Рис. 3.22. Занесення висновку у таблицю
Далі аналогічно створюємо інформацію для моделі Конана і Гольдера в програмі. Процес формування висновків матиме наступний вигляд:
Рис. 3.23. Інформація для висновків по моделі Конана і Гольдера
Результат заноситься в комірку D2, в тій самій комірці до натискання Enter бачимо логічні вирази та висновки по них.
Результативність моделі представлена у десяти варіантах від 10% до 100% вірогідності фінансових ускладнень. Найближчими межами, які можна обрати за наближеністю до фактичного значення із запропонованих автором є 0,002 та 0,480, що у відповідності визначено як 80-90% вірогідності, в середньому – 85%.
Тому саме на основі цих значень і створений логічний вираз по даній моделі.
Після введення формули в віконце функції «якщо», ми можемо бачити дану формулу на електронному листі у комірці, де буде розміщений кінцевий висновок. На рисунку 3.24. це комірка D2.
Рис. 3.24. Формування висновку по моделі Конана і Гольдера по 2008 року
Результат за визначеним алгоритмом виглядатиме так:
Рис. 3. 25. Висновок по моделі Конана і Гольдера по 2008 року
Далі формуємо аналогічний висновок для цієї моделі за 2009 рік:
Рис. 3.26. Введення інформації
Після введення натискаємо «ок» і в комірці Е2 отримуємо результат:
Рис. 3. 27. Висновок про вірогідність банкрутства
Тепер спробуємо оцінити результати розрахунку коефіцієнта Бівера. Автором моделі визначено, що якщо результат більше 0,4, то підприємство благополучне і банкрутство на даному етапі йому не загрожує.
Створюємо відповідну нерівність та вписуємо можливі варіанти висновків:
Рис. 3. 28. Формування висновків для коефіцієнта Бівера
Таким чином, якщо введена нерівність буде виконуватись, то висновок в комірці D 2 буде – «благополучне підприємство», якщо нерівність не буде виконуватись, то висновок буде «інший тип».
Рис. 3. 29. Висновок по коефіцієнту Бівера у 2008 році
Далі аналогічно створюємо вираз та можливі висновки для даного показника у 2009 році. Це вікно має такий вигляд:
Рис. 3.30. Коефіцієнт Бівера 2009 року
Результат буде розміщений в комірці Е2.
Рис. 3.31. Коефіцієнт Бівера 2009 року
Наступним показником, який також входить до системи показників Бівера є рентабельність активів. Якщо результат її розрахунку буде більше або дорівнюватиме 6, то висновок по моделі буде «благополучне підприємство», якщо ні – «інший тип». У випадку «інший тип» необхідно буде створювати інший вираз з іншими значеннями які будуть відповідати критеріям «за 5 років до банкрутства» або «за рік до банкрутства».
Рис. 3.32. Рентабельність активів 2008 рік
Отже, визначаємо результативний висновок:
Рис. 3. 33. Рентабельність активів 2009 року
Наступною моделлю є Модель Ліса. Розробником моделі визначено, що якщо результат розрахунку < 0,037, то вірогідність банкрутства підприємства висока. На цьому ґрунтується побудова нами нерівності та відповідних висновків:
Рис. 3.34. Створення виразу для моделі Ліса 2008 року
Граничне значення моделі 0,037. Варто зауважити, що зовнішні фактори (податкове законодавство, нормативне забезпечення бухгалтерського обліку, ступінь розвитку фондового ринку), нажаль, не дають даній методиці в повній мірі відображати ситуацію для підприємств України і бути застосованою в якості універсальної моделі передбачення імовірності банкрутства. ЇЇ можна використовувати в сукупності з іншими моделями або показниками як доповнюючу.
В комірці, де має бути розміщений результат, буде визначено «високий» або «низький». Мається на увазі, якщо нерівність буде виконана, то результатом буде високий ступінь ймовірності банкрутства, і якщо навпаки – то низький ступінь ймовірності банкрутства.
Рис. 3.35. Висновок по моделі Ліса 2008 року
Тепер створюємо висновок для цієї моделі 2009 року:
Рис. 3.36. Висновок по моделі Ліса 2009 року
Результат здійснених маніпуляцій відображений на рисунку 3.37. При чому висновок по 2008 року розташований у комірці D2, а по 2009 року – у комірці Е2.
Рис. 3.37. Висновки по моделі Ліса (2008-2009 рр.)
Наступний висновок формуємо по моделі Сайфуліна і Кадикова – якщо результат моделі менше 1, то ймовірність банкрутства висока.
Рис. 3.38. Інформаційні дані для моделі Сайфуліна і Кадикова
Варто відзначити, що виклик даного вікна, у який заносяться дані про модель відбувається через вікно, відображене на рис. 3.39.
Рис. 3.39. Функції програми
Саме цим вікном ми викликаємо «якщо», за допомогою якої і розробляємо висновки у системі.
Формуємо висновок по цій моделі за даними 2009 року:
Рис. 3.40. Формування висновку 2009 року
Тепер на рисунку, наведеному нижче, можемо бачити результати по даній моделі за весь період.
Рис. 3.41. Висновки по моделі Сайфуліна і Кадикова за 2008-2009 рр.
І остання модель – Давидової-Бєлікова.
Якщо значення Z>0,42, то вірогідність банкрутства менша 0,1.
Рис. 3.42. Створення висновку для моделі Давидової-Бєлікова
Якщо нерівність, визначена нами у першому рядку, виконується то результатом, висновком, буде «вірогідність банкрутства менша 0,1», тобто майже неможлива. В іншому випадку вірогідність буде більшою за критерій і ми будемо створювати інший вираз для висновку.
Рис. 3.43. Висновок для моделі Давидової-Бєлікова 2008 року
Даний висновок формуємо і для моделі за 2009 рік.
В логічному виразу змінюється клітинка, на яку йде посилання. Все інше залишається як і в попередньому вікні.
Рис. 3.44. Висновок для моделі Давидової-Бєлікова 2009 року
Тепер результати аналізу моделі можемо бачити в відповідних комірках на рисунку 3.45.
Рис. 3.45. Висновок для моделі Давидової-Бєлікова 2008 -2009 рр.
Таким чином, охарактеризована методика показала можливості застосування комп’ютерних технологій для аналізу даних при визначенні вірогідності банкрутства підприємства. Поряд із системою «фінансист», яка дозволяє швидко здійснити необхідні розрахунки, дана система дозволить їх проаналізувати. Всі представлені вікна програми можна створити та зберегти в електронній базі підприємства як «шаблони», що дозволить їх використовувати у будь-який час, при першій необхідності.
Більш того, запропонована система та показана методика обрахунку та аналізу їх результатів дасть змогу вдосконалити експерту систему оцінки вірогідності банкрутства нашого підприємства та підвищить ефективність управління ним завдяки швидкому отриманню результатів та швидкому реагуванню на них у разі виникнення небезпеки.
ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ
Дослідивши механізм оцінки вірогідності банкрутства підприємства можна зробити наступні висновки.
В сучасних умовах розвитку вітчизняної економіки, який характеризується розвитком різних форм власності, виникає нагальна необхідність систематизації підходів до аналізу фінансового стану підприємства, який грунтується на результатах виробничої, комерційної та фінансової діяльності. Систематична нестабільність економіки України, визначає потребу акцентувати увагу на оцінці схильності підприємства до банкрутства. Міжнародна практика з цією метою використовує математичні моделі, на основі яких формується інтегральна оцінка фінансового стану підприємства і, зокрема, загрози банкрутства.
Використання даних моделей на сучасних підприємствах не завжди є виправданим, адже вони дають точні результати лише для тих умов, для яких вони створені. Очевидно, що такі моделі не можуть повністю забезпечити результативність їх використання в умовах нестабільної діяльності вітчизняних підприємств, наявності відмінностей фінансової звітності та бухгалтерського обліку від міжнародної практики. Тому на сьогодні актуальною є розробка та аналіз всіх можливих підходів, які в оцінці фінансового стану підприємства спиралися б на вітчизняні стандарти обліку і звітності, використання інформаційної бази підприємств з урахуванням їх галузевої специфіки і умов національного ринку.
Незважаючи на численність підходів до діагностики загрози банкрутства підприємства, переважна більшість з них не репрезентативна, трудомістка, ґрунтується на використанні складного математичного апарату і на необхідності спеціально формування інформаційної бази.
В сучасних умовах пріоритетності набувають методики експрес-діагностики, які дають можливість упродовж короткого періоду часу, із використанням обмеженої кількості індикаторів та доступного інформаційного забезпечення, визначати рівень платоспроможності, фінансової стійкості, ефективності та окреслювати потенційні напрями дій у різних ситуаціях. Це обумовлює використання методичних рекомендацій з експрес-діагностики загрози банкрутства вітчизняних підприємств, які базуються на розрахунку ключових індикаторів, які віддзеркалюють рівень ліквідності, платоспроможності, фінансової стійкості, структури капіталу підприємства і дозволяють оперативного ідентифікувати зони ризику його діяльності з метою визначення міри загрози банкрутства. Отримані результати дозволяють розробити подальші дії для підприємства, а конкретні управлінські рішення вже потребуватимуть більш глибокого проектного обґрунтування.
Всі тонкощі визначених позицій ґрунтовно досліджено в першому розділі даної роботи.
Дослідження в межах аналітичного розділу дозволило підбити підсумки про організаційно-економічний стан підприємства та про ступінь загрози йому банкрутства.
Таким чином, в процесі організаційно-економічної характеристики даного підприємства було визначено основні напрями його діяльності, схематично охарактеризовано його організаційну структуру, розраховано основні показники, що визначають успішність господарської діяльності та здійснено аналіз їх змін у динаміці.
Аналіз основних показників підприємства показав такі результати.
Загальна рентабельність підприємства знаходиться в оптимальній межі. Дохід від реалізації та собівартість, що її формують зростають у періоді (в 2009 році) одночасно. Дохід збільшується на 3232 тис.грн, а собівартість – на 1999 тис. грн, що у відсотках складає 23% та 17% відповідно.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12
