- недосконалою системою списання і а реструктуризації податкової заборгованості підприємств перед бюджетом;
- проведенням взаємозаліків, які роблять невигідною своєчасно і в повному обсязі сплату податків;
- проблемами окремих галузей (паливно-енергетичний комплекс, які є найбільшими боржниками бюджету, зокрема, в частині регулювання державою цін на енергоносії;
2) бюджетна заборгованість з відшкодування ПДВ.
Основними причинами, що ускладнюють, виконання державою зобов’язань перед платниками ПДВ є:
- пред’явлення необґрунтованих вимог на відшкодування ПДВ та зобов’язань сум податкових зобов’язань;
- виконання прогнозних показників надходжень ПДВ до державного бюджету за рахунок неповернення платникам переплачених сум податку;
- недоліки законодавчих норм, якими регулюється процедура відшкодування:
3) значні ухилення віл оподаткування.
Ця проблема є однією з найголовніших в Україні та таких, що вирізняє її з-поміж більшості європейських країн.
На масштаби ухилення від сплати податків впливає крім рівня податкових ставок, викривлення умов конкурентної боротьби внаслідок нерівномірною розподілу податкового навантаження; порушення принципу рівності платників перед законом; складність і недосконалість законодавства, що регулює підприємницьку діяльність, у т.ч. податкового; загальне недотримання норм законів, неефективність державної бюджетної політики
4) нерівномірний розподіл податкового навантаження, в результаті чого найбільше податкове навантаження несуть законослухняні платники, податкових пільг.
Отже, як бачимо, законодавцям є над чим працювати задля підвищення ефективності діючої системи оподаткування.
Метою підвищення системи оподаткування юридичних осіб є приведення її у відповідність і пріоритетами державної політики соціально-економічного розвитку, сприяння стабільному економічному зростанню на основі виваженої інвестиційно-інноваційної політики, забезпечення достатності сукупних податкових надходжень, до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів, виходячи ч проведення збалансованої бюджетної полі гики на середньострокову перспективу.
Реалізація мети вдосконалення системи оподаткування суб'єктів підприємницької діяльності в Україні вимагає зміщення податкового навантаження з виробництва на споживання, а також на ресурсні та екологічні платежі. Зазначене вимагатиме, в першу чергу, зменшення податкового навантаження на прибуток підприємств та фонд оплати праці, реформування акцизного збору, ресурсних та рентних платежів, плати за забруднення навколишнього природного середовища.
Основними завданнями вдосконалення системи оподаткування суб'єктів підприємницької діяльності в Україні с наступні:
1. Удосконалення інституційного середовища оподаткування суб'єктів підприємницької діяльності, сприятливого для реалізації принципу рівності всіх платників перед законом, відповідального ставлення платників до виконання своїх податкових зобов’язань. Встановлення чітких правил регулювання взаємних зобов'язань держави і платників податків, дієвого контролю та їх дотриманням.
2. Підвищення регулюючого потенціалу системи оподаткування суб'єктів господарювання на основі запровадження інноваційно-інвестиційних преференцій.
3. Підвищення фіскальної ефективності податків за рахунок розширення податкової бази, покращення адміністрування, зменшення масштабів ухилення під сплати податків, формування доходів бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів, виходячи з проведення збалансованої бюджетної політики на середньострокову перспективу.
4. Поетапне зниженим податкового навантаження на платників-суб'єктів підприємницької діяльності.
5. Стимулювання зміцнення позицій вітчизняного бізнесу в конкурентній боротьбі за рахунок зменшення частки податків у витратах.
6. Гармонізація податкового, валютного, митного-тарифного, зовнішньоекономічного та цивільного законодавства.
7. Зменшення кількості контролюючих органів з одночасним створенням єдиних правил контролю за нарахуванням та сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).
8. Забезпечення проведення легалізації доходів та майна, отриманих з порушенням податкового законодавства (з яких не були сплачені податки).
Удосконалення системи оподаткування має йти, насамперед, по шляху вдосконалення всіх елементів податкової політики держави: принципів оподаткування: законодавства з питань оподаткування; системи взаємовідносин між платниками податків та контролюючими органами, яку визначено законодавчо.
Можна стверджувати, що побудова системи оподаткування починається з визначення принципів оподаткування, того базису, на якому далі має будуватися податкове законодавство. Безумовно, податкова система може вважатись ефективною за двох умов:
- здатність фінансово забезпечити виконання державою необхідних функцій (фіскальна ефективність);
- достатньо повне виконання основних принципів оподаткування.
Тому реформування податкової системи необхідно починати із встановлення таких принципів оподаткування, які б несли в собі ідею як фіскальної ефективності, так і регулюючих механізмів для економічного зростання, і на основі таких принципів реформувати податкове законодавство. Для відродження регулюючої і стимулюючої функції пропонуються такі принципи оподаткування:
1.Принцип однозначної визначеності податку. Можна навести висловлювання геніального А. Сміта: «З досвіду всіх народів ніщо не приносить такого великого зла, як найнезначніша невизначеність у податку». В Україні ж, і не визнають усі учасники податкового процесу, неоднозначне, а часто маніть і множинне тлумачення законодавчих норм з питань оподаткування давно вже стало нормою життя.
2. Принцип рівності в оподаткуванні. Цей принцип має означати абсолютно рівні обов'язки громадян суспільства сплачувати податки, рівну (однакову) відповідальність всіх громадян перед законом за несплату податку. Податки мають сплачувати всі, ніхто не може бути звільнений від сплати податків повністю. В законодавстві можуть бути тільки певні знижки (зменшення) та розстрочки при сплаті податків.
3. Принцип справедливості. Принцип податкової справедливості полягає в тому, що оподаткування орієнтується на економічну платоспроможність. Це означає, що оподатковуватись мають доходи, які залишаються у людини після задоволення основних життєвих потреб. Зазначений принцип є головним у побудові податкових систем багатьох розвинених країн світу. На жаль, в Україні він також не виконується, про що яскраво свідчить досвід прибуткового оподаткування громадян, коли встановлюється неоподатковуваний мінімум значно менший від мінімальної заробітної плати, яка, у свою чергу, менша від прожиткового мінімуму.
4. Принцип рентабельності податку. Будь-який податок, збір, обов'язковий платіж має приносити значно більший дохід, ніж витрати на його адміністрування. Для кожного податку повинна визначатись ефективність, рентабельність - економічні показники. Для ефективності справляння податку формула рентабельності може мати такий вигляд:
R = 100 – (Витрати із стягнення / сума податку) * 100 (3.10)
5. Принцип мінімізації витрат при стягненні податків. Організація адміністрування податків мас вимагати мінімально можливих витрат.
6. Принцип зручності. Кожен податок слід стягувати тоді, коли платникові найзручніше його платити (А. Сміт) [74. с.59].
Принципи виконують роль стандартів податкової системи, провідних настанов щодо проведення податкової політики та розробки технологій оподаткування. У фіскальній сфері принципи оподаткування нагадують, те значення, котре в теології належить декалогу - десяти заповідям Божим. Призначення принципів полягає в узгодженні двох основних вимог до податкової системи: задоволення фіскальних потреб держави при врахуванні інтересів платників податків.
Ці сформульовані шість принципів оподаткування необхідно взяти за основу для реформування податкової системи - ефективної з фіскальної точки зору і орієнтованої на економічне зростання.
Система оподаткування є одним цілим, сукупним механізмом, на ефективність якого впливають багато факторів, що є складовими цієї сукупності, тому для підвищення ефективності всієї системи взагалі необхідно підвищити ефективність функціонування кожного з елементів механізму. Отже, напрямами підвищення ефективності складових системи оподаткування суб'єктів підприємницької діяльності є наступні:
1) створення умов для формування сприятливого інституційного середовища оподаткування шляхом:
- прийняття головного інституту регулювання податкових відносин - Податкового кодексу;
- забезпечення детальної законодавчої регламентації всіх аспектів податкових правовідносин з метою запобігання вирішенню спірних питань на розсуд контролюючих органів;
- забезпечення встановлення остаточного переліку прав, обов'язків і відповідальності як платників, так і контролюючих органів, з метою запобігання розширенню функцій і прав однієї сторони та обмеженню другої;
- формування податкових правовідносин між суб'єктами господарської діяльності і державою на засадах забезпечення рівних умов господарювання для суб'єктів різних форм власності, організаційно-правових форм і видів економічної діяльності.
2) внесення змін до структури системи оподаткування суб’єктів господарювання:
- скасування неефективних затрат податків і зборів;
- запровадження податку на нерухоме майно;
- поширення рентних платежів не лише на видобуток нафти і газу, а й інших корисних копалин;
- зміщення податкового навантаження в бік непрямих податків та ресурсних платежів;
- поступове зменшення частки податку на прибуток підприємств та зростання часки податку з доходів фізичних осіб в структурі податкових надходжень;
- зростання часки місцевих податків і зборів в структурі доходів місцевих бюджетів.
3) напрями реформування окремих податків і зборів (обов’язкових платежів).
3.1 Податок на прибуток підприємств
- усунення економічно необґрунтованих розбіжностей між нормами Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» і положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку щодо визнання і оцінки доходів та витрат з метою створення умов для складання декларації про прибуток за даними бухгалтерського обліку.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10
