Рефераты. Оптимізація оподаткування на підприємстві

-          реформування оподаткування прибутку підприємств фінансового сектору економіки;

-          запровадження стандартних методів визначення бази оподаткування для платників, які застосовують методи переведення доходів у неоподатковуваних сферах чи до територій, визнаних як офшорні зони.

-          поступова відмова від паралельного функціонування стандартної та спеціальних систем оподаткування (спрощених систем оподаткування за єдиним податком, фіксованим сільськогосподарським податком, особливої системи оподаткування страхової діяльності) дасть змогу не допустити їх використання з метою спотворення нормального конкурентного середовища та схем оптимізації податкових зобов'язань підприємств, що працюють на загальній системі оподаткування.

-      зменшити податкове навантаження на прибуток підприємств;

-      звільнення емісійного доходу від оподаткування при здійсненні емітентом первинного розміщення цінних паперів;

-      поетапне зниження ставки податку до 22 % у 2010 році , із зменшенням її у наступних роках (починаючи з 2012 р.)-до20 %;

-      забезпечення стимулюючої ролі податкової амортизації в оновленні основних фондів шляхом використання принципу "прискореної амортизації"
для виробничих активів при запровадженні новітніх енергозберігаючих та інших інноваційних технологій:

-   стимулювання інвестиційної діяльності шляхом запровадження інвестиційно-інноваційного податкового кредиту з податку на прибуток
підприємств для всіх суб'єктів господарювання, що здійснюють кваліфіковані інвестиції інноваційного спрямування (зменшення податкових
зобов'язань з податку на прибуток в обсязі, еквівалентному частці витрат поточного податкового періоду, що були спрямовані на фінансування
інноваційних та інвестиційних проектів).


3.2 Податок на додану вартість


-   створення необхідних передумов для запровадження податкової звітності в розрізі контрагентів в електронному вигляді:

-   застосування ..0" ставки податку виключно при здійсненні експортних операцій:

-   забезпечення бюджетного відшкодування ПДВ за результатами двох звітних періодів платникам податку, що:

•   здійснюють систематичні поставки на експорт:

•   мають значні інвестиційні витрати: проводять діяльність у сферах, пов'язаних із сезонними закупками товарів, витрати на які не покриваються надходженнями від їх продажу у звітних періодах;

При проведенні інших господарських операцій ПДВ відшкодовується у разі, якщо ці суми не погашені податковими зобов'язаннями протягом шести звітних періодів;

-      запровадження спеціального режиму оподаткування сільськогосподарських підприємств;

-      визначення податкових зобов'язань здійснюється за принципом «країни призначення», що передбачає оподаткування товарів, призначених для внутрішнього споживання, включаючи імпортовані в Україну, за винятком товарів, що поставляються на експорт;

-      визначення податкових зобов'язань з операцій продажу товарів чи послуг має здійснюватися за принципом «першої події» та із застосуванням „методу податкового кредиту";

-      право на отримання податкового кредиту з ПДВ виникає лише на підставі подання рахунку-фактури (податкової накладної) на придбані товари (послуги), підтвердженого подачею до податкових органів реєстру податкових накладних в електронному вигляді;

-      поетапне зниження ставки ПДВ до 18%. Це дозволить: утримати зростання індексу споживчих цін, а відповідно і зменшення інфляційної складової зростання ВВП в Україні; забезпечити рівномірність розподілу податкового навантаження між платниками податку та стимулювання економічного зростання між видами економічної діяльності. Розглядаючи питання щодо зниження ставки оподаткування ПДВ, пропонується розробити та одночасно впровадити систему компенсаційних заходів, спрямованих на забезпечення стабільного зростання бюджетних доходів в умовах зниження податкового навантаження. Компенсаційні заходи повинні розроблятися у напряму уточнення та розширення бази оподаткування, вдосконалення податкового адміністрування, головним чином ПДВ та податку на прибуток підприємств, а також шляхом введення податку на нерухоме майно (нерухомість), підвищення ефективності адміністрування податкових і неподаткових надходжень та управління державною власністю.


3.3 Акцизний збір


-          поступове наближення порядку оподаткування акцизним збором до стандартів ЄС, а також приведення його у відповідність до вимог СОТ;

-          приведення вартості ліценцій до рівня компенсації наданих державою послуг;

-          формування ефективної системи акцизних податків з використанням економічно обґрунтованого рівня і структури ставок;

-          поступове підвищення частки акцизу в ціні реалізованих підакцизних товарів шляхом підвищення ставок акцизного збору на лікеро-горілчані, тютюнові вироби та ін.;

-          підвищення рівня акцизного збору в дохідній частині бюджету та посилення його регулюючої ролі;

-          збільшення адвалерної складової в структурі акцизного збору;

-          поступове поширення адвалерної складової при визначенні податкових зобов'язань на окремі групи підакцизних товарів;

-          поступове запровадження акцизних складів для окремих видів товарів;

-          запровадження єдиної європейської валюти при визначенні розміру ставок акцизного збору, у разі вступу до Європейського Союзу.


3.4 Природно-ресурсні платежі


-      поступовий перехід до нової системи природно-ресурсних платежів, що базуватиметься на принципах рентного доходу, поширення рентних принципів на всі види природних ресурсів;

-      створення регуляторного механізму, що дасть можливість формувати доходи держави та стимулювати раціональне використання, охорону та повноцінне відтворення природно-ресурсного потенціалу держави;

-      структура рентних платежів повинна складатися з двох складових: абсолютної ренти, розмір якої не залежить від результатів господарської діяльності підприємств - користувачів природних ресурсів, та диференційної ренти, що передбачає встановлення вищої плати за використання кращих, більш продуктивних природних ресурсів;

-      поступове підвищення розміру плати за використання природних ресурсів, в першу чергу водних ресурсі», залізних, марганцевих руд, вуглеводнів, облицювальних матеріалів, сировини для виготовлення цементу, кухонної солі (кам'яної), вапняків, глини [16],

3.5 Податок на нерухоме майно


Податок на нерухоме майно мас стати важливим засобом зміцнення бази власних доходів місцевих бюджетів усіх рівнів.

Перший крок у запровадженні податку на нерухоме майно уже зроблено під час здійснення пілотних проектів у Івано-Франківській та Луганській областях, де була змодельована спрощена форма оподаткування на основі дуже низьких ставок податку з квадратного метра площі будівель (0,1 гри. - з житлових та 2,9 грн, - з комерційних). Навіть за таких умов додаткові доходи від сплати цього податку склали у середньому 25% від доходів бюджетів найнижчого рівня з власних джерел.

Ставки податку доцільно встановлювати на мінімальному рівні (від 0,05% до 0,)%) з поступовим їх підвищенням, починаючи з 2012 року [16].

Базою оподаткування має бути оціночна вартість нерухомості.

Запровадження податку на основі оціночної вартості майна потребує підготовчого етапу для створення належних баз даних з оцінки кожної одиниці нерухомості.


3.6 Податкові пільги


-              визначити на законодавчому рівні зміст терміну „податкова пільга";

-              встановити, що кошти, які залишаються у суб'єктів господарювання у зв'язку із отриманням податкових пільг, є бюджетними коштами, які надаватимуться на певний строк. І за умови використання коштів на визначені державою потреби або надаватимуться на поворотній основі;

-              запровадити облік податкових пільг у спеціальному фонді державного бюджету ( для визначення їх як «податкові видатки») [12].

3.7 Митно-тарифне регулювання


-              уніфікація митного законодавства України шляхом об'єднання в один закон Декрету Кабінету Міністрів України «Про Єдиний митний тариф України» від 11.03.93 № 4-93, Закону України «Про Єдиний митний тариф» від 05.02.92 № 2097-ХП, Закону України «Про Митний тариф України»;

-              внесення змін до Закону України «Про Митний тариф України» від 05 04.2001 №2371-111 з метою запровадження Гармонізованої системи опису та кодування товарів 2002 року та приведення іншого законодавства у відповідність до Гармонізованої системи опису та кодування товарів. В подальшому продовження роботи в напрямку запровадження Гармонізованої системи опису та кодування товарів 2007 року та приведення законодавства з питань оподаткування у відповідність до Гармонізованої системи опису та кодування товарів 2007 року;

-              надання Уряду права оперативного впливу на митно-тарифну політику держави;

-              скорочення та поступова ліквідація діючої системи тарифних пільг та преференцій за галузевим (суб'єктним) принципом;

-              уніфікація термінології в податковому і митному законодавстві;

-              приведення системи оподаткування митом та іншими податками у відповідність до митних режимів, які визначені Міжнародною конвенцією про спрощення і гармонізацію митних процедур Всесвітньої митної організації (м. Кіото);

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10



2012 © Все права защищены
При использовании материалов активная ссылка на источник обязательна.