Для ефективності та покращення роботи фінансових управлінь за допомогою інформаційного забезпечення доцільне використання - інформаційної мережі електронних офісів. Технічним забезпеченням діяльності електронних офісів виступає: придбання обладнання; підключення до Інтернет; розробка програмного забезпечення для моніторингу звернень громадян до соціальних служб та органів місцевого самоврядування; вивчення та аналіз потреб населення м. Харкова (з розподіленням потреб по соціальним групам, територіальним ознакам та інше); навчання спеціалістів для роботи в електронних офісах.

Також, що стосується примусового стягнення не внесених вчасно податків та платежів, пропонується принципово нова структура цього підрозділу. Вдосконалено технологічні схеми процесу примусового стягнення, розроблено спеціальний програмний продукт під назвою "картка боржника" та методичний посібник, який значно підвищує професійний рівень кадрового кладу інспекторів, що займаються примусовим стягненням податків.

Пілотне впровадження проекту здійснено в ДПІ в Радянському районі м. Києва, де пройшли апробацію нова організаційна структура підрозділів примусового стягнення податкової заборгованості районного рівня, програмне забезпечення електронної "картки боржника", а також методичний посібник. Розроблене програмне забезпечення здійснює, зокрема:

- автоматичне ведення реєстру боржників та його щоденну актуалізацію;

- автоматичне визначення і розподіл обсягів робіт між працівниками;

- ведення реєстру заходів примусового впливу, застосованих до боржників;

- автоматичне формування інформації та звітів, які дають змогу постійно контролювати.

А також важливим кроком буде дальший розвиток системи національних інформаційних ресурсів, створення інтегрованих інформаційно-аналітичних систем органів державної влади та органів місцевого самоврядування, правоохоронних органів; забезпечення здійснення електронних державних закупівель; оснащення комп'ютерами загальноосвітніх навчальних закладів державної форми власності, підключення їх до глобальної інформаційної мережі Інтернет, розроблення відповідних прикладних програмних засобів для впровадження новітніх форм та методів навчання, комп'ютерного тестування знань; активізацію роботи з широкого впровадження у повсякденне життя населення платіжних карток для безготівкових розрахунків за придбані товари, виконані роботи та надані послуги, у тому числі через глобальну інформаційну мережу Інтернет; створення в електронній формі фондів архівів, бібліотек, музеїв та інших закладів культури, формування відповідних інформаційних систем, зокрема з української історії, культури, народної творчості, сучасного мистецтва, а також забезпечення широкого доступу населення до таких систем; забезпечення створення в усіх населених пунктах України можливостей для доступу до глобальної інформаційної мережі Інтернет.

3.4 Оцінка ефективності втілення рекомендацій в фінансовому управлінні по Харківській області

За результатами проведеного дослідження, а також приведених рекомендацій щодо поліпшення виконання та планування місцевих бюджетів можна провести оцінку ефективності втілення цих рекомендацій в головному фінансовому управлінні облдержадміністрації по Харківській області.

Отже було запропоновано декілька пропозицій, які дозволяють зробити наступні висновки. Практичне дослідження процесу формування місцевих бюджетів в Харківській області довело, що на сьогоднішній день місцеві органи влади на недостатньому рівні володіють фінансовими ресурсами для організації управління економікою і соціальною сферою на своєму рівні. Шляхом вирішення цієї проблеми стала зміна державних приорітетів у розподілі ресурсів консолідованого бюджету на користь жиитєзабезпечення людини, а для практичного рішення цього питання необхідний механізм об’єктивного перерозподілу засобів між державним та територіальними бюджетами, тобто державне регулювання міжбюджетних потоків та нормування фінансових ресурсів.

В умовах великого дефіциту засобів у всіх галузях економіки і соціальної сфери необхідний жорсткий нормований розподіл фінансових ресурсів, які має держава. В основу цього розподілу ресурсів повинна бути закладена об’єктивна система показників. Такою системою повинні бути показники мінімальних державних соціальних стандартів та соціальних норм. Розміри цих норм повинні виходити з реальних соціальних потреб і можливостей товариства у конкретному історичному періоді нашої держави. Ці норми повинні, по-перше, зафіксувати склавшийся зараз рівень соціальних потреб, по-друге, надати гарантії отримання мінімального розміру фінансових ресурсів для соціальної сфери, по-третє, захистити мінімальні соціальні потреби від лобування фінансування не життєво важливих витрат. Інше напрвлення закріплення територіальних бюджетів, яке могло б використати фінансове управління - закріплення в законодавчому порядку за цими бюджетами більшої, ніж зараз, частини основних податків. Саме це повисило б розмір їх власних доходів територіальних бюджетів, зацікавленність всіх рівнів влади в загальних податках, закріпило єдність бюджетної системи.

Результати дослідження також підтвердили, що потребує суттєвого удосконалення розподілу податкових надходжень між центром і регіонами, переведення на власну доходну базу бюджетів місцевого самоврядування, удосконалення порядку закріплення за ними дохідних джерел на постійній основі. Слід забезпечити запровадження державних соціальних стандартів видатків, удосконалення практики надання трансфертів із Державного бюджету України на основі об'єктивних критеріїв, неухильне дотримання принципу збалансованості місцевих бюджетів. Важливим кроком у бюджетній політиці має стати істотне зниження податкового тиску, посилення захисту платників податків, максимальне спрощення процедури оподаткування, запровадження податкових стимулів інноваційної діяльності та накопичення капіталу.

Таким чином можна виділити наступні направлення удосконалення підсистеми місцевих податків, які використовують органи фінансового управління, в тому числі і фінансове управління по Харківській області:

скорочення загального числа податків;

відмова від найменш ефективних місцевих податків з точки зору реалізації їх фіскальної та економічної функцій;

послаблення тиску на платників податків за рахунок скорочення числа пождатків, які стягуються з виручки і фонду оплати праці тощо.

Фактори, що підривають дохідну базу бюджету, обумовлюють різке послаблення його здатності до забезпечення функцій держави, перешкоджають економічному зростанню, і податкова система об'єктивно не в змозі здійснити класичні для ринкової економіки регулюючі впливи. Звідси слід зробити принциповий висновок. Цілісно сформувати та реалізувати програму заходів щодо вирішення найважливіших проблем, що нині стоять перед податковою системою в Україні можливо за рахунок здійснення конкретних заходів, спрямованих не тільки на вдосконалення складових податкової системи, а що не менш важливо - на виконання ряду передумов, які справляють важливий вплив на ефективність податкових реформувань.Сьогодні розв'язання накопичених у податковій сфері протиріч більшою мірою пов'язується з розробкою Податкового кодексу. Саме Податковий кодекс повинен забезпечити комплексний підхід у регулюванні податкових відносин, усунути недосконалість та неузгодженість податкового законодавства, забезпечити єдину і відносно стабільну базу оподаткування, усунути невідповідність численних підзаконних нормативно-правових актів з питань оподаткування податковим законам, а також невідповідність актів податкового законодавства нормам інших галузей законодавства, забезпечити їх гармонізацію та взаємодію.

Отже, у сучасних умовах реструктуризація доходів бюджету відбувається в контексті розмежування й закріплення податків, зборів та обов'язкових платежів за ланками бюджетної системи. Триває й далі розмежування доходів між державним та місцевими бюджетами. Еволюція міжбюджетного регулювання та розвитку бюджетних відносин свідчить про те, що доходи місцевих бюджетів (без урахування міжбюджетних трансфертів) становили у 1995 році майже 40%, у 1996-1999 роках - 31-32%, у 2003-му - 23%, у 2004 році - 25%, у 2005-2006 роках - 28%, у 2007 році - 25%, а в 2008 році - 20%. Останніми роками частка доходів місцевих бюджетів становить одну четверту частину загального їх обсягу, що на 15-20% менше порівняно з 1995 роком.

Чинна система формування доходів місцевих бюджетів не стимулює їх приріст, а місцеві органи влади незацікавлені у прирості коштів державного бюджету. На їх погляд, треба внести зміни до законодавства в частині насамперед закріплення до п'ятивідсоткових ставок податку на прибуток за місцевими бюджетами. Це зміцнить інструменти державного впливу на зниження збитковості підприємницьких структур і сприятиме стабільності у формуванні доходів державного та місцевих бюджетів України.

Водночас в Україні треба надати більше прав місцевим органам влади у справлянні місцевих податків та запровадити дійовіші інструменти стимулювання приросту доходів бюджету. Одним із таких важелів впливу має стати запровадження оцінних показників приросту доходів: індекс приросту доходів на душу населення та показник ефективності їх використання. Зауважимо, що показник приросту доходів на душу населення треба розглядати, по-перше, як критерій оцінки результатів діяльності органів влади. По-друге, він має стати основою у стимулюванні органів влади на усіх стадіях бюджетного процесу, а особливо на стадії планування і визначення міжбюд-жетних трансфертів.

Аналізуючи напрями реструктуризації доходів бюджету України, зазначимо зменшення частки доходів місцевих бюджетів і збільшення обсягу міжбюджетних трансфертів. Це, на думку спеціалістів бюджетного відділу, які займаються виконанням місцевих бюджетів, є пасивним інструментом впливу держави на формування місцевих бюджетів і фінансову стабільність територій. Цю тенденцію можна розглянкти на графіку.

Рис. 3.1. Графік доходів місцевих бюджетів (без урахуваня міжбюджетних трансфертів)

Для прикладу: приріст доходів на душу населення за минулий рік у межах 10% при визначенні міжбюджетних трансфертів доцільно не враховувати. Відповідний приріст: від 10% до 20% слід враховувати - 40%, від 20% до 30% - 50%, від 30% до 50% - 60%, а понад 50% - 70%. З таких позицій можна формувати міжбюджетні відносини на довгостроковій основі, а місцеві бюджети стануть стабільніші. При цьому якісне нарощування бази приросту доходів бюджетів усіх рівнів на перспективу стане головним у мотивації на шляху до підвищення ефективності соціально-економічного розвитку окремих територій і держави в цілому.

Існує формула ефективності виконання місцевих бюджетів за доходами, яку ми можемо використати для розрахунку ефективності виконання доходної частини бюджету міста Харкова. Отже ця формула має наступний вигляд:

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20