Рефераты. Фінансовий стан ВАТ "Донрибкомбінат"

2.1 Аналіз трудових ресурсів та фонду оплати праці


Для характеристики стану використання на підприємстві трудових ресурсів і виявлення резервів збільшення обсягу виробництва та підвищення рентабельності роботи треба проаналізувати такі показники, пов'язані з рухом, якістю робочої сили, її продуктивністю, а також її вартістю:

чисельність персоналу підприємства з точки зору динаміки, категорійної структури, професійної підготовленості, плинності працівників;

використання робітниками і службовцями робочого часу, стан трудової дисципліни;

продуктивність праці;

фонд оплати праці, динаміка середньої заробітної плати працівників і трудомісткості продукції.

Якщо за незмінних (або змінених незначною мірою) виробничих потужностей на підприємстві з року в рік скорочуються чисельність персоналу і, пропорційно, обсяг випуску продукції, тобто коли скорочення чисельності персоналу не компенсується зростанням продуктивності праці, а отже, відбувається зниження показника використання виробничої потужності підприємства, це однозначно свідчить про недоліки в організації виробництва, маркетингової служби, про неспроможність власників і керівників підприємства утримати його «на плаву», зберегти трудовий колектив. Така ситуація потребує з'ясування конкретних причин відпливу робочої сили і розробки рекомендацій для стабілізації становища.

Продуктивність праці - головний фактор зростання обсягів виробництва, найважливіша характеристика ефективності використання трудових ресурсів підприємства. Аналіз її стану і динаміки має на меті виявити резерви зростання продуктивності праці на підприємстві, у його цехах, бригадах, на кожному робочому місці, намітити шляхи мобілізації резервів. Аналіз продуктивності праці розпочинається із загальної характеристики динаміки цього показника, а також з оцінки виконання бізнес-планових накреслень щодо зростання продуктивності праці.

Скористуємося даними попередньої таблиці 2.1 - Динаміка основних техніко – економічних та фінансових показників діяльності ВАТ «Донрибкомбінат» за 2008 – 2010 роки і розрахуємо показники продуктивності праці одного працівника підприємства за формулою 2.1.1. Отримані дані занесемо до вихідної таблиці.


, грн./чол., (2.1.1)


де ОВ – об’єм випуску продукції, тис.грн.;

Ч – середньооблікова чисельність, чол.


За 2008 рік продуктивність праці одного працівника становить:


ПР =

8815

= 22,66

389

тис. грн./чол


За 2009 рік продуктивність праці одного працівника становить:


ПР =

13818

= 38,49

359

 тис. грн./чол

 

За 2010 рік продуктивність праці одного працівника становить:


ПР =

20433

= 51,21

399

тис. грн./чол.


За період 2008 - 2010 років середня чисельність працівників зросла на 105 %, збільшився фонд оплати праці, і, як слідство середньомісячна заробітна плата на 138 %, продуктивність праці на 226 %. Цей показник був отриманий за рахунок зацікавленості виробничих працівників.


2.2 Аналіз виробництва, собівартості та реалізації продукції


Виробництво.Вивчення показників роботи ВАТ «Донрибкомбінат» показали, що нині становлення рибного господарства, як і всього агропромислового комплексу, відбувається в умовах перехідної економіки, що все ще несе наслідки ігнорування об'єктивних економічних законів, порушення стійкості господарських зв'язків, впливу певних стереотипів суспільної свідомості. Втім, на сучасному етапі розвиток рибопродуктивного підкомплексу є одним із важливих стратегічних напрямів, який сприяє виходу України з кризового стану, стабілізації виробництва та подальшому нарощуванню його обсягів, а також інтеграції країни у світове господарство.

За результатами досліджень встановлено, що починаючи з 1990 р. обсяги вилову риби в Україні почали поступово зменшуватись і в 1998 р. становили лише 30,6 тис. тонн (36,3 % від рівня 1990 р.). Нажаль, такі наслідки зниження обсягів виробництва торкнулися і комбінат. З 1998 р. падіння обсягів виробництва припинилось і стабілізувалось завдяки розробці заходів, спрямованих на підвищення економічної ефективності на основі інтенсифікації розвитку виробництва аквакультури, оптимізації витрат на виробництво, створення умов для відтворення водних біоресурсів, які безпосередньо впливають на фінансові результати діяльності.

У таблиці 2.2.1 показано обсяги вилову товарної риби у ВАТ «Донрибкомбінат». Для цього скористаємося даними факту вилову (виробництва) продукції зі звіту виробничого відділу та форми №1-риба (додаток )


Таблиця 2.2.1. Обсяги вилову товарної риби в ВАТ «Донрибкомбінат».

Найменування стратегічної продукції

Вилов по роках, тн

Абсолютні відхилення ("+","-")

2008

2009

2010

2010/2008

2010/2009

Площа ставів, га

1905,2

2398,2

2107,3

+ 202,1

–290,9

Товарний товстолоб (в т.ч. білий амур)

 1064,3

1075

1307

+ 242,7

+ 232

Карп

126,3

423

734

+ 607,7

+ 311

Інші види

153,5

162,2

128

- 25,5

-56

Всього

1344,1

1683

2169

825

486


Як видно з данних таблиці 2.2.1. у 2010 році вилов товарної риби збільшився на 825 тн у порівнянні з 2008 роком та на 486 тн у 2009 році. Превалює товстолоб, тому що ця риба має найменші витрати при вирощуванні, скоріше набирає навіску. Значно виросло вирощування карпа: +607,7 тн (2010/2008 р.р.) та + 311 тн (2010/2009 р.р.). Напроти інші види у порівняних періодах мають зменшення – 25,5 тн та – 56 тн .

Асортимент продукції є незмінним – карп, товстолоб ( до якого прирівнюють білого амура), карась, лящ, щука, судак. Причому лящ, судак,щука – це риба, яка розводиться побічно. Тому в основному плані виробництва вона не показана.

 Вибір асортименту невипадковий. Це пояснюється тим, що ці види риб самі годуються, так би мовити природньо. Основою є водорості. Для підвищення приросту навіски їх підкормлюють зерном та комбікормом. На комбінаті при вирощувані карпа використовують екстенсивний засіб, тобто карп годується, що значно удорожчує карпа.

Як звісно, попит – це кількість продукту, яку споживачі бажають і спроможні купити на ринку за певну ціну за певний проміжок часу. Якщо аналізувати реалізацію, то у великих супермаркетах та великих містах більшим попитом користується карп (що пояснює збільшення його вирощування), менше товстолоб. На базарах більше реалізується товстолоб та інші ставкові риби.

Характерні особливості рибної галузі – безперервний цикл технологічного процесу, складність організаційної структури виробництва, сезонність, значні розміри незавершеного виробництва, спеціалізація – суттєво впливають на методику обліку та аналізу фінансових результатів діяльності підприємства.

організаційно-технологічним особливостям, які безпосередньо впливають на побудову обліку витрат в рибницьких господарствах:

- характер виробництва (рибницькі господарства внутрішніх водойм України відносяться до сільського господарства, так як за суттю виробничих процесів ставове рибництво має багато спільного з методами вирощування сільськогосподарських тварин);

- вид діяльності (на господарствах, крім основної, може здійснюватись фінансово-інвестиційна та інші види діяльності);

- форма спеціалізації (характеризується вирощуванням рибопосадкового матеріалу, товарної живої риби, виловом риби, виробництвом харчової продукції з риби);

- складність організаційної структури виробництва (чітке виділення ряду відділів (інкубаційно-селекційний цех, виробничі дільниці, кожен із яких хоч і не має замкнутого циклу, проте може бути обєктом обліку);

- пряма залежність галузі від сезонності;

- безперервний цикл технології вирощування продукції рибництва;

- наявність великої питомої ваги незавершеного виробництва;

- рівень автоматизації обліку.

На початок року виробничий відділ у складі інженера з інкубіції та інженерів-виробників аналізують звіт минулого періоду з вирощування товарної риби, баланс рибопосадкового матеріалу, прораховують кількість продукції на новий період, витрати на корми, медичні препарати, хімічні препарати. Технологічної карти зараз у «Донрибкомбінаті» як такової не складають.

Собівартість продукції – один з найважливіших показників економічного аналізу. У ньому фокусуються у грошовому вираженні витрати матеріально – технічних, трудових та фінансових ресурсів у зв’язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва та реалізацією продукції. Собівартість належить до вирішальних чинників, що впливають на прибуток підприємств і показники рентабельності. У процесі господарської діяльності аграрні підприємства несуть різні витрати. Проте не всі вони включаються у собівартість продукції. З метою забезпечення єдиних методологічних засад формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття у фінансовій звітності, а також дотримання однакових підходів до визначення складу витрат і віднесення їх на собівартість продукції в 2000 р. прийнято Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», в якому названі питання знайшли своє відображення і врегулювання.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7



2012 © Все права защищены
При использовании материалов активная ссылка на источник обязательна.