ПДВ справляється за такими ставками:

10 % – для продовольчих товарів (крім підакцизних) і товарів для дітей за переліком, установленим урядом РФ; при реалізації для промислової переробки і промислових потреб продукції борошномельної, круп’яної та харчової галузей (за виключенням підакцизних товарів).

18 % (з 1.01. 2004 р.) – по інших товарах, роботах, послугах, у тому числі і по підакцизних товарах.

Платники ПДВ: підприємства та організації незалежно від форм власності та відомчого підпорядкування, що мають статус юридичної особи, в тому числі підприємства з іноземними інвестиціями, які здійснюють виробничу та комерційну діяльність; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи, які знаходяться на території РФ, мають р/р в установах банків та самостійно реалізують за оплату товари, роботи, послуги; міжнародні об’єднання та іноземні юридичні особи, які здійснюють виробничу та комерційну діяльність на території РФ; індивідуальні (сімейні) приватні підприємства, котрі здійснюють виробничу та комерційну діяльність.

У ході податкової реформи протягом 2004–2005 рр. намічено знизити ставку податку на додану вартість із 18 до 16–15%.

Податок на прибуток підприємств і організацій запроваджений у 1991 р. Платники податку: підприємства та організації, в тому числі бюджетні, які є юридичними особами, включаючи створені на території РФ підприємства з іноземними інвестиціями, а також міжнародні об’єднання та організації, що займаються підприємницькою діяльністю; філії та інші подібні підрозділи підприємств та організацій, які мають окремий баланс та р/р в установах банку; компанії, фірми, будь-які інші організації, утворені в відповідності із законодавством іноземних держав, які займаються підприємницькою діяльністю на території РФ через постійне представництво (нерезиденти); комерційні банки різних видів, у тому числі банки за участю іноземного капіталу, Банк зовнішньої торгівлі РФ, кредитні установи, Центральний банк РФ в частині прибутку, отриманого від діяльності, що не пов’язана з регулюванням грошового обігу ;

підприємства, організації та установи, які являються юридичними особами та мають ліцензію на здійснення страхової діяльності.

Платники – виробники, які реалізують високорентабельні підакцизні товари. Об’єкт оподаткування – обороти від реалізації підакцизних товарів власного виробництва.

Росія володіє 8,2% світових запасів нафти, поступаючись лише Саудівській Аравії (23%) та Іраку (9,6%). Найкрупнішими платниками податків у 2003 р. були нафтові та газові компанії (в млрд. дол.): “Газпром” – 9,8; “ЮКОС” – 5,1; “ЛУКойл” – 5. Крім того, обсяги мінімізації податків складали: “ЮКОС” – 745, “Сибнефть” – 264, ЛУКойл” – 77 млн. дол. За даними російського Інституту фінансових досліджень, податкове навантаження нафтових компаній по відношенню до виручки у 2003 р. знаходилося в межах від 23,5 до 46,3%.

Для Росії виключне фіскальне, економічне і геополітичне значення має експорт нафти та газу, що відповідно підсилює увагу до митного оподаткування даного сектора. На кінець 2003 р. експортне мито на нафту складало 33,8 дол. за тонну, на нафтопродукти – 30,4 дол. за тонну, а ставка вивізного мита на природний газ підвищена з 5% до 30% експортної ціни.

Мито входить до складу митних платежів, до яких, крім власне мита, відносяться податок на додану вартість, акцизи, інші збори та платежі, пов’язані з митним оформленням, зберіганням та супроводженням товарів, пов’язаних із зовнішньою торгівлею. Об’єкт мита – митна вартість товарів і/або їх кількісні та вагові показники.

Якщо в західних країнах фіскальна й економічна роль мита мінімальна, то в Росії, навпаки, митна служба забезпечує 40% доходів федерального бюджету (в 2003 р. 60% митних платежів прийшлося на імпорт). Стає зрозумілим чому саме керівник Федеральної митної служби (з 2004 р. знаходиться в складі Міністерства економічного розвитку і торгівлі РФ) обраний віце-президентом Світової митної організації, а також головним координатором Європейського митного регіону.

Єдиний соціальний податок (ЄСП) введений у податкову систему Росії з 2001 р. Базова ставка ЄСП складає 35,6% від фонду оплати праці. Надходження від ЄСП розподіляються в таких пропорціях між позабюджетними фондами: 28% відчисляються в Пенсійний фонд, із них 14% – на виплату базових пенсій, 10% – на страхову частину, 4% – на нагромаджувану частину пенсії; фонд соціального страхування – 4%; фонд обов’язкового медичного страхування – 0,2%; територіальні фонди медичного страхування – 3,4%. ЄСП сконструйований за регресивним принципом оподаткування фонду оплати праці, тобто, чим вищий рівень заробітної плати, тим нижча податкова ставка. Так, за працівників, зарплата яких не перевищує 100 тис. руб. у рік, роботодавець має перераховувати в бюджет на соціальні потреби 35,6%; за тих, хто заробив від 100 до 300 тис. – 20%, від 301 до 600 тис. – 10%, а при будь-якій сумі заробітку, вищій 600 тис. руб., – 2%. Подібний порядок запроваджений у розрахунку, щоб роботодавцям було невигідно платити низькі зарплати.

Сьогодні діючим законодавством можуть справлятися наступні податки:

– податок з реалізації паливно-мастильних матеріалів;

– податок за користування автодорогами;

– податок з власників транспортних засобів;

– акциз на легкові автомобілі;

– податок на купівлю автотранспорту.

Федеральний транспортний податок сплачується юридичними особами, крім бюджетних організацій, у розмірі 1% від фонду оплати праці незалежно від джерела його формування і повністю включається до складу витрат на виробництво та обіг. По суті транспортний податок є цільовим податком, оскільки витрачається на фінансування розвитку міського транспорту загального користування та приміського пасажирського залізничного транспорту.

Податок на майно юридичних осіб на регіональному рівні запроваджений у 1991 р. Об’єкт оподаткування – середньорічна вартість майна підприємства (основних фондів, нематеріальних активів, виробничих запасів), ставка – 2%.

Порядок оподаткування нерухомого майна фізичних осіб варто розглянути більш детально в таблиці 3.10 (табл.3.10)

Таблиця 3.10 – Ставки податку на майно фізичних осіб

Норми оподаткування для обов’язкових платежів – лісного доходу (лесной подати) і плати за воду – установлюються регіональними властями. Крім фіскальної функції, ці платежі в соціально-економічному сенсі мають рентний характер і природоохоронне призначення. Лісопромисловий комплекс – одна з ключових галузей національної економіки Росії. Унікально багата Росія і водним ресурсами, на її території знаходиться найбільше в світі прісноводне водоймище – озеро Байкал.

Плата за користування водними об’єктами до 1998 р. носила назву плати за воду. Платники – організації та підприємці, котрі безпосередньо користуються водними об’єктами. Плата справляється при заборі води з використанням споруд, технічних засобів і обладнання за рядом винятків (забору води для ліквідації стихійних лих, водопостачання тваринницьких ферм та ін.). Платіжна база: обсяг водозабору; площа акваторії; обсяг стічних вод, які скидають у водні об’єкти і деякі інші показники. Плата за воду диференційована за різними категоріями платників та режимами використання водних ресурсів. На федеральному рівні установлені мінімальні й максимальні ставки плати. Так, за водозабір треба платити від 30 до 176 руб. за 1 тис. куб. м. води; 0,5–5 руб. за 1 тис. кіловат-годин виробленої електроенергії, – для платників, які здійснюють експлуатацію гідроелектростанцій.

Об’єктом податку на майно фізичний осіб є нерухоме майно і транспортні засоби (крім автомобілів).

Податкова ставка для нерухомості – 0,1% від інвентаризаційної вартості майна, в Москві – 0,5%. Платниками земельного податку виступають власники і землекористувачі, крім орендарів. Ставка податку в розрахунку на гектар площі призначається місцевими органами влади.

Розподіл надходжень від земельного податку має дольовий характер: у федеральний бюджет поступає 30%, бюджети суб’єктів федерації – 20%, у місцеві бюджети – 50%.

Податком на рекламу оподатковуються підприємства і громадяни, які рекламують через засоби інформації продукцію власного виробництва, а також роботи і послуги. Об’єкт податку – вартість робіт і послуг по виготовленню та розповсюдженню. Ставка податку – 5% вартості (величини) рекламних затрат без податку на додану вартість і акцизів.

Регістровий збір із підприємств; платники – підприємці без створення юридичної особи; ставка – мінімальна місячна оплата праці.

Оцінюючи сучасну російську податкову систему в цілому, помітно, що в дещо переробленому вигляді численні її риси запозичені з західних країн і в той же час податкова система відображає особливості національної економіки, наприклад, у питаннях оподаткування нафтогазового комплексу.

З 2005 р. намічено знизити рівень оподаткування майна фізичних осіб, основним елементом якого є житло. Максимальна ставка податку на майно складає 2%, фактично в більшості регіонів вона не перевищує 0,5%. Намічено знизити ставку майнового податку до 0,1%, але при умові, що базою оподаткування буде служити не формальна, зазвичай суттєво занижена, інвентаризаційна оцінка, а реальна ринкова вартість квартири чи будинку. В результаті фактична величина податкового зобов’язання зросте в декілька раз.

Підготовлена концепція закону, згідно якого звільняються від сплати ПДВ агентства по торгівлі нерухомістю (ріелтори), а також фірми-забудовники при укладенні угод на продаж будівель. У такий спосіб юридичні особи урівнюються в правах із фізичними, котрі звільнені від сплати ПДВ.

Згідно прийнятої нової статті Податкового кодексу РФ з 2005 р. менш обтяжливим стає податок на спадщину і дарування. Переглянуто величину сум, на які спадкоємці та обдаровані можуть зменшувати оподатковувану вартість майна. Для спадщини ця сума підвищується з 85 тис. до 200 тис. руб., для дарувань – з 8,5 тис. до 20 тис. руб. Передбачено, що в залежності від степені споріднення ставки податку на спадщину будуть знаходитися в межах від 5 до 9%, а для податку на дарування – 5–13%. Для далеких родичів або спадкоємців, що не є ріднею покійному, ставка даного податку знижується до 13%, тобто за нормою оподаткування спадщина прирівнюється до одержання доходу. Кількість об’єктів спадщини та дарування обмежують трьома позиціями: нерухоме майно, земельні ділянки, транспортні засоби (в тому числі яхти, мотоцикли, трактори).

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12