Рис.3.2. Динаміка бюджетного важеля при наповненні коштами бюджету Пенсійного Фонду України у Дніпропетровській області у 2004 2007 роках
Рис.3.3. Динаміка навантаження на 1 працюючого при наповненні коштами бюджету Пенсійного Фонду України у Дніпропетровській області станом на 01.01.2008 у містах області
Рис.3.4. Динаміка навантаження на 1 працюючого при наповненні коштами бюджету Пенсійного Фонду України у Дніпропетровській області станом на 01.01.2008 у сільських районах області
Як показує спільний аналіз даних, наведених графіками рисунків 3.13.4:
а) забезпеченість перерозподіленими коштами у 2004 році з всіх джерел загалом по області становила 94,9%, при цьому в великих містах області спостерігалось перевищення фактичних даних над плановими потребами (122, 2 % 126,9% у м.Кривому Розі та Дніпропетровську), а в сільських районах спостерігався значний рівень нестатку фактичних коштів над плановою потребою ( 16,7% найнижчий рівень в Петропавлівському районі Дніпропетровської області);
б) при зростанні рівня пенсій у 2005 році, забезпеченість перерозподіленими коштами у 2005 році з всіх джерел загалом по області становила 82,7%, при цьому в великих містах області спостерігалось перевищення фактичних даних над плановими потребами (109,5 % 109,8% у м.Кривому Розі та Дніпропетровську), а в сільських районах спостерігався ще більш значний рівень нестатку фактичних коштів над плановою потребою ( 13,2% найнижчий рівень в Петропавлівському районі Дніпропетровської області);
в) забезпеченість перерозподіленими коштами у 2006 році з всіх джерел загалом по області становила 100,4%, при цьому в великих містах області спостерігалось перевищення фактичних даних над плановими потребами (120,9 % 135,4% у м.Кривому Розі та Дніпропетровську), а в сільських районах спостерігався значний рівень нестатку фактичних коштів над плановою потребою (22,6% найнижчий рівень в Межівському районі Дніпропетровської області);
г) забезпеченість перерозподіленими коштами у 2007 році з всіх джерел загалом по області становила 108,2 – 109,2%, при цьому в великих містах області спостерігалось перевищення фактичних даних над плановими потребами (125,8 % 153,3% у м.Кривому Розі та Дніпропетровську), а в сільських районах спостерігався значний рівень нестатку фактичних коштів над плановою потребою (21,4% найнижчий рівень в Петропавлівському районі Дніпропетровської області);
Основним фактором наповнення Пенсійного Фонду є зростання рівня заробітної плати та зменшення рівня «тіньової» заробітної плати, тобто робота законодавчих органів власті по підвищенню рівня мінімальної заробітної плати та виконавчих органів влади з керівниками підприємств.
Як приклад необхідності такої роботи у Дніпропетровській області є дані, наведені в табл. 3.1, згідно яким до 25% керівників підприємств офіційно сплачують заробітну плату працівникам нижче законодавчого рівня, особливо в сільських районах. Це, відповідно, знижує рівень відрахувань в Пенсійний фонд та вимагає зусиль по вирівнюванню бюджета доходів та витрат перерозподілом надходжень в централізований фонд області.
Таблиця 3.1
Аналіз кількості страхувальників у Дніпропетровській області, які виплачували найманим працівникам заробітну плату менше мінімальної
Рік нарахування з/п
Загальна кть роботодавців, які звітували в СПОВ, тис. СПД
В тому числі
кть роботодавців, де зарплата була менше мін. за період 1 місяць і більше протягом звітного періоду
% від загальної кті роботодавців, які звітували в СПОВ
Кть працюючих (за даними статистики), тис.чол.
В тому числі кть працюючих, у яких заробітна плата була менше мін. за період 1 місяць і більше протягом звітного періоду (за даними СПОВ),тис. чол.
% від загальної кті працюючих
2002
77,4
28,7
37,1%
1326,2
363,6
27,5%
2003
86,6
22,5
26,0%
1263,3
367,6
29,1%
2004
101,5
29,8
29,4%
1205,6
307,2
25,5%
2005
108,9
28,5
26,2%
1205,4
273,3
22,7%
2006
120,5
30,6
25,4%
1075,1
290,9
27,1%
З прийняттям Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" [20] у солідарній пенсійній системі відбулося чимало позитивних змін:
1). Найперше зросла вартість одного року страхового стажу на 35 відсотків: з 1% до 1,2% з 1 січня 2008 року та до 1,35% з 1 жовтня 2008го.
2) Більш ніж утричі збільшено заробітну плату для обчислення пенсії, яка застосовувалася при перерахунку пенсії у 2004 році. А саме: з 306 грн до 928 грн. Це дозволить відійти від запровадженої раніше сумнозвісної "зрівнялівки", коли пенсії більшості пенсіонерів встановлювалися на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
3) Середній розмір пенсії з урахуванням зазначених змін у січні 2008 року становить 750 грн, або збільшився на 27% порівняно з минулим роком. А до кінця 2008 року очікується, що він збільшиться до 808 грн або на 37%.
4) Одночасне збільшення заробітної плати, з якої призначено пенсії, та збільшення вартості одного року страхового стажу дасть можливість забезпечити справедливість у розмірах пенсій, призначених у різні роки, а отже й здійснити їх диференціацію. Якщо у грудні 2007 року середній розмір пенсії перевищував мінімальний на 42% (590 грн проти 415,11 грн), то у січні 2008 року це співвідношення вже становить 60% (750 грн проти 470 грн), а до кінця поточного року досягне 62% (808 грн проти 498 грн).
5) З метою уніфікації принципів нарахування трудових пенсій Закон України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" [20] встановив, що відтепер максимальний розмір виплати із солідарної системи поширюватиметься й на пенсії, визначені відповідно до спеціальних законів. А щодо співвідношення розміру пенсії в солідарній системі до заробітної плати (при середній тривалості страхового стажу), то в 2008 році воно становитиме 50%, тоді як на початок 2007 року було лише 37%.
6) Крім того, сьогодні в уряді опрацьовується низка вкрай важливих для пришвидшення темпів пенсійної реформи законів. Серед них законопроекти України про запровадження накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, а також про проведення експерименту із організаційно-технічного забезпечення впровадження накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
7) Не залишено поза увагою уряду й зміни до законів України "Про недержавне пенсійне забезпечення" (щодо розширення переліку об'єктів та нормативів інвестування коштів, удосконалення порядку розподілу інвестиційного прибутку), "Про страхування" (щодо приведення діяльності страхових організацій у відповідність до Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення"), "Про банки і банківську діяльність" (щодо приведення діяльності банків у відповідність до Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення").
8) Опрацьовується проект Закону України "Про професійну пенсійну систему", який передбачатиме здійснення пенсійного забезпечення окремих категорій осіб, зайнятих на роботах із шкідливими та важкими умовами праці, через НПФ.
В той же час, результати дипломного дослідження вказують на необхідність прийняття радикальних змін в державному регулюванні проблем по фінансовому забезпеченню функціонування солідарної пенсійної системи 1го рівня в Україні на рівні законів про Державний бюджет за алгоритмом:
мінімальна пенсія повинна бути законодавчо встановлена більшою ніж рівень прожиткового мінімуму для непрацездатних громадян;
мінімальна заробітна плата повинна бути законодавчо встановлена вища мінімальної пенсії та бути не меншою 4хкратного розміру прожиткового мінімуму для працюючих громадян.
Тільки такий алгоритм побудови наповнення джерел Пенсійного Фонду України дозволить сплачувати середню пенсію у розмірі до 45% від середньої заробітної плати за рахунок власних зборів Пенсійного Фонду України.
ВИСНОВКИ
За результатами дипломного дослідження розвиток системи пенсійного забезпечення в самостійній Україні (1991 – 2008 роки) слід характеризувати трьома періодами:
а) період 1991 – 1997 років ( пострадянська гіперінфляційна криза пенсійної системи України та відновлюваний режим управління Пенсійний Фондом України через Державний бюджет України до введення національної валюти в 1996 році).
Як показують аналітичні дані дослідження, у 1991 –1997 роках побудова та існування однорівневої солідарної системи пенсійного забезпечення в Україні характеризується різким спадом рівня співвідношення середньої пенсії до середньої заробітної плати в умовах гіперінфляції з рівня 34,9% у 1990 році (останній рік існування СРСР) до рівня 5,98% у 1993 році. У 1994 – 1997 роках заборгованість за пенсіями досягла критичного рівня, тому було прийняте рішення для особливого контролю ввести тимчасово бюджет Пенсійного Фонду України в Державний бюджет України. Як наслідок, на протязі 1994 –1997 років був досягнутий рівень співвідношення середньої пенсії до середньої заробітної плати 36,3% (1997 рік), що дало можливість з 1998 року вивести бюджет Пенсійного Фонду з Державного бюджету України.
Результати аналізу рівней середніх пенсій та заробітних плат, а також структури доходів та витрат Пенсійного фонду України у 1991 – 1997 роках, з врахуванням переходу з 1996 року з псевдовалюти – купонокарбованця на гривню в масштабі 1 : 100 000, що привело на протязі 1996 –1997 років до зростання співвідношення пенсій –заробітна плата з рівня 15,8% (2005 рік) до рівня 30,736,3% (1996 –1997 роки). Аналіз обсягів доходів бюджету Пенсійного Фонду України у 1991 – 2007 роках підтверджує кризу 1993 року та позитивні тенденції 1996 1997 року, але додаткового дослідження потребує період 1998 –2003 року – другої “кризи” на фоні дефолту 1997 року на ринку ДЦП та стрибку курсу долара США з рівня 2,14 грн./$ до 5,5 грн./$ (другий стрибок девальвації національної валюти).
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14