Святкова реалія зі сталим структурним ядром має варіативні форми розгортання композиції, що створює враження поступового перетікання обрядового дійства із одного ансамблю в інший. Згадані ареали локалізуються відповідно у північно-східній, північній, південній та північно-західній частинах регіонах. Їх ареальну специфіку формують способи розгортання весільного дійства, порядок виготовлення, матеріал, кількість та зовнішній вигляд головних атрибутів, окремі учасники весільної процесії та їх функції.[6;с100]
Весільна обрядовість обстеженої території зберегла систему просторового розгортання дійства шляхом поступального здійснення етапних заходів, пов?язаних із ритуально визначеними місцями житлового простору, що володіли сакральними функціями. Таким чином, ми маємо справу з обрядовими актами, які можна вважати етнографічним субстратом давно втраченої міфологічної топіки1.
Відродити традиції весільної обрядовості -- це зробити важливий крок до повернення скарбниці української духовної культури, що має величезне виховне значення у розбудові нації.
ВИСНОВКИ
Дипломна робота досліджувала одну з актуальних проблем сучасної науки обрядознавства, проблему феномену весілля в духовній культурі українців. На основі вивчення та аналізу низки літературних джерел із зазначеної проблеми та спостережень за шкільної практикою, власного досвіду, ми прийшли до наступних висновків і узагальнень.
Українське весілля є етнокультурним феноменом духовної практики людини та складовою народної культури, яке зберігає системно пов`язані між собою всі три ціннісні джерела - доетнічні (архетипні), етнічні й національні, яскраво розкриваючи "Дух" нації.
У весільній обрядовості відбувається процес передачі етнокультурної інформації між поколіннями, що забезпечує спадкоємність самобутності етносу. У весільному обрядово-мистецькому комплексі міститься значний життєвий досвід українського народу, який передається художніми засобами.
Духовна культура - найважливіший вид культури, що включає інтелектуальну і естетичну діяльність людства, - безсумнівно, має пріоритетну значимість, тому що задоволення високих духовних запитів людства - місія набагато більш піднесена й істотна. Духовну культуру в цілому справедливо вважати домінантою структури культури. На доказ перелічимо деякі з найбільш істотних форм духовної культури: релігія, мистецтво, філософія, наука.
Через структуру весілля ми розкрили духовність весільної обрядовості тепер можна сказати що весілля наділене безллічу духовних компонентів які вміщаються починаючи від обрядів, традицій, чиннів до атрибутики які несуть в собі неабияке значення для добродуту створеної сімї та майбутнього покоління.
Історично саме українське весілля увібрало в своїй структурі та звичаєвій обрядовості пережитки як матріахального так і патріахального періоду розвитку, первіснообщинного ладу.Весільна обрядовість зберегла пережитки родового ладу. Весілля -- це суспільний акт, і до нього причетна вся родина, особливо при обряді «приносин»,печенні короваю, плетенні вінків, посаді, «перепої» тощо.
Весільні звичаї та обряди українського народу є цінною культурною спадщиною, важливим джерелом для вивчення життя і побуту трудящих мас. Весільна обрядовість і звичаєвість українців дають широке уявлення про моральні, етичні, естетичні погляди народу, різноманітні аспекти його життєдіяльності. Весільний обряд і на сучасному етані розвитку сучасного суспільства викопує важливі соціально-виховні функції.
Гуманістична сутність обряду одруження формує риси моральної чистоти і духовного багатства людини. Історично, звичайно, весільна обрядовість на Україні відзначається своїми локальними особливостями. Багатство і різноманітність в обрядовості пояснюються етнокультурними зв'язками і взаємовпливами окремих народів у процесі історичного розвитку.
Останнім часом відроджується традиційне весілля. Воно, як і колись, складається з трьох основних циклів: передвесільного, власне весілля і післявесільного, але значно скорочених і трансформованих. Таке весілля починається зі сватання, включає запросини, торочини та дівич-вечір, гостину, розподіл короваю, обдарування. Завершується весільна обрядовість колачинами. Кожен з цих обрядів має духовне підрутття.
Весільний ритуал характеризується не лише стійкістю традиції, але і динамічними процесами, обумовленими багатьма історичними чинниками. Сучасна цивілізація, на жаль, пов?язана з соціальними та екологічними катаклізмами, ідеологічними втручаннями, репресивними заходами, які призводять до руйнування духовних цінностей народу і традиційної культури. Подальше вивчення законів побутування обрядів як частини народної культури. дозволить проникнути у світогляд і духовну спадщину минулого і відкриє нові перспективи для культуротворчого процесу.
Список використаної літератури:
1. Алексєєв П.В., Панин А.А. Философия. Ученик. - М.: Проспект, 1999.
2. Березовський І.П. Вивчення традиційно-побутової культури народу - важливе завдання етнографічної науки //Народна творчість та етнографія. - 1986. - №6. - С.12.
3. Березовський І.П. Українська народна творчість (20-30 рр. XX ст.). / Березовський. - К.: Наукова думка, 1973. - 152 с.
4. Бичко А.К., Бичко І.В., Табачковський В.Г. Історія філософії. - К.: Довіра, 2000. - 368 с.
5. Богатырев П.Г. Вопросы теории народного искусства. - М.: Искусство, 1971 - 544 с.
6. Борисенко В.К. Берегиня. Українські народні пісні. - К.: Мистецтво, 1991. - С.5-8.
7. Борисенко В.К. Весільні звичаї та обряди на Україні: Історико-етнографічне дослідження. - К.: Вища школа, 1988. - 188 с.
8. Борисенко В.К. Сватання: про обрядові дії // Наука і суспільство. - 1991. - №3. - С.24-26.
9. Большая Советская Энциклопедия. 2-ое издание, том 18,стр 507-510.
10. Г.Горленко. Нариси з історії української етнографії. - К.: Либідь, 2008.
11. Винницький О. Церква і духовне буття / Духовні скарби українського народу в житті молоді. - Тернопіль: МП “Чумацький шлях”, 1994. - С.62-64
12. Весілля. - К.: Наукова думка, 1970.
13. Весілля: у 2 кн. / Упорядник М.Шубравська. - К.: Мистецтво, 1970.
14. Вовк Ф. Студії з української етнографії та антропології / Ф.Вовк. - К.: Мистецтво, 1995. - С.219-223.
15. Вольтер. Философский словарь. - М.: Мысль, 2003.
16. Воропай О. Звичаї нашого народу: етнографічний нарис в 2 т. - К.: Обереги, 1992.
17. Гаврилюк Н. Сімейні обряди нашої доби // Людина і світ. - 1990. - №3. - С.11-13.
18. Галаганова С.Г. Традиция и современность. - М.: Знание, 1993.
19. Гатальська С.М. Філософія культури. - К.: Либідь, 2005.
20. Гордійчук М. Фольклор і фольклористика. - К.: "Музична Україна", 1979. - 248 с.
21. Горленко В.Ф. Нариси з історії української етнографії //Народна творчість та етнографія. - 1972. - №3. - 73с.
22. Данилюк А. Поліщуки. Хрестоматія з народознавства. - Рівне.: Державне редакційне видавництво, 1993. - 120 с.
23. Духовное производство: социально-философский аспект духовной деятельности. -М.: Наука,1981. - 352 с.
24. Етнографія і фольклор рідного краю (Укл. Мартинюк І.В., Угляренко Л.С., Цимбалюк І.М.) - К.: ІЗМН, 1996. -142 с.
25. Жигульский К. Праздник и культура. - М.:Прогресс, 1985. - 186 с.
26. Зоц В.П. Обряди і формування науково-матеріалістичного світогляду / В.П.Зоц// Становлення і функції радянських свят і обрядів. - К.: Наукова думка, 1983. - 159 с
27. Здоровега Н.І. Нариси народної весільної обрядовості на Україні - К.: Наукова думка, 1974. - 159 с.
28. Інформаційна електрона бібліотека «Вікіпедія»
29. Калиновський Г. Опис свадебных украинских простонародных обрядов // В кн.: Свадьба: В 2-х кн. - К.: Наукова думка, 1970. - Т.1. - C. 68 - 74.
30. Кубійович В. Волинь // Енциклопедія українознавства. - К.: Довіра, 1993. - Т.І. - С.303-310.
31. Курочкін О.В. До історії сватання на Україні // Народна творчість та етнографія. - 1971. - №4. - С.77-81.
32. Курочкін О.В. Традиційна громада і побут // Українознавство. - К.: Наукова думка, 1994. - С.180-193.
33. Курносов Ю.О. Духовне життя та Україні в 20-30 рр. / Ю.О.Курносов //Український історичний журнал. - 1990. - №1. - С.93-110.
34. Культура і побут населення України: навчальний посібник / Під ред. В.І.Наулка, Л.Ф.Артюх. В.Ф.Горленка. - К.: Либідь, 1991. - 232 с.
35. Культурологія : теорія та історія культури Навч.посіб. Видання 2-ге перероблене та доповнене /За ред. І. Тюрменко. - К.: Центр навчальної літератури, 2005. - 368с.
36. Ковальчук О.В. Українське народознавство. - К.: Освіта, 1992. -176 с.
37. Комарова А.І. Культурне відродження в Україні. - Львів.: Астерикс, 1993.
38. Короткий енциклопедичний словник з культури. -- К.: Україна, 2003.
39. Кравченко В. Етнографічні та фольклорні матеріали: фонди ІМФЕ ім. М.Т.Рильського . - Ф.15-3. - №142. - С.69.
40. Кравець О.М. Сімейний побут і звичаї українського народу: істор.-етнограф, нарис - К.: Наукова думка, 1966. - 198 с.
41. Лозинський И.І. Українське весілля - К.: Наукова думка, 1992. - 169 с.
42. Мазаев А.И. Праздник как социально-художественное явление. - М.: Наука, 1978.
43. Новійчук В.І. Побутові традиції та художня творчість // Мистецтво та етнос. - К.: ІЕФМ, 1991. - С.174-193.
44. Несен І. І. Весільний обряд: традиційна структура // Полісся України: матеріали історико-етнографічного дослідження. Вип. 3. У межиріччі Ужа і Тетерева. 1996. - Львів: Ін-т народознавства НАН України, 2003.
45. Несен І. І. Весільний ритуал Центрального Полісся: традиційна структура та реліктові форми. - К.: ІЕФМ, 2005.
46. Несен І. І. Культурні символи давнини: кінь у весільному ритуалі (на матеріалах Центрального Полісся) // Соціум, 2003. - № 3.
47. Несен І. І. Хліб у весільних обрядах українців (в контексті праці Хв. Вовка "Шлюбний ритуал та обряди на Україні") // Українське народознавство: стан і перспективи розвитку на зламі віків. - К.: Наукова думка, 2002.
48. Новикова Е.С., Кармин А.С. Культурология. - СПб.: Питер, 2004.
49. Пономарьов А.П. Мова наречених: про символіку заручин // Наука і суспільство. - 1988. - №10. - С.48.
50. Пономарьов А. Українська етнографія. - Київ: Либідь, 1994. - 317 с.
51. Потапенко О.І. Кузьменко В.І. Шкільний словник з українознавства. - К.: Український письменник, 1995.-291с.
52. Правдюк О.А. Загальнослов'янська основа українського весілля / О.А.Правдюк //Словянське літературознавство. Вип.4. - К.: Наукова думка, 1968. - С.12-14.
53. Воропай. Звичаї нашого народу. - К.: Обереги, 1991
54. Кравець. Сімейний побут та звичаї українського народу. - К.: Наукова думка, 1965.
55. Ошуркевич О. Використання фольклору самодіяльними колективами Волині // Народна творчість та етнографія. - 1968. - №4. - С.84-8з.
56. Общественньй семейньй быт и духовная культура населення Полесья // Под. ред. В.Бондарчика. - Минск.: Наука и техника, 1987. - 249 с.
57. Попов Б.В., Ігнатов В.О., Степико М.Т. Життя етносу: соціокультурні нариси: Навчальний посібник. - К.: Либідь., 1997. - 240 с.
58. Пролеев С.В. Духовность и бытие человека. - К.: Наукова думка, 1992. - 110с
59. Симичев Д.А. Культурология: учебное пособие для вузов. - М.: «Приор», 1998 - 352 с.
60. Сумцов Н.Ф. О свадебных обрядах // Киевская старина. - 1881. -Т.Х. - С.210.
61. Сумцов Н.Ф. Хлеб в обрядах и песнях // Киевская старина. -1886. - Т.Х. - С.139.
62. Суханов И.В. Обычаи, традиции и преемственность поколений. - М.: Прогресс, 1976.
63. Українське народознавство. (За ред. Павлюка С.П., Гориня Г.Й., Кирчіва Р.Ф.) - Львів.: Фенікс, 1994 - 608 с.
64. Хрестоматія з народознавства. Посібник для вчителів, студентів та учнів старших класів /Упорядник М. Немтро. - Рівне.: Державне редакційно-видавниче підприємство, 1995.
65. Черніговець ТІ. Хліб у традиційному весіллі Волинського Полісся // Українська культура: минуле, сучасне та шляхи розвитку: Збірник наукових праць / В.Г.Виткалов, О.С.Кривоносов. - Рівне: РДІК, 1994. - С.212-216.
66. Черніговець ТІ. Весілля в системі художніх традицій Волинського Полісся (за матеріалами, записаними в К.-Каширському та Любешівському р-х) // Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку: Наук, зап. РДІК. Вип.З. - Рівне.: Діва, 1998. - С.326-333.
67. Черніговець ТІ. Весілля в родинно-побутовій культурі Волинського Полісся (за матеріалами с.Видерта Камінь-Каширського району) // Минуле і сучасне Волині: Олександр Цинкаловський і Волинь. Матеріали IX наукової історико-краєзнавчої міжнародної конференції (20-23 січня 1998 року). - С.244.
68. Чубинский П.П. Обряды: родины, крестины, свадьбы, похороны / Переизданное. - Спб.: ОИ “Наука”. - С. 45, 213.
69. Чернышов В.С. Традиции и обряды в системе формирования идеалов личности. - М.: Вища школа, 1986. - 143 с.
70. Шубравська М.М. Весільні пісні. - К.: Дніпро, 1988. - С.3-8; 52-58.
71. Шулунова Л.И. Переосмысление функций этнографической культуры в современных условиях //В кн. «Работа клуба по пропаганде и освоению традиционного народного творчества. - М.: МГИК, 1982.
72. Яранцева Н.А. Преемственность и взаимодействие культур в художественной жизни общества. - К.: Вища школа, 1990. - С.18, 30.
73. Яринко Л.О. Звичаї українського весілля. - Тернопіль.: Богдан, 2007.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11
