Чимало з цих аудитних перевірок було проведено для перевірки заявок на відшкодування ПДВ, і що це є передбаченою вимогою Закону України про ПДВ. Проте, цифрові дані ключових показників діяльності ДПС показують, що збільшення кількості виїзних аудитних перевірок не обов’язково є продуктивним. Обсяг донарахувань може зменшуватися, хоча, ймовірно, більша кількість аудитів посилює застереження. Необхідно запровадити систему звітності, де платники податків додавали б інформацію про своїх контрагентів (постачальників і покупців) стосовно загального обсягу обігу та загальної суми вхідного та вихідного ПДВ упродовж звітного періоду. Однак, цю систему можна використовувати лише як інструмент управління ризиками, а не як інструмент повного звіряння. Система подає сигнали щодо відбору аудиту у випадку невідповідностей. Результат перевірки на відповідність не обов’язково означає, що було перевірено заявку на відшкодування ПДВ. Інші розбіжності, які потенційно, слід оглядати, можуть бути не виявлені. Ця система може сприяти виправленню ситуації з ПДВ.
Отже, потрібно застосовувати систему звітності за ПДВ тільки як механізм відбору для аудиту, автоматизовану допомогу для спрямування декларацій з ПДВ у вірний коридор контролю, де вони трактуватимуться згідно з загальними принципами, визначеними в системі управління ризиками.
Рис.2.6. Результативність проведення перевірок
Також ДПС має посилити роботу для запровадження загальнонаціональної функції ризико-орієнтованого відбору для аудиту. Одним із основних принципів роботи щодо управління процесом справляння податків є перевірка випадків високого ризику та фіскальної значущості. Це є необхідним для того, щоб знизити рівень ухилення від сплати податків, стягувати податкові суми та вселяти довіру серед інших платників податків щодо спроможності податкової адміністрації здійснювати справедливий контроль. Про ефективність адміністрування процесів оподаткування можливо говорити лише, якщо буде забезпечено зрозумілу для платників податків систему як стягнення податків та зборів, так і їх конкретного використання на користь тих самих платників податків. Рівень розвитку національної економіки ставить перед суб’єктами податкових відносин різні завдання, які потребують коригування залежно від зміни внутрішніх економічних відносин, зовнішніх чинників, змін умов господарювання та фінансово-господарського стану суб’єктів господарювання, інших складових частин ринкових відносин. Безсистемність податкового законодавства, значна кількість і частота внесення змін та доповнень до нормативно-правових актів значно ускладнює роботу контролюючих органів із забезпечення виконання платниками податків податкових зобов’язань та негативно позначається на діяльності суб’єктів підприємництва, а також знижує привабливість національної економіки для іноземних інвесторів, зокрема внаслідок обмежених можливостей щодо формування їх власної політики на середньо- та довгостроковий період. У зв’язку з цим економічні ризики залишаються досить високими. Унаслідок неякісного викладення норм податкового законодавства, зокрема відсутності єдиної термінології, неоднозначно застосовуються терміни, що значно збільшує ризик виникнення конфліктів між платниками податків та контролюючими органами. Окремим проблемним питанням є неузгодженість податкового та галузевого законодавства, про що свідчить надання чисельних податкових пільг без імплементації у відповідні закони з питань оподаткування.
Недостатньо обґрунтоване зменшення ставок податку на додану вартість і податку на прибуток підприємств без відповідної компенсації втрат бюджету за рахунок коштів, що надійшли від сплати податків, пов’язаних із вилученням до бюджету надприбутків від видобутку та використання природних ресурсів та акцизних зборів, значною мірою спричиняє напруження під час формування дохідної частини бюджету. Так, підходи до справляння платежів за спеціальне використання природних ресурсів застаріли, що зумовлює зменшення з 2000 року їх частки в доходах зведеного бюджету, а також у вартості товарної продукції (близько 1 відсотка), нераціональне використання природно-ресурсного потенціалу. Внаслідок безсистемного, без достатнього наукового обґрунтування перегляду нормативів платежів порушуються економічно доцільні співвідношення між такими нормативами. Встановлення нижчих ставок акцизного збору, ніж у європейських країнах та сусідніх країнах, не сприяє обмеженню споживання населенням алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Система місцевих податків і зборів (обов’язкових платежів) перевантажена неефективними податками і зборами (обов’язковими платежами), витрати на адміністрування яких перевищують суму їх надходжень до місцевих бюджетів. Так, надходження від зборів за видачу ордера на квартиру, з власників собак, за участь у бігах на іподромі, за виграш на бігах на іподромі, за право проведення кіно- і телезйомок, за проведення місцевого аукціону, конкурсного розпродажу і лотерей, збору з осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі на іподромі, в 2008 році становили 0,8 млн. гривень при податкових надходженнях до місцевих бюджетів без урахування міжбюджетних трансфертів 59281,4 млн. гривень. Питома вага таких податків у загальній сумі надходжень від місцевих податків і зборів (обов’язкових платежів) становить 0,1 відсотка, в доходах місцевих бюджетів від податкових надходжень - 0,001 відсотка. У цілому кошти від сплати місцевих податків і зборів (обов’язкових платежів) забезпечують лише 0,6 відсотка надходжень до місцевих бюджетів.
Окремою проблемою є застосування спрощеної системи оподаткування суб’єктів малого підприємництва, яке спричинило:
· створення несприятливих умов для розвитку ринкової конкуренції у підприємницькому середовищі з перенесенням податкового навантаження на суб’єктів господарювання, які застосовують загальну систему оподаткування, та фізичних осіб - споживачів товарів і послуг;
· незаінтересованість суб’єктів малого підприємництва у зміні свого статусу, що уповільнює їх розвиток, зростання обсягів діяльності та призводить до дроблення деяких середніх підприємств;
· створення умов для застосування схем уникнення оподаткування внаслідок нечіткого законодавчого врегулювання спрощеної системи оподаткування;
· використання суб’єктів малого підприємництва - платників єдиного податку під час застосування схем мінімізації податкових зобов’язань підприємств, які застосовують загальну систему оподаткування.
Зазначені недоліки та наявність системних прорахунків у процесі адміністрування податків призвели до виникнення таких проблем, як:
· зневажливе ставлення з боку платників податків до конституційного обов’язку щодо сплати податків;
· низький рівень податкової культури;
· широке застосування схем мінімізації податкових зобов’язань та ухилення від сплати податків;
· значна бюджетна заборгованість з відшкодування податку на додану вартість;
· наявність значної кількості податкових пільг (преференцій), що порушують нейтральність податкової системи, знижують ефективність сплати основних податків.
Таким чином, існуюча податкова система недостатньо ефективна, не забезпечує на належному рівні становлення конкурентного середовища та економічне зростання.
Урахування всіх цих складових і повинне забезпечуватися в першу чергу під час адміністрування процесів оподаткування.
Підвищення рівня ефективності адміністрування процесів оподаткування сприятиме:
- створенню ефективних умов діяльності органів оподаткування;
- створенню сприятливого середовища для розвитку підприємницької діяльності;
- забезпеченню практично обґрунтованих пропозицій щодо вдосконалення адміністрування податків, тобто внесення державою відповідних змін у взаємовідносини з платниками податків;
- усуненню елемента випадковості при прогнозуванню бюджетних надходжень;
- вирішенню інших проблем, пов’язаних зі стягненням і сплатою податків та зборів.
Розділ 3. Шляхи вдосконалення процедури адміністрування податків в сучасних умовах розвитку
Усвідомлення платниками податків необхідності своєчасної та повної сплати податків є однією з умов зміцнення економіки держави і добробуту кожної людини. Тому, створення сприятливого податкового клімату, реального зниження податкового навантаження на платників податків, створення сприятливих умов для добровільної сплати податків, виведення з „тіні” капіталу, набутого незаконним шляхом та забезпечення прозорості відносин між податковими органами та платниками податків є пріоритетним напрямами діяльності податкових органів країни. При цьому, ключовими заходами в даному напрямку є обговорення та прийняття проекту Податкового кодексу України, удосконалення процесу адміністрування податків, запровадження єдиних справедливих підходів до оподаткування всіх платників податків. Для вдосконалення процедури адміністрування податків 14 жовтня 2009 року КМУ затвердив Національний план дій з поліпшення адміністрування податків. Відповідно до нього передбачається:
1) Удосконалення контрольно-перевірочної роботи
· Запровадити періодичний перегляд критеріїв ризику діяльності платників податків, які використовуються під час планування перевірок;
· Визначити галузі економіки, що є пріоритетними для контролю;
· Забезпечити першочерговість включення до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок платників податків, що мають найбільш високий ступінь ризику щодо несплати податків;
· Удосконалити практику одночасного проведення перевірок платників податків та їх контрагентів;
· Розроблення та затвердження в установленому порядку механізму визначення за непрямими методами об’єктів оподаткування та податкових зобов’язань суб’єктів господарювання;
· Перегляд строку проведення перевірок та розширення повноважень органів державної податкової служби під час проведення перевірок щодо отримання інформації про банківські рахунки платників податків, що перевіряються;
· Посилення контролю за транскордонним ухиленням від оподаткування;
· Розробити систему ризиків, притаманних сфері транснаціонального трансферного ціноутворення;
· Провести інвентаризацію міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування;
· Забезпечити вжиття заходів до укладення міжнародних договорів про обмін податковою інформацією з метою запобігання податковим зловживанням під час здійснення міжнародних трансакцій;
· Провести перегляд Переліку офшорних зон виходячи з статистичної інформації про обсяг експортно-імпортних операцій за 2007, 2008 та дев’ять місяців 2009 року, здійснених суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності.
2) Удосконалення адміністрування податку на додану вартість:
· Врегулювати питання щодо проведення тематичних перевірок з питань дотримання законодавства, що регулює нарахування та сплату податку на додану вартість, зокрема правомірності заявленого бюджетного відшкодування;
· Удосконалити процедури реєстрації платників податку на додану вартість та анулювання реєстрації платників, щодо яких встановлені факти участі в шахрайських схемах;
· Розповсюдження електронної системи подання декларацій з податку на додану вартість для досягнення стовідсоткового отримання даних податкової звітності в автоматичному режимі;
· Затвердити план-графік скорочення обсягу податкового боргу з податку на додану вартість та відшкодування податку на додану вартість з державного бюджету на IV квартал 2009 р. і 2010 рік.
3) Поліпшення адміністрування податків, сплачуваних великими платниками податків:
· Створити у структурі центрального апарату ДПА центральний офіс по обслуговуванню великих платників податків з регіональними відділеннями у Дніпропетровській, Одеській областях і м. Києві та підпорядкувати його безпосередньо заступнику Голови ДПА.
· Розробити та подати Уряду проект акта Кабінету Міністрів України щодо збільшення чисельності центрального апарату ДПА, пов’язаної із створенням офісу великих платників податків.
· Розробити та затвердити перелік критеріїв, за якими визначатимуться великі платники податків.
· Провести аналіз показників фінансово-господарської діяльності платників податків з урахуванням критеріїв, за якими визначаються великі платники податків, та затвердити перелік таких платників податків.
· Поінформувати великих платників податків про переведення їх з 1 січня 2010 р. на обслуговування до центрального офісу по обслуговуванню великих платників податків або до його регіональних відділень.
4) Інтенсифікація процесу стягнення податкової заборгованості:
· Включити до критеріїв оцінки державних податкових адміністрацій у регіонах та державних податкових інспекцій показник скорочення податкового боргу 20 платників податків, які мають найбільші суми податкового боргу у регіоні;
· Забезпечити з метою оперативного реагування на ризики погашення податкового боргу платниками податків, щодо яких проводяться процедури банкрутства;
· Щоквартальне (в розрізі кожного окремого боржника) інформування ДПА про розмір наявних ліквідних активів; обсяги заборгованості кредиторам, вимоги яких за законом є пріоритетними порівняно з податковим боргом;
· Подання відповідної інформації державним установам, які є кредиторами відповідних боржників-банкрутів.
· Провести диференціацію платників податків, щодо яких проводяться процедури банкрутства, за ступенем ризику погашення їх податкового боргу
· Провести інвентаризацію невиконаних станом на 1 жовтня 2009 р. виконавчих документів, пов’язаних із стягненням податкового боргу юридичних та фізичних осіб, та вжити заходів до забезпечення безумовного виконання органами державної виконавчої служби зазначених виконавчих документів.
· Внести зміни до нормативно-правових актів, які регулюють порядок ліцензування та патентування окремих видів господарської діяльності, в частині внесення до переліку ліцензійних умов та умов патентування умови, яка передбачає відсутність у суб’єктів господарювання, що претендують на отримання відповідної ліцензії або патенту, непогашеної податкової заборгованості перед державним бюджетом та/або цільовими фондами.
Для забезпечення ефективного адміністрування податків в рамках прийняття економічної конституції нашої держави, є впровадження системи подання податкової звітності в електронному вигляді як одного з важливих аспектів адміністрування податків та своєчасного відшкодування ПДВ. Впровадження безконтактного, автоматизованого контролю за адмініструванням податків має на меті скоротити кількість перевірок та направлене на приведення до єдиних стандартів документообігу в органах ДПС і у платників податків, адже це спрощує процедуру подання податкової звітності та спрямоване на підвищення ефективності адміністрування податку на додану вартість. Останнім часом податковою інспекцією вживаються вагомі заходи, спрямовані на погашення бюджетної заборгованості з ПДВ, виявлення “віртуальних” сум податку й запобігання розкраданню бюджетних коштів за рахунок “сумнівних” господарських операцій. Впровадження системи електронного документообігу сприятиме розв’язанню такої наболілої проблеми, як діяльність фіктивних фірм та незаконне відшкодування ПДВ. На заваді цьому стане автоматизована обробка й аналіз податкової звітності, що не дає можливостей для зловживання протизаконними схемами відшкодовування коштів ПДВ з державного бюджету. Також, зменшиться людський фактор в цьому напрямку взаємодії платників і податкової, що, в свою чергу, приведе до скорочення терміну проведення перевірок.
Наразі, організовано практичну роботу з платниками податків на місцях. Завдяки активному інформуванню платників податків із зазначеного питання, подання звітності в електронному вигляді отримує дедалі більшу підтримку платників податків. Кількість платників податків, які надсилають податкову звітність в електронному вигляді, збільшується щомісяця.
Прийняття податкового кодексу України, дозволить удосконалити механізм взаємовідносин платників податків з податковими органами з питань підготовки, видання та оприлюднення податкових роз’яснень, а діяльність органів державної податкової служби стане ще більш прозорою, наближеною та підконтрольною громадянському суспільству, що є необхідною складовою правової держави.
Список використаних джерел
1. Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-III // Відомості Верховної Ради України. - 2001. - № 10. - С.44.
2. Андрущенко В.Л. Фіскальне адміністрування як наука і мистецтво // Фінанси України. - 2003. - № 6 - С. 27 - 35.
3. Іванов Ю.Б., Крисоватий А.І., Кізима А.Я., Карпова В.В. Податковий менеджмент: Підручник. - К.: Знання, 2008. - 525с.
4. Іголкін І. Податкова реформа як об’єктивна необхідність зміцнення дохідної частини державного бюджету // Фінанси України. - 2005. - № 8. - С. 19-24.
5. Єфименко Т. Цілі Податкового кодексу - налагодження прозорої процедури адміністрування податків та стимулювання переходу тіньового сектора економіки в легальний [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.minfin.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=76797&cat_id=53608
6. Межейнікова В. Ф. Аналіз ефективності адміністрування податків у сучасних умовах. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://nc.ufei.ukrsat.com/Kyrsi%202004/tezi/images_tezi/026.htm
7. Мельник В.М. До питання формування теоретичних засад адміністрування податків // Фінанси України. - 2008. - № 9. - С.3 - 9.
8. Мельник В.М. Оподаткування: наукове обґрунтування та організація процесу: Моногр. - К.: Комп’ютерпрес, 2006. - 277с.
9. Мурашко М., Коваленко Ю. Проблеми дефініцій системи адміністрування податків в Україні // Вісник Національної академії державного управління. - 2008. - № 4. - С. 31 - 37.
10. Концепція реформування податкової системи України: Затв. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2007р. №56-р // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://gymnastka.dem.ru/news136.html
11. Податкова політика України: стан, проблеми та перспективи: монографія/ В.П. Мельник, Л.Л. Тарангул, З.С. Варналій та ін; за ред. З.С. Варналія.-К.: Знання України, 2008. - 675с.
12. Проект стратегії реформування податкової системи. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ambu.org.ua/node/971
Страницы: 1, 2, 3
