|
6,5 4,9 3,6 |
||||
1995 р. для 5% населення 10% 20% |
4,7 4,1 3,3 |
22,8 10,2 4,5 |
14,1 8,5 5,9 |
8,7 7,6 5,2 |
8,4 4,7 4,7 |
1996 р. для 5% населення 10% 20% |
7,1 5,6 4,5 |
20,9 14,0 8,4 |
23,7 16,1 9,6 |
26,7 20,1 11,1 |
18,9 12,1 7,6 |
”За рік” – розглянуті співвідношення між сукупними доходами, “по кварталах” – між грошовими доходами 5, 10 і 20% більш заможного та найбідніших верств населення).
Ці бюджетні дослідження сімей узагальнюються Мінстатистики України і характеризують процес диференціювання населення за рівнем середньодушових сукупних і грошових доходів на місяць. Співвідношення між доходами 5, 10 та 20% більш заможного і найбіднішого населення України, яке перебуває, відповідно у верхніх та нижніх інтервалах поділу його за рівнем доходів упродовж 1994-1996 рр. свідчить про те, що бідне населення стало ще біднішим, а заможне – ще заможнішим.Аналіз грошовых доходів в країні у 1996-1997р.р. показуе, що близько 24,7 – 28,7% доходів отримали 10% найбагатшого населення. Таку ж частку доходів мали і 60% найбіднішого населення1. Прошарок багатих людей в Україні, це в основному, керівники посередницьких фірм, комерційних банків та бірж, особи, які займаються експортно-імпортними операціями. До них також треба причислити злочинців, корумпованих представників виконавчої влади, главарів організованої злочинності, котрі входять у групу населення, яка володіє надвисокими доходами. Основним джерелом первинного накопичення капіталу була не праця, а спекуляція, лихварство, привласнення рентних доходів, що надходили державі, а також кримінальна діяльність. Таким чином, суспільство стало швидко розшаровуватися на відносно невеликий процвітаючий прошарок і основну незаможну масу населення. Зростаюча відмінність у галузі матеріальних благ лише в малій степені залежить від особистих зусиль. Відбувається у небачених раніше масштабах збагачення за рахунок збідніння інших.
Подолання негативних явищ і, насамперед, відчуження праці від власності є формою розв’язання протиріч між зростанням ролі творчого начала у складі праці, його інтелектуалізацією та найманою працею. Окрім того, не можна не враховувати також ту обставину, що у сучасній економіці у все більшій мірі продуктивні сили реалізуються у формі людського капіталу, вкладення у котрий виступає як капіталізоване накопичення. У даний час саме людський капітал, а не його речові форми, є визначальною формою економічного зростання та ефективності і тому його успішне функціонування стає можливим за умов, коли інститут власності на робочу силу стає домінуючим, коли праця возз’єднується з власністю.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24
При использовании материалов активная ссылка на источник обязательна.