* покриття поверхні вина в келиху|бокалі| -- суцільне, кільцеве, острівне, відсутній.
За наслідками|за результатами| 10-бальної| органолептичної оцінки вина згідно табл|. 4.9 визначають рівень його якості. У реалізацію не допускають вина незадовільного рівня якості.
Черговість подачі вин на дегустацію:
легкі вина дегустують раніше міцних;
малоекстрактні -- перед високоекстрактними;
молоді -- перед витриманими;
білі -- рожеві|трояндові| -- червоні;
ароматизовані вина -- в кінці|у кінці,наприкінці| дегустації.
Оптимальна температура дегустованих вин °С:
білих натуральних -- 11-13;
червоних натуральних -- 15--17;
спеціальних міцних -- 20--22;
солодких --13--16;
ігристих сухих -- 8-10;
ігристих напівсухих -- 6--7;
ігристих солодких -- 14-16.
Марочні, молоді і витримані вина розливають в пляшки з|із| темно-зеленого скла по 0,25; 0,50; 0,75; 0,80 і 1,0 дм3. Ігристі - в пляшки, що витримують великий тиск|тиснення|, по 0,75 дм3 з|із| темно зеленого скла.
Заповнюють пляшки молодими і без витримки|витягу| винами за об'ємом ігристими і марочними винами -- по рівню. Бренді розливають в нові пляшки за об'ємом і по рівню.
Закупорюють алкогольні напої оксамитовими, напівоксамитовими пробками|корками|, пресованими пробками|корками| з|із| поліетилену, металевими ковпачками, що нагвинчують, з|із| прокладкою|прокладенням|, кронен-пробкою|корком| з|із| прокладкою|прокладенням|. Поверх кіркової і поліетиленової пробки|корка| надягають|надівають| пластмасові і віскозні ковпачки (іноді|інколи| металеві). Ігристі і шипучі вина закупорюють| кірковими або поліетиленовими пробками|корками| з|із| металевою вуздечкою, фольгують|. При перевертанні пляшки не повинно спостерігатися течі. Наклеюють етикетку|.
Маркіровка повинна містити|утримувати| найменування підприємства-виробника, найменування виробу, міцність (%), вміст цукру, місткість пляшки (л), |акцизну марку, дату розливу |(на оборотній стороні етикетки).
3.2. ХВОРОБИ, ДЕФЕКТИ І НЕДОЛІКИ|нестачі| ВИН
При неправильному зберіганні і порушенні технології у винах можуть виникнути хвороби, різні дефекти і недоліки|нестачі|.
Хвороби вин. Це зміни складу вина, які виникають в результаті|унаслідок,внаслідок| життєдіяльності мікроорганізмів.
Цвіль -- з'являється|появляється| в умовах, аеробів, унаслідок|внаслідок| розвитку стрічкових дріжджів. На поверхні з'являється|появляється| плівка, вино каламутніє|мутніє|, набуває неприємного смаку, знижується його міцність|міцність|. Хвороба звичайно виникає в натуральних винах.
Оцтове|оцтове| скисання викликають|спричиняють| оцтовокислі бактерії. На поверхні вина утворюється тонка білувато-сірувата плівка, а на дні -- слизиста тягуча маса. Спирт окислюється|окисляється| в оцтову|оцтову| кислоту, у вині з'являються|появляються| різкі смак і запах оцтової|оцтової| кислоти і її ефірів. Підвищується летюча|летка| кислотність вина. Вина вважаються|лічаться| здоровими при змісті|вмісті,утриманні| летючих|летких| кислот до 1,2 г/дм3, при витримці|витягу| вина допускається по 1,5 г/дм3. Ця хвороба вражає|приголомшує| звичайно натуральні білі і червоні вина.
Молочнокисле бродіння викликають|спричиняють| молочнокислі бактерії в анаеробних умовах. При цьому цукор розщеплюється до молочної кислоти, накопичуються летючі|леткі| кислоти, вино набуває запаху кислого молока, квашеної капусти. Хвороба може вражати|приголомшувати| вина всіх типів, але|та| особливо часто слабокислотні| і солодкі.
У вині, переважно червоному, рідше білому, в анаеробних умовах також можуть розвиватися бродіння, пропіона, згіркнення. При цьому змінюється склад вина, воно каламутніє|мутніє|, змінюються його смак, колір|цвіт|, запах, в деяких випадках випадають опади.
Ожиріння -- вражає|приголомшує| молоді слабоградусні| низько лужні| білі вина. У вині з'являється|появляється| слиз, воно стає тягучим, ллється як масло|мастило,олія|, набуває порожнього|пустого| і невираженого|виказаного,висловленого| смаку; запах не змінюється. Захворювання характерний для натуральних вин з|із| невеликим змістом|вмістом,утриманням| цукру.
Мишачий|мишиний| присмак -- це захворювання білих і червоних натуральних вин, а також десертних спеціальних вин і шампанського. Викликають|спричиняють| його магнітні| ниткоподібні бактерії, дріжджоподібна| цвіль|пліснява|, плівчасті дріжджі, що руйнують в анаеробних умовах органічні кислоти вина. Мишачий присмак супроводжується|супроводиться| молочнокислим бродінням вина, розкладанням глюкози, фруктози і сахарози і накопиченням при цьому великої кількості летючих|летких| кислот і молочної кислоти. Збільшується титруюча і летюча|летка| кислотність вина, з'являється|появляється| ацетамід| -- речовина з|із| огидним мишачим|мишиним| запахом.
Для попередження|попереджувати,запобігання| хвороб вина застосовують стерильний розлив,| гарячий розлив|, темно-зелену пастеризацію, внесення консервантів перед розливом| вина.
Дефекти вин. Це зміни якості вина, які виникають в ньому в результаті|унаслідок,внаслідок| физико-хімічних|фізико-хімічних| або біохімічних процесів. При цьому можуть змінюватися забарвлення|фарбування| вина, випадати опади з'являтися|появлятися| сторонні присмаки і запахи. Найбільш поширені физико-хімічні|фізико-хімічні| помутніння:
колоїдні помутніння -- білкові, поліцукрові|, поліфенольні|, ліпоїдні|;
кристалічні помутніння -- випадання кристалів органічно солей|соль| калію і кальцію, в основному винної кислоти і деяких інших;
металеві каси -- залізний білий і чорний, мідний, алюмінієвий і ін.
Залізний (чорний) кас або почорніння, червоних і білих вин спостерігається при надмірному|надлишковому| вмісті у вині залоз (більше 10 міліграм/л), яке взаємодіє з|із| дубильними і фарбувальним, речовинами. Розвиток чорного каса супроводжується|супроводиться| випадання осаду, помутнінням і зміною забарвлення|фарбування| вина.
Мідний кас з'являється|появляється| при підвищеному вмісті міді (більше 5 міліграм/л) і супроводжується|супроводиться| випаданням осаду червоно-коричневого кольору|цвіту|. Розвивається в основному в білих винах.
Оксидазний кас -- це побуріння| білих і червоних вин під впливом окислювальних ферментів, що потрапляють|попадають| у вино і хворого винограду, що підгнив, і що впливають на дубильні і фарбувальні речовини.
Дефекти можуть виникати також в результаті|унаслідок,внаслідок| використання недоброякісного винограду (хворого, забрудненого і ін.), порушення технології (терпкий, гіркий смак, дріжджовий присмак), поганої підготовки тари і апаратури, використання підсобних матеріалів низької якості.
Сірководневий запах вина - виникає унаслідок|внаслідок| тієї, що надмірної сульфітує вина сірчистим ангідридом або попадання у вино сірки з винограду, недавно|нещодавно| обробленого мінеральними речовинами.
4. КОНЬЯК
Коньяк -- міцний алкогольний напій, одержаний|отриманий| змішуванням коньячного спирту, спиртованої води, цукрового сиропу. Коньячний спирт одержують|отримують| перегонкою сухих білих виноматеріалів| при тривалій витримці|витягу| в дубових бочках. Всі споживчі властивості коньяку формуються на стадії цієї витримки|витягу|, після|потім| розливу| в пляшки вони не поліпшуються|покращуються|. Залежно від віку коньячних спиртів коньяки класифікують на ординарні(три, чотири, п'ять зірочок), марочні (КВ| -- коньяк витриманий, КВВЯ| -- коньяк витриманий вищої якості, КС| -- коньяк старий) і колекційні (Дойна, Тбілісі, Київ, Святковий та ін.). Московський ювілейний (вік коньячного спирту 25 років), Порт-Петровській (25 років) -- Російські, Цар Тігран (25 років) -- Вірменія, Президент (40 років) -- Молдавський.
Термін витримки|витягу| коньячних спиртів для ординарних коньяків -- 3--5, для марочних -- 6--12 років, колекційні одержують|отримують| із|із| спиртів для марочних коньяків з|із| додатковою витримкою|витягом| в дубових бочках або бутлях| не менше 3 років. Марочні коньяки повинні мати власне найменування. Вік коньячного спирту указується|вказується| на додатковій етикетці. Назва "Коньяк" привласнена тільки|лише| коньякам французького походження. Коньяки, вироблені в інших країнах, можуть так називатися в межах своєї держави, а при експорті за межу|кордон| вони повинні перейменовуватися в "бренді". Всі французькі (батьківщина коньяку Франція) і зарубіжні коньяки відрізняються місцем свого походження, тобто областями і районами, де вирощується коньячний виноград.
Коньяк, приготований із|із| спиртів до двох років витримки|витягу|, у Франції називають "арманьяк|", в маркіровці напою в цьому випадку термін витримки|витягу| не указується|вказується|. Відповідно до міжнародних правил для всіх старих коньяків прийняті буквені латинські позначення. Так, коньяки з|із| 10--12-річною витримкою|витягом| коньячних спиртів скорочено маркірують V. Про; 12--17 років -- V. S. О. І 20--25 років -- V. V. S. Р. Ці скорочення розшифровуються таким чином: V (vегу) -- дуже, S (superior) -- надзвичайно, О (old) -- старий; Р (раlе) -- світлий, сивий як лунь.
Серед коньяків СНД високо цінуються молдавські. На міжнародній дегустації спиртних напоїв в Мінську золотих медалей удостоєні коньяки "Ювілейний" з 30 і "Суворов" з|із| 40 роками витримки|витягу| коньячного спирту.
Коньяки повинні бути прозорими з|із| блиском, без осаду, сторонніх включень|приєднань|, від світло-золотистого до світло-коричневого|ясно-коричневого| із|із| золотистим відтінком кольору|цвіту| з|із| характерним|вдача| для даного типа напою смаком і букетом, без стороннього присмаку і запаху. З|із| физико-хімічних|фізико-хімічних| показників: стандарт встановлює фортецю|міцність|, масову концентрацію цукру, які індивідуальні для кожного найменування. Вміст спирту в ординарних коньяках
40--42%, у марочних -- 42--57%, цукру відповідно 1,5 г і 0,7--1,2 г в 100 мл.
Коньяк як дорогий напій відвіку|здавна| привертав увагу фальсифікаторів. Імітують його настоєм чаю, перегородок волоського горіха, заміною виробом з|із| недовгим терміном витримки|витягу|. На кожен спосіб фальсифікації є свій метод її виявлення: від простих (декілька крапель|краплин| напою розтирають між долонями і нюхають) до складних фізичних і хімічних аналізів.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Дубців Г.Г Товарознавство харчових продуктів: Підручник|посібник|. - М.: Майстерність: Вища школа, 2001.
2. Кононенко І.Е. Товарознавство харчових продуктів: Підручник|посібник|. - М.: Економіка, 1983.
3. Круглякова Г.В., Кругляков Г.Н. Комерційне товарознавство продовольчих товарів: Підручник|посібник|. - М.: ИТК| «Дашков і До», 2002.
4. Шевченко В.В. Товарознавство і експертиза споживчих товарів: Підручник|посібник|. - М.: ИНФРА| - М, 2001.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5