2. За походженням чинники поділяються на:
а) чинники, що випливають у результаті дії об’єктивних економічних законів: закон народонаселення, закон попиту і пропозиції, закон обмеження природних ресурсів;
б) чинники, що виникають у зв’язку з державним регулюванням економіки: бюджетна політика, податкова політика, зовнішньоекономічна політика, політика регулювання рівня оплати праці та соціального захисту населення.
При кореляційному зв’язку між причиною і наслідком немає повної відповідності, а спостерігається лише певне співвідношення. Під впливом зміни багатьох факторних ознак (деякі з котрих можуть бути невідомі) змінюється середня величина результативної ознаки.
Наявність багатьох факторних ознак, ступінь впливу яких на результативну ознаку невідомий, виступає як одна з характеристик особливостей кореляційних зв’язків. Кореляційний зв’язок між результативною ознакою і одиницею з певної кількості факторних ознак може проявитися лише в загальному, в середньому, при інших однакових умовах. Вплив факторів, які не є об’єктом дослідження, усувається шляхом заміни їх середніми показника-ми. Відповідно до закону великих чисел це досягається на підставі взаємо-погашення відхилень ознак певних одиниць в тій чи інший бік від середньої при достатньо великій кількості одиниць, що вивчаються. Чим більше статистична сукупність, тим точніше встановлюване співвідношення виражає закономірність кореляційних зв’язків.
За напрямком зв’язку між явищами розрізняють зв’язки прямі та обернені. Якщо із збільшенням факторної ознаки є тенденція до зростання індиві-дуальних і середніх значень результативної ознаки, то це буде прямий зв’язок. Як із збільшенням факторної ознаки результативна ознака зменшується або, навпаки, із зменшенням факторної ознаки результативна ознака зростає, то це є обернений зв’язок.
За кількістю взаємодіючих факторів зв’язки можуть бути однофактор-ними та багатофакторними. Однофакторні - це такі, при яких одна результативна ознака пов’язана з однією факторною ознакою. Багатофакторні зв’язки - це такі, при яких одна результативна ознака пов’язана з двома або більшою кількістю факторних ознак. У суспільних явищах найчастіше зустрічаються багатофакторні зв’язки. За аналітичним вираженням розрізня-ють прямолінійні (лінійні) та криволінійні (нелінійні) зв’язки. При лінійному зв’язку із зростанням факторної ознаки відбувається рівномірне зростання (або зменшення) результативної ознаки.
Математично такий зв’язок позначається рівнянням прямої , а графічно - прямою лінією. При криволінійному зв’язку із зростанням фактор-ної ознаки зростання (або зменшення) результативної ознаки відбувається нерівномірно, або напрямок зв’язку змінюється з прямого на обернений. Геометрично такий зв’язок позначається кривими лініями (гіперболою, параболою тощо).
Поглиблене дослідження впливу рівня факторних ознак впливу джерел доходної частини міського бюджету в формуванні зведеного бюджету протягом часу потребує застосування економетричних моделей.
Під економетричною моделлю розуміють рівняння регресії, яке встановлює кількісне співвідношення між доходами, що нас цікавлять, і чинниками, що їх зумовлюють.
Аналіз формування зведеного міського бюджету за допомогою економетричних методів включає [116]:
з’ясування чинників, що можуть впливати на розмір доходів;
формування масиву статистичної інформації;
знаходження регресійних залежностей (побудова регресійних моделей); економічна інтерпретація моделей і практичне використання.
Синтез регресійних моделей як одновимірна лінійна регресійна модель представляється у вигляді рівняння [50]:
, (3.1)
де - постійна складова доходу (початок відліку);
- коефіцієнт регресії;
- відхилення фактичних значень доходу від оцінки (математич-
ного сподівання) середньої величини доходу в і-тий період.
Існують різні способи оцінювання параметрів регресії.
Найпростішим, найуніверсальнішим є метод найменших квадратів [62].
За цим методом пара-метри визначаються виходячи з умови, що найкраще наближення, яке мають забезпечувати параметри регресії, досягається, коли сума квадратів різниць між фактичними значеннями доходу та його оцінками є мінімальною, що мож-на записати як
. (3.2)
Відмітимо, що залишкова варіація (3.5) є функціоналом від па-раметрів регресійного рівняння:
(3.3)
За методом найменших квадратів параметри регресії і є розв’язком системи двох нормальних рівнянь [50]:
, (3.4)
.
Розв’язок цієї системи має вигляд:
, (3.5)
Середньоквадратична помилка регресії, знаходиться за формулою
, (3.6)
Коефіцієнт детермінації для даної моделі
(3.7)
повинен дорівнювати: >0,75 - сильний кореляційний зв’зок, 0,36>>0,75 - кореляційний зв’язок середньої щільності; <0,36 - кореля-ційній зв’язок низької щільності [50].
В табл.3.1 наведені результати первинних статистичних спостережень, які будуть використані в якості вихідних даних для побудови економетричної моделі аналізу та прогнозування дохідної частини міського бюджету по Петропавлівському району Дніпропетровської області.
Обробляються хронологічні ряди (за даними у 2007 - 2009 роках):
щомісячний рівень сумарних власних надходжень до міського бюджету [16] ;
щомісячний рівень податку з доходів фізичних осіб в місцевий бюджет [16] ;
щомісячний рівень середньої заробітної плати по Україні за даними Держкомстата [77] ;
щомісячний рівень середньої заробітної плати по сільському господарству Україні за даними Держкомстата [77] ;
щомісячний рівень мінімальної заробітної плати згідно Законів України "Про Державний бюджет" [3], [4], [5], [6] ;
Алгоритм обробки наведених хронологічних рядів параметрів полягає в пошуку кореляційно-регресійної залежності між параметрами рядів згідно алгоритму (3.1) - (3.7).
Таблиця 3.1. Вихідні дані побудови економетричної моделі по Петропавлівському району Дніпропетровської області у 2007 - 2009 роках
Як показав аналіз структур власних надходжень при формуванні доход-ної частини міського бюджету Петропавлівського району Дніпропетровської області у 2007 - 2009 роках, основним фактором впливу є рівень податку з доходів фізичних осіб, оскільки його питома вага становить:
83,51% за 2007 рік;
87,04% за 2008 рік;
88,33% за 2009 рік;
Тобто структурна частка податку з доходів фізичних осіб зросла з 2007 до 2009 року на 5%. Питома вага інших найбільших податків є малою чи незнач-ною і становить:
Плата за землю з юридичних осіб - 5,26% (2007) - 3,56% (2009);
Плата за землю фізичних осіб - 2,9% (2007) - 3,0% (2009);
Єдиний податок з юридичних осіб - 1,01% (2007) - 0,3% (2009);
Єдиний податок з фізичних осіб - 0,54% (2007) - 0,66% (2009);
Фіксований сільськогосподарський податок - 2,18% (2007) - 0,98% (2009);
Місцеві податки та збори - 1,13% (2007) - 0,97% (2009);
Транспортний податок - 1,98% (2007) - 0,89% (2009);
Як показав аналіз структури податку з фізичних осіб у Петропавлівсько-му районі за 2007 - 2009 роки, питома вага податку з доходів найманих праців-ників займає частки 98,61% (2007) - 97,56% (2009). Таким чином ми практично на 98% маємо показник, який характеризує заробітну плату найманих праців-ників.
Економетрична модель прогнозування доходної частини місцевого бюд-жету Петропавлівського району Дніпропетровської області побудована за рез-ультатами досліджень 3 розділу дипломної роботи та заснована на наступному багатоступеневому алгоритмі обробки вихідних даних (табл.3.1):
1. Перший рівень моделі.
Факторний чинник впливу - законодавчо встановлений рівень щомісяч-ної мінімальної заробітної плати в Україні.
Результативна ознака - середній рівень фактичної щомісячної зарплати в Україні.
Аналіз динаміки росту та відносних рівнів мінімальної, середньої фактич-ної по Україні та середньої фактичної по сільському господарству України мі-сячної заробітної плати в Україні у 2007 - 2009 роках (рис.4.1) показав, що між середньою щомісячною фактичною заробітною платою в Україні (результативна ознака) та між законодавчо встановленим рівнем мінімальної заробітної плати (вхідний регулюючий параметр моделі - факторний чинниук впливу) в України існує стійкий лінійний кореляційний зв’язок високого рівня (R2=0,79) щільності (рис.4.2).
(4.1)
Рис.4.1 Динаміка мінімальної, середньої фактичної по Україні та середньої фактичної по сільському господарству України місячної заробітної плати в Україні у 2007 - 2009 роках [77]
Рис.4.2 Лінійна кореляційно-регресійна модель залежності рівня серед-ньої фактичної по Україні місячної заробітної плати в Україні у 2007 - 2009 роках від законодавчо встановленого рівня мінімальної заробітної плати в Україні
2. Другий рівень моделі.
Факторний чинник впливу - середній рівень фактичної щомісячної зарплати в Україні.
Результативна ознака - рівнем щомісячного податку з фізичних осіб в доходній частині місцевого бюджету Петропавлівського району.
В дипломному дослідженні побудована кореляційно-регресійна модель зв’язку між фактичним рівнем середньомісячної заробітної плати в Україні та рівнем щомісячного податку з фізичних осіб в доходній частині місцевого бюджету Петропавлівського району (за результатами 2007 - 2009 року). Лінійна модель кореляційного зв’язку вище середнього рівня щільності (R2=0,695) наведена на рис.4.3
(4.2)
Рис.4.3 Лінійна кореляційно-регресійна модель залежності рівня щомі-сячного податку з фізичних осіб по Петропавлівському району віл середньої фактичної по Україні місячної заробітної плати в Україні у 2007 - 2009 роках
3. Третій рівень моделі
Факторний чинник впливу - рівень щомісячного податку з фізичних осіб в доходній частині місцевого бюджету Петропавлівського району.
Результативна ознака - рівень щомісячного загального власного доходу місцевого бюджету Петропавлівського району.
В дипломному дослідженні побудована кореляційно-регресійна модель зв’язку між фактичним рівнем щомісячного податку з фізичних осіб в доходній частині місцевого бюджету Петропавлівського району та рівнем щомісячного загального власного доходу місцевого бюджету Петропавлівського району (за результатами 2007 - 2009 року). Лінійна модель кореляційного зв’язку високого рівня щільності (R2=0,977) наведена на рис.4.4:
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11
