|
|
|
|
КРУПНА БІЛА ПОРОДА свиней, універсальній продуктивності. Виведена в 19 в. у Англії складним схрещуванням місцевих пізньостиглих свиней з скоростиглими китайськими багатоплідними неаполітанськими, португальськими. Неодноразово завозилася до Росії, де добре акліматизувалася. Пізніше, в СРСР, в результаті тривалої племінної роботи була створена по суті нова вітчизняна порода, представлена, двома основними типами:
Тварини гармонійно складені, міцній конституції, добре пристосовані до різних кліматичних умов, скоростиглі. Дорослі кабани важать 320-350 кг, матки - 220-250 кг Плодючість маток 11-12 і більш за поросят за поріс. Крупна біла порода використовується для відгодівлі до м'ясних, беконних і жирних кондицій. Основна маткова порода - в промислових комплексах. При інтенсивній м'ясній відгодівлі молодняк до 6-ти міс. важить 100 кг; витрати корму на 1 кг приросту - 3,9-4 к.од. Завдяки гнучкій генетичній структурі і хорошій акліматизації ця порода розлучається майже у всіх країнах Європи, в США, Канаді, Китаї, Кореї, Японії, Новій Зеландії. Використовувалася при створенні багатьох порід. |
|
|
|
|
|
ЛАНДРАС (дат. Landrace, від land - країна, сільська місцевість і race - порода), спеціалізована беконна порода свиней. Виведена на початку 20 в. у Данії схрещуванням місцевих покращених висловухих свиней з англійськими породами, головним чином з крупною білою, і розведенням помісей "в собі". Тварини з подовженим тулубом, прямою спиною, добре розвиненими щільними окостами, тонкою білою шкірою, рівномірно покритою короткою м'якою щетиною. Кабани важать 280-300, матки - 200-220 кг Плодючість 10-12 поросят за опорос. Молодняк при беконній відгодівлі до 6-ти міс. важить до 100 кг, витрати корму на 1 кг приросту 3,9-4 к.од. Бекон високої якості. Набула поширення в Швеції, Норвегії, Фінляндії, Великобританії, США, Канаді, Бразилії, Н. Зеландії, Австралії. Була завезена в 1948 р. в СРСР. Розводять в Латвії, Литві, Україні, Новгородській, Калузькій і ін. областях Європейської частини Росії. |
|
|
УКРАЇНСЬКА СТЕПОВА БІЛА ПОРОДА свиней, універсального напряму. Виведена в племінному господарстві заповідника "Асканія-Нова" (Херсонська область) ученим-зоотехніком М.Ф. Івановим схрещуванням дрібних місцевих пізньостиглих свиней з кабанами крупної білої породи по заздалегідь розробленій методиці. Для закріплення в потомстві бажаних якостей застосовували близькоспоріднене схрещування (інбридинг) і строге відбракування малопродуктивних тварин; з метою ослаблення небажаних наслідків інбридингу з кращих тварин були створені неспоріднені групи (лінії і сімейства). Затверджена в 1934 р. За зовнішнім виглядом свині цієї породи схожі з крупними білими, але грубіше складені, кістяк їх міцніше, щетина густіша. Дорослі кабани важать 300-350, матки - 230-250 кг Середня одноразова плодючість - 11-12 поросят. Молодняк відрізняється скороспілістю, при м'ясній відгодівлі до 6-7 міс. важить 95-100 кг; витрати корму на 1 кг приросту 3,8-4 к.од. Тварини невибагливі, пристосовані до посушливої степової зони. Кабанів використовують для промислового схрещування з іншими породами. Розводять в Україні, Ставропольському краю. |
|
|
МИРГОРОДСЬКА ПОРОДА свиней, м'ясо-сального напряму продуктивності. Виведена в Миргородському і суміжних з ним районах Полтавської області відтворним схрещуванням місцевих чорно-строкатих свиней з кабанами беркширської, середньою білою, крупною білою і частково крупною чорною і темворською порід. Затверджена в 1940 році. Свині пропорційного складання, міцної конституції. Шкіра еластична, без складок. Щетина густа, блискуча. Масть чорно-строката. Дорослі кабани важать 260-300, матки - 200-230 кг За опорос отримують 10-11 поросят. Тварини невимогливі до корм. Молодняк після 6-7 міс. відгодівлі важить до 100 кг, витрати корму на 1 кг приросту 4,2-4,5 к.од. Забійний вихід 50-54 %. Миргородську породу розводять в Україні і південних областях Росії. |
|
|
ЕСТОНСЬКА БЕКОННА ПОРОДА свиней, виведена в Естонії схрещуванням місцевих свиней в основному з кабанами данських, німецьких і фінських порід, а також з шведськими ландрасами. Затверджена в 1961 р. Зовні свині схожі з ландрасами, міцній конституції, з довгим тулубом і добре розвиненими окостами. Кабани важать 320-330 кг, матки - 230-250 кг Середня одноразова плодючість 11-12 поросят. Відгодовуваний молодняк до 6-ти міс. важить 100 кг, витрати корму на 1 кг приросту 3,6-3,8 к.од. Тварин використовують в промисловому схрещуванні з іншими породами. Розводять породу в Естонії та в Україна на Дніпропетровщині(фірма „Наукова”) |
Основна кількість свинини в Україні виробляється з порід комбінованого м’ясо-молочного напряму продуктивності. Провідне місце займає велика біла порода, питома вага якої складає біля 80% від загального поголів’я.
Останніми роками значне поширення набуває розведення спеціалізованих м’ясних порід - полтавської м’ясної і української м’ясної та червоно-поясної спеціалізованої лінії м’ясних свиней, виведених Інститутом свинарства УААН. Дніпропетровським науково-виробничим об’єднанням фірма “Наукова” були виведені і вирощені свині м‘ясної породи „червона степова ”. Кабани мали вагу 300-400 кг, матки давали приплід 10-14 поросят. За 6 місяців молодняк набирав вагу 120 кг. Нажаль, після того, як директор фірми доктор технічних наук Агафонов помер в тюрмі, фірма припинила своє існування а свині продані на м’ясокомбінат.
Селекційні господарства нищились не тільки на Дніпропетровщині. У Львівській області з 12 свинарських племгоспів залишилось лише 2:
1. Племгосп "Стенятинське" – Сокальський район - полтавська м'ясна
2. Племгосп "Селекціонер" - Сокальський район - велика біла
В системі гібридизації тут використовуються м’ясні породи зарубіжної селекції - дюрок, ландрас, п’єтрен.
1.3. ВІВЦІ
Найважливіші особливості овець, що визначають їх широке розповсюдження, - велика пластичність в пристосовності до різних кліматичних і господарських умов, різностороння продуктивність, швидка размножуємість, достатньо висока скороспілість і здатність найповніше використовувати пасовищні корми.
Своєрідна будова передньої частини голови овець, а саме: вузька морда, дуже рухомі тонкі губи і гострі зігнуті різці Ќ дозволяють їм більш повно, чим великій рогатій худобі, використовувати траву, збирати опалі зерна, поїдати низькорослі пасовищні рослини. Добре використовують вівці дешевий корм не тільки на рівнинних пасовищах, але і на схилах горбів і гір, часто недоступних для інших видів худоби, і поїдають найбільшу кількість видів різних рослин.
Вівці - скоростиглі тварини. Статева зрілість у них наступає в 5-6-місячному віці. Проте перший раз ярок спарюють в 12-14-місячному віці, бо рання злучка порушує зростання і розвиток організму. Висока господарська скороспілість виявляється у виробництві повноцінної продукції в ранньому віці. Так, баранину можна отримувати у віці 6-8 місяців, пояркову шерсть - в 5 місяців.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10
При использовании материалов активная ссылка на источник обязательна.