Новизна отриманих результатів полягає в розвитку концептуальних підходів та проведенні порівняльного аналізу існуючих стратегій реорганізації податкової системи України і її адаптації до нормативів систем оподаткування Європейського Союзу, на основі яких в дипломному проекті дістала подальшого розвитку оптимізаційна модель реорганізації податкової системи України внесенням відповідних змін до проекту Податкового Кодексу України, як інтегрального законодавчого документа, який спроможний внести всеосяжні корективи в побудову податкової системи України.
Прийняття запропонованої стратегії в Податковому Кодексі дозволить запровадження змін в податковій системі України на протязі 2007 –2010 років:
1) Внесення змін до оподаткування фондів зарплати підприємств та формування державних пенсійного та фондів соціального страхування на основі запровадження справляння єдиного соціального внеску та поступового зниження його рівня від 37% до 22% ФОП;
2) Компенсація зниження рівня єдиного соціального податку введенням обов'язкових страхових відрахувань індивідуальних доходів на накопичувальні пенсійні розрахунки (у розрізі груп громадян за рівнями доходів за рік);
3) Зміни в оподаткуванні індивідуальних доходів громадян введенням прогресивної шкали оподаткування (5 –15%) з неоподатковуваним мінімумом до 150% від рівня мінімального прожиткового мінімуму;
4) Внесення змін до оподаткування прибутку підприємств (нерозподіленого корпоративного прибутку) зниженням ставки оподаткування від 25% до 10%;
5) Реформування системи ПДВ введенням шкали ставок(50% від основної ставки для ряду товарів і послуг) та зниження рівня основної ставки оподаткування оподаткування від 20% до 12%;
6) Вдосконалення системи акцизних зборів за рахунок поглиблення диференціації ставок та уніфікація ставок для товарів національного виробництва та імпортного походження;
7) Розробка і встановлення податків та рентних платежів за використання об'єктів (ресурсів) природи, добуток корисних копалин, використання енергетичних джерел, забруднення навколишнього середовища;
8) Запровадження оподаткування нерухомості:
9) Вдосконалення норм податкових відносин на основі ліквідації арештів майна, несанкціонованих позапланових перевірок платників податків, відміни директивного планування обсягів санкцій за порушення податкового законодавства;
10) Реорганізація податково-митної служби створенням єдиної служби з підрозділом митного оподаткування;
Практичне значення отриманих результатів – обґрунтування пропозицій для врахування в підготовці проекту Податкового Кодексу України на основі запропонованої стратегії розвитку податкової системи України, які дозволять максимально адаптувати податкову систему до європейських норм оподаткування до 2010 р..
Інформаційно-методологічною базою досліджень дипломної роботи були Закони України, Укази Президента України, Постанови Кабінету Міністрів України в галузі бюджетних відносин та оподаткування, нормативні документи Державної податкової адміністрації України, організаційно - розпорядчі документи Європейського Союзу в галузі систем оподаткування, міждержавні угоди України та Європейського Союзу в галузі адаптації податкового законодавста України з європейськими нормами міждержавної гармонізації систем оподаткування, аналітичні матеріали глобальної мережі Інтернет з офіційних сайтів державних органів України.
Методами проведення досліджень дипломної роботи були – історичний метод (ретроспективний аналіз), структурний аналіз гипотез, диспозицій та санкцій в нормах податкового законодавства України та Європейського Союзу, метод класифікаційного групування, метод структурного порівняння та аналогій, метод прогнозного моделювання.
Магістерська дипломна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків та списку літератури . Роботу подано на 100 стор., вона містить 5 таблиць, додатки на 8 стор.,список джерел - 127 найменувань.
РОЗДІЛ 1
ОСНОВНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ АДАПТАЦІЇ ПОДАТКОВОГО
ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ З ПОДАТКОВИМ
ЗАКОНОДАВСТВОМ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ
1.1 Директиви ЄС по правовому регулювання прямого оподаткування, акцизних податків, податку на додану вартість
Договір про створення Європейського Економічного Співтовариства передбачливо запровадив достатні юридичні підстави для проведення Радою ЄЕС гармонізації податків з обігу в державах–членах. Так, 11 квітня 1967 р. Рада ЄЕС, виходячи з цілей та завдань Договору, прийняла Першу й Другу директиви про гармонізацію законодавств держав–членів, що регулюють непрямі податки[1]. Перша директива впроваджувала в співтоваристві спільну систему податку на додану вартість, друга – порядок його обчислення. Відповідно до вимог цих директив, п’ять держав з шести, що первісно утворили ЄЕС, замінили кумулятивні податки з обігу податком на додану вартість. Регулювання більшості питань, пов’язаних із особливостями застосування податку, обидві директиви залишали на розсуд держав–членів. Згодом Рада ЄЕС дійшла висновку про необхідність деталізації інтеграційних правил стягнення податку, і в 1977 р. прийняла Шосту директиву 77/388/ЕEC “Про гармонізацію законно-давств держав–членів у сфері податків з обігу – спільна система податку на додану вартість: єдині умови обчислення”[2].
“ПЛАН заходів щодо виконання у 2006 році Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу” в сегменті адаптації податкового законодавства виділяє наступні документи податкового законодавства Європейського Союзу по правовому регулюванню прямого оподаткування, в яких існує суттєві розходження європейських та українських норм податкового законодавства[3]:
1. Директива Ради ЄС від 23 липня 1990 р. 90/434/ЄЕС щодо спільної системи оподаткування, яка застосовується у разі злиття, поділу, переведення активів та обміну акціями, якщо акціонерні товариства перебувають у межах юрисдикції різних держав - членів ЄС
2. Директива Ради ЄС від 23 липня 1990 р. 90/435/ЄЕС щодо спільної системи оподаткування, яка застосовується до материнських та дочірніх компаній, що перебувають у межах юрисдикції різних держав - членів ЄС
3. Директива Ради ЄС від 3 червня 2003 р. 2003/48/ЄЕС щодо оподаткування прибутку фізичних осіб
4. Директива Ради ЄС від 3 червня 2003 р. 2003/49/ЄЕС щодо загальної системи оподаткування, яка застосовується до сплати дивідендів та роялті, що вчиняються між афілійованими компаніями, які є резиденти різних держав - членів ЄС
В сегменті адаптації податкового законодавства по правовому регулюванню акцизних зборів «План» виділяє наступні документи податкового законодавства Європейського Союзу , в яких існує суттєві розходження європейських та українських норм податкового законодавства:
1. Директива Ради ЄС від 19 жовтня 1992 р. 92/79/ЄЕС щодо адаптації податків на сигарети
2. Директива Ради ЄС від 19 жовтня 1992 р. 92/80/ЄЕС щодо адаптації податків на тютюнові вироби, інші ніж сигарети
3. Директива Ради ЄС від 19 жовтня 1992 р. 92/81/ЄЕС щодо гармонізації структури акцизного збору з нафтопродуктів
4. Директива Ради ЄС від 19 жовтня 1992 р. 92/82/ЄЕС щодо адаптації ставок акцизного збору з нафтопродуктів
5. Директива Ради ЄС від 19 жовтня 1992 р. 92/83/ЄЕС щодо гармонізації структури акцизного збору на спирт та алкогольні напої
6. Директива Ради ЄС від 19 жовтня 1992 р. 92/84/ЄЕС щодо адаптації ставок акцизного збору на спирт та алкогольні напої
7. Директива Ради ЄС від 25 лютого 1992 р. 92/12/ЄЕС щодо загального режиму зберігання підакцизних товарів, їх переміщення та моніторингу
В сегменті адаптації податкового законодавства по правовому регулюванню податку на додану вартість та уніфікації норм стосовно адміністрування податку на додану вартість у різних секторах економіки «План»[4] виділяє наступні документи податкового законодавства Європейського Союзу , в яких існує суттєві розходження європейських та українських норм податкового законодавства:
1. Перша директива Ради ЄС від 11 квітня 1967 р. 67/227/ЄЕС щодо гармонізації законодавства держав-членів стосовно податків з обороту
2. Шоста директива Ради ЄС від 17 травня 1977 р. 77/388/ЄЕС щодо гармонізації законодавства держав-членів, яке стосується податків з обороту - Єдиний принцип визначення суми податку на додану вартість
3. Восьма директива Ради ЄС від 6 грудня 1979 р. 79/1072/ЄЕС щодо гармонізації законодавства держав-членів стосовно податків з обороту - Правила відшкодування податку на додану вартість платникам податку, які засновані не на території країни
4. Директива Ради ЄС від 28 березня 1983 р. 83/181/ЄЕС про визначення сфери дії ст. 14 Директиви Ради ЄС від 17 травня 1977 р. 77/388/ЄЕС у випадках звільнення від сплати податку на додану вартість при остаточному ввезенні деяких товарів
5. Директива Ради ЄС від 28 березня 1983 р. 3/182/ЄЕС про звільнення від оподаткування в межах Співтовариства деяких транспортних засобів, тимчасово ввезених до однієї держави - члена ЄС із іншої держави - члена ЄС
6. Директива Ради ЄС від 28 березня 1983 р. 83/183/ЄЕС про звільнення від податків, що застосовуються при остаточному ввезенні до держави - члена ЄС особистого майна фізичних осіб
7. Тринадцята директива Ради ЄС від 17 листопада 1986 р. 86/560/ЄЕС щодо гармонізації законодавства держав-членів стосовно податків з обороту - Правила відшкодування податку на додану вартість платникам податку, які не мають постійного місця здійснення підприємницької діяльності на території ЄС
Адаптація законодавства України до законодавства ЄС – процес тривалий та доволі складний, який став невід’ємною складовою правової реформи в Україні взагалі. Слід відмітити, що процес адаптації не є тотожним уніфікації, тобто, мова йде про відповідність рівня українського законодавства законодавству ЄС, а не про абсолютну його ідентичність з останнім. Адаптація повинна провадитись з урахуванням особливостей української національної правової системи, економічних та соціальних умов українського суспільства.
Отже, адаптація податкового законодавства проводиться з метою забезпечення відповідності законодавства з питань оподаткування України зобов’язанням, що випливають з Угоди про партнерство і співробітництво між Україною та Європейським Союзом, інших міжнародних договорів, що стосуються співробітництва України з ЄС, а також для розвитку національного податкового законодавства в напрямі його зближення із аналогічним законодавством ЄС та забезпечення високого рівня підготовки в Україні законопроектів з питань оподаткування.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19
