубовіча – Мінськ – Екоперспектива, 2000.
6) Економічна історія України і світу: підручник / за ред. Б.Д. Лановика - К.: Вікар, 1999.
7) Основи економічної теорії: підручник /за ред. С.В. Мочерного – Тернопіль: Тарнекс, 1993.
8) Р.Барр. Політична економія. Т1 – М.,1994.
9)
10) П.Самуельсон. Економіка – М.: НПО “Алгон”, 1994.
11) Державне регулювання ринкової економіки: підручник / за ред. З.В. Глухової – Омськ, 1999.
12) Закон України. Про обмеження монопольної влади та недопущення недобро-
совісної конкуренції у підприємницькій діяльності. Від 12 травня 1993 року N 49-
93, із змінами і доповненнями, внесеними Декретом Кабінету Міністрів України
від 20 грудня 2001 року N 2905-III
13) Кириленко В.І. Мікроекономіка: навч. посібник для студентів екон. спец. вузів. – К.: Таксон, 1998.
14) Мікроекономіка і макроекономіка: підручник /за ред. С.В. Будаговської – К.: Основи, 2001.
15)
16) Аристотель, Сочинения Т.4, 1983
17) Т.Гобс, Сочинения Т2 – М.: Мисль, 1991.
18) Історія економіки зарубіжних країн: підручник /за ред. В. Голубовіча – Мінськ – Екоперспектива, 2000.
19) Економічна історія України і світу: підручник / за ред. Б.Д. Лановика - К.: Вікар, 1999.
20) Основи економічної теорії: підручник /за ред. С.В. Мочерного – Тернопіль: Тарнекс, 1993.
21) Р.Барр. Політична економія. Т1 – М.,1994.
22)
23) П.Самуельсон. Економіка – М.: НПО “Алгон”, 1994.
24) Державне регулювання ринкової економіки: підручник / за ред. З.В. Глухової – Омськ, 1999.
25) Закон України. Про обмеження монопольної влади та недопущення недобро-
26) Кириленко В.І. Мікроекономіка: навч. посібник для студентів екон. спец. вузів. – К.: Таксон, 1998.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8
