Рефераты. Поняття товару у маркетингу

Поняття товару у маркетингу

2

ВСТУП

Товар займає особливе місце в комплексу маркетингу. Саме він має задовольняти реальні потреби людини, а маркетинг повинен допомогти кожному виробнику в розвиненні його товару.

Підприємницька діяльність є ефективною, коли товар або послуга, які виробляє або надає фірма, знаходять попит на ринку, а задоволення певних потреб покупців завдяки придбанню даного товару або послуги приносить прибуток. Для того, щоб товар або послуга були завжди конкурентоздатним і мали попит, необхідно здійснювати безліч підприємницьких і, звичайно, маркетингових рішень.

В маркетинговій діяльності такі рішення торкаються, як правило, чотирьох напрямів: товарної політики, цінової політики, розподільної і збутової політики, комунікативної політики. Товарна політика -- це маркетингова діяльність, пов'язана з плануванням і здійсненням сукупності заходів і стратегій по формуванню конкурентних переваг і створенню таких характеристик товару, які роблять його постійно цінним для споживача і тим самим задовольняють ту або іншу його потребу, забезпечуючи відповідний прибуток фірми [1, с. 203].

Рішення в області товарної політики є очолюючими в рамках загальної маркетингової стратегії підприємства. Це зв'язано з тим, що товар служить ефективним засобом дії на ринок, головною турботою підприємства і джерелом отримання прибутку. Крім того, він є центральним елементом комплексу маркетингу, оскільки ціна, збутова і комунікативна політики ґрунтуються на особливостях товару. В цьому і актуальність даної теми курсової роботи

Метою дослідження є розробка заходів щодо підвищення якості та конкурентоспроможності газети “Свіжі оголошення ”. Відповідно до неї передбачається виконання наступних завдань: визначити природу товару, викласти методики оцінки (дослідження) якості та конкурентоспроможності товару та дослідити якість та конкурентоспроможність газети „Свіжі оголошення ”.

Розділ I

Зміст і природа товару

1.1. Економічна природа товару

Поняття “товар” є центральним поняттям всієї економічної теорії. За визначенням А.В.Калини, В.В.Осокіної “товар - це продукт виробництва або діяльності людини, створений для задоволення якихось потреб за допомогою обміну. З цього визначення випливають дві властивості товару, дві його сторони: споживна вартість та здатність обміну одного товару на інший”[2, с. 30].

Споживна вартість, тобто здатність товару задовольняти ті чи інші потреби - це якісна сторона товару. Її характеризують певні відмінні риси. Споживна вартість товару має бути продуктом праці, людської діяльності. Якщо якась корисна річ не є результатом такої діяльності (наприклад, вода у природному джерелі), то ця річ не має споживної вартості. Споживна вартість товару завжди має суспільний характер, адже задовольняє потреби ринку. Два товари обмінюються на ринку через те, що пересіклися потреби їх власників. Отже, споживна вартість товару як економічна категорія виражає ринкові відносини між товаровласниками із задоволення їхніх потреб [7, с. 43-44].

Друга властивість товару, що випливає з його визначення, полягає в його здатності обмінюватися на інший товар. Основою цієї властивості є вартість певного товару. Якщо споживна вартість - це кількісна сторона товару, то вартість є якісною стороною. Вона визначається витратами праці, капіталу, фізичних і духовних сил людини, його знаннями, досвідом і майстерністю, потрібними для виготовлення даного товару. Обмін одного товару на інший можливий за умови рівності цих витрат на їх створення, тобто рівності їх вартостей. Обмін товарів відбувається в певній пропорції. Наприклад, якщо при бартерному обміні (обміні без посередництва грошей) одна одиниця деякого товару обмінюється на чотири одиниці інакшого товару, то між ними, таким чином, встановлюється певна пропорція. Таке співвідношення, в якому дин товар обмінюється на інший, називається міновою вартістю. Отже, вартість товару виявляється на ринку за допомогою мінової вартості. Мінова вартість уявляє собою форму прояву вартості товару на ринку.

В кожному товарі втілюється праця, витрачена на його виробництво. Праця, втілена в товарі, має подвійний характер. З одного боку, це конкретна праця, тобто праця якогось певного виробника того чи іншого фаху. З другого боку, це абстрактна праця, тобто певна частка сукупної праці всіх членів суспільства. Конкретна праця створює таку властивість товару, як споживна вартість, абстрактна праця створює іншу властивість - вартість.

В маркетингу товаром є продукція у вигляді фізичного об'єкту, послуги або ідеї, яка запропонована ринку для продажу або обміну. Це означає, що кожне підприємство, перш ніж виходити на ринок, повинне створити і виготовити деякий продукт. Цей товар повинен бути призначений для певної потреби (на швейній фабриці шиємо жіноче плаття, а в магазині продаємо «надію» стати привабливішою).

Виготовлений продукт може бути запропонований ринку, якщо має відповідний рівень якості, ефективну упаковку, а так само марочну назву. Продукт, який представляється ринку і володіє вказаними вище властивостями, звичайно називається товаром в реальному виконанні. В житті існує безліч різних товарів.

Всі товари з урахуванням їх призначення підрозділяються на: товари індивідуального споживання (споживацькі товари) - це товари і послуги, що придбаються для задоволення своїх особистих потреб, сімейного або домашнього використання. Товари виробничого призначення (засоби виробництва) - призначаються для використання у виробництві інших товарів і послуг, для господарської діяльності підприємства [6, с. 26 ].

З урахуванням характеру споживання і втілення відчутних фізичних характеристик можуть бути виділені: товари тривалого користування, тобто товари, що використовуються в перебігу тривалого періоду (автомобілі, електроніка, верстати, холодильники і ін.); товари короткострокового користування - товари, споживані відразу або в декілька прийомів (зубна паста, напої, хліб, мило); послуги - будь-які заходи, вигоди або дії, які забезпечують задоволення конкретних потреб, в основному не відчутні і не пов'язані з власністю (прикладами можуть бути: стрижка в перукарні, консультації лікаря, навчання у вузі).

Споживацькі товари звичайно класифікуються з урахуванням поведінки покупців при їх придбанні. В даному випадку виділяють: товари повсякденного попиту - це товари, які покупець купує без особливих зусиль в їх виборі і без порівняння з іншими аналогічними товарами ( мило, сигарети, газети і т.д.); товари ретельного вибору - це товари, які споживач в процесі покупки порівнює між собою по показниках придатності, якості, ціни, дизайну (одяг, меблі, електропобутові товари); основні товари постійного попиту (хліб, зубна паста, молоко); товари пасивного попиту - це товари, про існування яких споживач знає, але не замислюється про їх придбання (купують тоді, коли виникає несподівана необхідність в них або робляться значні маркетингові зусилля, без яких продаж не був реальний).

Товари повсякденного попиту, у свою чергу, підрозділяються на наступні групи: товари імпульсної покупки - це товари, які купують без жодного попереднього планування і пошуків (жувальні гумки, шоколадні батончики); товари для екстрених випадків - товари, які отримуються при виникненні гострої потреби в них (наприклад, парасольки в дощ і ін.).

В багатьох країнах приведена класифікація споживацьких товарів дуже часто використовується при створенні мережі підприємств роздрібної торгівлі. Тому за назвою магазину можна визначити, які товари пропонуються в ньому [3, с. 45].

Товари виробничого призначення можуть бути класифіковані таким же чином, як і споживацькі товари. При класифікації звичайно беруть до уваги участь цих товарів в процесі виробництва, а також їх відносну цінність. З урахуванням сказаного виділяють: основне і допоміжне устаткування; сировина, матеріали і готові деталі; напівфабрикати; стаціонарні споруди; допоміжні матеріали і послуги.

Важливо завжди враховувати, що практичне використовування вибраної класифікації повинне повною мірою визначити споживацькі властивості виділених груп товарів, які в найбільшій мірі задовольняють потребам тих, для кого вони призначені. [3, с. 47]

1.2. Товарна номенклатура та асортимент товару

Усі товари та послуги складають товарну номенклатуру - це сукупність всіх вироблюваних і пропонованих підприємством для продажу товарів і послуг. Розглядаючи таку сукупність, можна виділити окремі групи товарів, схожих за своїми споживацькими характеристиками або покликаних задовольняти певну потребу. Ці групи товарів називаються асортиментними групами. Ними, наприклад, для парфюмерно-косметичної фірми можуть бути: одеколон, духи, губна помада і т.д. Кожна асортиментна група складається з окремих асортиментних позицій (моделей, різновидів). Наприклад, асортиментна група «Одеколон» може складатися з двох асортиментних позицій: одеколон «Престиж» і одеколон «Маестро»

Сукупність всіх асортиментних груп товарів, що виготовляються підприємством, визначає так званий товарний асортимент. Він характеризується: широтою (кількість асортиментних груп в номенклатурі); глибиною (кількість товарів в межах кожної асортиментної групи); насиченістю (загальна кількість товарів, які складають номенклатуру підприємства); гармонійністю (взаємозв'язок товарів різних асортиментних груп з точки зору їх кінцевого використання) [2, с. 115].

Щоб забезпечити ефективну підприємницьку діяльність, фірма повинна постійно розвивати товарний асортимент. Необхідність цього обумовлена поряд чинників, основні з яких: зміна попиту на окремі товари; поява нових або удосконалення вже існуючих товарів в результаті проведених досліджень в області техніки і технології; зміни в товарному асортименті конкурентів.

Крім того, важливими чинниками розвитку товарного асортименту є: доцільність використання вільних потужностей; бажання посередників закупляти товари широкого асортименту; доцільність використовування побічних продуктів виробництва.

Задача керівництва фірми і полягає в тому, щоб враховуючи всі ці чинники забезпечити найповнішу відповідність товарного асортименту запитам споживачів. Така відповідність забезпечується завдяки управлінню товарним асортиментом. Управляти товарним асортиментом - значить постійно пропонувати ринку такий асортимент товарів, який задовольняє покупців з погляду широти, глибини, насиченості та гармонійності.

Слід постійно аналізувати відповідність виробів запитам покупців і на цій основі ухвалювати рішення про: знятті з виробництва застарілих товарів; модифікації товарів, що виготовляються; розробці нових видів продукції [14, с. 27]

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6



2012 © Все права защищены
При использовании материалов активная ссылка на источник обязательна.