Загадки охоче вживають власних імен, чим досягається уособлення явищ і предметів: Підперезаний Степанко по хаті скаче (віник); Лежить Галя, простяглася, як устане - небо достане (дорога). Іноді загадки відображають суто порівняльну характеристику людини з явищем, подією, природними стихіями, або навіть з твариною. Проте ці загадки актуальні тільки незначному колу - мають суто локалізований характер і вимагають тісних зв`язків між тим, хто задає питання - відгадуючим - та тим, про кого іде мова у загадці, враховуючи те, щоб не задіти почуття об`єкту загадки. Частіше такі загадки обіграються в сімейному та робочому колах, що дає змогу класифікувати їх як особистісний вид загадок. Такі загадки скоріше подібні на прислів`я Що коту, що попу, а що…..( ледащо. Відгадуючи називають ім'я загаданого), Летить, гримить усіх лякає, ще крок , і всіх покусає (керівник), Гарна мов квіточка, мила як кіточка, хитра, що лисочка, швидка як рисочка - це наша... (дівчинка Ларисочка. В цій загадці використана пестлива форма запитання , а порівняльна характеристика відображає про ставлення природі людських властивостей).

Форми загадок:

- загадки - метафори. Ще Аристотель визначив загадку, як сформульовану метафору. І це можна віднести до найпоширенішого виду загадок - метафоричному чи алегоричному. Подібність будується за принципом поетичного парадоксу.{8, 322}. Наприклад: гусак - білі шати, оперення птаха - одяг, буряк - червоний чобіт, качан капусти - піп в ризах. Істотно в загадках ми маємо не подібність, а повну заміну предмета загадування з тим предметом, до якого він подібний. При цьому ознака якості чи дії зберігаються до кінця загадування. Наприклад, в загадці про двері « Ялина сколихнеться, усі люди обернуться» подібна не заміна, але й уся ознака пов`язана з дверима, а не з ялиною. Це саме той парадокс, про який згадує Рибнікова {9, 57}

- загадки - розповіді : Йшов я лісом, найшов дерево, з того дерева вийшло чотири справи: перша справа - сліпому просвітництво, друга - голому - потішництво, третя - скриплячому - допомога, четверта - хворому лікування (береза). Такі загадки мають багато варіантів, так як дослівне запам`ятовування досить важке. Чижевський вважає їх першим видом загадок {3, 227}, адже саме таку форму ми зустрічаємо в давньоруських літописах.

- загадки-питання, проте вони досить неоднорідні, досить часто пов`язані з загадками - метафорами, що заміняють предмет загадування з перерахуванням його властивостей, якостей. Загадки-питання також називають якість предмету загадування. Наприклад: Що росте без коріння? (камінь); Що шумить без вітру (вода). Буває, що подібні загадки констатуються:

Росте без коріння,

Цвіте без цвіту,

Шумить без вітру (камінь, ялина, вода).

- загадки -задачі. На мій погляд заслуговують на увагу загадки, складені Симеоном Полоцьким (1629 - 1680) , для дітей молодшого шкільного віку, що визначають логіку і швидкість думок . Це задачі, розв`язок яких потребує не тільки провести арифметичну дію, але й вгадати жарт, потаємний зміст: Сиділо сім ворон, я стріляв, трьох убив. Багато залишилося? - Три, інші полетіли; Напишіть число 100 з п`ятьма трійками (33*3 + 3:3), або Що є легшим пуд заліза чи пуд пір`я?(однаково); «А» і «Б» - сиділо на трубі, «А» - пропало, «Б» - впало. Що залишилось? (відповідь «І»). Крім того у Полоцького безліч загадок , де вдало обіграється родинні зв'язки (потрібно порахувати вік родичів У мами три дочки - Аглаї -2 роки, Параскеві в тричі більше, а Анна на 1 рік старша віку Аглаї і Параскеві, разом узятих; то скільки років мамі,коли відомо, що її вік дорівнює подвоєній сумі років доньок?{Параскеві - 6, Анні 9, мамі - 34 роки}), або ж загадки, де вже вперше застосовуються елементи комбінаторики: У вазі 7 квіток - різних кольорів, скільки разів можна переставляти квіти місцями. Такі загадки і зараз знайшли своє місце, адже навчити дітей думати - основна вимога сучасної педагогіки і тому вони постійно розширяються - з`явилися загадки в галузі біології, фізики, географії і т.д. - Де на землі віє тільки південний вітер? (на північному полюсі); Який півострів скаржиться на величину? (Ямал).

- загадки - жарти. «Нащо шляпу купив? - На гроші.», «Чім хліб у вогонь саджають? - Тістом» Такі питання чесно кажучи не є загадками. В них немає заміни - ототожнення, нема ознак, що властиві для відгадування. Проте в них є парадокс, із загадками вони пов`язані тим, що розраховані на кмітливість, увагу, вдало розвивають ці якості, що є основною функцією загадок. Вони тяжіють до загадок-питань про властивості, якості предметів та й здавна існують в усній традиції поряд з загадками.

Як і інші види народної поетичної творчості, загадки супроводжували історію народу і на пізніших етапах, зокрема в класовому суспільстві, феодальному і буржуазному, тим більше в наш час. Для з`ясування нової ролі і нової функції загадок в умовах класового суспільства можуть прислужитися казки про мудру дівчину. Ці казки і вміщені в них загадки зазнали цікавих перетворень. Так, у казці про двох братів, бідного і багатого, мудра дівчина зображується саме дочкою бідного брата. Багатий і бідний брати позивалися в суді, і суддя їм задав їм загадки. Хто одгадає ці загадки, той і правий буде. Що на світі наймиліше? Що на світі найситніше? Що на світі наймиліше?

Багач за порадою жінки, відповів, що немає нічого прудкішого за їх власного коня, нема нічого ситнішого за їх кабана і нема нічого милішого, як сама вона, його жінка, - і не одгадав. Загадки продовжували і в пізніші епохи відображати виробничу техніку та матеріальну і духовну культуру. Наприклад: Мій брат - комендант, попід землю ходить - червінці находить (плуг залізний), загадка ця підкреслює господарську ефективність плуга порівняно з сохою; Чорненький, собачка весь дім стереже (залізний замок); Крутиться, вертиться, тільки берега держиться (водяний млин) ;Біле поле, чорне насіння, хто його сіє, той розуміє (письмо, яке з`явилося у східних слов`ян з Х - ХІ ст.); Голову стяли, серце вийняли, дали пити - стало говорить ( гусяче перо, яким колись писали); Їде верхівень, а ноги за вухами (окуляри, які почали поширюватися в Європі з кінця ХІІІ ст.).

Цікаві загадки з`являються у ХVI ст., про книгу та її велику роль у навчанні людей: Мовчить, а всіх навчить; Не кущ, а з листками; Без язика, а говорить, без голови, а розуміє, без рук без ніг, а буває скрізь. Таке зацікавлення народу до книги цілком завдячує діяльності Києво-Могилянської Академії, а особливо так званим «мандруючим дякам» (студентам академії на канікулах), що йшли в села учити простий народ. Звідси і з`являються загадки про бурсаків, як їх люб'язно іменує народ: « Голова учена, мова заучена, хто ж він такий?». Загадки з соціальною тематикою заслуговують на особливу увагу.Такі загадки ще не вивчені. Деякі містять натяки на класове розшарування в суспільстві: Ходить пані по майдані, куди гляне - трава в`яне (коса,трава); Чорненьке, маленьке - хоч якого пана з коня зсадить (блоха); Лізу - лізу по чорному залізу - од царських собак не одіб`юся (бджоли). Є загадки , які являють собою, так би мовити, своєрідні епізоди з життя: Лисий віл через ворота дивиться (місяць). Інші загадки є мініатюрними розповідями, які передають і рух: Їхала пані вночі, загубила ключі, місяць ішов ключики знайшов, сонце встало - ключики украло, до себе сховало (роса). Іноді загадки набирають форми стислого діалогу, розмови: Стукотні, гуркотні, куди ви ідете? - смалене, печене нащо вам це? (відра і горшки).

Є чимало загадок, які за оформленням нагадують віршики, або скоромовки наприклад:

Горюн, годун - годунець, Ріжуть мене ножакою

Годував, бідував, Б`ють мене ломакою

Усіх людей годував, За те мене отак гублять

Як упав - пропав, Що всі мене дуже люблять. (хліб)

Ніхто добрим словом не згадав.(горщик)

Чорний, я мов, сажотрус,

Коло пічки все я трусь,

Взимку люблять всі мене.

Відгадайте, хто я є? (вугілля)

Народні загадки кінця ХІХ - початку ХХ ст., відобразили також деякі зміни, що сталися в зв`язку з розвитком капіталістичних відносин: Що росте без дощу? (процент на капітал). Загадка «Крикнула вутка - на морі чутко: збіглися дітки до рідної матки», - спочатку виникнення в XVII ст. одгадувалася як дзвін у церкві, а в записах ХІХ - ХХ ст. - як гудок фабрики чи заводу.

Не сани, не віз, без коня їде - раніше - човен, тепер автомобіль. Із загадок ХІХ - ХХ ст. про паровоз: Біжить корова, гладка, здорова; тікайте з дороги, бо візьме на роги, а за нею телята, та всі близнята (про поїзд і вагони); про літак: Що летить - крила має, а крилами не махає?; Крил не має, а навколо Землі літає? (супутник); По полю бродить, зерно молотить, жне, косить - їсти не просить (комбайн); Хвостом воду бере, носом випускає (водогін); Тепла гармошка, весь дім обігріває (парове отеплення); а ось ряд загадок про електрику: По дроту ходить, пітьму розводить; Огнем не запалиш, водою не загасиш; або Гнотик й склі стримить зі споду, світить ясно народу (електрична лампочка).

Будучи багатими на мальовничі, пластичні елементи, загадки відзначаються різноманітністю ритму, рим, багатством асонансів і алітерацій. Своїм оформленням загадки, як і прислів`я, займають проміжне місце між поезією та прозою, однак ближчі до поезії. {Це видно хоча б із таких прикладів: Біжить свинка, срібна спинка, хвіст конопляний (голка і нитка); Хата боката, вікон забагато - нікуди вийти (невід, яким рибу ловлять); Загадаю загадку, закину на грядку, нехай моя загадка до літа лежить (озимий хліб, що лежить в полі)}3. Багатьом загадкам властивий звукопис: Летіли гусаки, дубові носки і казали: то-то ми, то-то ми (ціпами хліб молотять); Два голуби летять; цмок, цмок об носок (те саме). Іноді загадки виявляли іронічне ставлення мешканців однієї місцевості до інших: «Що то за земля, де мільйон загадок, а нема одгадок?» ( загадка села Глибохори, Турківського району, Львівської області про село Карпатське, що знаходиться неподалік). Відповідно до актуальної проблематики загадки часто відігравали роль виразника цієї події, явища чи епохи : Ой,де ж та країна, що тридев`ять земель, за синім морем, де край пролитий нашим горем,а тії люди Хреста не шанують, а тільки оком ворожим на здобич чатують? ( Османська імперія, що на той період була чи не найбільшою загрозою для місцевого населення, загадка XVI ст., викладена в народній пісні «Про козака - степовика»): По степам ганяє, круків лякає, православних убиває, малих діток нечемних в полон забирає( Ця загадка - страшилка про татарина цілком достовірно передає острах простого люду до татар, які на той час здійснювали набіги). Ось чому так вдало використовуються загадки з давніх часів в літературі. В український літературі загадками або близькими до них реченнями користувалися письменники в XVII ст. Так, І. Галятовський одну із проповідей свого «Ключа разуменія» (Київ 1659) побудував на запитанні, взятому з «Притчей Соломонових»: «Що є латвішого в світі, ніж шлях орла в повітрі, змії на камені і корабля на морі?»

У XVIII ст. обробляв у віршах загадки автор поширеного підручника поетики Аполос Байбаков (1745 - 1801). В український літературі середини ХІХ ст. М. Костомаров обробив казку - загадку про мудру дівчину-семилітку в своїй п`єсі «Загадка». Літературно обробляв народні загадки Л. Боровиковський. Використовували народні загадки й українські письменники Л. Глібов, О. Федькович, І. Франко, С. Васильченко та ін. Л.Глібов уже на схилі свого життя обробляв українські народні загадки в своїх віршах. Він здебільшого розширює і художньо деталізує побутове тло загадок, іноді вводить у розповідь і своїх юних слухачів (читачів), і старого діда-оповідача. Внаслідок цього загадки Л. Глібова перетворюються в досить просторові поетичні твори з селянського життя. П.Тичина увів елементи загадок у свої «Пастелі». В п`єсі - казці для дітей А. Шияна «Котигорошко» герой одгадує загадки, які йому загадує Водяник-Смертоносець. Все сказане доводить велике значення цього виду народної творчості - наукове, художнє, педагогічне. Отже, синтаксична і композиційна будова більшості народних загадок чітка, струнка. Загадки майже не знають складних синтаксичних форм, майже не мають сполучників. Всі ці і інші риси поетичного оформлення народних загадок скеровані на найяскравіше, найстисліше висловлення їх змісту, на легке запам`ятання і поширення серед народних мас.

Висновок

Згідно усього переліченого можна зрозуміти, що загадки відображають матеріальний і духовний світ людини. З них ми можемо довідатися про віднесення насіння до явищ, подій тієї доби. Це ніби досконалий ілюстратор у вир минулого, а крім цього будівничий майбутнього, адже загадки передусім розвивають інтелект, та сприяють духовному зв'язку між поколіннями.

Список використаної літератури

1. Ганич Д.І. Словник української мови. Вид. 4.-К.: Радянська школа, 1979 (ІІ кв.) - 63,25 л. - 3 крб. 60 к. 100 000 екз. 70105

2. Нечуй-Левицький Іван. Світогляд українського народу. Ескіз української міфології. Львів 1876, 80 с.

3. Тейлор Едвард . Первісна культура. - Львів: В-во «Сполом», 2003. -184с. ISBN 966-665-124-6

4. Чижевський Дмитро. Історія української літератури. - Харків.: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного дозвілля», 2006. - 384 с.: іл. ISBN 966 - 343 - 121 - 0

5. Афанасьев. Поэтические воззрения славян на природу. Опыт сравнительного изучения славянских преданий и верований в связи с мифологическими сказаниями других родственных народов, т. 1. М., 1865, стр. 22.

6. Вертій О.І, Народні джерела психологізму творів І.С. Нечуя -Левицького// Народнi твори та етнографія. - 1988. - №6 - 6.9.18

7. Грицай М.С., Байко В.Г., Дунаєвська Л.Ф. Українська народно - поетична творчість. - К. Видавництво Видавничого об`єднання «Вища школа», 1983, ст. 324.

8. Загадки. Упорядкування, вступна стаття та примітки І.П. Березовського. Вид. АН УССР. Київ, 1962 ( Українська народна творчість)

9. Рыбникова М.А. Загадки

Страницы: 1, 2, 3