1-й тип класифікації інвестиційних проектів - розбивка проектів на великі, середні і дрібні. Великі проекти носять стратегічний характер, являють собою принципово нові об'єкти і мають вартість більш 2-х млн. доларів. Середні проекти мають вартість від 300 тис. до 2-х млн. доларів. Дрібні проекти - менш 300 тис. доларів. Джерелом інвестиції для реалізації дрібних і середніх проектів виступають амортизаційні відрахування від основного капіталу фірми (корпорації). Великі ж проекти, складаючи 20% загального числа проектів "забирають" до 80% усіх фінансових ресурсів фірми. Такі проекти затверджуються на рівні керівництва фірми і реалізуються протягом 3-4х років, а середні й дрібні проекти затверджуються на рівні підрозділів фірми.
До другого типу відносяться проекти з затвердженими фондами (затвердженим фінансуванням), що знаходяться на тій чи іншій стадії будівництва, але не закінчені. Проекти з незатвердженим фінансуванням підрозділяють на:
а) залежні від самої корпорації (рішення про інвестування приймається керівництвом корпорації);
б) залежні від споживача (фінансування відкривається лише в тому випадку, коли корпорація на торгах виграє контракт на постачання продукції).
Третій тип класифікації інвестиційних проектів сполучає розбивку капітальних вкладень на класи з принципом диференціювання норми прибутку усередині кожного класу.
2. ЗМІСТ ПЕРЕДІНВЕСТИЦІЙНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1 Основні питання передінвестиційних досліджень
До основних питань передінвестиційних досліджень відносяться:
1) Рамки проекту.
2) Непередбачені витрати та інформація.
3) Вартість і фінансування передінвестиційних досліджень.
1). Рамки (границі) проекту повинні бути чітко обкреслені для підготовки надійних прогнозів по капітальних витратах, витратам виробництва і збуту. До терміна "рамки проекту" відносяться:
- додаткові операції, пов'язані з виробництвом, видобутком природних ресурсів, очищенням стічних вод і викидів;
- зовнішній транспорт і склади для сировини і матеріалів, для результатів виробництва (готових продуктів, побічних продуктів, відходи і викиди);
- зовнішні доповнюючи види діяльності (житлові програми, загальноосвітні, професійно підготовчі - у масштабах, необхідних для досягнення цілей проекту).
Для кращого розуміння структури проекту і полегшення калькуляції капітальних, виробничих і постачальницько-збутових (маркетингових) витрат проектувальники повинні розділити проект на такі функціональні компоненти, що можуть утворювати угруповання - (статті витрат) виробничі приміщення, складські будівлі, адміністративні будинки, допоміжні об'єкти - водопровідні, газові, телефонні мережі, внутрішні дороги, основне устаткування і т.д. Така розбивка повинна базуватися на фізичному плануванні проекту, в якій указуються розміри його компонентів.
2) Зустрічаються два види непередбачених витрат: матеріальні і фінансові. Матеріальні непередбачені витрати зазвичай пов'язані з точністю прогнозування (продажів проектних рівнів, вимог, матеріалів і послуг). На передінвестиційній фазі не завжди можливо точно визначити кількість сировини, допоміжних матеріалів, недостача компенсується за рахунок деякого збільшення фізичного обсягу (наприклад, на 5-10%). Фінансові непередбачені витрати (інфляція) сильніше впливають на фінансові можливості проекту, ніж матеріальні, тому що впливають на величину основних інвестицій, оборотний капітал, виробничі витрати й обсяг продажів.
Особливо важко оцінити розходження в типах росту цін по чотирьох статтях витрат: вартість сировини і матеріалів, заробітна плата, вартість устаткування і послуг. Дуже великий вплив інфляції здійснює на інвестиційні витрати для проектів, реалізованих протягом декількох років. Для адаптації фінансового плану до очікуваної інфляції оцінювані витрати (включаючи і матеріальні непередбачені витрати) повинні кумулятивно наростати відповідно до оцінки темпу інфляції.
3) У практиці індустріального розвитку країн не існує встановлених норм величини витрат на передінвестиційні дослідження.
Вартість досліджень залежить від таких факторів, як: важливість і характер проекту, тип, масштаб і глибина передпроектного дослідження, зусилля, що необхідні для збору й оцінки необхідної інформації.
Звичайно витрати на передінвестиційні дослідження виражаються в людино-місяцях. Ці витрати в розрахунку 1 люд./міс. включають: заробітну плату, командировочні витрати на проїзд і проживання, витрати на креслення, картирування, написання, друкування, а також конторські накладні витрати. Витрати на передінвестиційні дослідження, виражені в відсотках до витрат інвестицій.
2.2 Основні фактори життєздатності проекту
Джерела і постійна доступність сировини й основних виробничих матеріалів є критичним чинником, що визначає технологічну й економічну життєздатність проекту, а так само його можливі розміри і потужність. Визначення джерел постачання і постачальників повинне включати:
- оцінку географічного місця розташування;
- форму власності;
- головні сфери діяльності;
- фінансовий стан і прибутковість;
- рівень виробничих потужностей;
- обсяг випуску в останні роки, головних споживачів продукції і т.д.
У програмі постачань визначаються типи можливих угод (довгострокові контракти, ліцензійні угоди, протоколи про наміри і т.п.), загальні умови контрактів (умови платежів, гарантії і т.п.) та інша інформація, що є основою для оцінки потреб в оборотному капіталі.
Законодавчі аспекти знаходять висвітлення в програмі постачань у тих випадках, коли задіяні імпортні джерела постачання.
У цих випадках у програмі постачань сировини і матеріалів враховуються: процедура одержання ліцензії на імпорт, дозвіл на придбання і використання іноземної валюти, можливі податкові пільги, існуючи обмеження на імпорт та ін. фактори.
У програмі постачань також здійснюється оцінка витрат на засоби транспортування і потужностей по збереженню матеріалів.
Оцінка можливого ризику і невизначеності в програмі постачань може приводити до деяких змін у проекті (збільшення потужностей по збереженню, використання альтернативних джерел сировини і засобів транспортування). Серед факторів ризику слід зазначити, недотримання постачальниками зобов'язань по термінах, якості й обсягу постачань сировини, затримка платежів, страйки, порушення роботи транспорту, несприятливі погодні умови, недолік валютних засобів, зміни в регулюванні імпортних операцій і т.д.
Одним із ключових факторів розміщення об'єкта виступає ступінь екологічного впливу об'єкта на навколишнє середовище. Звичайною процедурою є розробка всеосяжного спеціального звіту про екологічний вплив. Екологічний аспект визначається як у якісних (соціально-економічних оцінках), так і в кількісних термінах (фінансових оцінках). Цей спеціальний звіт є складовою частиною ТЕО, у той же час як самостійний документ передається місцевим органам влади для вивчення. У випадку схвалення даного звіту місцевою владою він передається для ствердження відповідним державним організаціям.
При розгляді альтернативних варіантів розміщення, крім перерахованих вище факторів, необхідно прийняти до уваги:
- наявність у планованому регіоні кваліфікованої і напівкваліфікованої робочої сили,
- наявність інфраструктури і низьких транспортних витрат,
- можливість ліквідації відходів майбутнього виробництва,
- близькість до джерел сировини й енергії,
- наявність ринків збуту і т.д. (навіть розміщення потенційних конкурентів).
Кращий варіант розміщення - той, при якому досягається мінімальний рівень витрат виробництва і реалізації продукції. У випадках, коли рівень витрат при різних варіантах розміщення приблизно однаковий, важливого значення набувають соціально-економічні й екологічні фактори.
2.3 Планування і фінансування інвестиційного проекту
До одних з найважливіших розділів ТЕО відноситься розділ "Планування процесу здійснення проекту" і розділ "Фінансовий аналіз і оцінка інвестицій". Етап планування реалізації проекту охоплює період від ухвалення інвестиційного рішення до введення об'єкта в експлуатацію.
На цьому етапі відбувається детальна розробка різних варіантів процесу реалізації проекту. В ТЕО повинні бути враховані витрати часу на пошук і оцінку потенційних постачальників устаткування і матеріалів, тендерних документів, проведення переговорів та укладання відповідних контрактів, проведення передексплуатаційних іспитів устаткування і усього виробництва і т.п.
Особлива увага в цьому розділі ТЕО приділяється процедурі придбання земельної ділянки під забудову, одержанню дозволу на будівництво, складанню докладного ретельного плану здійснення будівельних робіт, а також розрахункам відповідних витрат.
Після чого складається графік реалізації проекту. Весь етап реалізації проекту забирає значний час і вимагає постійного моніторингу (відстеження) витрат.
У розділі "Фінансовий аналіз і оцінка інвестицій" розробляються різні варіанти фінансування проекту, виходячи з цілей і задач аналізу з використанням різних методичних принципів. Тут також здійснюється оцінка сукупних витрат по етапах інвестиційного проекту і по статтях витрат.
У цьому ж розділі ТЕО робиться вибір придатного методу і здійснюється оцінка економічної ефективності інвестиційного проекту.
Остаточне визначення обсягу фінансових ресурсів можливо лише після вибору місця розташування проекту, визначення його виробничої потужності і розрахунків витрат на: підготовку ділянки, будівництво, придбання технології й устаткування.
Джерелами покриття фінансових потреб є власний, акціонерний і позиковий капітал. Важливо знайти оптимальні пропорції між цими типами капітальних вкладень.
2.4 Значення передінвестиційної фази інвестиційного проекту
По оцінках "керуючих проектами" різних закордонних фірм, що здійснюють будівництво промислових, торгових та інших об'єктів, першорядне значення для замовників має високий рівень передінвестиційних обґрунтувань: надійність, оцінка кошторисної вартості, тривалості будівництва. На другому місці знаходиться ступінь відповідності майбутнього об'єкта усім вимогам і забезпечення мінімального рівня майбутніх експлуатаційних витрат.
На третім місці - раціональна організація керування процесом у процесі його реалізації, забезпечення високого ступеня персональної відповідальності керуючого проектом, забезпечення контролю за якістю виконання будівельних робіт і рівнем кошторисної вартості об'єкта.
Далі на четвертому місці - можливість для замовника вносити зміни в проект у процесі його реалізації. І на останньому - п'ятому місці - знаходяться естетичні властивості об'єкта.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6
