T t
∑ Pt / (1+d*) = 0 ; (3.2.)
t=0
де: d*=IRR - внутрішня норма прибутковості = потоку платежів.
Воно може бути отримане з формули (3.1.), якщо її ліву частину дорівняти до нуля.
У розглянутому вище прикладі IRR=9,6%. Затягування термінів початку випуску продукції на 2 роки після закінчення будівництва знижує внутрішню норму прибутковості до 7%.
Ясно, що величина IRR залежить не тільки від співвідношення сумарних капітальних вкладень і доходів від реалізації проекту, але і від їхнього розподілу в часі. Чим більше розтягнути у часі процес одержання доходів у результаті зроблених вкладень, тим нижче значення внутрішньої норми прибутковості.
Графік, представлений на малюнку 3.2. один раз перетинає нульову оцінку, що типово для більшості інвестиційних проектів. У цьому випадку рівняння (3.2.) має єдиний позитивний корінь, що відповідає єдиному значенню IRR. На практиці можуть зустрічатися більш складні випадки, коли це рівняння має кілька позитивних коренів. Це може, наприклад, відбутися, коли вже після первісних інвестицій у виробництві виникає необхідність великої модернізації чи заміни устаткування на діючому виробництві. В останньому випадку варто керуватися найменшим значенням з отриманих рішень.
3.2.3 Строк окупності інвестицій
Строк окупності (tambour method) - це один з найбільш застосовуваних показників, особливо для попередньої оцінки ефективності інвестицій. Він широко використовується в нашій країні для оцінки ефективності капітальних вкладень.
Строк окупності визначається як період часу, протягом якого інвестиції будуть повернуті за рахунок доходів, отриманих від реалізації інвестиційного проекту.
Більш точно: строк окупності - позитивність періоду, протягом якого сума чистих доходів, дисконтованих на момент завершення інвестицій, дорівнює сумі інвестицій.
Для визначення строку окупності можна скористатися формулою (3.1.), видозмінивши її відповідним чином. Ліву частину формули дорівнюємо до нуля, і припустимо, що всі інвестиції зроблені в момент закінчення будівництва. Тоді невідома величина h періоду з моменту закінчення будівництва, що задовольняє цим умовам і буде строком окупності інвестицій.
Рівняння для визначення строку окупності:
H t
∑ Pt / (1+d) = KV
де: h - строк окупності,
KV - сумарні капіталовкладення в інвестиційний проект.
Помітимо, що в цьому рівнянні t = 0 відповідає моменту закінчення будівництва.
Величина визначається шляхом послідовного підсумовування членів ряду дисконтованих доходів доти, поки не буде отримана сума рівна обсягу інвестицій чи перевищуюча його.
3.2.4 Рентабельність
Показник рентабельності (benefit-cost ratio) чи індекс прибутковості (profitability index) інвестиційного проекту, являє собою відношення приведених доходів до приведених на ту ж дату інвестиційних витрат.
Використовуючи ті ж позначення, що й у формулі (3.1.), одержимо формулу рентабельності (R) у виді:
∑ Pt / (1+d)
t=tn
R = ——————— (3.4.)
∑ KVt / (1+d)
Як видно з цієї формули, у ній порівнюються дві частини приведеного чистого доходу - дохідна й інвестиційна.
Якщо при деякій нормі дисконтування d* рентабельність проекту дорівнює 1, це означає, що приведені доходи рівні приведеним інвестиційним витратам і чистий приведений доход дорівнює нулю. Отже, d* є внутрішньою нормою прибутковості проекту.
При нормі дисконтування, меншої IRR, рентабельність більше 1.
Таким чином, перевищення над одиницею рентабельності проекту означає деяку його додаткову прибутковість при розглянутій ставці відсотка. Випадок, коли рентабельність проекту менше одиниці, означає його неефективність при даній ставці відсотка.
Для розглянутого нами приклада інвестиційного проекту значення рентабельності в залежності від норми дисконтування приведено в таблиці 3.3.
Норма дисконтування
0
2
4
6
8
9
10
12
Рентабельність
1,7
1,51
1,35
1,21
1,09
1
0,98
0,89
3.3 Визначення границь інвестиційного проекту
Одним з найважливіших етапів у проведенні аналізу інвестиційного проекту є чітке визначення того, що повинно бути включене в проект, а що не відноситься до проекту.
Якщо проводиться оцінка ефективності проекту, що полягає у створенні нового виробництва, то особливих труднощів не виникає, усі понесені витрати по будівництву й оснащенню виробництва включається в проект по фактичних витратах. Але коли проект реалізується на діючому виробництві, визначити, які витрати відносяться до проекту не завжди просто.
Абсолютно вірним є наступний метод оцінки ефективності проекту:
1. Прорахувати потоки платежів, одержувані на підприємстві при реалізації проекту.
2. Прораховуються потоки платежів, що мали би місце на підприємстві при відхиленні проекту:
3. Віднімаючи з потоків платежів п.1 потоки платежів п.2, одержимо потоки платежів, що характеризують оцінюваний проект:
Подібний метод гарантує, що будуть враховані всі зміни як отриманих, так і понесених витрат. Але при оцінці ефективності проекту, що незначні в порівнянні з уже діючим виробництвом (наприклад, установка додаткового верстата при ста вже працюючих), не завжди виправдані такі досить трудомісткі рішення. Нижче будуть викладені принципи проектного аналізу, що дозволяє оцінювати сам проект, не проводячи оцінку ефективності вже діючого проекту.
3.4 Принципи проектного аналізу
Перший принцип проектного аналізу: у характеристику проекту включаються тільки такі рухи готівки, вартість яких міняється у випадку прийняття чи відхилення проекту. Цей принцип зветься причиною обумовленості.
Операції, при яких витрати чи прибуток перерозподіляються усередині підприємства по статтях чи витрат таким чином, щоб вони були покладені на ті, а не на інші підрозділи, але які в цілому не роблять впливу на підсумковий прибуток підприємства, не включаються в проектний аналіз.
Другий важливий принцип проектного аналізу полягає в тому, що об'єктом аналізу є тільки зміни, що викликані прийняттям чи відхиленням проекту. Це так звана концепція приросту.
Третій принцип полягає в тім, що оцінка вартості основних засобів, використована при аналізі ефективності проекту, буде дорівнювати вигоді, отриманої від альтернативного використання основних засобів.
4. АСПЕКТИ ПРОЕКТНОГО АНАЛІЗУ
4.1 Комплексна експертиза
На попередній стадії підготовки стратегічного інвестиційного рішення доцільно виявити глибину і комплексність пророблення всього кола питань по розглянутому проекті (внутрішнього і зовнішнього характеру). Такий підхід дозволяє знайти "пробіли" у накопиченій інформації, доповнити її, і тим самим не допустити ухвалення рішення в умовах високого ступеня інформаційної невизначеності.
У ході попередньої експертизи аналізується, насамперед, фінансовий стан заявника, здійснюються перевірка вірогідності даних, попередня фінансова оцінка інвестиційного проекту. Результати попереднього дослідження є підставою для проведення комплексної експертизи, що включає фінансову й економічну оцінку власного проекту. На цьому етапі здійснюється також аналіз проектних ризиків, причин їхнього виникнення, розроблюються міри страхування від ризиків. Паралельно йдуть вироблення схем фінансування проекту, розрахунок альтернативних варіантів, коректування вихідних даних по проекті. При необхідності на кожнім з етапів проведення експертизи залучаються незалежні експерти і спеціалізовані фірми. Експертиза особливо значимих проектів здійснюється з залученням Науково-експертної ради "Авіабанку", діяльність якого регламентується Положенням про Науково-експертну раду. Рада дає рекомендації по визначенню науково-технічного рівня і комерційної перспективності розглянутих їм проектів.
Питанням комплексного аналізу ефективності інвестиційних рішень на попередній стадії приділяється велика увага.
Зокрема, поряд з питаннями фінансової ефективності, у техніко-економічних обґрунтуваннях доцільності створення ФПГ повинні також відображатися комерційні (програма реалізації продукції на два-три роки, оцінка стану і забезпечення конкурентноздатності продукції, основні її споживачі), екологічні і соціальні аспекти.
Проектний аналіз припускає проведення на етапі підготовки інвестиційного рішення комплексної експертизи по наступним напрямках (аспектам) і одержання відповідей на основні питання:
1) Комерційний аналіз.
Чи мається попит на продукцію проекту? Як організоване постачання проекту?
2) Технічний аналіз.
Чи є проект технічно обґрунтованим?
3) Фінансовий аналіз.
Чи є проект життєздатним у фінансовому відношенні? Чи відшкодовуються витрати на проект за рахунок користувачів?
4) Економічний аналіз.
Яка ефективність проекту для суспільства?
5) Інституціональний аналіз.
У якому ступені оточення проекту (усякого роду організаційні структури) сприяє його успішної реалізації? У якому ступені організації-виконавці проекту мають усі необхідні для цього властивості?
6) Аналіз ризику.
Цінність такого комплексного аналізу визначається і тим, що він дозволяє точніше визначити у вартісній формі вигоди і витрати на проект - підготувати основу для фінансових розрахунків. Спираючись на розробки Інституту економічного розвитку Всесвітнього банку, розглянемо більш докладно кожен з цих напрямків.
4.2 Комерційний (маркетинговий) аналіз
Принципово суть маркетингового аналізу полягає у відповіді на два питання:
1. Чи зможемо ми продати продукт, що є результатом реалізації проекту?
2. Чи зможемо ми одержати від цього достатній обсяг прибутку, що виправдує інвестиційний проект?
По статистиці останнього років ступінь руйнування фірм у країнах світу складає близько 80%. Основна причина банкрутств - недостатній маркетинг.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6
