Таблиця 3.7. Показники ефективності використання виробничих запасів, днів

Проведений аналіз свідчить, що на підприємстві протягом трьох років у цілому ефективність використання виробничих запасів підвищилася. Усі отримані показники (табл. 3.7) за своїм значенням є кращими.

У 2006–2008 рр. зросла оборотність та суттєво скоротився строк збереження виробничих запасів, що є позитивним явищем і ознакою поліпшення ділової активності підприємства.

Протягом періоду, що аналізується, спостерігалося прискорення обороту сировини і матеріалів, що слід оцінити позитивно, оскільки воно свідчить про більш раціональне їх використання у виробничій діяльності.

Майже 60% у структурі запасів підприємства у 2008 р. займала готова продукція (табл. 3.7). Крім того, за останній рік залишки готової продукції на складі зросли більш як на 18% порівняно з 2007 р. Такий стан може бути втратою ринків збуту, високою собівартістю продукції, низькою купівельною спроможністю покупців, неритмічним випуском та відвантаженням продукції тощо.

Це є негативним явищем, оскільки зростання залишків готової продукції на складі призводить до тривалого заморожування оборотного капіталу, відсутності готівки, появи у підприємства потреби в кредитах, зростання кредиторської заборгованості. Проте на підприємстві, що аналізується, поряд зі зростанням залишків готової продукції на складі тривалість знаходження капіталу в готовій продукції зменшується. Так, протягом 2008 р. на підприємстві відбулося скорочення залишків незавершеного виробництва на 1033 тис. грн. (див. табл. 3.7). Таке скорочення може бути наслідком, з одного боку, скорочення виробництва, а з другого – прискорення оборотності капіталу внаслідок скорочення тривалості виробничого циклу.

З 2006 по 2008 р. тривалість виробничого циклу зменшилася на 78 днів. Скорочення тривалості виробничого циклу призвело до зменшення залишків незавершеного виробництва внаслідок прискорення оборотності капіталу.

Ефективність управління використанням виробничих запасів можна оцінити за допомогою суми коштів додатково вивільнених з обороту чи додатково залучених в оборот для забезпечення виробничої діяльності підприємства.

Суму коштів, додатково вивільнених з обороту, можна визначити за формулою

∆CO = (b¡-b0) – Ті,

де b¡, в0 – оборотність запасів у звітному та базисному періодах; Ті – одноденний фактичний оборот у звітному періоді;

∆СО = (1,15 – 1,02) • 14 183: 360 = 18,91 тис. грн.

Отже, у результаті проведеного аналізу можна зробити висновок про більш ефективне управління виробничими запасами на підприємстві в 2006 р., наслідками якого стало додаткове вивільнення капіталу в сумі 18,91 тис. грн.

Вихідну інформацію для оцінки стану дебіторської заборгованості, її динаміки та періоду інкасації подано в табл. 3.8.

Для аналізу дебіторської заборгованості розраховують коефіцієнт відволікання оборотних активів у дебіторську заборгованість, який дорівнює відношенню суми дебіторської заборгованості за певний період до загальної суми оборотних активів підприємства. Коефіцієнт розраховують у динаміці.

Таблиця 3.8. Вихідна інформація для аналізу дебіторської заборгованості тис. грн.

Проаналізуємо середній період інкасації дебіторської заборгованості та кількість оборотів дебіторської заборгованості за визначений період.

Середній період інкасації дебіторської заборгованості обчислюють як відношення середнього залишку дебіторської заборгованості в періоді, що аналізується, до одноденної виручки від реалізації в цьому періоді.

Кількість оборотів дебіторської заборгованості характеризує швидкість обороту інвестованих у неї коштів протягом визначеного періоду і визначається як відношення загальної суми виручки від реалізації за період до середнього залишку дебіторської заборгованості за період, що аналізується.

Важливим є аналіз строку виникнення дебіторської заборгованості та розгляд складу простроченої дебіторської заборгованості, у межах якої виділяється сумнівна та безнадійна заборгованість.

За даними бухгалтерського обліку підприємства дебіторську заборгованість за строками погашення наведено в табл. 3.9. Дані таблиці свідчать про скорочення сум дебіторської заборгованості по всіх строках погашення. Проте в 2008 р. значною залишається інша дебіторська заборгованість, більша частка якої має строк погашення від 6 до 12 міс. Це є негативною тенденцією, що потребує посилення контролю за «віковою» структурою та складом дебіторської заборгованості.

Таблиця 3.9. Аналіз «віку» дебіторської заборгованості

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10