Проаналізуємо річні темпи приросту складових грошових агрегатів (табл. 2.3).

Як бачимо, найменші середньорічні темпи приросту протягом досліджуваного періоду демонструють готівка (31,1 %) та кошти на розрахункових і поточних рахунках у національній валюті (27,1%).

Таблиця 2.3

Річні темпи приросту складових грошових агрегатів

(%)

При цьому, 2008 р. характеризується високими темпами приросту готівки, та від’ємним приростом коштів на розрахункових і поточних рахунках у банках. Тобто відбувся значний відтік коштів із банківського сектору економіки. Однак, вже в 2009 р. можемо спостерігати протилежну тенденцію – темп приросту готівкових грошей знизився в 28 раз, а приріст коштів на розрахункових і поточних рахунках в банках становив більше 9%.

Найбільший же середньорічний темп приросту характерний для коштів клієнтів, які знаходяться у довірчому управлінні – 82,1 %. Хоча при цьому амплітуда коливань річних темпів приросту є доволі великою (рис. 2.2).

Упродовж усього досліджуваного періоду спостерігається широкий розмах варіації ланцюгових показників, що вказує швидше на спонтанні, некеровані, ніж на цілеспрямовані, усвідомлені зміни у грошовому вираженні компонента «кошти клієнтів у довірчому управлінні». Характер цих змін може сприйматися як цілком логічний наслідок недосконалості ринку цінних паперів.

Таким чином, незважаючи на те, що характер зміни інтенсивності темпів річного приросту готівки визначаються Національним банком, закономірних зв’язків між річними змінами компонентів грошових агрегатів не спостерігається.

Рис. 2.2. Динаміка зміни сум коштів клієнтів у довірчому управлінні

Узагальнення отриманих статистичних показників показує, що динамічні зміни річних темпів приросту компонентів грошових агрегатів (за винятком цінних паперів) не містять характерних ознак, які б указували на відмінність поведінки Національного банку від поведінки суб’єктів господарювання. Кризові явища в економіці України, що посилилися з вересня 2008 р., дають підстави для висновку про високий ступінь невпевненості щодо впливу монетарної політики на економічний розвиток держави в цілому. Тобто, можемо зробити припущення, що у зрушеннях грошових агрегатів значну роль відіграють такі інституційні впливи, що не мають ознак системності.

Для узагальненого уявлення про комплексні зміни в монетарній політиці України проведемо аналіз динамічних зрушень у структурі компонентів грошових агрегатів. Зміни у структурі грошового агрегату М3 упродовж досліджуваного періоду (табл. 2.4) відбивають сутність відмінностей у річних темпах приросту кожного з його системоутворюючих компонентів.

Таблиця 2.4

Структура грошової маси України протягом 2005 – 2009 рр.

(%)

Як видно з даних табл. 2.4, протягом досліджуваного періоду найбільш вагомим компонентом у структурі грошової маси України є строкові кошти в національній валюті та валютні кошти, що свідчить про наявний потенціал інвестиційної активності.

На другому місці за вагомістю знаходяться готівкові кошти, тобто таким чином підтверджуються зроблені нами висновки про відсутність ефективної монетарної політики Національного банку України.

Що ж до питомої ваги показника «кошти клієнтів у довірчому управлінні», то вона становить фактично протягом всього періоду менше 1 %. При цьому фактичне зниження питомої ваги даного показника в структурі грошової маси протягом 2008 – 2009 рр. становить 57,7 %. Даний факт свідчить про дійсні наслідки монетарної політики держави у такому важливому питанні економічного розвитку, як стимулювання залучення коштів до довірчого управління.

Конфігурація монетарних важелів повинна переорієнтовувати грошово-кредитну політику на спрямування заощаджень у реальний сектор економіки та на розвиток ринку цінних паперів. При цьому орієнтирами моніторингу відповідних заходів є відносне вирівнювання пропорцій компонентів грошових агрегатів за рахунок зростання структурних часток коштів на розрахункових і поточних рахунках у національній валюті та коштів клієнтів у довірчому управлінні. Однак реалії економіки України визначаються не використанням цього потужного компоненту, а намаганням отримати зовнішні запозичення.

Усереднені структурні складові грошового агрегату М3 демонструють різну динаміку змін за періодами (табл. 2.5).

Таблиця 2.5

Усереднена структура грошового агрегату М3 за періодами, (%)

Частка коштів на розрахункових і поточних рахунках знижується, частка готівки залишається майже незмінною, частка строкових коштів у національній валюті та валютних коштів зростає, а частка коштів клієнтів у довірчому управлінні змінюється доволі нерівномірно – протягом 2006 – 2007 рр. вона зросла майже в 2,5 рази, а протягом 2008 – 2009 рр. – знизилася на 38,7 %.

Структурна динаміка демонструє вкрай нерівномірні та навіть протилежні за знаком (від періоду до періоду) відносні й абсолютні відхилення (табл. 2.6).

Таблиця 2.6

Зміна структурних складових М3 за періодами

(%)

Детальний аналіз грошової пропозиції в Україні, дослідження змін її структурних складових довели, що гроші в 2004 – 2005 рр. принципово відрізняються від грошей у 2008 – 2009 рр. Через різні ролі та призначення агрегати надають різні імпульси та забезпечують різну ефективність грошово-кредитної політики. Емітовані готівкові кошти не перемістилися в реальний сектор економіки, а поступово перетворилися на строкові кошти в національній валюті та валютні кошти. Продемонстроване зменшення частки коштів клієнтів у довірчому управлінні вказує на скорочення економічної активності в реальному секторі економіки. У загальному випадку це виглядає як процес перетікання більшості грошової маси у заощадження, механізми прямування яких у реальний сектор економіки наразі відсутні, зокрема ринок цінних паперів так і не розгорнуто. Таким чином, можна стверджувати, що монетарний важіль управління економікою в Україні не задіяний.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6