|
1.Передінвестиційна
2.Інвестиційна
3.Виробнича.
|
а) Аналіз
можливостей
б) Підготовка
обґрунтування
в) Оцінка проекту
про інвестиції
а) Створення юридичного,
фінансового й організаційного базису. Придбання і передача технологій.
б) Детальне
проектування. Контрактація (укладання контракту, згода).
в) Будівництво
г) Передвиробничий
маркетинг.
д) Набір і навчання
персоналу
є) Введення в
експлуатацію
Господарська
діяльність підприємства
|
1.Визначення
інвестиційних можливостей
Агрегована оцінка
виходить від існуючих порівнянних проектів
2. Аналіз загальних
можливостей (макропідхід)
3. Аналіз
можливостей конкретного проекту (мікропідхід)
1. Попереднє
обґрунтування
2. Допоміжні
(функціональні) дослідження
3. Техніко-економічні
обґрунтування (ТЕО)
1. Оцінний звіт
2. Підтримка
інвестиційних проектів.
1.Підготовка
установчих документів
2.Вибір
організаційної структури керування.
3.Придбання
технологій.
1. Підготовка
території будівництва
2. Остаточний
вибір технології й устаткування.
3. Будівельне
планування.
4. Календарне
планування термінів виробничого будівництва.
5. Підготовка
необхідних документів, креслень, виконаних у масштабі й інших
схемах(планувань).
6.Тендеринг
(оголошення торгів).
7.Оцінка
пропозицій.
8.Переговори і
контрактація (підписання контрактів) між інвестором і фінансуючими,
консультаційними, архітектурними організаціями, а також постачальниками
сировини.
1.Придбання землі
2.Будівельні роботи
разом з установкою і монтажем устаткування відповідно до заданої програми і
графіка.
3.Здача в
експлуатацію.
Маркетингові
готування для підготовки ринку до нових продуктів.
2.Забезпечення
критичного рівня постачань (маркетинг постачань).
|
Початок мобілізації
інвестиційних фондів шляхом постачання інформацією про знову виявлені
інвестиційні можливості потенційних інвесторів на основі аналізу придатних
ресурсів існуючої структури сільського господарства, потенційного попиту на
деякі споживчі товари, статтею імпорту для заміщення внутрішнім виробництвом,
впливу на навколишнє середовище знову створюваних галузей, можливих
взаємозв'язків з іншими секторами національної і закордонної економіки,
можливостей диверсифікованості загальної інвестиційної промислової політики,
забезпеченості трудовими і матеріальними ресурсами.
Три типи аналізу:
-регіональний (ціль
- визначення можливостей конкретного регіону),
-галузевий (ціль -
виявлення можливостей обмеженого сектору економіки),
-ресурсний (ціль -
виявлення можливостей, пов'язаних з використанням природних ресурсів,
сільськогосподарської чи промислової продукції).
Ціль етапу –
залучення уваги до конкретних інвестиційних пропозицій.
Стимулювання
реакції інвестора для трансформації ідеї проекту в ясно виражену інвестиційну
пропозицію (вибірковий список продуктів з даними по кожнім продукті,
додатковою інформацією про організаційні і юридичні процедури).
1. Визначення
(підтвердження чи спростування) 4-х критеріїв:
-інвестиційні
можливості настільки багато обіцяють, що рішення про інвестування може бути
прийняте на підставі інформації отриманої на стадії попереднього
обґрунтування.
-Деякі аспекти
проекту мають вирішальне значення для його ефективності і вимагають глибокого
вивчення за допомогою функціональних чи допоміжних досліджень.
-Наявної інформації
досить, щоб визначити, чи є ідея проекту нежиттєздатною чи вона досить
приваблива для конкретного інвестора (групи інвесторів).
-Стан навколишнього
середовища в місці передбачуваного розміщення виробництва і потенційний вплив
на нього проектованого виробничого процесу відповідає національним
стандартам.
2. Огляд наявних
альтернатив по головних компонентах обґрунтування.
Більш детальне
пророблення конкретного аспекту проекту, особливо для великомасштабних
інвестиційних пропозицій. Класифікація дослідження:
-Вивчення ринку
товарів, що будуть вироблятися, включаючи прогнозування попиту на ринку з
урахуванням очікуваного проникнення на ринок,
-Вивчення сировини
і матеріалів, що охоплюють рівень досяжності, а також існуючої і прогнозованої
зміни цін на ці матеріали,
-Лабораторні й
експериментальні іспити, необхідні для визначення придатності конкретних
видів сировини,
-Вивчення місць
розміщення, особливо для проектів, у яких транспортні витрати можуть бути
визначальним фактором.
- Аналіз
техногенного й економічного впливу на навколишнє середовище (оцінка поточного
стану навколишнього середовища на території, що оточує передбачуване місце
розташування проекту),
-Оцінка
маловідходних, ресурсозберігаючих чи природоохоронних технологій, визначення
альтернативних площадок, оцінка альтернативних видів сировини,
-Дослідження
оптимальних масштабів виробництва, пов'язаних з вибором альтернативних
технологій, з визначенням відповідних інвестиційних і виробничих витрат і
ціни на проектовану продукцію,
-Вибір устаткування
(тільки для великих підприємств) з урахуванням числа і можливостей
постачальників і обсягів відповідних витрат на альтернативній основі.
Замовлення устаткування звичайно здійснюється протягом інвестиційної фази.
Ухвалення остаточного
рішення про те, чи маються комерційні, технічні, економічні й екологічні
передумови для здійснення проекту і чи слід його переводити в інвестиційну
фазу.
Фіксація
остаточного рішення про інвестування, прийнятого особами, що підтримують
проект. Оцінка проекту проводиться національними чи міжнародними банківськими
організаціями по технічному, ринковому, управлінському, організаційному,
фінансовому та іншому аспектах.
1.Визначення
потенційних джерел фінансування.
2.Створення
спеціалізованих національних органів стимулювання і розвитку.
3.Організація
заходів.
|
