Сьогодні уряд України обіцяє проведення нової державної інформаційної політики, гарантуючи можливість безперешкодної реалізації права на свободу слова та свободу думки, вільного доступу громадян до інформації, права на вільне поширення та обмін інформацією й реальне забезпечення права громадян на приватність.
Ще одним кроком влади до побудови інформаційного суспільства було звернення Президента України до Кабміну. Президент Віктор Ющенко доручив Кабінету Міністрів розробити протягом 2005-2007 років Національну стратегію розвитку інформаційного суспільства й план дій по її реалізації. Про це сказано в указі N1497 від 20 жовтня.
Указом встановлюється, що розвиток в Україні інформаційного суспільства та впровадження новітніх інформаційних технологій є одним із пріоритетних напрямків державної політики.
Ющенко, зокрема, доручив Кабміну при розробці стратегії передбачити міри, спрямовані на зміцнення кадрового й наукового потенціалу, стимулювання діяльність у сфері розвитку інформаційних технологій. Крім цього, Кабміну доручено забезпечити організацію роботи з надання юридичним і фізичним особам адміністративних послуг з використанням електронної інформаційної системи "Електронний уряд", а також удосконалити нормативно-правову базу по розробці й впровадженню новітніх інформаційних технологій й адаптацію законодавства до норм Європейського Союзу.
Кабмін також повинен забезпечити стимулювання інвестицій у сфері інформаційних технологій, підвищення ефективності системи надання інформаційних послуг. Уряду доручено забезпечити сприяння підприємницької діяльності в даній сфері, зокрема, розробці програмного забезпечення та виробництву комп'ютерної техніки, експортно-орієнтованним виробництвам шляхом створення технополісов, центрів високих інформаційних технологій.
Кабмін також повинен забезпечити створення у всіх населених пунктах можливостей доступу до Інтернет. Два роки тому у Верховній Раді відбулося спільне засідання Комітету з питань науки та освіти, Консультативної ради з питань інформатизації при Верховній Раді з метою обговорення можливості створення відкритого проекту "Стратегія розвитку в Україні інформаційного суспільства й суспільства, заснованого на знаннях".
Представники Української федерації інформатики проінформували учасників спільного засідання про ідеї, концептуальні принципи й стратегію реалізації відкритого проекту. Учасники заходу також розглянули пропозицію про підготовку документа "Біла книга інформаційного суспільства України", в якому буде представлений докладний аналіз поточного стану розвитку й впровадження інформаційно-комп'ютерних технологій, використання Інтернету, а також процесів формування в Україні інформаційного суспільства. На основі цього аналізу передбачається розробити основний документ Проекту - "Стратегію розвитку в Україні інформаційного суспільства й суспільства, заснованого на знаннях".
З цих прикладів можна зробити висновок, що уряд України плідно працює в напрямку побудови в Україні інформаційного суспільства.
Проте, в Україні існує ряд перешкод на шляху розвитку інформаційного суспільства, що, насамперед, повинні бути суспільством демократичним.
Однієї з головних проблем залишається недосконалість правового регулювання інформаційної сфери.
На сьогодні відсутня важлива частина правових актів, розробка й впровадження яких передбачена чинним законодавством, це заважає підприємствам інформаційної сфери нормально працювати по зрозумілих і прозорих правилах. Запропоновані ж відповідними державними органами проекти таких актів є досить недосконалими, а їхні окремі норми навіть прямо суперечать чинному законодавству.
Заважає розвитку інформаційного суспільства в Україні й відсутність правозахисних і контролюючих органів в області інформації. Скажемо, ще в 2001 році було ухвалене рішення про створення Міжвідомчого центра по боротьбі із правопорушеннями в сфері високих технологій. Такого центра дотепер не існує.
У листопаді 2001 року Україна підписала Конвенцію Європейського союзу „О кіберзлочинності”, але й дотепер вона не ратифікована.
Правова неврегульованість значного ряду суспільних відносин з питань інформаційного суспільства й інформаційно-комунікаційних технологій, невідповідність між українською нормативно-правовою базою і європейським законодавством створюють системні перешкоди на шляху розвитку інформаційного суспільства. Заради впровадження принципів правової держави в інформаційну сферу необхідне прийняття ряду нових законопроектів, гармонізація ряду існуючих законів з міжнародним законодавством, а іноді й скасування нормативно-правових актів.
Врегулювання законодавчої бази повинне відбуватися в умовах проведення урядом прозорої політики із залученням до співробітництва широких кіл громадськості з метою обліку найбільшого кола інтересів і забезпечення прав і свобод громадян.
Для того щоб створити в Україні механізм правового, організаційного і господарського регулювання інформатизації, потрібна:
§ розробка і введення положення про власність у сфері інформатики про юридичний статус інформації;
§ забезпечення охорони інтелектуальної власності;
§ розробка і введення законодавства, що розглядає інформацію як товар і регламентуючого права власника на ринку інформації;
§ введення системи фінансування і ціноутворення в сфері інформатики, і в першу чергу на інформацію і інформаційні послуги;
§ введення юридичної відповідальності осіб, що використали доступ до інформаційному фонду з метою завдання збитку окремим громадянам організаціям і державі;
§ рішення правових питань пов'язаних з комп'ютерними злочинами;
§ проведення заходів, направлених на зміну управлінських і інших структур і пов'язаних із створенням матеріально-технічної і технологічної бази інформатизації, індустрії програмних засобів інформаційної інфраструктури і індустрії переробки інформації;
§ розробка і введення податкової політики у сфері інформатизації;
§ сертифікація інформаційного продукту.
Ця інформація дає вичерпні данні, на якому етамі зараз знаходиться Україна у формуванні інформаційного суспільства. Нам ще потібно багато зробити, щоб успішно конкорувати зі світовими лідерами. Багато політичних, економічних і соціальних проблем у нашій державі значно гальмує процее інформатизації. Але головним залишається те, що ми визнали необхідність рухатися в цьому напрямку. І якщо докласли багато зусиль ми зможемо досягти дійсно вагомих результатів у цьому процесі.
Висновки.
1. Глобальною метою інформатизації є забезпечення необхідного рівня інформованості населення, обумовленого цілями соціально економічного розвитку країни. Завдання інформатизації будуть виконані і витрати на її проведення виправдаються тільки в тому випадку, якщо вона буде проводиться з єдиних позицій, базуватися на єдиних принципах.
До основних принципів інформатизації відносяться:
§ підлеглість її цілей цілям соціально-економічного розвитку;
§ відповідність структур і методів інформатизації вимогам переход країни до ринкової економіки;
§ вигідність інформатизації для суспільства, її окупність;
§ орієнтація на економічні методи управління інформатизацією;
§ саморозвиток процесу інформатизації;
§ сумісність інформатизації країни з світовим процессом інформатизації;
§ інтеграція інформаційних ресурсів.
Виходячи з цілей і проблем формування інформаційного суспільства основними його напрямами слід вважати:
- проведення досліджень по інформатиці і інформатизації;
- створення і розвиток матеріально-технічної бази інформатизації.
- вдосконалення тих, що існують, розробка, розвиток і застосування нових інформаційних технологій;
- переклад виробництва програмних засобів на промислову основу створення індустрії програмних засобів;
- створення і розвиток інформаційної інфраструктури;
- створення і розвиток індустрії переробки інформації;
- підготовку населення до інформатизації;
- підготовку, введення і коректування правових і господарських норм;
- участь в міжнародній співпраці і розподілі праці в сфері інформатизації.
Створення і розвиток індустрії переробки інформації є визначальним напрямом в інформатизації, оскільки саме ця галузь використовуючи сучасні засоби і технології, проводить кінцевий продукт - інформацію, поповнює і підтримує інформаційний фонд, забезпечує доступ до нього і використання населенням країни. Без перекладу процесу переробки інформації на промислову основу неможливо досягти кінцевою цілі інформатизації.
2. Аналіз ходу світового процесу інформатизації дозволяє по ступеню досягнення кінцевої і проміжної мети виділити в розвитку інформатизації суспільства три етапи:
§ Створення соціальних, економічних і технічних умов формування і початкового задоволення інформаційних потреб населення.
§ Розвиток інформаційної інфраструктури і забезпечення умов для її включення в світову.
§ Розвиток і задоволення основних інформаційних потреб населення країни.
3. До основних сфер формування інформаційного суспільства відносяться: соціальна сфера матеріальне виробництво і управління.
Соціальна сфера - це головний об'єкт інформатизації. Інформатизація цієї сфери направленна на формування і задоволення інформаційних потреб населення, інформаційне забезпечення соціальних процесів поліпшення побуту всіх членів суспільства і підвищення якості тих, що надаються послуг, а в цілому - на корінне поліпшення суспільної діяльності і життя людини.
Основною метою інформатизації сфери матеріального виробництва є інформаційне забезпечення технічного переозброєння галузей суспільного виробництва шляхом впровадження ефективних автоматизованих засобів праці, комплексній автоматизації на їх базі технологічних і виробничих процесів, створення гнучких перебудовуваних модулів ділянок і виробництв. Інформатизація повинна охоплювати всі стадії життєвого циклу створюваної продукції: дослідження - проектування - виробництво - збут і експлуатація.
Інформатизація сфери управління грає особливу роль, оскільки вона не тільки підвищує ефективність управління на всіх рівнях, але і дозволяє збільшити ефективність цілеспрямованої діяльності людини в інших сферах, зокрема в такій, як інформатизація суспільства.
При фінансуванні процесу інформатизації повинні враховуватися пріоритети і прийматися заходи, що не допускають монополізму окремих організацій в цій області.
4. Інформатизація відноситься до таких напрямів НТП, які не можуть успішно розвиватися без широкої міжнародної кооперації. Жодна країна в світі не в змозі самостійно ефективно розвивати всі напрями інформатизації. Тільки активна участь в міжнародній співпраці і розподілі праці у сфері інформатизації створить можливості для забезпечення необхідних темпів інформатизації нашого суспільства.
5. Україна значно відстала у процесі формування та розвитку інформаційного суспільства. Провідні країни світу перевищують її рівень у десятки, сотні раз. Процес створення сприятливих умов для проведення інформатизації в Україні відбувається дуже повільно. Проблеми у законодавчій базі, сьгоднішні политичні, економічні та соціальні чинники значно гальмують входження держави до лав світових лідерів. Але, не зважаючи ні на що, Україна намагається подолати цю прірву. З кожнем днем інтерес до цих перетворень збільшується, робляться спроби щодо вирішення існуючих проблен, найчастіше відбуваються різноманітні заходи, які підтверджують стійке бажання України рухатися у напрямку глобального інформаційного суспільства.
6. Формування інформаційного суспільства є складним багатоаспектним процесом що зачіпає інтереси населення як безпосередньо, так і через інтереси організації, установи і підприємства, в діяльності яких беруть участь жителі країни. Інформатизація, залежно від свого ходу і результатів може мати різні наслідки, у тому числі і негативні. Тому необхідний контроль стану і ходу цього процесу і ухвалення на підставі результатів контролю заходів, що забезпечують можливо більший позитивний ефект і ослаблення, а по можливості запобігання, негативних наслідків інформатизації. Це означає, що, по-перше, в ході інформатизації необхідно своєчасно отримувати достовірні і повні оцінки якості результатів і ефективності процесу інформатизації, а по-друге мати механізми управління, що виробляють на основі цих оцінок і що реалізовують систему заходів, що забезпечують коректування ходу інформатизації в необхідному напрямі.
7. Формування інформаційного суспільства породжує цілий комплекс проблем, від рішення яких залежить вибір і реалізація шляху розвитку людства. При цьому, якщо на початковому етапі інформатизації основну роль грають науково-технічні і технологічні проблеми, то на подальших етапах головну роль починають грати соціальні проблеми рішення яких і визначить результат інформатизації.
Таким чином, формування інформаційного суспільства повинно бути направленно на підвищення ефективності використання потенціалу країни, на реалізацію механізмів розвитку цивілізації в цілому, і бути орієнтована на задоволення інформаційних потреб всіх членів суспільства.
Головним підсумком формування інформаційного суспільства стане забезпечення вільного своєчасного доступу населення до регіонального, державного і світовому інформаційному фонду, формування потреби і свідомості необхідності його використання в процесі своєї діяльності у кожного члена суспільства.
Я вважаю, що наше завдання, як майбутніх фахівців, розвивати інформаційнесуспільство у потрібному напрямі і досягти позитивних результатів в процесі інформатизації.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9
