Банківська позиція полягає в тім, що якщо клієнт не може виконати форвардний валютний контракт, банк повинен змусити клієнта зробити це.
1) Якщо клієнт уклав контракт із банком на купівлю валюти, але потім не зміг доставити цю валюту в банк, то банк може:
- продати валюту клієнту за курсом «спот» (коли наступить термін виконання контракту);
- купити валюту назад за умовами форвардного валютного контракту.
2) Якщо клієнт уклав контракт із банком на продаж йому валюти, то банк може:
- продати клієнту зазначену суму валюти за курсом «форвард»;
- негайно купити непотрібну валюту назад за курсом «спот».
Таким чином, банк дає можливість клієнту виконати його частину форвардного валютного контракту, продавши або купивши недостатню валюту за курсом «спот». Ці угоди відомі як закриття форвардного валютного контракту.
Якщо клієнт уклав контракт на купівлю валюти у свого банку по форвардному валютному контракту, але валюта йому не знадобилася, банк повинен закрити контракт, продавши валюту за курсом «форвард» і негайно купити її знову за банківським поточним курсом купівлі «спот».
На практиці банк звичайно виконує на поточному рахунку клієнта один запис, що вказує на різницю між двома угодами. Цей запис може бути дебетовий чи кредитовий, оскільки різниця між курсом «форвард» і курсом «спот» може принести клієнту або збиток, або прибуток у момент закриття.
Таким чином, закриття – це завершення форвардного валютного контракту, якщо інший учасник контракту (клієнт) або не може, або не бажає виконати свої зобов'язання за цим контрактом.
Закриття може бути повним або частковим.
Повне закриття відбувається, коли клієнт виявляє, що:
-він не може одержати іноземну валюту, котру він за контрактом повинен продати банку;
- йому більше не потрібна іноземна валюта, котру він за контрактом повинен купити в банку.
Часткове закриття банк робить, коли клієнт виявляє, що:
-він не може одержати повну суму іноземної валюти, котру він за контрактом повинен продати банку;
- йому більше не потрібна вся іноземна валюта, котру він повинен за контрактом купити у банка.
З метою запобігання подібних ситуацій або їх уникнення використовують додаткові методи страхування, що останнім часом набувають дедалі більшого поширення. Це, зокрема:
а) продовження терміну форвардного контракту;
в) використання форвардних опціонів з відкритим терміном виконання;
с) використання форвардних опціонів з перехресними датами;
d) використання валютних контокорентів;
e) укладення непрямих форвардних контрактів;
f) забезпечення валютного покриття;
g) використання форвардних крос-курсів;
h) використання угод форвард-форвард;
i) використання форвардних контрактів з опціоном анулювання (FOX);
k) використання угод про форвардну відсоткову ставку.[2]
a) Продовження форвардних контрактів.
Може виникнути наступна ситуація: форвардний валютний контракт підходить до свого завершення, а клієнт ще не одержав очікувану валюту від закордонного покупця або ще не повинен оплатити закордонному продавцю. Клієнт ще хоче купити або продати узгоджену суму валюти за форвардним контрактом, але він бажає продовжити («ролл-овер») термін доставки валюти за цим контрактом.
У такій ситуації клієнт може:
1) попросити банк закрити старий контракт за відповідним курсом «спот» і відкрити новий контракт на додатковий період з курсом, обчисленим звичайним шляхом;
2) попросити банк продовжити контракт, змінивши банківський курс продажу або купівлі в цьому контракті.
Отже, які наслідки продовження форвардного валютного контракту?
1) Як і закриття, продовження форвардного контракту дозволяє банку захистити свою позицію на зовнішніх валютних ринках і тому:
- якщо первісний форвардний контракт був на продаж валюти банком, тепер він застосує свій курс купівлі «спот» на дату продовження (як і при закритті);
- якщо первісний форвардний контракт був на купівлю валюти банком, тепер він застосує свій курс продажу «спот» на дату продовження (як і при закритті).
Банк звичайно робить запис у національній валюті на поточному рахунку клієнта на цю дату, величина, зазначена у запису, дорівнює різниці між курсом «форвард» з первісного форвардного контракту і курсом «спот» закриття, тобто рахунок клієнта буде кредитуватися за наявністю прибутку або дебетуватися за наявністю збитку (так само, як і при закритті).
2) продовження відрізняється від закриття тим, що банк повинен укласти новий форвардний валютний контракт із клієнтом за курсом, що трохи більш сприятливий для клієнта, ніж при звичайному форвардному валютному контракті. Це робиться шляхом:
- застосування поточної премії або дисконту продажу до курсу купівлі «спот», коли продовження передбачає продаж валюти банком;
- застосування поточної премії або дисконту купівлі до курсу продажу «спот», коли продовження передбачає купівлю валюти банком.
Це відомо як «діагональне правило», тобто курс «форвард», застосовуваний при продовженні форвардного контракту, визначається в такий спосіб:
Курс продажу «спот» Курс купівлі «спот»
Премія або дисконт Премія або дисконт
продажу купівлі
Іншими словами ми можемо визначити курс для продовження форвардного валютного контракту в такий спосіб.
1) Якщо це контракт на продаж банком (і на купівлю клієнтом):
- банківський курс купівлі «спот» на дату продовження (у підсумку це курс, за яким банк повинен був би закрити контракт якби він не був продовжений);
- мінус премія до банківського курсу продажу (чи плюс дисконт до курсу продажу) за період продовження контракту (наприклад, якщо контракт був продовжений на один місяць, то буде відніматися одномісячна форвардна премія до курсу продажу або додаватися дисконт).
2) Якщо це контракт на купівлю банком (і на продаж клієнтом):
- банківський курс продажу «спот» на дату продовження (курс, за яким банк повинен був би в противному випадку закрити цей контракт);
- мінус премія до банківського курсу купівлі або плюс дисконт за період продовження контракту.
Важливо пам'ятати, що при продовженні форвардного контракту банк дає клієнту більш сприятливий курс обміну, ніж при закритті, що випливає з діагонального правила.
Підсумовуючи, можна сказати, що коли продовжується форвардний валютний контракт:
1) Первісний валютний контракт закривається, приноситься чистий збиток або прибуток клієнту в залежності від того, як поточний курс «спот» співвідноситься з первісним курсом «форвард». Це закриття відбувається навіть у випадку продовження форвардного контракту.
2) При продовженні контракту обмінний курс більш сприятливий для клієнта, ніж при укладенні нового. Якщо банк вважає, що продовження має сенс, він «повинен створити для клієнта більш сприятливі умови, ніж при закритті форвардного контракту і відкритті нового. Якщо банк продовжує форвардний контракт, дилер зовнішнього валютного ринку не повинен вважати, що курс завжди буде для нього найкращим, навіть якщо банк все ще має проблему з закриттям первісного форвардного контракту на валютному ринку… Можна помітити, що якщо клієнту, що продовжує, надається ставка, що базується на курсі «спот» закриття, він має перевагу перед новим клієнтом, що відкриває форвардний контракт уперше.» («Banking World» – лютий 1984 р.)
b) Форвардні опціони з відкритим терміном виконання.
Звичайно форвардні контракти мають одну визначену дату виконання в майбутньому. Однак такі контракти з установленою датою не завжди можуть бути ідеальними для клієнтів, що не впевнені в термінах постачання іноземної валюти і необхідності забезпечення цього постачання. У такому випадку можливе придбання форвардного опціону, термін виконання якого являє собою проміжок часу, і клієнт має право вибрати будь-яку дату на цьому тимчасовому відрізку.
Клієнт платить певну суму за цей ступінь гнучкості контракту, оскільки форвардний курс буде найменш вигідним для контракту з фіксованою датою за даний період.
Опціонні контракти звичайно використовуються для покриття цілих місяців, що включають дату ймовірного платежу, коли клієнт не впевнений у точній даті купівлі або продажу валюти.
Призначення опціонного контракту полягає в тому, щоб уникнути необхідності обновляти форвардний валютний контракт чи продовжувати його на кілька днів, оскільки це може бути досить дорогим з погляду витрат за день. Тому, використовуючи опціонні контракти, клієнт може покрити свій валютний ризик, навіть якщо він не знає точно цю дату.
При укладанні клієнтом форвардного опціонного контракту з його банком необхідно установити курс купівлі або продажу, що банк буде котирувати. Банк буде котирувати курс, найбільш сприятливий для нього самого в будь-яку дату протягом опціонного періоду.
Це має сенс, оскільки клієнт має можливість зажадати виконання контракту в будь-яку дату протягом цього періоду, і банк повинен бути упевнений у тім, що клієнт не одержить сприятливий курс за рахунок банку. Тобто банк це робить, щоб уникнути втрат, у результаті чого клієнту можуть призначити курс, що у порівнянні з курсом форвардного контракту з фіксованою датою буде зовсім невигідним.
c) Форвардні опціони з перехресними датами.
Форвардні опціони звичайно дозволяють їхньому власнику розтягти термін валютних операцій замість того, щоб весь обсяг закупівель і продажів здійснювався в один день. Особливо це зручно компанії, що очікує поток платежів або грошових надходжень, а не здійснюючій час від часу окремі платежі або приймаючій окремі грошові надходження.
Тенденція до призначення самої невигідної ціни опціону у визначений день, що приходиться на період виконання, змушує покупців використовувати самий короткий по мірі можливості період його виконання, оскільки він може усунути варіанти самих несприятливих курсів.
Скорочення періоду виконання опціону збільшує невизначеність того, чи прийдуться відповідні платежі або грошові надходження на цей період часу. Протиріччя, що з'являються, при виборі терміну опціону можуть бути згладжені шляхом укладення форвардних опціонів з перехресними датами.
Даний процес містить у собі покриття частини валютного потоку короткостроковими опціонами, а залишку – опціонами з більш тривалим терміном. Наприклад, кожні 3 місяці очікуються надходження валюти, але тільки про 2/3 очікуваних щомісячних надходжень можна з визначеністю сказати, що вони будуть покриті в даному місяці. Дві третини загальних надходжень будуть забезпечені одномісячними опціонами, а частина, що залишилася – форвардним опціоном на повних 3 місяці. Якщо валюта надходить протягом місяця, то спочатку виповнюється форвардний контракт на продаж, укладений на цей місяць, і лише після цього відбувається продаж частини, що залишилася, на умовах 3-місячного опціону.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22
