Nбуд. рай =1600/4=400
Розрахуємо кількість будинків на одну ЦАТС:
Nбуд. ЦАТС = Nбуд. рай /NЦАТС
Nбуд. ЦАТС =400/6=67
Розрахуємо кількість офісних центрів на одну ЦАТС:
Nоф. рай = 3600/N рай
Nоф. рай =3600/4=900
Nоф. ЦАТС = Nоф. центр /NЦАТС
Nоф. ЦАТС =900/6=150
Знайдемо кількість будинків на одну розподільчу шафу (РШ), при розрахунку, що на одну ЦАТС припадає 5 РШ:
Nбуд. РШ = Nбуд. ЦАТС / 5
Nбуд. РШ =30/ 3=10
Знайдемо кількість офісних центрів на одну РШ (на 1 ЦАТС - 5 РШ):
Nоф. РШ = Nоф. ЦАТС / 3
Nоф. РШ =150/ 3=50
Розрахуємо загальну кількість РШ, до яких підключаються квартирні абоненти:
NРШ кв. = NЦАТС·NЦАТС РШ
NРШ кв. =5·5 = 25
Знайдемо кількість розподільчих коробок (РК), при розрахунку, що на 1 будинок припадає 10 РК:
NРК = 10·Nбуд.
NРК кв. =10·1600=16000
NРКоф. =16000+3600=19600
ємність РК - 10 номерів
Розрахуємо кількість офісних телефонів на один район:
Nоф. тел. рай = Nоф. тел / NОпТС
Nоф. тел. рай =3600 /1=3600
Знайдемо загальна кількість офісних телефонів на одну ЦАТС:
Nоф. тел. ЦАТС = Nоф. тел. рай / NЦАТС
Nоф. тел. ЦАТС =3600 /6=600
Розрахуємо кількість квартирних телефонів на один район:
Nкв. тел. рай = Nкв. тел / NОпТС
Nкв. тел. рай =144000 /1=144000
Знайдемо загальна кількість квартирних телефонів на одну ЦАТС:
Nкв. тел. ЦАТС = Nкв. тел. рай / NЦАТС
Nкв. тел. ЦАТС =144000/6=24000
Розрахуємо загальна кількість офісних телефонів на одну РШ (на 1 ЦАТС припадає 5 РШ):
Nоф. ЦАТС = Nоф. тел. ЦАТС / 5
Nоф. ЦАТС =600/ 5=120
Розрахуємо загальна кількість квартирних телефонів на одну РШ (на 1 ЦАТС припадає 5 РШ):
Nкв. ЦАТС = Nкв. тел. ЦАТС / 5
Nкв. ЦАТС =24000/ 5=4800
3.Інформаційно - потоковий розрахунок мережі
Головною метою даного етапу є розробка структурної схеми мережі, схеми інформаційних потоків у мережі і визначення величин потоків у кожному її елементі. Схема потоків є ідеалізацією структурної схеми, що зображує ідеальні вузли та ідеальні зв'язки між ними, прив'язані до реального їх розташування на місцевості міста з урахуванням технологічних особливостей МД. Схема потоків необхідна для наступних розрахунків кількості обладнання та експлуатаційного персоналу мережі.
З огляду на складність проектованого об'єкту, схеми МД розробляють на декількох ієрархічних рівнях. В загальному випадку, як правило, розрізняють такі ієрархічні рівні МД:
· загальноміська транспортна мережа (включно із центральним маршрутизатором на міжміській станції міста);
· мережі міських районів;
· мікрорайонні мережі;
· будинкові мережі;
· мережі приміщень користувачів.
Розрахуємо інформаційні потоки МД, застосовуючи спрощуючі припущення: рівномірний розподіл користувачів кожної категорії, однакові профілі споживання послуг у межах категорії, однакові довжини однотипних ліній зв'язку, однакові пропускні здатності однотипних вузлів зв'язку та рівномірне тяготіння.
А. Квартирний користувач
Vс ел. пошта = 128·0.01/3=0.43 (кбіт/с)
Vспер. файлів = 512·0,01/3=1.71 (кбіт/с)
Vсweb сеанси = 512·20.2/10=20.48 (кбіт/с)
Vстел = 32·0.1·2/2=3.2 (кбіт/с)
Vс від тел= 2048·0.05/1= 102.4(кбіт/с)
Vсаудіо прогр.= 512·20.2/1=204.8(кбіт/с)
Б. Виробничий користувач
Vсел. пошта = 512·0.1/3=17.07 (кбіт/с)
Vспер. файлів = 2048·0.2/3=136.53 (кбіт/с)
Vстел = 32·2·0.1/2=3.2 (кбіт/с)
Vсвідео = 2048·2·0.2/1=409.6 (кбіт/с)
Розрахунок пропускних здатностей елементів МД
Пропускна здатність елементів мережі істотно залежить як від середньої швидкості інформаційного потоку, так і від кількості послугових складових інформаційного потоку. Величина пропускної здатності (продуктивності) елемента мережі передачі даних повинна бути більшої середньої швидкості інформаційного потоку у елементі, але меншою суми максимальних швидкостей усіх послугових складових інформаційного потоку
Застосуємо метод спрощених нормативів на величину пропускної здатності елемента Vпз в залежності від кількості послугових складових у потоці, а саме:
· до 10 найвагоміших незалежних складових потоку Vе =
· від 11 до 100 Vе = 5Vc
· від 101 до 1000 Vе = 2,5 Vc
· більше 1000 Vе = 1,5 Vc
Найвагомішими послуговими складовими потоку вважатимемо такі складові, середня швидкість яких у 10 і більше разів перевищує середні швидкості інших складових.
Визначимо середні значення швидкостей при мінімальному наборі послуг для квартирного і виробничого користувача:
Vкв. с = i Vсi ; Vn кв.= Vм і
Vоф. с = 566.4 кбіт/с
Vс рк. кв.= Vскв. = 10Vс кв.= 10·333.02= 3330.2
Vс рк. оф. = Vс оф. = 566.4
Vс рш кв.= 2.5· Vс= 2.5·3330.2= 8325.3
Vс рш оф. = 5· Vс= 5·566.4=2832
Vс гтск = 5· Vс рш кв+3· Vс рш оф = 50123.5 кбіт/с
Зробимо розрахунок для мережі доступу міських районів
Vс оптс = 6· Vс гтск = 6·50123.5= 300741 кбіт/с
Vсмтс = 4 Vс оптс = 4 ·300741= 1202964 кбіт/с Знайдемо пікову швидкість:
Vп.кв. = 3904 кбіт/с
Vпоф. = 4672 кбіт/с
Vп.р.кв = 10 · Vп.кв. = 30040 кбіт/с
Vп.р оф. = 4672 кбіт/с
Vп рш кв.= 2.5· Vп.кв. = 2.5·39040= 9760 кбіт/с
Vп рш оф. = 5 · Vпоф.= 5· 4672= 23360 кбіт/с
Vп гтск = 5· Vп рш кв.+ 3 · Vп рш оф. = 11880 кбіт/с
Vп оптс = 6 · Vп гтск = 713280 кбіт/с
Vп мтс = 7 · Vп оптс = 4992960 5000 мбіт/с
V ср.сд = V ср./ NОпТС = 300741/5= 60148 кбіт/с
Vп сд = 1.5 · V ср.сд = 1.5 · 60148 = 90222 кбіт/с
Vс = 3330.2мбіт/с
Vп= 3.9 мбіт/с V= 8.3253мбіт/с
Vп= 9760 мбт/с
Vс = 300.741мбіт/с Vс= 1202964
Vс=5664 мбіт/с V= 2.832 мбіт/с
Vп = 4.672 мбіт/с Vп = 23.360 мбіт/с
V=75.185мбіт/с
Vп = 112.777мбіт/с
4. Проектування вузлів мережі
Головною метою даного етапу є визначення типів вузлів МД, їх розташування у ієрархії елементів МД та оснащення їх необхідним обладнанням та персоналом. На цьому етапі також починається формування організаційної структури мережі (схеми розташування робочих місць експлуатаційного персоналу).
Вузлом мережі зв'язку прийнято називати сукупність основного та допоміжного технологічного обладнання, а за необхідності, і обслуговуючого персоналу, розташовану на перетині ліній зв'язку. Вузол зв'язку забезпечує переформування лінійних сигналів і перерозподіл інфомаційних потоків, що переносяться лінійними сигналами по лініях зв'язку, технічне обслуговування обладнання та прилеглих до вузла ділянок ліній зв'язку, а також експлуатаційне обслуговування зв'язків та інформаційних потоків, що проходять через вузол.
У залежності від розташування вузла в мережі та виконуваних головних задач, вузли класифікують наступним чином: міжміські, опорно-транзитні, місцеві (граничні), розподільчі (периферійні), кінцеві. Кінцевим вузлом або мережним закінченням слід вважати розташоване в приміщенні користувача обладнання, за допомогою якого формується стик "користувач-мережа" (UNI - User Network Interface). У користувача за цим стиком може розміщюватись або один-єдиний інфоприлад (наприклад, звичайний телефон, ІР-телефон, комп'ютер), мережа приміщень користувача з кількома підключеними до мережі інфоприладами або ціла офісна мережа з багатьма інфоприладами. У залежності від наявності і ролі обслуговуючого персоналу на вузлі, розрізняють обслуговувані і необслуговувані (виносні, малообслуговувані) вузли, центральний (керуючий) вузол мережі, провідні та керовані (низові) вузли.
Для проектованої МД доцільно прив'язувати розташування вузлів до вузлів існуючих мереж зв'язку, наприклад, до вузлів міської телефонної мережі загального користування (ТМЗК).
Види і об'єм обладнання та чисельність персоналу вузла, виробнича площа вузла визначаються виконуваними вузлом функціями. Нижче наведено перелік основних з них і види засобів, що необхідні для їх виконання:
1) Трактостворення - системи передачі, крос-конектори, оптичні мультиплексори. Для багатьох сучасних вузлів МД, за умови невеликих відстаней між вузлами і пропускної здатності трактів до 10 Гбітс, таке обладнання окремо не застосовується, а входить до комутаційного обладнання вузла у вигляді лінійних блоків (модулів). Однак, і в цьому разі, необхідне застосування у складі вузлів окремого оптичного кросового обладнання для забезпечення більш зручної експлуатації кабелів та вузлового обладнання, для підвищення загальної надійності і стійкості мережі доступу.
Страницы: 1, 2, 3
