* Грошової вартості товарів за ринковими цінами, включаючи податок із продажів.

Але припустимо тепер, що податки з продажів скасовані. Державі слід тепер добувати свої засоби якимсь іншої шляхом, скажемо за допомогою введення особистого прибуткового податку. Якщо податки з продажів скасовуються, то це може викликати один із двох наслідків. Перше з можливих наслідків полягає в тім, що господарські підприємства, звільнені від необхідності збирати податки з продажів, будуть збувати свої товари і послуги за зниженими цінами, виручаючи за них у дійсності на 10 млрд. дол. менше, ніж колись. Раз відбулося зниження цін, то власники використаних виробничих факторів у стані тепер виплачувати 10 млрд. дол. прибуткових податків без зниження свого життєвого рівня. При таких обставинах цифри зміняться так, як це представлено в табл. 2.

Таблиця 2

Національний доход по факторальних витратах (варіант 2)

Таким чином, скасування податку з продажів привели б при описаних вище обставинах до зниження грошової вартості товарів, зроблених у приватних господарствах, до 80 млрд. дол., цю же суму приватні підприємства виплачують власникам використаних факторів (включаючи дивіденди й оклади керівного персоналу). Сукупний національний доход (90 млрд. дол.), отриманий усіма використаними факторами (використаними як частками господарствами, так і державою), розподілився б тоді в такий спосіб: 80 млрд. дол. було б витрачене на придбання товарів і послуг, зроблених приватними господарствами, і 10 млрд. дол. (прибуткові податки) - на придбання товарів і послуг, наданих державою. Якщо не існує ніяких непрямих податків, то чистий національний продукт дорівнює національному доходу (тобто доходу по факторальних витратах).  

Скасування податків із продажів може мати й інший результат. Господарські об'єднання, звільнені від необхідності збирати для держави ці податки з продажів, могли б замість зниження цін на суму колишніх податків із продажів намагатися утримувати раніше існували ціни, що містили в собі ці податки. Доти поки їм удавалося б так робити, вони одержували б великі прибутки, що не надходять у фонд розподілу. За таких умов, однак, взаємна конкуренція роботодавців поряд з натиском професійних союзів привела б, імовірно, до росту заробітної плати, платні і дивідендів. Маються, стало бути, підстави думати, що при таких обставинах доход, що приходиться на використовувані фактори, збільшився б у кінцевому рахунку на всю суму скасованих податків із продажів. Ми одержуємо, отже, стан, показаний у табл. 3.

Таблиця 3

Національний доход по факторальних витратах (варіант 3)

Ми бачимо ще раз, що зі скасуванням податків із продажів чистий національний продукт стає рівним національному доходу (по факторальних витратах). Для суспільства, що обходилося б без усяких непрямих податків, поняття національного доходу (по факторальних витратах) і поняття чистого національного продукту були б ідентичними. [Деякі незначні розбіжності між цими двома величинами могли б усе-таки  залишитися. Якщо   товари, що поставляються державою, і послуги продавалися б державними підприємствами з прибутком, тоді вартість цих товарів і послуг перевищував би витрати на них (доход, що приходиться на використані фактори). Унаслідок цього чистий національний продукт перевищував би по своїй вартості національний доход (по факторальних витратах) на суму поточного надлишку доходів над витратами, одержуваного державними підприємствами. І в іншому випадку, якби , наприклад, держава виплачувало приватним господарським об'єднанням субсидії для того, щоб дати їм можливість продавати нижче факторальних витрат, це привело б до того, що виражена в ринкових цінах вартість товарів і послуг, зроблених приватними господарствами, була б менше факторальних витрат на суму субсидій. Унаслідок цього чистий національний продукт був би менше національного доходу (по факторальних витратах) на суму подібних субсидій.]

Особистий доход. Ми приходимо тепер до четвертого поняття, поняттю особистого доходу. У відомому змісті існує схильність розглядати поняття особистого доходу як найбільш важливе, оскільки воно виражає обсяг грошового доходу, виплачуваного всім членам суспільства. Особистий доход у деяких відносинах відрізняється від національного доходу по факторальних витратах. По-перше, доход, зароблений власниками використаних факторів, може бути виплачений не повною мірою ; і по-друге, деякі види доходу, виплачуваного приватним особам, можуть виплачуватися не за послуги, зроблені в процесі виробництва.  

Обоє ці обставини жадають додаткових пояснень. Розглянемо перший зі згаданих вище моментів. Власники акцій корпоративного підприємства, будучи в кінцевому рахунку власниками цього підприємства, є законними претендентами на доход корпорації. Але якщо в країні існує податок на корпорації, то корпорація зобов'язана спочатку сплатити цей податок, перш ніж які-небудь прибутки будуть розподілені у вигляді дивідендів. Ця частина доходу, отже, ніколи не виплачується. Правда, оскільки ці прибутки належать акціонерам, остільки сплату податку на корпорації можна розглядати як сплату, чинену за акціонерів, і це буде справедливо навіть у тому випадку, якщо акціонери будуть знову обкладені податком на прибутку, дійсно виплачені у вигляді дивідендів. Але при всіх обставинах, при якій завгодно раціоналізації системи податків на корпорації незмінним залишається той факт, що існує різниця між доходом, заробленим акціонерами, і доходом, що виплачується їм у вигляді дивідендів.  

Після сплати податку на доходи корпорації  частина прибутків, що залишається, може бути цілком розподілена у формі дивідендів. Але в дійсності цього може і не бути. Частина  прибутків, що залишаються, може бути утримана корпораціями для забезпечення розширення виробництва чи як страховий фонд. Отже, доход, зароблений акціонерами, може перевищувати доход, виплачений акціонерам, на дві величини: (1) на суму податків з корпорацій і (2) на суму нерозподілених корпоративних прибутків.

Розглянемо зараз друге зі згаданих нами обставин, що зводиться до того, що деяка частина доходу, виплачуваного приватним особам, може являти собою доход, не зароблений цими особами як виробниками, і тим самим може не бути включеною в національний доход (по факторальним витратах). Такі "незароблені" виплати (незароблені в тім змісті, що вони не є прямою сплатою за зроблені послуги) називаються "трансферними виплатами". Прикладами трансферних виплат служать: (1) пенсія, (2) допомога ветеранам війни і (3) виплати відсотків по державних боргах. Отже, особистий доход містить у собі: (1) виплати окремим особам за виробництво товарів і послуг (виплати факторіальних витрат) і (2) трансферні виплати.  

При цьому, однак, потрібно зробити одне  відрахування, що врівноважує. Внески у фонд соціального страхування утримуються до того, як виплачується заробітна плата. Тому доход, виплачуваний приватним особам, скорочується на суму цих внесків. Якби  в дійсності ці внески точно збігалися із сумою отриманих допомог, то тоді чисті трансферні виплати по цьому виді виплат дорівнювали б нулю.  

Резюмуємо: беручи за вихідну величину національний доход (по факторальних витратах), ми віднімаємо з нього податки на доходи корпорацій, нерозподілені прибутки і внески на соціальне страхування. Потім ми додаємо до цієї величини трансферні виплати і відсотки по державному боргу. Отриманий підсумок являє собою особистий  чи доход, виплачений окремим особам.

Чистий особистий доход. На закінчення ми розглянемо поняття чистого особистого доходу. Це зовсім просте поняття. Воно означає особистий доход мінус податки з особистих доходів, тобто мінус усі прямі податки, що сплачуються приватними особами. Податки з особистих доходів містять у собі прибуткові податки, податки на спадщини і дарування, автомобільні і водійські ліцензії, подушні податі й ін. Непрямі податки (начебто, наприклад, податків із продажів, акцизних зборів, мита чи податку на житлові будівлі) до податків з особистих доходів, зрозуміло, не відносяться.

2. Аналіз понять, що відносяться до національного доходу

Для того щоб проілюструвати сказане вище, наведемо фактичні дані які відносяться до 1997 р. по США, що виражають п'ять зазначених категорій національного доходу; і відразу  ми показуємо принцип виведення кожної з цих величин. Ми порівнюємо між собою п'ять зазначених понять, групуючи їх попарно, як це представлено в табл. 4.

Таблиця 4

Розрахунок валового національного і чистого національного продукту на прикладі США станом на 1997р.

Страницы: 1, 2, 3