У процесі аналізу необхідно вивчати зміни не лише в обсязі виробництва товарної продукції, але і в обсязі реалізації, бо від цього залежать фінансові результати підприємства, його фінансовий стан, платоспроможність і т.п.

Для визначення ціни реалізації, як правило, комерційний відділ співпрацює з планово-економічним відділом. Для цього аналізуються фактична виробнича собівартість продукції, витрати на збут минулого періода, планова калькуляція нового періода з обліком планових комерційних витрат.

Щоб проаналізувати результати реалізації у комбінаті скористуємося статистичною формою 1-підприємництво річна, формами 1-Баланс річна, №2- Фінансовий результат (додатки ). На даних цих форм побудуємо таблицю 2.2.4 «Аналіз динаміки виручки від реалізації продукції».

Таблиця 2.2.4 Аналіз динаміки від реалізації продукції.

За даними таблиці 2.2.4 у 2008 році собівартість продукції була вище ніж доход від реалізації. Доход склав лише 92,26 % від собівартості, тобто у цьому періоді результатом був збиток - 626 тис. грн. Зі збільшенням обсягів продукції та покращенням рівня керівництва контролю за витратами у 2009 та 2010 роках валовий прибуток збільшився. Але у порівнянні план/факт 2010 року показники негативні.

Повернемся до даних таблиці 2.1. і на основі них розрахуємо рентабельність.

Рентабельність підприємства знаходиться за допомогою формули 2.2.

, (2.2)

де П – прибуток підприємства, тис.грн.;

Витр. – витрати підприємства, грн.

Рентабельність підприємства за період 2008 року склала:

Р = - 216 / 9529 х 100% = - 2,3 %

Рентабельність підприємства за період 2009 року склала:

Р = 970 / 26994 х 100% = 3,6 %

Рентабельність підприємства за період 2010 року склала:

Р = -1336 / 33472 х 100% = - 4 %

Як висновок до другого розділу, можна сказати, що економічне положення ВАТ «Донрибкомбінат» зараз переживає не найкращі часи. Це, насамперед, зв’язано з нестабільністю економіки у країні, людським чинником тощо. У 2008 році відділ збут працював неефективно, не були розроблені ринки збуту. Живий товар, риба, потребує скорішої реалізації, так як життєво необхідно її зберігати у просторих ставах. Узимку вона переводиться у басейни, які мають малі площі. Тож, як слідство, продукцію реалізували нижче собівартості, рентабельність склала -2,3 %. У 2009 році рентабельність – 3,6% була отримана за рахунок збільшення ринку збуту, з’явленням нового більш продуктивного персоналу, збільшенням вирощування карпа на 335 % ( для зрівняння його середня ціна реалізації 17,5 грн, товстолоба - 11,5 грн) і його значним попитом, збільшенням продуктивності праці на 169,9 % від 2008 року. У 2010 році знову спад, чому посприяли політика держави відносно сільгоспвиробників (нові правила дотування, земельна реформа тощо), зниження економічної стабільності країни, зростання цін на пальне, корми, хімічні речовини. Рентабельність знизилась на -4%.

Стабільність фінансово-економічного стану підприємства - запорука розширення прострів діяльності підприємства, робочі місця.

Для покращення економічного стану підприємства необхідно дуже ретельно слідкувати за основними економічними показниками фінансово-господарської діяльності підприємства. Після кожного звітного періоду робити економічний аналіз з метою виявлення невикористаних резервів покращення економіки підприємства, визначення пріоритетів стратегічного розвитку економічної системи, оцінки ефективності використання ресурсного потенціалу, оцінки виконання цільових завдань розвитку економічної системи, причин і факторів, які зумовили позитивні та негативні зміни, розроблення й обґрунтування заходів, спрямованих на активізацію використання резервів і прийняття оптимальних управлінських рішень. Жодний фінансовий аналіз не вважається повним, якщо не охоплює всіх сфер діяльності підприємства і складається лише з цифр. Якісний аналіз має передувати кількісному, оскільки за його допомогою можна встановити найактуальніші для підприємства проблеми щодо показників його виробничої діяльності. Необхідно враховувати істотний вплив зовнішніх чинників: зміни рівня цін на матеріально-технічні ресурси, зокрема на енергоносії; зміни ставок процентів; зміни в податковому законодавстві тощо. Важливо визначити місце підприємства в галузі, його конкурентоспроможність. У процесі аналізу слід ураховувати специфіку галузі, форму власності, розміри підприємства.

3. ХАРАКТЕРИСТИКА ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА ЗА ОСНОВНИМИ ПОКАЗНИКАМИ

Метою фінансового аналізу є отримання невеликої кількості ключових (найбільш інформативних) параметрів, які дають об’єктивну та точну картину фінансового стану підприємства, його прибутків та збитків, змін в структурі активів і пасивів, в розрахунках з дебіторами та кредиторами. При цьому аналітика та менеджера можуть цікавити як поточний стан підприємства так і його проекція на найближчу або більш віддалену перспективу, тобто очікувані параметри фінансового стану.

Метою фінансового аналізу підприємства, є оцінка його фінансового стану з урахуванням динаміки змін, які склалися в результаті господарської діяльності підприємства за декілька останніх років, визначення чинників, які вплинули на ці зміни і прогнозування майбутнього фінансового стану підприємства. Результати проведеного аналізу використовуються для підготовки рекомендацій щодо подальшої діяльності підприємства, його реструктуризації або ін.

Фінансовий аналіз підприємства складається з таких етапів:

а) аналіз ліквідності

б) аналіз ділової активності

в)аналіз платоспроможності

г) аналіз рентабельності.

Метою оцінки фінансового стану підприємства є пошук резервів збільшення його прибутковості, рентабельності та платоспроможності.

Основними джерелами інформаційного забезпечення аналізу фінансового стану підприємства служить фінансова звітність.

До складу фінансової звітності входить:

а) Форма 1 – «Баланс» (це звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на конкретну дату його активи, зобов’язання і власний капітал);

б) Форма 2 – «Звіт про фінансові результати» (це звіт про доходи, витрати і фінансові результати діяльності підприємства);

в) Форма 3 – «Звіт про рух грошових коштів» (це звіт про грошові потоки підприємства за відповідний період);

г) Форма 4 – «Звіт про власний капітал»;

д) Форма 5 – «Примітки до річної фінансової звітності».

Для проведення фінансового аналізу знадобляться три форми фінансової звітності, а саме: форма №1, форма №2 та форма №3.

Для отримання результатів зміни динаміки і структури окремих статей і валюти бухгалтерського балансу, визначити частку окремих статей балансу в загальній сумі балансу, визначити відношення окремих статей на кінець звітного періоду в порівнянні з попереднім періодом, побудуємо таблицю 3.1, де зведемо результати рахунків з балансу і зробимо за цими даними аналіз.

За даними таблиці 3.1 видно, що актив і пасив за період 2008-2010 років збільшилися на 119%, необоротні активи склали за період у середньому 170 %, оборотні активи -128,9 %, власний капітал же знизився на 96,2%. Поточні зобов’язання збільшилися на 340,08%. Це говорить про те, що підприємство має певні труднощі у покриті зобов’язань.

За допомогою таблиці 3.1 та форм звітності (додатки ) розрахуєм коефіцієнти фінансової стійкості.