Проте, у 2008 році відбулось суттєве зниження частки податку на прибуток на 33,3 % (з 79,8 до 46,6 %), що відбулось за рахунок суттєвого нарощення облікового прибутку на 295 тис. грн. (або на 75,3 %) та незначного зростання податку на прибуток на 7 тис. грн. (або на 2,2 %). Такий різкий спад частки податку на прибуток може свідчити про мінімізацію підприємства своїх податкових зобов’язань шляхом включення додаткових витрат до валових, що зменшують об’єкт оподаткування.

Відповідно до даних таблиці 2.3. у 2008 році підприємством було застосовано мінімізацію податкових зобов’язань, що підтверджує аналітична інформація (див. рис. 2.2), оскільки при збільшенні облікового прибутку на 75 % - податковий прибуток (об’єкт оподаткування) зріс лише на 2,2 %.

Рис. 2.2. Динаміка податкового та облікового прибутку і податку на прибуток ВАТ «Острозький молокозавод» за 2006-2008 роки

З рис. 2.2. можна чітко прослідкувати суттєві відмінності між обліковим прибутком (фінансовий результат до оподаткування) та податковим прибутком (об’єктом оподаткування), оскільки податковий прибуток приблизно втричі перевищує обліковий прибуток. Податок на прибуток завжди складає 25 % податкового прибутку, проте його частка в обліковому прибутку зазнає постійної зміни, а саме у 2006 році вона становила 72 %, у 2007 дещо зросла до 80 %, проте у 2008 році суттєво знизилась порівняно з попередніми роками до 47%. У 2008 році відбулось незначне збільшення об’єкта оподаткування і відповідно податку на прибуток, тоді як фінансовий результат значно збільшився на 75,3 % (див. табл. 3.2), що супроводжувалось зниженням податкового навантаження на 0,06 % та частки податку на прибуток у фінансовому результаті підприємства на 33 %.

Таким чином, податок на прибуток справляє досить вагомий вплив на фінансовий результат підприємства, що підтверджує дослідження на прикладі ВАТ «Острозький молокозавод». Адже незважаючи на те, що податкове навантаження з податку на прибуток за податковою методикою не перевищує 1 % валових доходів за 2006-2008 роки, проте цей вид податку вилучає 46,6-79,8 % фінансового результату підприємства.

РОЗДІЛ 3

ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА ІЗ ВРАХУВАННЯМ СИСТЕМИ ЙОГО ОПОДАТКУВАННЯ

3.1 Шляхи зростання прибутку як фінансового результату підприємства

Оскільки, прибуток - одне з основних джерел фінансових ресурсів підприємства, а також є елементом формування централізованих і децентралізованих фондів грошових коштів, адже за рахунок прибутку відбувається формування бюджетних ресурсів держави, здійснюється фінансування розширення діяльності підприємств, проводиться матеріальне стимулювання робітників, здійснюються соціально-культурні заходи тощо, тому у ринкових умовах економіки усі підприємства зацікавлені в його отриманні та збільшенні.

Отриманий підприємством прибуток може бути використаний для задоволення різноманітних потреб. По-перше, він спрямовується на формування фінансових доходів бюджету держави для фінансування бюджетних видатків, що досягається шляхом вилучення у підприємства частини прибутку у вигляді податків та інших обов’язкових платежів. По-друге, прибуток є джерелом формування фінансових ресурсів самого підприємства і використовується ним для забезпечення ефективної господарської діяльності.

Пропорції розподілу прибутку між державою і підприємством складаються під впливом кількох чинників. Істотне значення при цьому має податкова політика держави щодо суб’єктів господарювання. Ця політика реалізується в сумі податків, що сплачуються за рахунок прибутку, у визначенні об’єктів оподаткування, ставках оподаткування, у порядку надання податкових пільг.

Раціональне використання чистого прибутку підприємства є досить важливою складовою його діяльності, адже впливає на величину майбутнього прибутку. Розподіл чистого прибутку підприємства, за звичай, розпочинається із виплати боргів і відсотків за довгостроковими кредитами (див. додаток С), а решта розподіляється на:

1) прибуток, який розподіляється між власниками майна (капіталу) підприємства (акціонерами) - спрямовується на заохочувальні виплати його персоналу за результатами роботи та на інші потреби (наприклад, внески у благодійні фонди, допомога різним організаціям тощо);

2) нерозподілений прибуток - прибуток, який залишається на підприємстві і використовується на інвестиційні потреби та створення резервних фондів.

З метою забезпечення отримання максимального прибутку для ВАТ «Острозький молокозавод» необхідно проводити планування і прогнозування прибутку на підприємстві, при цьому варто керуватися такими етапами моделі підвищення прибутку:

1. Правильне планування прибутку - плановий прибуток, що складається на підприємстві фінансовою службою, повинен бути економічно обґрунтованим, аби підприємство мало змогу правильно визначити обсяг майбутніх платежів до державного бюджету і суму прибутку, що залишиться у його розпорядженні з метою створення фінансових резервів для розвитку діяльності підприємства, здійснення необхідних витрат на розвиток соціальної сфери і проведення матеріального заохочення працівників.

2. Забезпечення належної якості продукції (товарів, робіт, послуг) - величина прибутку головним чином залежить від прибутку від реалізації продукції, тому якість продукції повинна бути на найвищому рівні, з метою її конкурентоздатності, а отже і високому попиті на неї.

Прибуток від реалізації товарної продукції є головною складовою частиною валового прибутку виробничого підприємства. Для його зростання досліджуване підприємство повинне не лише нарощувати обсяги виробництва, зменшувати витрати на виробництво, але й дбати про зменшення залишків нереалізованої продукції на своїх складах, ліквідацію боргів у розрахунках з покупцями, чого в умовах чинної системи розрахунків і загального незадовільного фінансового стану підприємств досягати досить складно.

3. Пошук резервів зростання прибутку – підприємство повинне постійно шукати невикористані можливості збільшення прибутку.

4. Забезпечення високої ділової репутації – наявність високої ділової репутації на ринку дозволить підприємству з легкістю залучати зовнішні джерела фінансування з метою підвищення рентабельності діяльності підприємства.

Прибуток є однією з найважливіших економічних категорій, що характеризує ефективність роботи підприємства та відображає його позитивний фінансовий результат. Він впливає на фінансовий стан підприємства, оскільки виступає захисним механізмом від банкрутства та основним джерелом забезпечення фінансування внутрішніх поточних і майбутніх потреб для його подальшого розвитку.

Оскільки, прибуток є важливим показником ефективності виробничо-господарської діяльності, а також джерелом формування централізованих і децентралізованих фінансових ресурсів, то з метою постійного його зростання для ВАТ «Острозький молокозавод» слід:

·    нарощувати обсяги виробництва і реалізації товарів, робіт, послуг;

·    розширювати асортимент і якість продукції відповідно до потреб ринку;

·    впроваджувати заходи щодо підвищення продуктивності праці своїх працівників;

·    зменшувати витрати на виробництво (реалізацію) продукції;

·    з максимальною віддачею використовувати потенціал, що є у його розпорядженні, у тому числі фінансові ресурси;

·    проводити розумну політику ціноутворення;

·    будувати економічно доцільні договірні відносини з постачальниками і покупцями продукції;

·    ефективно використовувати отриманий прибуток.

Таким чином, існує ряд заходів для збільшення прибутку для ВАТ «Острозький молокозавод» з метою його економічного розвитку, а також задоволення потреб власників (акціонерів) цього підприємства. Незважаючи на збільшення об’єкта оподаткування при зростанні прибутку, що призведе відповідно до зростання сплати податків та обов’язкових платежів, прибуток, що залишатиметься у розпорядженні підприємства також зростатиме, тим самим виконуючи основну мету діяльності підприємства в умовах ринкової економіки.

3.2 Податкове планування на підприємстві для забезпечення зростання фінансових результатів його діяльності

Система оподаткування підприємств є важливим регулятором економіки держави, що може стимулювати виробництво, забезпечувати науково-технічний прогрес та обмежувати зростання інфляції. Але, водночас, система оподаткування підприємства стримує здійснення інвестицій, скорочує споживання, уповільнює процеси заощаджень та нагромадження. В сучасних умовах господарювання податки виступають суттєвим фактором впливу на фінансово-господарську діяльність підприємств. Тому забезпечити нормальне функціонування підприємницьких структур керівники та бухгалтери можуть лише при наявності розробленої ними концепції управління податками.

Податкове планування — це діяльність з розробки та практичного застосування податкових схем, які дозволяють знизити податковий тиск; це методи і заходи, спрямовані на збільшення коштів, які залишаються в розпорядженні підприємства після сплати податків і обов’язкових платежів. При цьому податкове планування повинне спиратися не лише на аналіз поточного законодавства, а й на загальну принципову позицію фіскальних органів з питань оподаткування та перспективне законодавство для уникнення в майбутньому додаткових податкових витрат при ухваленні тих чи інших законів.

Внутрішньогосподарський контроль податкових розрахунків є частиною системи внутрішнього аудиту, досліджує не усю фінансово-господарську діяльність підприємства загалом, а вирішує окремі локальні завдання, пов’язані зі сплатою податків. Основним завданням такого контролю є вдосконалення організації й управління підприємством, сприяння підвищенню його рентабельності і зміцненню фінансового стану, виявлення і мобілізація резервів зростання.

При здійсненні завершальних робіт внутрішньогосподарського контролю податкових розрахунків доцільно розробляти податкову стратегію підприємства, метою якої є забезпечення стабільного стану підприємства, досягнення фінансової стійкості, збільшення обігових коштів підприємства за рахунок мінімізації платежів у бюджет.

Податкова стратегія передбачає розробку податкової політики, податкове планування та аналіз результатів впровадження податкової політики. Податкова стратегія є основою для вибору альтернативи моделі оподаткування, зумовленою організаційною структурою підприємства, видом діяльності та його фінансовими відносинами.

Податкова стратегія визначає загальні напрями організації податкових розрахунків на підприємстві, тоді як податкова політика визначає методи і засоби досягнення поставленої мети й завдань, що відповідають конкретним обставинам у визначений момент та забезпечують стратегічний успіх. Ефективна податкова політика підприємства щодо мінімізації податкових платежів передбачає:

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11