Коефіцієнт кредиторської заборгованості й інших поточних зобов’язань (Ккзп) характеризує частку кредиторської заборгованості та інших поточних зобов’язань у загальній сумі зобов’язань. Ця частка на початок та кінець звітного періоду дорівнює 0,1274155 (12,74%) і 0,254776 (25,48%) відповідно. Збільшення даного показника на 0,1273605 (12,74%) може свідчити про активізацію діяльності підприємства.

Коефіцієнт участі акціонерного, або пайового капіталу (Ка) показує частку статутного капіталу у валюті балансу і дорівнює 0,8298 (82,98%) і 0,8448 (84,48%) відповідно на початок і кінець звітного періоду, що є достатньо великим показником.

Треба зазначити, що така різниця між показниками коефіцієнту фінансової незалежності і коефіцієнту участі акціонерного капіталу, на кінець звітного періоду 0,716 і 0,8448 відповідно, обумовлена досить великим розміром у структурі балансу непокритих збитків підприємства та доходів майбутніх періодів.

Таблиця 2.3 Розрахунок показників структури джерел засобів ТОВ «Віват»

Розрахуємо значення виробничого, фінансового та виробничо-фінансового левериджу для ТОВ «Віват». Результат розрахунку наведений у таблиці 2.4.

Виробничий леверидж розраховується відношенням темпів приросту валового прибутку до темпів приросту обсягу продаж. Для ТОВ «Віват» цей показник дорівнює 7,353% і показує ступінь чутливості валового прибутку до зміни обсягу виробництва.

Фінансовий леверидж обчислюється шляхом відношення темпів приросту чистого прибутку до темпів приросту валового прибутку. Для ТОВ «Віват» даний показник дорівнює 0, бо темп приросту чистого прибутку – 0%, а валового – (-100%). Фінансовий леверидж показує, що темпи приросту чистого прибутку у 0 раз перевищують темпи приросту валового прибутку. З цього і виходить значення показника виробничо-фінансового левериджу: добуток фінансового та виробничого левериджу також буде дорівнювати 0. Загалом виробничо-фінансовий леверидж відбиває загальний ризик, пов’язаний з можливим недоліком коштів для відшкодування виробничих і фінансових витрат щодо обслуговування зовнішнього боргу.

Таблиця 2.4 Значення виробничого, фінансового та виробничо-фінансового левериджу для ТОВ «Віват»

Для оцінки ефективності управління структурою капіталу розрахуємо показник ефекту фінансового важеля на основі формули 1.13. Для 2008 року ЕФВ дорівнює:

ЕФВ = (27,15904-25) × (1-0,31945361) ×7933,1/755620,7 = 0,01542615%

Для 2009 відповідно:

ЕФВ= ((-36,601781)×(1-(-0,24516971)) -25)×11411,2/738601,7 = -1,0903713%

Згідно з розрахунку бачимо, що в 2008 році ЕФВ склав 0,015%. Це дуже низький показник і обумовлений він, у більшому числі, малим обсягом позикових ресурсів на підприємстві. У 2009 році ЕФВ отримав негативний результат з-за отримання збитку у відповідному періоді. Таке положення не є сприятливим, результатом його буде не приріст, а відрахування від рентабельності.

2.3            Висновки та рекомендації щодо подальшої діяльності

ТОВ «Віват» - це досить велике підприємство зі значною долею власного капіталу (98,48%). Як уже було визначено у попередньому аналізі, фірма неприбуткова і з кожним роком терпить усе більший розмір непокритих збитків, що негативно відображається на її діяльності. У кожному періоді на протязі з 2007 по 2009 роки виручка від реалізації товарів не покриває усіх збитків на виробництво продукції, проте поряд з цим у балансі підприємства міститься також значний рівень доходів майбутніх періодів. Розмір оборотних засобів складає лише 0,97% від загального розміру балансу, це свідчить про дуже низький рівень ділової активності. ТОВ «Віват» зовсім не використовує довгострокового фінансування, короткострокове фінансування також на досить низькому рівні. Тобто фірма просто «проїдає» свій капітал рік за роком. Проте у складі активів підприємства є незавершене будівництво, розмір якого росте з кожним роком. Це може свідчити про розгортання діяльності і створення нових цехів, відділень тощо.

Щодо пропозицій діяльності можна запропонувати поліпшення маркетингової політики на підприємстві, поліпшити якість товарів, тим самим збільшити обсяги продажу, а звідси й валового доходу. Встановити ціну продукції на такому рівні, щоб забезпечити собі необхідний рівень ресурсів для покриття збитків з виробництва, поточної діяльності підприємства та забезпечити необхідний рівень прибутку. Розробити програму поліпшення виробництва шляхом модернізації основних засобів, використання нових поліпшених технологій виробництва, що може також слугувати зменшенню собівартості продукції. На дану програму мобілізувати кошти можна різними шляхами: використати внутрішні джерела (продаж ліквідних активів, кредити від постачальників, дебіторська заборгованість, амортизаційні відрахування), чи зовнішні, шляхом отримання позик від банківських, чи небанківських (страхові компанії, інвестиційні фонди, інвестиційні компанії) установ, приватних фірм, використання урядових і регіональних програм та грн.

Розглянемо фінансування шляхом отримання позик від інвестиційного фонду. Ставка відсотка за таким фінансуванням у нашому прикладі буде дорівнювати 20%. Об’єм фінансування становитиме 3 млн. грн. Розрахуємо ЕФВ для початку 2010 року після отримання фінансування:

ЕФВ=((-19931,5/(3000×0,2+2178,2×0,25))×(1-((2979,0+33+1874,6)/(-19931,5)))-((20+25)/2))×(14411,2/1338601,7)=(-0,53506364%)

Таке значення, у -0,535%, є негативним, але досягається воно завдяки того, що фірма зазнає збитків діяльності у розмірі -19931,5 тис. грн. на відповідну дату та великим розміром власного капіталу (плече фінансового важеля дорівнює 0,01076586). Якщо прийняти, що через деякий час підприємство буде отримувати прибуток у розмірі 5% від загального розміру капіталу. На цей момент підприємство вже встигне розрахуватися за поточними кредитами банків, тому в розрахунок їх не братимемо. Інші види поточних зобов’язань залишимо без змін. Коефіцієнт оподаткування приймемо за 1/3, тоді ЕФВ прийме вид:

ЕФВ=(37080,085/(3000×0,2)–20)×(1-1/3)×12233/750834,7=(61,8001417-20)×1/3×0,01629253=0,00543084×41,8001417=0,4540202%

ЕФВ – це прирощення до рентабельності власних коштів, яке отримується завдяки використанню кредиту, не дивлячись на платність останнього. 0,454% краще для підприємства ніж останні -1,09% і таким чином новий кредитний договір може бути визнаний вигідним.

У даному прикладі ЕФВ збільшився за рахунок збільшення диференціалу (ЕР-СП) та плеча фінансового важеля на 0,0008428%. Загалом таке низьке значення коефіцієнту досягається великим розміром власних коштів у структурі капіталу фірми і є у даному випадку більш-менш нормальним.

Якщо прийняти розмір позикового капіталу у 11 млн. грн., то ЕФВ прийме вид:

ЕФВ=((38050,645/2200)-20) ×(1-1/3) ×(20233/758989,9)=-0,048

При даному рівні залучення позикових коштів ЕФВ приймає негативне значення, що веде до зниження рентабельності. Це свідчить про те, що підприємство більш ефективно працює при більшому рівні власного капіталу.

Ставлячи собі питання: чи переважить віддача позикових коштів їх «ціну», ми вторгаємося у область прогнозування результатів фінансово-господарської діяльності підприємства. Майбутнє фірми завжди основується на її теперішнім. Навіть якщо сьогодні співвідношення позикових коштів та власних коштів сприятливе для підприємства, це не знімає стурбованість з приводу завтрашнього рівня економічної рентабельності і рівня ставки проценту, а звідси, і значення диференціалу. Таким чином заборгованість – не благо і не зло. Заборгованість – це акселератор розвитку підприємства і акселератор ризику. Залучаючи позикові кошти, підприємство має змогу швидше і масштабніше виконувати свої задачі. При цьому проблема фінансового менеджера не в тому, щоб виключити усі ризики взагалі, а у тому, щоб приймати розумні, розраховані ризики у межах диференціалу. Диференціал не повинен бути негативним. Це важливо як для банкіра, клієнт з негативним диференціалом – явно кандидат у «чорну картотеку».

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8