Дисбаланс між дохідною і видатковою частинами бюджетів пояснюється також і тим, що в сучасних умовах відбуваються два протилежних процеси: перший – це спад виробництва, що призводить до скорочення дохідної частини місцевих бюджетів, при неконтрольованому рості заробітної плати, що негативно впливає на грошово - кредитну систему, посилює інфляційні процеси та сприяє зростанню ринкових цін, а другий – необхідність збільшення видатків на соціальні програми при обмеженості бюджетних асигнувань для їх фінансування.
Невирішеною проблемою щодо розвитку місцевого самоврядування в Україні на сьогодняшній день є обмежений фінансовий ресурс, який не повною мірою забезпечує виконання повноважень, делегованих державою місцевим органам влади. Окрім необхідності перегляду податкової бази для збільшення власних доходів місцевих бюджетів, існує потреба у підвищенні ефективності та результативності використання тих бюджетних ресурсів, які існують на сьогодні.
Одним із головних завдань по вдосконаленню фінансування видатків місцевих бюджетів в Україні є перерозподіл функцій між місцевими і державним бюджетом, поступовий перехід до децентралізації державних фінансів, який заключається в тому, що на державному рівні ( за рахунок коштів державного бюджету) повинні фінансуватись лише ті видатки, які пов'язані із виконанням загальнодержавних потреб: оборона країни, утримання законодавчої і виконавчої влади, розвиток фундаментальної науки, структурна перебудова економіки. За рахунок централізованих фінансових джерел повинні також фінансуватись видатки по вирівнюванню соціальної забезпеченості регіонів. Фінансові ж проблеми місцевого рівня раціонально вирішувати за рахунок засобів відповідних місцевих бюджетів.
З метою удосконалення розподілу видаткових повноважень між центральними та місцевими органами влади, а також з метою формування моделі більш ефективного використання наявних фінансових коштів та залучення додаткових коштів для фінансування соціальної сфери ми вважаємо доцільним вжити такі заходи:
1. внести зміни та доповнення до Бюджетного кодексу України стосовно:
- забезпечення державних функцій - освіти, охорони здоров'я, соціального захисту та соціального забезпечення, що має відбуватися за рахунок закріплених джерел доходів і трансфертів;
- розробити механізм урахування підвищених потреб слаборозвинених і депресивних регіонів у формулі розрахунку доходної частини місцевих бюджетів;
- розширити права місцевих органів по здійсненню бюджетних запозичень.
2. внести зміни до Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" стосовно:
- врахування місцевої специфіки при розробці методології визначення нормативів соціальних видатків;
- визначення параметрів соціального стандарту для дотаційних регіонів, основою якого має стати прожитковий мінімум;
- встановлення гнучкої системи змін державних соціальних стандартів та соціальних гарантій, відповідно до змін економічного становища.
3. розробити та прийняти рамкові законодавчі акти, які б унормовували питання:
- залучення приватного сектора для заключення контрактів із приватними і неприбутковими організаціями на надання місцевих послуг, що дозволить знизити витрати на надання таких послуг;
- укладання контрактів між різними місцевими органами на надання послуг соціального характеру;
- функціонування територіальних позабюджетних соціальних фондів, розробка механізмів направлення громадськими, некомерційними і комерційними організаціями коштів до таких фондів;
- формування місцевих соціальних бюджетів, створення міжрегіональних соціальних проектів та їх фінансового забезпечення.
Зазначені шляхи реформування механізмів надання суспільних благ та соціальних послуг на рівні окремих адміністративно-територіальних одиниць будуть сприяти забезпеченню на відповідному рівні потреб мешканців усіх територій, подоланню бідності та зубожіння. Подальший пошук джерел фінансування соціальної сфери на місцевому та регіональному рівні, оптимізація моделей використання наявних коштів має забезпечуватися через дотриманням принципового положення - підтримка державою працездатних громадян шляхом підвищення зарплати, створення робочих місць, сприяння розвитку підприємництва, що відповідатиме демократичним європейським традиціям.
Список використаних джерел
1. Конституція України //Відомості Верховної Ради України. – 1996. – №30
2. Бюджетний кодекс України: Закон України від 21 червня 2001 р. № 2542 – ІІІ// Голос України. – 2001. - 24 липня.
3. Бюджетний кодекс України: Чинне законодавство зі змінами та допов. станом на 20 берез. 2005 р. – К.: Вид. ПАЛИВОДА А.В., 2005. – 84 с.
4. Європейська Хартія місцевого самоврядування // Віче. 1993. №6.
5. Про бюджетну систему України. Закон України N 512-XII, 05.12.1990,Відомості Верховної Ради УРСР (ВВР), 1991
6. Про Державний бюджет України на 2009 рік. Закон України N 835-VI від 26.12.2008р. Відомості Верховної Ради України, 2009, N 20, N 21-22
7. Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України. Закон України N 107-VI, 28.12.2007, Відомості Верховної Ради України, 2008, N 5-6, N 7-8,
8. Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії. Закон України N 2017-III від 05.10.2007р.// Відомості Верховної Ради України, 2007, N 48 від 18.02.1997 р.// Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1991, N 39,
9. Про міжбюджетні відносини між районним бюджетом та бюджетами територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об'єднань: Закон України №1953-ІУвід 01.07.2004 р. //Відомості Верховної Ради України, 2004, N 52,
10. Про місцеве самоврядування в України. Закон України N 280/97-ВР від 21.05.97 р.Відомості, 1997, N 24
11. Про місцеві державні адміністрації: Закон України №586-Х1У від 09.04.1999 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1999. - №20 -21. - (Із змінами та доповненнями).
12. Про місцеві Ради народних депутатів Української РСР та місцеве самоврядування. Закон Української РСР № 2234-XII від 26.03.1992р. зі змінами та доповненями // Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., N 2
13. Про систему оподаткування. Закон України N 1251-XII
14. Про делегування повноважень виконавчої влади головам і очолюваним ними виконавчим комітетам сільських, селищних і міських Рад. Указ Президента України № 1194/95 від 30 грудня 1995 р.
15. Про місцеві податки і збори. Декрет КМУ N 56-93 від 20.05.1993р. //Відомості Верховної Ради України, 1993, N 30,
16. Назустріч людям. Програма діяльності Кабінету Міністрів України, схвалена Постановою Верховної Ради України від 04.02.2005 р. №2426.
17. Про схвалення Концепції застосування програмно - цільового методу в бюджетному процесі. Розпорядження Кабінету Міністрів України №538 від 14.09.2002 p.
18. Про бюджетну класифікацію та її запровадження. Наказ Міністерства фінансів України №604 від 27.12.2001 p.
19. Щорічник бюджет України 2004.
20. Щорічник бюджет України 2006.
21. Статистичний щорічник України за 2007 рік. / За редакцією Осауленка О.Г. – К.: Державний комітет статистики України., 2008. – 646 с.
22. Петленко Ю.В., Рожков О.Д. Місцеві фінанси: опорний конспект лекцій, -К.Кондор, 2003р. – 282 с.
23. Василик О.Д., Павлюк К.В. Бюджетна система України: Підручник. — К.: Центр навчальної літератури, 2004. — 544 с.
24. Василик О.Д. Державні фінанси України. - К.: Вища школа. - 2003.-398с.
25. Василик О.Д. Державні фінанси України: Навч. посібник.– К.: Вища школа, 1997.– 383с.
26. Василик О.Д. Теорія фінансів. - К.: НІОС. - 2001. - 416с.
27. Державна фінансова політика та прогнозування доходів бюджету України / Азаров М.Я., Ярошенко Ф.О.. Єфименко Т. І. та ін.-К.:НДФІ, 2004. -712 с.
28. Єпіфанов А.О., Сало І.В. Регіональна економіка: Навч.пос. – К., 2001.
29. Жаліло Я.А., Бабанін О. С., Белінська Я. В. та ін. Економічна криза в Україні: виміри, ризики, перспективи. - - К.: **, 2009. - ** с.
30. Журавський В.С., Серьогін В.О, Ярмиш О.Н. Державне будівництво та місцеве самоврядування в Україні: Підруч. для студ. вищ. навч. закл. – К.: Концерн “Видавничий Дім “Ін Юре”, 2004. – 672 с.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17
