Для розуміння специфіки грошово-кредитного регулювання в Україні проведемо аналіз платіжного балансу країни за 2008 – 2009 рр. (додаток А).

У 2009 р. зниження зовнішнього попиту та світових цін внаслідок глобальної кризи обумовили суттєве зменшення надходжень від експорту товарів і послуг – на 36,7%. Але відсутність зовнішнього фінансування, скорочення внутрішнього попиту та девальвація обмінного курсу гривні наприкінці 2008 р. визначили ще більше падіння імпорту – на 43,1 %. Як наслідок, в цілому за 2009 р. дефіцит поточного рахунку суттєво скоротився – до 1.9 млрд. дол. США (близько 1.7 % від ВВП) порівняно з 12.8 млрд. дол. США в 2008 р. (7.0 % від ВВП) (рис. 2.3).

У той же час сальдо фінансового рахунку платіжного балансу сформувалось від’ємним (11.8 млрд. дол. США), що було обумовлено насамперед чистим погашенням накопиченої у попередні роки зовнішньої заборгованості приватним і державним секторами економіки (9,0 млрд. дол. США).

У грудні ситуація з платіжним балансом стала нагадувати події попередніх років, коли зростаючий дефіцит поточного рахунку фінансувався приторком капіталу, насамперед позикового. Так, уперше в 2009 р. фінансовий рахунок було сформовано з профіцитом (363 млн. дол. США) через додатне сальдо за статтею «Кредити та облігації» (676 млн. дол. США).

Рис. 2.3. Поточний і фінансовий рахунки платіжного балансу

Певне відновлення внутрішнього попиту та стабілізація на валютному ринку сприяли розширенню від’ємного сальдо поточного рахунку до 585 млн. дол. США. Але зведений платіжний баланс залишився все ще з дефіцитом – 222 млн. дол. США, хоча його значення в грудні було найменшим за рік.

Також уперше в 2009 р. кумулятивний (за останні 12 місяців) дефіцит поточного рахунку продемонстрував розворот висхідного тренду (у грудні підвищився до 1,9 млрд. дол. США порівняно з 1,6 млрд. дол. США в листопаді). Тобто вперше в 2009 р. дефіцит поточного рахунку за місяць виявився вищим, ніж рік тому.

Головний внесок в таке розширення дефіциту поточного рахунку мало формування максимального за рік від’ємного сальдо торгівлі товарами – 830 млн. дол. США (порівняно з 582 млн. дол. США в листопаді) (рис. 2.4 – 2.5).

Рис. 2.4. Динаміка балансу товарів та рахунку поточних операцій протягом 2009 р.

Окрім стандартної сезонності основними чинниками такого розширення дефіциту товарного балансу наприкінці року стало відновлення внутрішнього попиту та стабілізації на валютному ринку. Також суттєвий вплив на розширення дефіциту поточного рахунку мало й традиційне для кінця року скорочення додатного сальдо торгівлі послугами.

Рис. 2.5. Рахунок поточних операцій та баланс товарів кумулятивно за 4 квартали 2009 р.

Додатне сальдо торгівлі послугами протягом 2008 – 2009 рр. продовжувало скорочуватися і у IV кварталі 2009 р. становило 605 млн. дол. США переважно за рахунок збільшення імпорту послуг на 34,2 %.

Зниження світового попиту, падіння цін на товарних ринках, загострення конкуренції та підвищення протекціонізму обумовили суттєве зменшення обсягів експорту товарів у 2009 році – на 40,3% порівняно з 2008 роком до 40,4 млрд. дол. США.

Більш значне падіння внутрішнього попиту та відносне подорожчання імпортованих товарів обумовили ще вищі темпи падіння обсягів імпорту в 2009 році – 45,4% до 45,7 млрд. дол. США. Найбільш значних скорочень зазнав імпорт машинобудівної продукції (в 2,9 рази).

Вперше з жовтня 2008 р. в Україні поновився притік боргового капіталу в значних обсягах – додатне сальдо за статтею «Кредити та облігації» у грудні становило 676 млн. дол. США, тоді як за перші 11 місяців відтік склав 9.4 млрд. дол. США. Такий чистий притік був обумовлений, з одного боку, покращенням ситуації з ліквідністю в світовій фінансовій системі, а з іншого, певним відновленням довіри до вітчизняних позичальників внаслідок стабілізації на українському фінансовому ринку, зокрема на його валютному сегменті, та зростання цін на світових сировинних ринках, що позитивно впливало на висновки іноземних кредиторів щодо перспектив української економіки, а також дуже низькими обсягами погашень зовнішніх зобов’язань.

Аналізуючи стан регулювання грошово-кредитної політики України на сучасному етапі варто відмітити безконтрольне нарощування зовнішнього боргу (рис. 2.6).

Як видно з рис. 2.6., протягом аналізованого періоду найнижчими темпами зростав зовнішній державний борг України (121 %), найвищими – зовнішні борги банків (у 14,1 рази). Це призвело до принципової зміни структури зовнішнього боргу України.

Рис. 2.6. Динаміка зовнішнього боргу України за 2005 – 2009 рр., % до 01. 01. 2005 р [32, с. 54].

Якщо станом на початок 2005 р. на сферу відповідальності уряду припадало більше третини зовнішнього боргу – 36,6%, то на дату календарного відліку світової фінансової кризи (початок жовтня 2008 р.) ця частка скоротилася майже втричі – до 11,76 % (табл. 2.7). Натомість зовнішня заборгованість банків із 8,7% зросла до 32,16 %. Разом із заборгованістю корпоративного бізнесу вона сягнула 72 % загального зовнішнього боргу України та перевищила 75 млрд. дол., що у 2 рази більше від офіційних валютних резервів України, які перебувають в оперативному управлінні НБУ.

Таблиця 2.7

Структура зовнішнього боргу України протягом 2006 – 2009 рр.

Крім прорахунків у сфері валютного контролю та валютного регулювання Національний банк України своїми діями під час 2008 – 2009 рр. спричинив і інші інфляційні загрози:

                     -       імпортована інфляція, пов’язана із завезенням до країни вкрай необхідних товарів, які не можна у короткий термін замінити вітчизняними (наприклад, ліки);

                     -       кредитна емісія, що загрожує не прогнозованим зростанням грошової маси [21, с. 25].

Рятуючи банки від дефолту, Національний банк України різко наростив обсяги їх рефінансування (рис. 2.7).

Рис. 2.7. Помісячний приріст оборотів рефінансування за 2008 – 2009 рр., млрд. грн. [41].

Як видно з рис. 2.7, обсяг кредитів, які НБУ надав банкам, за 2008 р. сягнув 170 млрд. грн. (3/4 від суми доходів державного бюджету), що в чотири рази більше, ніж за чотири попередні роки разом узяті. За перші три місяці фінансової кризи – жовтень – грудень 2008 р. – сума рефінансування склала 105,4 млрд. грн. В першому півріччі 2009 р. Національний банк збільшив оборот рефінансування ще на 55,8 млрд. грн.

За своєю суттю рефінансування – це первинна емісія, яка погрожує, за ефектом мультиплікатора, багатократним зростанням маси грошей, що завдяки НБУ з’явилась на балансах банків. Отже, своїми діями НБУ сформував потужний інфляційний потенціал.

Крім того, обсяги грошової емісії Національного банку України (основного чинника інфляції) на сьогодні жодним чином не регламентовані й не регульовані.

Також доволі серйозним прорахунком грошової політики Національного банку є безконтрольна доларизація економіки держави (рис. 2.8).

Рис. 2.8. Динаміка кредитних вкладень банків України за 2005 – 2009 рр. в розрізі валют, % до 01.01.2005 р [38, с. 440]

Як бачимо з рис. 2.8, протягом досліджуваного періоду в Україні чітко простежується тенденція випереджаючого зростання обсягів кредитування в іноземній валюті (в основному в доларах США).

Активізація процесу доларизації хронологічно збігається з нарощуванням присутності іноземних банків на вітчизняному ринку. Причому якщо станом на початок 2005 р. на іноземну валюту припадало 42 % загального обсягу виданих в Україні кредитів, то вже на початку 2007 р. обсяги кредитів у іноземній валюті зрівнялися з гривневими, а станом на 1 жовтня 2008 р. кредити в іноземній валюті перевищили гривневі – 51,4 %. Переоцінка цієї заборгованості внаслідок обвалу курсу гривні призвела до того, що на початку 2009 р. частка інвалютних кредитів становила 57,7 % від загальної суми заборгованості клієнтів банкам.

Водночас потрібно наголосити, що значні масштаби доларизації економіки України несуть у собі серйозні загрози для національної грошової системи не так через ризики, яких сьогодні зазнає обіг долара як провідної світової валюти, як через обмеження можливостей повноцінного монетарного регулювання економіки, що виникають за умов паралельного перебування в обігу нарівні з національною грошовою одиницею іноземної валюти. Тому доларизація економіки України як результат фінансової глобалізації є явищем більшою мірою негативним, хоча й цілком об’єктивним.

Таким чином, підсумовуючи проведений аналіз стану грошового обороту України та його регулювання можемо зазначити, що на сьогоднішній день вичерпалися всі наявні в Україні важелі регулятивного впливу на грошовий ринок, а тому постає нагальна потреба в розробці нових методів та запровадженні нових підходів грошово-кредитного регулювання, застосуванні інших монетарних стратегій.

РОЗДІЛ 2. НАПРЯМКИ УДОСКОНАЛЕННЯ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ГРОШОВОГО ОБОРОТУ УКРАЇНИ

Фінансова криза, що відбувається у світі, зумовила погіршення стану економік майже всіх країн. Відбувається зупинення підприємств, падіння обсягів виробництва, зменшення реальних доходів населення, погіршується стан банківської системи.

Порівняно з багатьма іншими країнами вплив глобальної кризи на Україну виявився досить суттєвим, що пояснюється особливостями інтеграції країни в систему світо господарських зв’язків та структури національної економіки, незавершеністю багатьох інституційних та структурних реформ. До того ж економічна криза в країні розгортається на тлі політичної кризи, що об’єктивно ускладнює процес вироблення та реалізації антикризової політики.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6